Ухвала

від 17.04.2025 по справі 610/3301/24

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа: №610/3301/24 Головуючий І інстанції: ОСОБА_1

Провадження: №11кп/818/548/25 Доповідач: ОСОБА_2

Категорія: приведення вироку у відповідність

до вимог Закону України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Балаклійського районного суду Харківської області від 21 листопада 2024 року, -

УСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання засудженого та приведено у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 №3886-IX (далі - Закон) вироків від 26.07.2022, 18.07.2016 щодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , раніше судимого:

-11.05.2010 Дергачівським районним судом Харківської області за ч.2 ст.309 КК України на 3 роки позбавлення волі із застосуванням ст..75 КК України з іспитовим строком 1 рік. Звільненого 03.01.2013 умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 4 місяці 29 днів;

-16.06.2016 Київським районним судом м.Харкова за ч.2 ст.185 КК України на 3 роки позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України з іспитовим строком 2 роки;

-18.07.2016 Ленінським районним судом м.Харкова за ч.2 ст.185 КК України на 2 роки обмеження волі;

-13.07.2018 Ленінським районним судом м.Харкова за ч.1 ст.263, ст.71 КК України на 3 роки 2 місяці позбавлення волі;

-05.08.2020 Жовтневим районним судом м.Харкова за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185, ч.2 ст.185, ч.2 ст.361, ч.1 ст.309, ч.1 ст.317, ч.ч.1, 2, 4 ст.70, ч.5 ст.72 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі. Звільненого 08.04.2021 за відбуттям строку покарання;

-26.07.2022 Жовтневим районним судом м.Харкова за ч.3 ст.185 КК України на 4 роки позбавлення волі. Ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 11.12.2023 на підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Ленінського районного суду м.Харкова від 18.07.2016 більш суворим, призначеним вироком Жовтневого районного суду м.Харкова від 26.07.2022, ОСОБА_7 визначено остаточне покарання до відбуття - 4 роки позбавлення волі.

Постановлено звільнити ОСОБА_7 від покарання, призначеного вироком Жовтневого районного суду м.Харкова від 26.07.2022 за ч.ч.2, 3 ст.185 КК України, за епізодами: крадіжки майна ОСОБА_8 (епізод з 05.11.2021 по 25.11.2021), крадіжки майна ОСОБА_9 (епізод від 15.11.2021), крадіжки майна ОСОБА_10 (епізод з 05.11.2021 по 25.12.2021), крадіжки майна ОСОБА_11 (епізод з 18.11.2021 по 22.11.2021), крадіжки майна ОСОБА_12 (епізод з 05.11.2021 по 25.12.2021), у зв`язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Вирок Жовтневого районного суду м.Харкова від 26.07.2022, з урахуванням ухвали Балаклійського районного суду Харківської області від 11.12.2023, в частині призначеного покарання за ч.3 ст.185, ч.4 ст.70 КК України у виді 4 років позбавлення волі залишити без змін.

Суд мотивував своє рішення тим, що вартість викраденого майна за епізодами вчиненими у період з 05.11.2021 по 25.11.2021, 15.11.2021, з 05.11.2021 по 25.12.2021, з 18.11.2021 по 22.11.2021, з 05.11.2021 по 25.12.2021 становила відповідно 2194,00 грн., 1615,00 грн., 2194,00 грн., 1408,75 грн., 566,67 грн., тобто сума завданої шкоди була меншою за розмір з якого відповідно до Закону №3886-IX та положень Податкового кодексу України настає кримінальна відповідальність, а саме у 2021 році 2270 грн., суд дійшов висновку, що діяння, вчинені обвинуваченим у зазначені періоди, не підпадають під кримінально каране, передбачене Особливою частиною КК України.

В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_7 просить зменшити розмір покарання за вироком Жовтневого районного суду м.Харкова від 26.07.2022.

Засуджений ОСОБА_7 , будучи повідомленими належним чином про дату, час та місце судового засідання, заяв чи клопотань про особисту участь в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції не надав, у зв`язку з чим апеляційний розгляд проводився за відсутності останнього.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до п.13 ч.1 ст.537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений ч.2 ст.539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.

Частиною 2 ст.74 КК України передбачено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

09.08.2024 набув чинності Закон України № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів».

Відповідно до вказаного Закону №3886-ІХ, стаття 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення була викладена у новій редакції, внаслідок чого дрібним викраденням чужого майна вважається крадіжка, шахрайство, привласнення чи розтрата, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Положеннями ч.1 ст.3 КК України встановлено, що законодавство України про кримінальну відповідальність становить КК України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. При цьому зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (частина 6 статті 3 КК України).

Відповідно до пункту 5 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, для норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги.

Підпункт 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України визначає, що податкова соціальна пільга визначається у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.

Таким чином, два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян дорівнюють 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленому законом на 1 січня звітного року.

Станом на 01.01.2021 прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2270 грн.

Станом на 01.01.2015 прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 1218 грн.

Як слідує із матеріалів провадження судом першої інстанції встановлено, що вироком Жовтневого районного суду м.Харкова від 26.07.2022 ОСОБА_7 засуджений за ч.3 ст.185 КК України на 4 роки позбавлення волі.

Цим вироком ОСОБА_7 був засуджений за вчинення у період з 28.10.2021 по 29.10.2021 кримінального правопорушення, яким завдано матеріальної шкоди на суму 5905 грн., 10.11.2021 - на суму 4423 грн., з 05.11.2021 по 25.11.2021 - на суму 2194 грн., 15.11.2021 - на суму 1615 грн., з 18.11.2021 по 19.11.2021 - на суму 7200 грн., з 20.11.2021 по 21.11.2021 - на суму 14468 грн., з 05.11.2021 по 25.12.2021 - на суму 2194 грн., з 18.11.2021 по 22.11.2021 - на суму 1408,75 грн., з 05.11.2021 по 25.12.2021 - на суму 566,67 грн., з 09.12.2021 по 10.12.2021 - на суму 10416 грн.

Крім того, вироком Ленінського районного суду м.Харкова від 18.07.2016 ОСОБА_7 засуджений за ч.2 ст.185 КК України на 2 роки обмеження волі за вчинення 01.12.2015 кримінального правопорушення, яким завдано матеріальної шкоди на суму 4000 грн.

Ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 11.12.2023 на підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Ленінського районного суду м.Харкова від 18.07.2016 більш суворим, призначеним вироком Жовтневого районного суду м.Харкова від 26.07.2022, ОСОБА_7 визначено остаточне покарання до відбуття - 4 роки позбавлення волі.

З огляду на викладене, заволодіння ОСОБА_7 у період з 05.11.2021 по 25.11.2021 чужим майном на суму 2194 грн., 15.11.2021 - на суму 1615 грн., з 05.11.2021 по 25.12.2021 - на суму 2194 грн., з 18.11.2021 по 22.11.2021 - на суму 1408,75 грн., з 05.11.2021 по 25.12.2021 - на суму 566,67 грн., за які його було засуджено вироком Жовтневого районного суду м.Харкова від 26.07.2022 за ч.3 ст.185 КК України, наразі не може вважатися кримінально караним правопорушенням, оскільки вартість цього майна не перевищує граничну суму, за яку передбачено кримінальну відповідальність (2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян).

У зв`язку з цим, оскільки кримінальна караність діяння, за яке ОСОБА_7 було засуджено, усунута, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про звільнення ОСОБА_7 від покарання, призначеного вироком Жовтневого районного суду м.Харкова від 26.07.2022 за ч.3 ст.185 КК України за епізодами: крадіжки майна ОСОБА_8 (епізод з 05.11.2021 по 25.11.2021), крадіжки майна ОСОБА_9 (епізод від 15.11.2021), крадіжки майна ОСОБА_10 (епізод з 05.11.2021 по 25.12.2021), крадіжки майна ОСОБА_11 (епізод з 18.11.2021 по 22.11.2021), крадіжки майна ОСОБА_12 (епізод з 05.11.2021 по 25.12.2021). Вирок Жовтневого районного суду м.Харкова від 26.07.2022, з урахуванням ухвали Балаклійського районного суду Харківської області від 11.12.2023, в частині призначеного покарання за ч.3 ст.185, ч.4 ст.70 КК України у виді 4 років позбавлення волі постановив залишити без змін.

Що стосується доводів засудженого про необхідність зменшення розміру покарання за вищевказаним вироком, то вони не підлягають задоволенню.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у листі Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду (вих. № 809/0/158-24 від 04.11.2024), на стадії виконання вироку суд, відповідно до п.13 ч.1 ст.537 КПК України, має право вирішити питання як про звільнення від покарання у зв`язку з набранням чинності Законом №3886-ІХ, так і про пом`якшення покарання шляхом визначення нового розміру покарання, яке підлягає відбуванню засудженим, у разі якщо вирок стосується сукупності злочинів або сукупності вироків.

У даному випадку суд першої інстанції, діючи в межах наданих законом повноважень, здійснив перегляд вироку, виключивши з нього ті епізоди, кримінальна караність яких була усунута, однак дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для зміни остаточного розміру покарання, визначеного за правилами ч.4 ст.70 КК України.

З огляду на наведене, підстави для зміни чи скасування ухвали суду, за доводами апеляційної скарги засудженого - відсутні.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Ухвалу Балаклійського районного суду Харківської області від 21 листопада 2024 року щодо ОСОБА_7 залишити без змін, а апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: