Ухвала

від 21.04.2025 по справі 320/12950/25

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

21 квітня 2025 року Київ № 320/12950/25

Суддя Київського окружного адміністративного суду Скрипка І.М., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до 130 головного центру зв`язку автоматизації та захисту інформації Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Каверіна С.М. звернулася 17.03.2025 через підсистему «Електронний суд» з позовом, предметом якого є бездіяльність 130 головного центру зв`язку, автоматизації та захисту інформації Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) щодо проведення перерахунку та виплату ОСОБА_1 підйомної допомоги за 2017 рік та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за період з лютого 2017 року по червень 2017 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.

Адміністративний позов не відповідає вимогам процесуального закону, з огляду на таке.

Згідно із частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Абзацом 1 частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Приписами частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або ж іншими законами.

Позивач оскаржує бездіяльність 130 головного центру зв`язку, автоматизації та захисту інформації Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) щодо проведення перерахунку та виплату ОСОБА_1 підйомної допомоги за 2017 рік та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за період з лютого 2017 року по червень 2017 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.

Зі змісту позовної заяви слідує, що позивач проходила службу в Державний прикордонній службі України, та наказом командира НОМЕР_2 загону морської охорони Регіонального управління Морської охорони Державної прикордонної служби України від 16.09.2020 № 239-ОС звільнена з військової служби в запас та наказом від 30.10.2020 № 333-ОС виключена зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 01.11.2020.

Представник позивача звернувся з адвокатським запитом від 20.02.2025 до відповідача з вимогою надати інформацію щодо виконання рішення суду від 13.06.2024 у справі № 640/4493/22, та у разі не проведення виплат на час розгляду запиту, просив надати копію розрахунку після виконання судового рішення, відповідь на який отримано листом від 04.03.2025. Згідно з відповіддю, відповідні кошти на виконання рішення суду були перераховані та виплачені позивачу 28.01.2025, та повідомлено, що зазначена інформація вже була надіслана у відповідь на адвокатський запит від 12.02.2025 листом від 13.02.2025.

Проте, з матеріалів позову не вбачається, що позивач зверталася до відповідача із заявою про вирішення питання, що охоплюється предметом цього спору.

Адвокат обґрунтовує порушення прав позивача лише тим, що під час проходження військової служби ОСОБА_1 не була нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення, нарахування та виплата підйомної допомоги за 2017 рік, яка нараховується з місячного грошового забезпечення проведена без урахування у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення, не надаючи при цьому жодних доказів порушеного права в контексті предмета позову, а саме, що позивач зверталася до відповідача за вирішенням спірного питання, ї їй було відмовлено.

Приписами частин третьої і п`ятої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частинами першою, другою статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) у редакції, чинній до 19.07.2022, передбачалось, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до місцевого загального суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» (далі - Закон № 2352-IX), який набрав чинності 19.07.2022, внесено зміни до деяких законодавчих актів України, у тому числі до КЗпП України, і, відповідно, до частин першої, другої статті 233 КЗпП України.

Відповідно до частин першої та другої статті 233 КЗпП України (в редакції, чинній на момент подання позовної заяви), працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.

Суд зазначає, що положення статті 233 КЗпП України у частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п`ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві.

Як установлено судом, з військової служби позивач звільнена наказом від 16.09.2020, а зі списків особового складу виключена наказом від 30.10.2020 з 01.11.2020, та з нею проведені відповідні розрахунки.

Із цим позовом позивач звернулася вперше - 17.03.2025.

Відповідно до приписів статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Отже, зважаючи на зміст спірних правовідносин, позивачу, у цьому випадку, встановлено тримісячний строк для звернення до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів.

Водночас, суд наголошує, що відповідно до пункту 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Відтак, запровадження на території України карантину є безумовною підставою для продовження строків, визначених статтею 233 КЗпП України, на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Відтак, строк, визначений частиною першою статті 233 КЗпП України, був продовжений на строк дії карантину, який відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023.

Спірні правовідносини, з приводу яких позивач звернулася до суду із цим позовом, виникли у 2017 році, зокрема з лютого 2017 року по червень 2017 року.

Разом із тим, позивач звернулася до суду із цим позовом 17.03.2025, тобто зі значним пропуском тримісячного строку, який був продовжений на строк дії карантину, який відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023.

Отже, позивач пропустила встановлений законодавством строк звернення до адміністративного суду.

Із урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що позивач могла та повинна була дізнатись про порушення свого права, кожного місяця під час отримання грошового забезпечення, у т.ч. й спірних підйомної допомоги за 2017 рік та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 після звільнення та отримання всіх розрахунків, у неналежному, на її думку, розмірі, починаючи березня 2017 року, а тримісячний строк звернення до суду для позивача суд обраховує з наступного дня після звільнення, тобто з 02.11.2020.

При цьому обґрунтування підстав звернення до суду розглядом справи № 640/4493/22, суд розцінює, як штучну пролонгацію адвокатом строку звернення до суду, тож ці підстави не є поважними та не впливають на строки звернення до суду, оскільки позивач ще перед зверненням у 2022 році до Окружного адміністративного суду міста Києва, так і під час перебування згаданої справи в суді вже знала, що індексація грошового забезпечення нарахована їй не у відповідності до вимог закону, та, як наслідок, і підйомна допомога за 2017 рік та щомісячна додаткова грошова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889, також була нарахована в неналежному розмірі, однак з невідомих причин до суду не зверталася.

У силу вимог частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

При цьому, рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.

Вказані недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду:

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших поважних причин його пропуску з наданням суду на їх підтвердження відповідних доказів, з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині цієї ухвали;

- доказів на підтвердження обґрунтованості позовних вимог і порушеного права, зокрема, що позивач зверталася до відповідача із заявою про вирішення питання, що охоплюється предметом цього спору і їй було відмовлено.

Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

у х в а л и в:

позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.

Встановити позивачу десятиденний строк із дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

Роз`яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позов.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Скрипка І.М.