Ухвала

від 17.04.2025 по справі 610/3330/24

НЕ ВКАЗАНО

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа: №610/3330/24 Головуючий І інстанції: ОСОБА_1

Провадження: №11кп/818/549/25 Доповідач: ОСОБА_2

Категорія: приведення вироку у відповідність

до вимог Закону України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Балаклійського районного суду Харківської області від 21 листопада 2024 року, -

УСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання засудженого про приведення у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 №3886-IX (далі - Закон) вироків від 15.12.2021, 22.03.2021, 05.12.2019 щодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , раніше судимого:

-13.09.2005 Обухівським районним судом Київської області за ч.1 ст.187 КК України на 3 роки позбавлення волі із застосуванням ст..75 КК України з іспитовим строком 2 роки;

-19.12.2006 Обухівським районним судом Київської області за ч.2 ст.186, ст.71 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі. Звільненого 14.04.2011 за відбуттям строку покарання;

-09.07.2012 печерським районним судом м.Києва за ч.2 ст.186 КК України на 4 роки позбавлення волі. Звільненого 15.05.2018 умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 1 місяць 24 дні;

-13.07.2015 Соломянським районним судом м.Києва за ч.2 ст.186, ст.ст.71, 72 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі. Звільненого 15.05.2018 умовно-достроково на невідбутий строк 11 місяців 26 днів;

-05.12.2019 Обухівським районним судом Київської області за ч.2 ст.185 КК України на 3 роки позбавлення волі із застосуванням ст..75 КК України з іспитовим строком 2 роки;

-22.03.2021 Обухівським районним судом Київської області за ч.1 ст.162 КК України на 2 роки обмеження волі;

-15.12.2021 Обухівським районним судом Київської області за ч.2 ст.185, ч.2 ст.186, ч.ч.1, 4 ст.70, ч.1 ст.71 КК України на 5 років позбавлення волі.

Суд мотивував своє рішення тим, що завданий злочином розмір шкоди є достатнім для настання кримінальної відповідальності за ст.185 КК України.

В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_7 просить задовольнити його клопотання про застосування Закону України №3886-IX від 18.07.2024 до вироків від 05.12.2019 та 22.03.2021.

Засуджений ОСОБА_7 , будучи повідомленим належним чином про дату, час та місце судового засідання, заяв чи клопотань про особисту участь в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції не надав, у зв`язку з чим апеляційний розгляд проводився за відсутності останнього.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до п.13 ч.1 ст.537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений ч.2 ст.539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.

Частиною 2 ст.74 КК України передбачено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

09.08.2024 набув чинності Закон України № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів».

Відповідно до вказаного Закону №3886-ІХ, стаття 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення була викладена у новій редакції, внаслідок чого дрібним викраденням чужого майна вважається крадіжка, шахрайство, привласнення чи розтрата, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Положеннями ч.1 ст.3 КК України встановлено, що законодавство України про кримінальну відповідальність становить КК України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. При цьому зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (частина 6 статті 3 КК України).

Відповідно до пункту 5 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, для норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги.

Підпункт 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України визначає, що податкова соціальна пільга визначається у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.

Таким чином, два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян дорівнюють 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленому законом на 1 січня звітного року.

Станом на 01 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 1921 грн.

Станом на 01 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2102 грн.

Як слідує із матеріалів провадження судом першої інстанції встановлено, що вироком вироком Обухівського районного суду Київської області від 15.12.2021 ОСОБА_7 засуджений за ч.2 ст.185 КК України на 3 роки позбавлення волі, за ч.2 ст.186 КК України на 4 роки позбавлення волі і на підставі ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, до покарання 4 роки позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Обухівського районного суду Київської області від 22.03.2021, більш суворим покаранням, призначеним за даним вироком, та призначено покарання 4 роки позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.71 КК України, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Обухівського районного суду Київської області від 05.12.2019 року, ОСОБА_7 призначено остаточне покарання - 5 років позбавлення волі.

Цим вироком ОСОБА_7 був засуджений за вчинення 25.08.2020 кримінального правопорушення, яким завдано матеріальної шкоди на суму 5000 грн., 28.08.2020 - на суму 4756,95 грн., а також 01.09.2020 - на суми 3154,46 грн. та 3851,67 грн.

Вироком Обухівського районного суду Київської області від 22.03.2021 ОСОБА_7 засуджений за ч.1 ст.162 КК України на 2 роки обмеження волі.

На підставі п.3 ст.72 КК України вирок Обухівського районного суду Київської області від 05.12.2019 постановлено виконувати самостійно.

Вироком Обухівського районного суду Київської області від 05.12.2019 ОСОБА_7 засуджено за ч.2 ст.185 КК України на 3 рок позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України з іспитовим строком 2 роки.

Цим вироком ОСОБА_7 був засуджений за вчинення 04.08.2019 кримінального правопорушення, яким завдано матеріальної шкоди на суму 3139,32 грн.,

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 04.12.2020 року звільнення від відбування покарання з випробуванням скасовано та направлено для відбуття покарання призначеного вироком Обухівським районним судом Київської області від 05.12.2019 року за ч.2 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі.

Як було вірно зазначено судом першої інстанції, розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи необхідно визначати станом на 01 січня звітного податкового року, в якому було вчинено кримінальні правопорушення.

З огляду на вищевикладене, відсутні правові підстави для приведення у відповідність до вимог Закону України № 3886-IX вироків Обухівського районного суду Київської області від 15.12.2021, 22.03.2021, 05.12.2019, за якими він був засуджений за ч.2 ст.185 КК України, оскільки це кримінальне правопорушення залишається кримінально-караним діянням.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки підстави для зміни чи скасування ухвали Балаклійського районного суду Харківської області від 21 листопада 2024 року, відсутні.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Ухвалу Балаклійського районного суду Харківської області від 21 листопада 2024 року щодо ОСОБА_7 залишити без змін, а апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: