Рішення

від 21.04.2025 по справі 420/3922/25

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 420/3922/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді ТанцюриК.О., розглянувши у порядку письмового провадження у м.Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області про визнання протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у наданні довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із застосуванням для визначення посадового окладу судді, який працює на відповідній посаді, встановленого ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" з 01 січня 2023 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2684 гривень; зобов`язання Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення і перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, розраховану на підставі ч. 2 ст. 130 Конституції України, ч. 3 ст. 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" із застосуванням встановленого ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб: з 01 січня 2023 року в розмірі 2684,00 грн., з урахуванням регіонального коефіцієнту - 1,25; визнання протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у наданні довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із застосуванням для визначення посадового окладу судді, який працює на відповідній посаді, встановленого ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" з 01 січня 2024 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3028 гривень; зобов`язання Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення і перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, розраховану на підставі ч. 2 ст. 130 Конституції України, ч. 3 ст. 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" із застосуванням встановленого ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб: з 01 січня 2024 року в розмірі 3028,00 грн., з урахуванням регіонального коефіцієнту - 1,25; визнання протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у наданні довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із застосуванням для визначення посадового окладу судді, який працює на відповідній посаді, встановленого ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" з 01 січня 2025 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3028 гривень; зобов`язання Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення і перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, розраховану на підставі ч. 2 ст. 130 Конституції України, ч. 3 ст. 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" із застосуванням встановленого ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб: з 01 січня 2025 року в розмірі 3028,00 грн., з урахуванням регіонального коефіцієнту - 1,25.

Ухвалою суду від 12.02.2025 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач у позовній заяві зазначав, що 16 березня 2023 року рішенням ВРП №214/0/15-23 ОСОБА_1 звільнений з посади судді Малиновського районного суду міста Одеси у зв`язку із поданням заяви про відставку та на теперішній час позивач перебуває на обліку в Пенсійному фонді, отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці Малиновського районного суду м. Одеси. Позивач зазначив, що за його заявою 14.01.2025 року Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Одеській області видані довідки за вихідними номерами 153/24 - за 2023 рік; 157/25 - за 2024 рік; 155/25 - за 2025 рік про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці, відповідно до яких впродовж 2023 - 2025 рр. суддівська винагорода позивача, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, складає 157650 гривень, у тому числі: посадовий оклад - 78825,00 грн., доплата за вислугу років (80%) - 63060 грн., доплата за перебування на адміністративній посаді (5%) - 3941,25 грн., доплата за науковий ступінь(15%) -11823,75грн. При цьому зазначений посадовий оклад (78825,00 грн) був обчислений виходячи з прожиткового мінімуму у розмірі 2102.00 грн (2102*30*1,25 = 78825,00). Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській власті позивачу нараховане (а точніше перераховане на виконання рішення Чеського окружного адміністративного суду від 28 липня 2023 року) щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в сумі 141885,00 гривень, яке нараховано на листопад 2023 року з обчисленням прожиткового мінімуму у розмірі 2102.00 станом на 01.01.2020 року. Однак, як вказав позивач, такий розмір суддівської винагороди розрахований всупереч приписам ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», оскільки прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2023, 2024, 2025 рр. встановлено у розмірі 268400 грн., 3028,00 грн. та 3028,00 грн. відповідно. З урахуванням викладеного, посилаючись на норми діючого законодавства, позивач вказав, що надані відповідачем довідки фактично встановлюють розмір посадового окладу судді, який було обчислено від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, ще станом на 1 січня 2020 року, незважаючи на те, що прожитковий мінімум для працездатних осіб насправді змінювався у 2021, 2022, 2023, 2024 роках, що мало би впливати на розрахунок посадового окладу судді і, відповідно, суддівської винагороди, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

14.02.2025 до суду від представника Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву у якому відповідач зазначив, що не погоджується із позовними вимогами позивача та просить суд відмовити у задоволенні позову. Як вказав відповідач, норма частини третьої статті 135 Закону № 1402-VIII є бланкетною, оскільки встановлює лише кількість прожиткових мінімумів для обчислення базового розміру посадового окладу судді місцевого суду (30), але не встановлює розміру прожиткового мінімуму, який необхідний для цього. Нормативним доповненням до зазначеної статті є відповідні законодавчі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03 листопада 2022 року №2710-IX (далі - Закон № 2710-ІХ), Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09 листопада 2023 року №3460-IX (далі - Закон № 3460-ІХ) та Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 11 листопада 2024 року №4059-IX (далі - Закон № 4059-ІХ) Статтею 7 Закону № 2710-ІХ визначено у 2023 році установити з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2589 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема: працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні. Статтею 7 Закону № 3460-ІХ визначено у 2024 році установити з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема: працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні. Статтею 7 Закону № 3460-ІХ визначено у 2025 році установити з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2920 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема: працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні Отже, як вказав відповідач, з 01 січня 2023 року, з 01 січня 2024 року та з 01 січня 2025 року розмір прожиткового мінімуму працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді становить 2102 грн., тому використовувати величну іншу ніж прямо передбачено Законом, у відповідача не було правових підстав.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 є суддею у відставці, який 16 березня 2023 року рішенням ВРП №214/0/15-23 звільнений з посади судді Малиновського районного суду міста Одеси у зв`язку із поданням заяви про відставку.

За заявою ОСОБА_1 , 14.01.2025 року Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Одеській області видані довідки №153/24 - за 2023 рік; №157/25 - за 2024 рік; №155/25 - за 2025 рік про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці, відповідно до яких впродовж 2023 - 2025 рр. суддівська винагорода позивача, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, складає 157650 гривень, а саме: посадовий оклад - 78825,00 грн., доплата за вислугу років (80%) - 63060 грн., доплата за перебування на адміністративній посаді (5%) - 3941,25 грн., доплата за науковий ступінь(15%) -11823,75грн.

Посадовий оклад (78825,00 грн) був обчислений виходячи з прожиткового мінімуму у розмірі 2102,00 грн (2102*30*1,25 = 78825,00).

Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до статті 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон України "Про судоустрій та статус суддів" № 1402-VII від 02.06.2016 року.

За частиною першою статті 4 Закону № 1402-VIII судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом.

Зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (частина друга статті 4 Закону № 1402-VIII).

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 135 Закону № 1402-VIII суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Згідно п. 1 ч. 3, ч.ч. 4, 5 ст. 135 Закону № 1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді становить: судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" установлено у 2023 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема: працездатних осіб: з 01.01.2023 року 2684,00 грн; працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, 2102,00 грн.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" установлено у 2024 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема: працездатних осіб: з 01.01.2024 року 3028,00 грн; працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, 2102,00 грн.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" установлено у 2025 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема: працездатних осіб: з 01.01.2025року 3028,00 грн; працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, 2102,00 грн.

Так, однією з гарантій належного здійснення правосуддя є створення необхідних умов для діяльності суддів, їх правового, соціального захисту та побутового забезпечення.

30.06.2016 року набрали чинності зміни, унесені до Конституції України, згідно із Законом України від 02.06.2016 року № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)".

Вказаним Законом, серед іншого, ст. 130 Конституції України викладено в новій редакції, текст якої зазначено вище, і вперше закріплено спосіб визначення розміру суддівської винагороди, а саме, що "розмір винагороди встановлюється законом про судоустрій".

З цією конституційною нормою співвідносяться норми ч. 1 ст. 135 Закону № 1402, які дають чітке розуміння, що єдиним нормативно-правовим актом, яким повинен і може визначатися розмір суддівської винагороди, є закон про судоустрій.

Розмір суддівської винагороди визначено у ст. 135 Закону № 1402.

Пунктом 1 ч. 3 та п. 3 ч. 4 ст. 135 Закону № 1402 визначено, що базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, із застосуванням регіонального коефіцієнту 1,25 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше один мільйон осіб.

Отже розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, на пряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян урегульовано Законом України "Про прожитковий мінімум".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про прожитковий мінімум", прожитковий мінімум це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування (далі набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.

До працездатних осіб відносяться особи, які не досягли встановленого законом пенсійного віку.

У змісті наведеної норми Закону України "Про прожитковий мінімум" закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, стосовно яких визначається прожитковий мінімум.

Судді до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо, не віднесені.

Варто зазначити, що зміни до Закону №1402 у частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди у період, про який йдеться у позовній заяві, а також до Закону України "Про прожитковий мінімум" щодо визначення прожиткового мінімуму не вносилися, тож законних підстав для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 1 січня календарного року для цілей визначення суддівської винагороди, немає.

Закони України Про Державний бюджет України на 2023 -2025 рік фактично змінили складову для визначення базового розміру посадового окладу судді, що порушує гарантії незалежності суддів, одна з яких передбачена ч. 2 ст. 130 Конституції України і ч. 3 ст. 135 Закону №1402.

Однак Закон "Про Державний бюджет України" на відповідний календарний рік не повинен містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні норми. Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів.

На такі аспекти законодавчого регулювання звертав увагу Конституційний Суд України у Рішеннях від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) та від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України).

Отже Законом №1402 закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Оскільки вказана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом № 1402.

Аналогічна правова позиція щодо застосування ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", ст. 135 Закону № 1402 викладена у постановах Верховного Суду від 10.11.2021 року у справі № 400/2031/21, від 30.11.2021 року у справі №360/503/21, від 22.06.2023 року у справі №400/4904/21, від 12.07.2023 року у справі №140/5481/22 та від 24.07.2023 року у справі №280/9563/21.

Слід зазначити, що Законом №1402 закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Оскільки указана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом №1402.

Таким чином, заміна гарантованої Конституцією України однієї зі складових суддівської винагороди прожиткового мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено у 2023 - 2025 рр. у розмір 2684, 00 грн, 3028,00 та 3028,00 грн відповідно, на іншу розрахункову величину, яка Законом № 1402 не передбачена (прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді 2102,00 грн.), є протиправною.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.09.2023 року у справі № 240/44080/21.

Конституція України не надає Закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що Законом №1402-VIII закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, та вказана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися або змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, та відповідно наявні підстави для задоволення позовних вимог позивача про визнання протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у наданні довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із застосуванням для визначення посадового окладу судді, який працює на відповідній посаді, встановленого ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" з 01 січня 2023 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2684 гривень; зобов`язання Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення і перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, розраховану на підставі ч. 2 ст. 130 Конституції України, ч. 3 ст. 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" із застосуванням встановленого ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб: з 01 січня 2023 року в розмірі 2684,00 грн., з урахуванням регіонального коефіцієнту - 1,25; визнання протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у наданні довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із застосуванням для визначення посадового окладу судді, який працює на відповідній посаді, встановленого ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" з 01 січня 2024 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3028 гривень; зобов`язання Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення і перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, розраховану на підставі ч. 2 ст. 130 Конституції України, ч. 3 ст. 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" із застосуванням встановленого ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб: з 01 січня 2024 року в розмірі 3028,00 грн., з урахуванням регіонального коефіцієнту - 1,25; визнання протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у наданні довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із застосуванням для визначення посадового окладу судді, який працює на відповідній посаді, встановленого ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" з 01 січня 2025 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3028 гривень; зобов`язання Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення і перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, розраховану на підставі ч. 2 ст. 130 Конституції України, ч. 3 ст. 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" із застосуванням встановленого ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб: з 01 січня 2025 року в розмірі 3028,00 грн., з урахуванням регіонального коефіцієнту - 1,25.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд вважає, що адміністративний позов позивача підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у наданні довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із застосуванням для визначення посадового окладу судді, який працює на відповідній посаді, встановленого ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" з 01 січня 2023 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2684 гривень.

Зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення і перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, розраховану на підставі ч. 2 ст. 130 Конституції України, ч. 3 ст. 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" із застосуванням встановленого ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб: з 01 січня 2023 року в розмірі 2684,00 грн., з урахуванням регіонального коефіцієнту - 1,25.

Визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у наданні довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із застосуванням для визначення посадового окладу судді, який працює на відповідній посаді, встановленого ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" з 01 січня 2024 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3028 гривень.

Зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення і перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, розраховану на підставі ч. 2 ст. 130 Конституції України, ч. 3 ст. 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" із застосуванням встановленого ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб: з 01 січня 2024 року в розмірі 3028,00 грн., з урахуванням регіонального коефіцієнту - 1,25.

Визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у наданні довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із застосуванням для визначення посадового окладу судді, який працює на відповідній посаді, встановленого ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" з 01 січня 2025 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3028 гривень.

Зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області (код ЄДРПОУ 26302945, м.Одеса, вул. Іванова Дмитра 2) видати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) довідку про суддівську винагороду для обчислення і перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, розраховану на підставі ч. 2 ст. 130 Конституції України, ч. 3 ст. 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" із застосуванням встановленого ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб: з 01 січня 2025 року в розмірі 3028,00 грн., з урахуванням регіонального коефіцієнту - 1,25.

Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.О. Танцюра