Постанова від 17.04.2025 по справі 320/7751/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/7751/22 Суддя (судді) першої інстанції: Колеснікова І.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2025 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Кучми А.Ю.,

суддів Аліменка В.О., Безименної Н.В.

за участю секретаря Островської О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС на рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2024 року (м. Київ, дата складання повного тексту не зазначається) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стармедсервіс» до Головного управління Державної податкової служби України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Стармедсервіс» звернулося з позовом до суду, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкового повідомлення-рішення відповідача від 14.06.2022 №0053240705 про відмову у наданні бюджетного відшкодування в сумі 4 345 220, 00 грн та зобов`язати ГУ ДПС у Київській області внести до Реєстру заяв про повернення вищевказаної суми бюджетного відшкодування ПДВ.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що висновки акту перевірки, на підставі яких прийнято оскаржуване рішення, не відповідають дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства і тому позивач вважає спірне рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, наслідком чого має бути внесення відповідачем Реєстру заяв про повернення вищевказаної суми у 4 345 220, 00 грн бюджетного відшкодування ПДВ позивачу.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечував проти позову та вказав, що оскаржуване рішення прийняте податковим органом відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені в акті перевірки.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2024 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права та неповного з`ясування обставин у справі. Апелянт вказує, що судом першої інстанції невірно застосовано абз.2 п.200.15 ст.200 Податкового кодексу України та без врахування висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах. Наголошує, що надані позивачем документи на підтвердження перевезення товарно-матеріальних цінностей складені з порушенням вимог ст.ст.1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні №363 та містять недостовірні відомості, а відтак не мають юридичної сили для підтвердження фінансово-господарських операцій та не можуть бути відображені у податковому та бухгалтерському обліку. Не підтверджено факту зберігання позивачем придбаного товару за імпортними контрактами за адресою м. Одеса, вул. Аеропортівська, 5

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому зазначено про безпідставність доводів апеляційної скарги, відсутність підстав для її задоволення та відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.

Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Стармедсервіс» подано до ГУ ДПС у Київській області в електронній формі податкову декларацію з ПДВ за грудень 2021 року, в рядку 20.2.1 якої товариство заявило суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку в розмірі 4 345 220,00 грн. Сума від`ємного значення податку на додану вартість виникла у зв`язку із здійсненням імпортних операцій. Відсоток обсягу імпортних операцій склав: у листопаді 2021 року - 98,05 % (сума поставки 1 782 788,00 грн), у грудні 2021 року - 98,49% (сума поставки 2 562 432,00 грн).

Головним управлінням ДПС у Київській області на підставі наказу від 27.01.2022 №86-п проведена документальна позапланова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Стармедсервіс» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за грудень 2021 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до бюджетного відшкодування.

За результатами перевірки складено акт від 21.02.2022 №2651/10-36-07-05/43615346 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Стармедсервіс» (податковий номер 43615346) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за грудень 2021 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету».

На підставі зазначеного Акту перевірки ГУ ДПС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.06.2022 №0053240705 за формою «ВЗ», яким ТОВ «Стармедсервіс» відмовлено у наданні бюджетного відшкодування у сумі 4 345 220,00 грн.

Позивач вважаючи вищевикладене податкове повідомлення-рішення протиправним, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у позивача наявне право на отримання бюджетного відшкодування.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 200.1, підпунктами «б», «в» пункту 200.4 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України бюджетне відшкодування це відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначений у статті 200 ПК України.

Так, згідно із пунктом 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

За приписами підпункту б пункту 200.4 статті 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

в) підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Відповідно до пунктів 200.7 та 200.10 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Звітний (податковий) період, у якому виникло від`ємне значення листопад - грудень 2021 року. Тобто згідно до Декларації за грудень 2021 року було заявлено відшкодування вказаного періоду. Оплати було здійснено у листопаді-грудні 2021 року, що підтверджено платіжними дорученнями. Отже, відповідно до Декларації за грудень 2021 року заявлено до бюджетного відшкодування суму ПДВ у розмірі 4 345 220,00 грн (рядок 20.2.1 податкової декларації з податку на додану вартість).

Згідно підпунктом «г» пункту 200.12 статті 200 ПК України зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат: з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.

У випадках, передбачених підпунктами «а», «г» і «ґ» цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку (абзаци 6, 8 пункту 200.12 статті 200 ПК України).

Пунктом 200.12 статті 200 ПК України визначено, що узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

На підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів (пункт 200.13 статті 200 ПК України).

Відповідно до абз. 1 та 2 пункту 200.15 статті 200 ПК України у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

Порядком ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 №26 встановлено, що орган ДФС здійснює формування реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, шляхом внесення даних щодо, зокрема найменування платника податку на додану вартість та його індивідуальний податковий номер; дату подання заяви про повернення суми бюджетного і відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку у банку, поданої у складі податкової декларації з податку на додану вартість або уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість (в разі їх подання); дату надсилання платнику податку органом ДФС повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання); суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зазначену в кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), у тому числі окремо, яка підлягає перерахуванню на рахунок платника податку у банку та/або в рахунок сплати грошових зобов`язань, та/або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зменшену на суму податкового боргу тощо.

Згідно з пунктом 3 Порядку формування Реєстру здійснюється автоматично на підставі баз даних ДФС та Казначейства.

Відповідно до пункту 4 Порядку орган ДФС вносить до Реєстру певні дані: дату подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - заява) на рахунок платника податку у банку, поданої у складі податкової декларації з податку на додану вартість (далі - податкова декларація) або уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість (далі - уточнюючий розрахунок) (в разі їх подання); - суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зазначену в кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), у тому числі окремо, яка підлягає перерахуванню на рахунок платника податку у банку та/або в рахунок сплати грошових зобов`язань, та/або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; - дату початку та закінчення проведення перевірки даних податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), в складі яких подана заява, з обов`язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна); дату складення та вручення платнику податку акта перевірки; - дату та номер податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування за кожною заявою з урахуванням уточнюючого розрахунку (у разі їх подання), не узгоджену органом ДФС; - дату початку оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, що оскаржується; - дату закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, узгоджену за результатами оскарження; - суму узгодженого органом ДФС бюджетного відшкодування за кожною заявою та дату її узгодження.

Згідно з пунктом 6 Порядку повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення заяв до Реєстру.

Відтак, Реєстри заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість передбачають його інформаційне наповнення, зокрема, внесення інформації про узгоджену суму бюджетного відшкодування, яка підлягає перерахуванню платнику податків.

При цьому, передумовою для отримання платником податків належної йому суми бюджетного відшкодування є відображення органом ДФС в Реєстрі інформації про її узгодження.

З матеріалів справи вбачається, що на думку перевіряючих ТОВ «Стармедсервіс» порушено вимоги Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, Порядку заповнення платіжних доручень на сплату податків, що затвердженого наказом Міністерства фінансів № 666 від 24.07.2015 та вимог пунктів 200.4, 200.14 статті 200 Податкового кодексу України, у зв`язку чим відмовлено в бюджетному відшкодуванні на загальну суму 4 345 220,00 грн.

З метою здійснення господарської діяльності ТОВ «Стармедсервіс» орендує нежитлове приміщення для офісу у фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) на підставі договору №12/1805 від 18.05.2021, офісне приміщення знаходиться за адресою: м. Вишгород, вул. Промислова, буд. 4, офіс 25.

Також для зберігання товарів орендує нежитлове (складське) приміщення у ПАТ «Будіндустрія -2020» на підставі договору оренди від 01 листопада 2021 року №02/22 складське приміщення загальною площею 100 кв.м. розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Аеропортівська, буд. 15.

Розділом 1 Договору оренди передбачається, що Орендодавець (ПрАТ «БУДІНДУСТРІЯ») здає Орендарю (ТОВ «Стармедсервіс») частину нежитлового приміщення загальною площею 100 м розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Аеропортівська, буд. 15 для використання в господарських цілях, визначених Статутом, відповідно до чинного Законодавства України і які не суперечать умовам даного Договору. Термін оренди встановлюється з 01 листопада 2021 до 01 листопада 2022 Договір оренди вступає в силу з дня його підписання і діє до 01 листопада 2022 року.

Згідно з п. 2.1 Договору оренди Орендодавець зобов`язується передати Орендарю в оренду зазначене в п. 1.1 цього договору нежиле приміщення по Акту прийому- передачі (далі «Акт»), в якому вказується технічний стан приміщення та інженерного обладнання на момент здачі в оренду, не пізніше, ніж через п`ять днів після підписання цього договору. Акт є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до розділу 4 Договору оренди сума орендної плати становить 1000 (одна тисяча) гр. 00 коп. за 1 календарний місяць, «Орендар» щомісяця перераховує попередню оплату в повному розмірі до 5 числа поточного місяця. Орендна плата перераховується на розрахунковий рахунок «Орендодавця» або готівкою. Розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін, у випадках зміни цін тарифів, про що підписується додаткова угода до даного Договору, що є його невід`ємною частиною.

Розділом 7 Договору оренди визначається, що Договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін. У разі дострокового розірвання даного Договору, Орендодавець письмово сповіщає про це Орендаря не пізніше, ніж за місяць. Якщо одна зі сторін за 30 днів до закінчення терміну дії цього Договору не заявить про наміри його розірвати, цей Договір вважається пролонгованим на такий же строк або підписується Додаткова угода про продовження терміну дії Договору на будь-який інший строк, який за взаємною згодою встановлять сторони.

Договір оренди нежитлового приміщення № 02/22 від 01.11.2021 між ТОВ «Стармедсервіс» та ПрАТ «БУДІНДУСТРІЯ-2020» не припинений та нерозірваний. Інших договорів останні не укладали.

Таким чином, для отримання приміщення в оренду для розміщення та зберігання Товару ТОВ «СТАРМЕДСЕРВІС» та ПрАТ «БУДІНДУСТРІЯ-2020» мали укласти відповідний договір та передати частину складу за Актом приймання передачі, що і було робленими останніми.

У п. 2.8 акті перевірки від 21.02.2022 дані обставини, стосовно складання Договору оренди нежитлового приміщення № 02/22 від 01.11.2021, Акту прийому- передачі від 01.11.2021, були зафіксовані та визнані контролюючим органом.

Більше того, згідно п. 2.12 акту перевірки від 21.02.2022 на складі за адресою Одеська обл., м. Одеса, вул. Аеропортівська, буд. 15 проводилася інвентаризація запасів, результати якої зафіксовані протоколом від 11.02.2022. По даній обставині зауважень, претензій та порушень контролюючим органом не встановлено, а отже останній з результатами інвентаризації погодився.

Імпортні операції здійснено на підставі умов контракту №УТК2021-111 від 01.08.2021, укладеним між Компанією «VIVATEX TRASING Kft.» (Продавець-нерезидент) та ТОВ «Стармедсервіс» (Покупець) відповідно до умов якого Продавець передає у власність Покупця товари, а Покупець повинен прийняти та оплатити вказаний товар на умовах даного контракту. Найменування, ціна, кількість, умови поставки визначаються сторонами в Інвойсах.

Ціна товару включає вартість упаковки, маркування, ліцензійні платежі за використання торгових марок. Загальна сума контракту складає загальну суму поставки окремих партій товару, визначених в окремих Інвойсах в обсязі та складає 1 000 000 доларів СІЛА. Валюта контракту - долар США. Поставка товару повинна виконуватись автомобільним транспортом, морським авіатранспортом, в редакції «Інкотермс 2010».

Датою поставки партій товару вважається дата оформлення митних декларацій з відповідними відмітками митниці.

Поставка товару підтверджується вантажно-митними деклараціями (ВМД) від 10.11.2021 №211862, від 10.11.2021 №211862, від 10.11.2021 №211862, від 10.11.2021 №211862, від 10.11.2021 №211862, від 10.11.2021 №211862, від 10.11.2021 №211862, від 17.11.2021 №212477, від 17.11.2021 №212478, від 17.11.2021 №212564, від 17.11.2021 №212564, від 17.11.2021 №212564, від 17.11.2021 №212564, від 17.11.2021 №212564, від 17.11.2021 №212564, від 17.11.2021 №212564, від 17.11.2021 №212570, від 17.11.2021 №212570, від 17.11.2021 №212570, від 17.11.2021 №212570, від 17.11.2021 №212570, від 17.11.2021 №212564, від 17.11.2021 №212564, від 17.11.2021 №212564, від 17.11.2021 №212564, від 17.11.2021 №212564, від 17.11.2021 №212564, від 17.11.2021 №212564, від 17.11.2021 №212564, від 17.11.2021 №212564, від 20.11.2021 №212816, від 20.11.2021 №212816, від 20.11.2021 №212816, від 20.11.2021 №212816, від 20.11.2021 №212816, від 20.11.2021 №212816, від 20.11.2021 №212816, від 20.11.2021 №212816, від 20.11.2021 №212816, від 20.11.2021 №212816, від 20.11.2021 №212816, від 20.11.2021 №212816, від 20.11.2021 №212816, від 20.11.2021 №212816, від 20.11.2021 №212816, від 20.11.2021 №212805, від 20.11.2021 №212805, від 20.11.2021 №212805, від 20.11.2021 №212805, від 20.11.2021 №212805, від 22.11.2021 №212955, від 22.11.2021 №212955, від 22.11.2021 №212955, від 22.11.2021 №212955, від 22.11.2021 №212955, від 22.11.2021 №212955, від 22.11.2021 №212955, від 22.11.2021 №212955, від 22.11.2021 №212955, від 22.11.2021 №212955, від 22.11.2021 №212955, від 22.11.2021 №212955, від 22.11.2021 №212955, від 22.11.2021 №212955, від 22.11.2021 №212955, від 22.11.2021 №212955, від 22.11.2021 №212955, від 22.11.2021 №212955, від 22.11.2021 №212955, від 22.11.2021 №212955, від 22.11.2021 №212955, від 22.11.2021 №212955, від 22.11.2021 №212955, від 07.12.2021 №2315, від 07.12.2021 №2315, від 07.12.2021 №2315, від 07.12.2021 №2315, від 07.12.2021 №2315, від 07.12.2021 №2315, від 07.12.2021 №2315, від 07.12.2021 №2315, від 07.12.2021 №2315, від 07.12.2021 №2315, від 07.12.2021 №2315, від 07.12.2021 №2315, від 07.12.2021 №2315, від 07.12.2021 №2315, від 07.12.2021 №2315, від 07.12.2021 №2315, від 07.12.2021 №2315, від 07.12.2021 №2321, від 07.12.2021 №2321, від 07.12.2021 №2324, від 07.12.2021 №2324, від 09.12.2021 №2372, від 07.12.2021 №2372, від 07.12.2021 №2372, від 07.12.2021 №2372, від 07.12.2021 №2372, від 07.12.2021 №2372, від 07.12.2021 №2372, від 07.12.2021 №2372, від 07.12.2021 №2372, від 07.12.2021 №2372, від 07.12.2021 №2372, від 07.12.2021 №2372, від 07.12.2021 №2372, від 07.12.2021 №2372, від 04.12.2021 №214143, від 04.12.2021 №214143, від 04.12.2021 №214143, від 04.12.2021 №214143, від 04.12.2021 №214143, від 04.12.2021 №214143, від 04.12.2021 №214143, від 04.12.2021 №214143, від 04.12.2021 №214143, від 04.12.2021 №214143, від 04.12.2021 №214143, від 04.12.2021 №214143, від 04.12.2021 №214143, від 04.12.2021 №214143, від 04.12.2021 №214143, від 04.12.2021 №214143, від 04.12.2021 №214143, від 04.12.2021 №214143, від 04.12.2021 №214143, від 04.12.2021 №214143, від 04.12.2021 №214143, від 04.12.2021 №214143, від 04.12.2021 №214143, від 04.12.2021 №214143, від 04.12.2021 №214143, від 04.12.2021 №214143, від 04.12.2021 №214143, від 04.12.2021 №214143, від 04.12.2021 №214143, від 04.12.2021 №214109, від 04.12.2021 №214109, від 04.12.2021 №214109, від 04.12.2021 №214109, від 04.12.2021 №214109, від 04.12.2021 №214109, від 04.12.2021 №214109, від 04.12.2021 №214109, від 04.12.2021 №214109, від 04.12.2021 №214109, від 04.12.2021 №214109, від 04.12.2021 №214109, від 04.12.2021 №214109, від 04.12.2021 №214109, від 04.12.2021 №214109, від 04.12.2021 №214109, від 04.12.2021 №214109, від 04.12.2021 №214126, від 04.12.2021 №214126, від 04.12.2021 №214126, від 04.12.2021 №214126, від 04.12.2021 №214126, від 04.12.2021 №214126, від 04.12.2021 №214126, від 04.12.2021 №214126, від 04.12.2021 №214126, від 04.12.2021 №214126, від 04.12.2021 №214126, від 04.12.2021 №214126, від 04.12.2021 №214126, від 04.12.2021 №214126, від 04.12.2021 №214126, від 04.12.2021 №214126, від 04.12.2021 №214126, від 08.12.2021 №2337, від 08.12.2021 №2338, від 09.12.2021 №2377, від 09.12.2021 №2377, від 09.12.2021 №2377, від 09.12.2021 №2377, від 09.12.2021 №2377, від 09.12.2021 №2377, від 09.12.2021 №2377, від 09.12.2021 №2377, від 09.12.2021 №2377, від 09.12.2021 №2377, від 09.12.2021 №2377, від 08.12.2021 №2362, від 08.12.2021 №2362, від 08.12.2021 №2362, від 08.12.2021 №2362, від 08.12.2021 №2362, від 09.12.2021 №2386, від 09.12.2021 №2386, від 09.12.2021 №2386.

До перевірки, як і до матеріалів справи, надані платіжні доручення, що підтверджують оплату за митне оформлення поставленого товару сум зазначених у розрахунку бюджетного відшкодування ПДВ, а саме: №18 від 03.12.2021 на суму 10 000,00 грн, №16 від 02.12.2021 на суму 565 000,00 грн, №19 від 06.12.2021 на суму 685 022,00 грн, №21 від 08.12.2021 на суму 775 000,00 грн, №20 від 07.12.2021 на суму 1 160 000,00 грн, №7 від 12.11.2021 на суму 46 892,00 грн, №15 від 30.11.2021 на суму 120 000,00 грн, №8 від 12.12.2021 на суму 147 808,80 грн, №4 від 11.11.2021 на суму 325 386,00 грн, №2 від 09.11.2021 на суму 540 000,00 грн, №10 від 16.11.2021 на суму 605 000,00 грн, №6 від 12.11.2021 на суму 1 000 000,00 грн (т. 2 а.с. 43-54).

В акті перевірки зазначено, що перевіркою встановлено наявність платіжних доручень, що заповнені всупереч вимогам Порядку заповнення платіжних доручень на сплату податків, що затверджений Наказом Міністерства фінансів № 666 від 24.07.2015, та не можуть бути враховані при перевірці та при бюджетному відшкодуванні. Але при цьому відповідачем не конкретизовано, що саме порушено чи не заповнено.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник відповідача зауважив, що платіжні документи оформлені з порушенням Порядку № 666, а саме в них не зазначені коди класифікації податків. Водночас спростувати факт сплати та надходження до відповідних бюджетних рахунків митних платежів представник відповідача не зміг. Як і не надав стверджувальної відповіді на питання, що податкові платежі, про відшкодування яких звернувся позивач, при розмитненні товарів сплачені не були.

До перевірки були надані платіжні доручення з електронним цифровим підписом.

Статтею 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки).

Вищевказані платіжні доручення містять всі необхідні реквізити електронного розрахункового документа: дату і номер; назву, код платника та номер його рахунку; код банку платника; назву, код одержувача та номер його рахунку; код банку одержувача; суми цифрами; призначення платежу, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Статтею 1066 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Із змісту Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, яка затверджена Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 №22 вбачається, що електронний розрахунковий документ - документ, інформація в якому представлена у формі електронних даних, включаючи відповідні реквізити розрахункового документа, який може бути сформований, переданий, збережений і перетворений у візуальну форму представлення електронними засобами.

Статтею 18 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» визначено, що електронний документ на переказ має однакову юридичну силу з паперовим документом. Електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа на переказ. Порядок застосування електронного підпису, у тому числі електронного цифрового підпису, для засвідчення електронного документа на переказ установлюється нормативно-правовими актами Національного банку України. Відповідальність за достовірність інформації, що міститься в реквізитах електронного документа, несе особа, яка наклала на цей документ електронний цифровий підпис. В іншому разі відповідальність несе банк або інша установа - учасник платіжної системи. Електронний документ на переказ, що не засвідчений електронним підписом, не приймається до виконання. Учасник платіжної системи має передбачити під час приймання електронних документів на переказ: процедуру перевірки електронного підпису; процедуру перевірки цілісності, достовірності та авторства електронного документа на переказ.

При виконанні платіжних доручень банк проводить перевірку електронного підпису позивача та встановлює, що документ підписаний ЕЦП директора ТОВ «Стармедсервіс», тобто, банк ідентифікує особу підписанта, перевіряє та встановлює наявність всіх необхідних для платіжного доручення реквізитів та його відповідність вимогам чинного законодавства (наявні дата і номер, назва, код платника та номер його рахунку, код банку платника, назва, код одержувача платежу та номер його рахунку, код банку одержувача, сума цифрами, призначення платежу).

Таким чином, у даному випадку саме банк перевірив електронний підпис, перевірив цілісність, достовірність, авторство електронного документа на переказ та відповідність вимогам чинного законодавства України.

Пунктом 2.1 Інструкції передбачено, що розрахункові документи складаються на бланках, форми яких наведені в додатках до цієї Інструкції. Реквізити розрахункових документів та їх реєстрів заповнюються згідно з вимогами, зазначеними в указівках щодо заповнення реквізитів розрахункових документів та їх реєстрів (додаток 9) та відповідних главах цієї Інструкції.

Кожний документ, сформований в системі «Клієнт-Банк», повинен бути посвідчений шляхом накладення електронно-цифрового підпису. Після створення документу на нього накладається ЕЦП осіб, що мають право підпису фінансових документів згідно наявних в банку зразків підписів з відтиском печатки. Обмін інформацією між клієнтом та банком встановлюється у зашифрованому вигляді.

Платіжні доручення, подані до банку місять окрім того електронний цифровий підпис директора підприємства.

Статтею 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис» визначено, що електронний цифровий підпис це вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувана. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа, яким є параметр криптографічного алгоритму перевірки електронного цифрового підпису, доступний суб`єктам відносин у сфері використання електронного цифрового підпису. Сертифікат відкритого ключа (далі - сертифікат ключа) - документ, виданий центром сертифікації ключів, який засвідчує чинність і належність відкритого ключа підписувану. Сертифікати ключів можуть розповсюджуватися в електронній формі або у формі документа на папері та використовуватися для ідентифікації особи підписувана.

Розрахункові документи подані з порушенням - банк повертає їх без виконання.

Тобто, банк перевірив дешифрування та справжність електронних цифрових підписів, які на час підписання платіжних доручень були дійсними і сторонніх втручань в систему «Клієнт-Банк» не встановлено. Здійснена банком перевірка достовірності ЕЦП підтвердила, що платежі підписані легітимним цифровим підписом, що належить уповноваженому представнику ТОВ «Стармедсервіс».

Крім того, фактична оплата підтверджується випискою з банківського рахунку з якого здійснювались відповідні платежі за період з 01.11.2021 до 31.12.2021.

Відповідно, висновки акту перевірки у наведеній частині судом визнаються безпідставними.

Перевіркою також було досліджено договір організації транспортно-експедиційних послуг №17/85 від 09.11.2021, укладений позивачем з ТОВ «БАКЕРІТ».

Згідно з пунктом 1.3 договору організації транспортно-експедиційних послуг № 17/85 від 09.11.2021 року при міжнародних перевезеннях використовується міжнародна товарно-транспортна накладна CMR, а при автомобільних перевезеннях територією України використовується товарно-транспортна накладна. Далі по тексту у всіх випадках буде використовуватися транспортна накладна.

Відповідно до пункту 1.4 вищенаведеного Договору № 17/85 за домовленістю сторін Експедитор може виконувати для Замовника додаткові послуги, такі як: доставка вантажу в місцезнаходження вантажоодержувача, завантаження, розвантаження вантажу, оформлення документів та організацію роботи відповідно до митних, карантинних та санітарних вимог, брокерські послуги та інші допоміжні та супутні перевезенням транспортно-експедиторських послуг, що згідно умов цього Договору та чинного законодавства України є транспортно-експедиторськими послугами.

У відповідності до підпункту 2.1.1 пункту 2.1. Договору № 17/85 Експедитор зобов`язується здійснювати організацію перевезення на свій розсуд як власними транспортними засобами, так і з залученням транспортних засобів третіх осіб. З цією метою Експедитор може укладати договори на надання транспортно-експедиторських послуг з третіми особами, які мають відповідні ліцензії та дозволи.

Умовами підпункту 2.1.10 пункту 2.1 Договору передбачено, що Експедитор має право отримувати вантаж Замовника зі складу тимчасового зберігання після проведення митного оформлення без надання довіреності на отримання вантажу.

За приписами підпункту 2.2.7 пункту 2.2 того ж Договору № 17/85, у разі відсутності у Замовника зауважень до Акту приймання-передачі наданих послуг (надалі - «Акт»), Замовник повинен підписати та повернути Експедитору Акт у одному примірнику. Якщо виконавець протягом 5 календарних днів з моменту отримання відповідного Акту не отримає підписані Замовником примірники Актів або мотивованих письмових зауважень їх підписання, тоді вважається, що такі Акти Замовником підписані без зауважень, а послуги надані вчасно та належним чином.

Згідно вказаного Акту надання послуг № 1 від 27.12.2021 Замовник претензій зо наданим послугам до Виконавця немає.

Обставини перевезення Товару за Договором організації транспортно- експедиційних послуг №17/85 від 09.11.2021 підтверджується самим Договором, міжнародними товарно-транспортними накладними, товарно-транспортними закладними та актом надання послуг.

Наведений Договір організації транспортно-експедиційних послуг № 17/85 та Акт надання послуг № 1 від 27.12.2021 відображені в п. 3.2 акту перевірки від 21.02.2022. Зауважень чи інших порушень в розрізі цих операцій де зазначається та не встановлюється.

В той же час, згідно абзацу 2 частини 2 статті 908 ЦК України умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що оддаються відповідно до них.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до частин 1 та 2 статті 918 ЦК України завантаження (вивантаження) вантажу здійснюється організацією, підприємством транспорту або відправником (одержувачем) у порядку, встановленому договором, із додержанням правил, встановлених транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Завантаження (вивантаження) вантажу, що здійснюється відправником (одержувачем) вантажу, має провадитися у строки, встановлені договором, якщо такі строки не встановлені транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

У відповідно до частини 1 статті 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням.

Частиною 3 тієї ж статті ЦК України передбачено, що умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Стаття 932 ЦК України про виконання договору транспортного експедирування в ч. 1 вказує, що експедитор має право залучити до виконання своїх обов`язків інших осіб.

Таким чином, ТОВ «БАКЕРІТ» при виконанні Договору організації транспортно- експедиційних послуг № 17/85 від 09.11.2021 могло залучатися допомогою інших суб`єктів господарювання, та не стосується позивача.

В той же час, пунктом 10.1 Договору організації транспортно- експедиційних послуг № 17/85 від 09.11.2021 передбачено, що строк дії цього Договору встановлюється з моменту його підписання і діє до 09 листопада 2022. За відсутності, до спливання строку дії цього Договору пропозицій Сторін щодо його розірвання, він вважається продовженим на один рік (12 місяців) на тих самих умовах. Кожна із Сторін має право розірвати цей Договір в односторонньому порядку шляхом направлення іншій Стороні повідомлення про розірвання за 30 (тридцять) календарних днів із зазначенням причин розірвання. Цей Договір може бути припинений/розірваний тільки по завершенні всіх взаєморозрахунків, пов`язаних із його виконанням.

Договір організації транспортно-експедиційних послуг № 17/85 від 09.11.2021 між ТОВ «Стармедсервіс» та ТОВ «БАКЕРІТ» не припинений та нерозірваний. Інших договорів останні не укладали.

Доводи апелянта щодо залучення для перевезення товару легкових автомобілів є безпідставним та необґрунтованим, оскільки були спростовані наданими доказами до матеріалів справи, які підтверджують, що перевезення товару здійснювалось виключно вантажними тягачами з контейнеровозами.

Організація та основні правила проведення інвентаризації врегульовано Положенням про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 02 вересня 2014 року № 879 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.10.2014 за № 1365/26142 (далі - Положення № 879).

Абзацом 6 пункту 7 Положення № 879 встановлено, що проведення інвентаризації є обов`язковим, зокрема, на підставі належним чином оформленого документа органу, який відповідно до закону має право вимагати проведення такої інвентаризації. Інвентаризація має розпочатися в термін та в обсязі, зазначених у належним чином оформленому документі цього органу, але не раніше дня отримання підприємством відповідного документа.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Положення № 879 для проведення інвентаризації на підприємстві розпорядчим документом керівника підприємства створюється інвентаризаційна комісія з представників апарату управління підприємства, бухгалтерської служби (представників аудиторської фірми, централізованої бухгалтерії, суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, яка здійснює ведення бухгалтерського обліку на підприємстві на договірних засадах) та досвідчених працівників підприємства, які знають об`єкт інвентаризації, ціни та первинний облік (інженери, технологи, механіки, виконавці робіт, товарознавці, економісти, бухгалтери). Інвентаризаційну комісію очолює керівник підприємства (його заступник) або керівник структурного підрозділу підприємства, уповноважений керівником підприємства.

Пункт 18 розділу ІІ Положення №879 передбачає, що інвентаризаційні описи (акти інвентаризації) підписуються всіма членами інвентаризаційної комісії (робочої інвентаризаційної комісії) та матеріально відповідальними особами.

Зі змісту наведених законодавчих норм вбачається лише право доступу контролюючим органам під час проведення перевірок до територій, приміщень (крім житла громадян) та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності.

Водночас присутність посадових осіб органу, який відповідно до закону має право вимагати проведення такої інвентаризації, не є обов`язковим.

Зазначена правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 13.02.2019 у справі № 820/817/17.

Вирішуючи питання щодо наявності залишків товарів на складі ТОВ «Стармедсервіс» на момент проведення перевірки податковим органом, колегія суддів враховує наступне.

Так, відповідно до наказу ТОВ «Cтармедсервіс» №1 від 11.02.2022 директором по підприємству наказано провести інвентаризацію запасів.

Для проведення інвентаризації створено комісію у складі: Голови комісії - ОСОБА_5 та членів комісії - ОСОБА_3., ОСОБА_4, ОСОБА_6 Відповідно до змісту наказу інвентаризацію необхідно провести у присутності матеріально відповідальної особи - ОСОБА_2 та в присутності представника, що здійснює перевірку, у термін до 11.02.2022.

Зазначені члени комісії є співробітниками ТОВ «Cтармедсервіс», а саме: ОСОБА_3. - менеджер постачання, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 - менеджери зі збуту, ОСОБА_2 - менеджер із зовнішньоекономічної діяльності, що підтверджується Повідомленням про прийняття на роботу від 16.12.2021 року та квитанцією №2. Співробітники ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 були звільнені в 1 кварталі 2023, що підтверджується Додатком 5 «Відомості про трудові відносини осіб та період проходження військової служби» Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску та квитанцією №2.

Згідно до змісту протоколу від 11.02.2022 засідання інвентаризаційної комісії нестач та лишків не виявлено. Відповідно до інвентаризаційного опису по рахунку 281 «Товари на складі» від 11.02.2022 зберігаються на складі за адресою: м. Одеса, вул. Аеропортівська, буд. 15, наступні запаси: загальна кількість одиниць товару 2240472 шт, вартість за даними бухгалтерського обліку 21 584 543,23 грн.

Всі вказані матеріали були надані платником податків до перевірки, враховані перевіркою, жодного зауваження в Акті перевірки не зафіксовано.

Крім того, посадовими особами ГУ ДПС у Київській області не зафіксовано факт недопуску уповноваженими особами ТОВ «Cтармедсервіс» до приміщень/складів підприємства для особистого візуального огляду ТМЦ.

Враховуючи вказані вище обставини та факт наявності інвентаризаційного опису № 2 від 16.09.2021, який надано до контролюючого органу, що платником податку виконано покладений на нього обов`язок передбачений пп. 20.1.9 п. 20.1 cт. 20 ПК України та проведено інвентаризацію основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, під час здійснення виїзної документальної позапланової перевірки, у зв`язку з чим підтверджено наявність товарних залишків у розмірі 21 584 543,23 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, Акт перевірки на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення не містить детального посилання на первинні документи, якими оформлені фінансово-господарські операції, чи будь-які інші документи, які підтверджують наявність факту порушення та вказують на відмову у бюджетному відшкодуванні. Також в Акті перевірки зазначено порушення порядку заповнення платіжних доручень, однак не вказано у чому конкретно полягає порушення, яких саме платіжних документів це стосується.

Таким чином, Акт перевірки відповідача зазначеним вище вимогам не відповідає, відповідно унеможливлює оцінку об`єктивності щодо наявності/відсутності факту для відмови у бюджетному відшкодуванні.

На підставі ст. 200 ПК України підприємство має право на бюджетне відшкодування сум ПДВ, задекларованих у відповідній податковій декларації. Податковий орган не навів жодних об`єктивних підстав, які б свідчили про неправомірність заявленого до відшкодування ПДВ.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення від 14.06.2022 №0053240705 про відмову у наданні бюджетного відшкодування в сумі 4 345 220,00 грн є протиправним та підлягає скасуванню, відповідач зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгоджених сум бюджетного відшкодування належних позивачу, задля забезпечення доступу органу, що здійснює казначейське обслуговування для подальшого виконання.

При цьому, у відповідності до абзацу 2 пункту 200.15 статті 200 ПК України, з урахуванням встановлених у справі обставин, з метою відновлення прав позивача в повному обсязі також є законною вимога про зобов`язання ГУ ДПС у Київській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого ТОВ «Стармедсервіс» у розмірі 4 345 220,00 грн.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2024 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 21.04.2025.

Головуючий суддя: А.Ю. Кучма

Судді: В.О. Аліменко

Н.В. Безименна