Ухвала

від 21.04.2025 по справі 500/2153/25

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

Справа № 500/2153/25

21 квітня 2025 рокум.ТернопільСуддя Тернопільського окружного адміністративного суду Дерех Н.В., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

15 квітня 2025 року до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиконання перерахунку та невиплати ОСОБА_1 грошове забезпечення відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (в редакції чинній з 29.01.2020 року), визначивши розмір посадового окладу, окладу за військовим званням на відповідний рік на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками1 та 14, з урахуванням раніше виплачених сум, але не менше 50% мінімальної заробітної плати, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та інших одноразових виплат з 30.10.2021 по 03.02.2023 років, зобов`язати військову частину НОМЕР_1 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (в редакції чинній з 29.01.2020 року), визначивши розмір посадового окладу, окладу за військовим званням на відповідний рік на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 та 14, з урахуванням раніше виплачених сум, але не менше 50% мінімальної заробітної плати, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та інших одноразових виплат з 30.10.2021 по 03.02.2023 років у сумі 113056,33 грн., зобов`язати військову частину НОМЕР_1 підчас перерахунку та виплаті належного йому грошового забезпечення за період з 30.10.2021 по 03.02.2023 років ОСОБА_1 утримання та компенсація сум податку з доходів фізичних осіб проводити з урахуванням вимог п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44, та утримання військового збору з належної до виплати суми проводити відповідно до абзацу 4 п.п. 1.3 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

У відповідності до вимог пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161,172 цього Кодексу.

Згідно з абзацом 1 частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Однак приписами частини 1 статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або ж іншими законами.

Відтак, чинне процесуальне законодавство обмежує строк звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що предметом спірних правовідносин у даній справі, серед іншого є виплата їй грошового забезпечення за період проходження служби у військовій частині НОМЕР_1 з 30.10.2021 по 03.02.2023 в неналежному розмірі.

Відтак, предметом спірних правовідносин є трудовий спір щодо оплати праці позивача та спір щодо виплати йому всіх сум, що належали при звільненні з військової служби.

Суд звертає увагу, що положення статті 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебували на публічній (військовій) службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати (грошового забезпечення) у разі порушення законодавства про оплату праці при визначенні її розміру. Такі правовідносини регулюються положеннями статті 233 Кодексу законів про працю України.

Відповідно до частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) (у редакції, яка діяла до 19.07.2022) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Таким чином, до 19.07.2022 звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати не було обмежено строками позовної давності.

Однак 19.07.2022 набув чинності Закон України від 01.07.2022 №2352-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин", яким внесено ряд важливих змін до чинного законодавства про працю. Зокрема, змін зазнали норми законодавства щодо порядку звернення громадян до суду у разі виникнення трудових спорів в частині строків таких звернень.

Так, вищезазначеним Законом України від 01.07.2022 №2352-IX частину першу та другу статті 233 КЗпП України було викладено у такій редакції:

"Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)."

Таким чином, шляхом внесення до статті 233 КЗпП України вказаних змін законодавець увів процесуальні строки для звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати.

При цьому, слід вказати, що частина перша статті 233 КЗпП України передбачає загальний строк для звернення до суду з позовом про вирішення трудового спору, а частина друга статті 233 КЗпП України - загальний строк для звернення до суду з позовом про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 20.11.2023 у справі №160/5468/23, дія частини першої статті 233 КЗпП України (у редакції Закону №2352-IX, яка діє з 19.07.2022) поширюється тільки на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності.

Судом установлено, що на момент звільнення позивача з військової служби з Військової частини НОМЕР_1 (як зазначає позивач у позовній заяві, ОСОБА_1 перебувала на грошовому забезпеченні у Військовій частині НОМЕР_1 у період з 30.10.2021 по 03.02.2023), стаття 233 КЗпП України вже діяла в редакції, якою строк звернення працівника до суду з позовом про вирішення трудового спору щодо оплати праці та спору щодо виплати всіх сум, які належали при звільненні, обмежувався терміном у три місяці.

Таким чином, при вирішенні питання про дотримання позивачем процесуального строку на звернення з даним позовом до суду застосуванню підлягає саме стаття 233 КЗпП України (у редакції Закону №2352-IX від 19.07.2022), яка визначає тримісячний строк на звернення до суду з даною категорією спорів.

Разом із тим, до суду з даним позовом позивач звернувся лише 15.04.2025 (документ сформований в системі "Електронний суд" 15.04.2025).

Вказане свідчить про пропуск позивачем тримісячного процесуального строку на звернення до суду, передбаченого ст. 233 КЗпП України.

Частиною 6 статті 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Однак позивач заяви про поновлення пропущеного процесуального строку на звернення до суду разом із позовною заявою до суду не надавала.

Частинами 1 та 2 статті 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Також, згідно з пунктами 4, 5, 8 частини п`ятої статті 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Частиною четвертою статті 161 КАС України також визначено обов`язок позивача додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно Акту про відсутність вкладень, складеного Відділом організаційно-правового забезпечення Тернопільського окружного адміністративного суду від 16.04.2025, при перевірці позовної заяви, яка надійшла від ОСОБА_1 через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд», не виявилося вказаних у додатку документів, а саме : розрахунку суми спору на 2 аркушах.

Відтак, позивачу слід подати до суду копії вказаного доказу для підтвердження обставин даної справи.

Крім цього, позивачу слід подати до суду належним чином завірену копію наказу про звільнення позивача з військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 .

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам, процесуального законодавства, тому її слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вказаних недоліків.

Позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом:

1) клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на звернення до суду, вказавши підстави для поновлення строку та подавши відповідні докази;

2) подання до суду розрахунку суми спору на 2 аркушах, а також належним чином завірену копію наказу про звільнення позивача з військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 .

З урахуванням зазначеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 256, 293 КАС, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання необхідних документів на адресу суду:46021 м.Тернопіль, вул. Грушевського, 6.

Роз`яснити позивачу, що уразі не усунення зазначених недоліків у встановлений судом строк, відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС позовна заява буде повернута останньому.

Копію ухвали направити позивачу.

Роз`яснити учасникам справи, що адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Оскарження ухвали окремо від рішення суду не допускається. Заперечення на ухвалу може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяДерех Н.В.