Ухвала

від 21.04.2025 по справі 137/82/25

ЛІТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Літинський районний суд Вінницької області

Справа № 137/82/25

У Х В А Л А

"21" квітня 2025 р.

Літинський районний суд вінницької області

в складі головуючого судді ОСОБА_1

секретаря судових засідань ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

засудженого ОСОБА_4

представника колонії ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Літин клопотання в.о. начальника Державної установи «Літинська виправна колонія (№123)» ОСОБА_6 відносно засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, засудженого 14.06.2022 Могилів-Подільським міськрайонним судом Вінницької області за ст. 185 ч.3, 70 ч.4 КК України до 6 років позбавлення волі, про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених ч.2,3 ст. 74 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В.о. начальника Державної установи «Літинська виправна колонія (№123)» звернувся до суду із вказаним клопотанням мотивуючи його тим, що ОСОБА_4 відбуває покарання у виді позбавлення волі за вищевказаним вироком суду.

На підставі Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», п.13 ст.537 КПК України, ч.2, 3 ст.74 КК України установа відбуття покарання просить суд звільнити засудженого від подальшого відбування покарання у зв`язку із скасуванням кримінальної відповідальності за вчинене ним правопорушення.

В судовому засіданні представник Літинської ВК № 123 ОСОБА_5 клопотання підтримала та просила його задовольнити.

Засуджений ОСОБА_4 також підтримав клопотання та просив його задовольнити.

Прокурор ОСОБА_3 висловив позицію, відповідно до якого вбачає підстави для задоволення клопотання та вважає, що ОСОБА_4 вважати засудженим за вироками від 10.11.2021 та від 14.06.2022 р. Решту вироків відносно нього необхідно декриміналізувати.

Дослідивши клопотання, матеріали особової справи, заслухавши позицію засудженого ОСОБА_4 прокурора та представника установи, суд приходить до наступних висновків.

Так, в процесі реалізації кримінальної відповідальності, найпоширенішою формою якої є покарання, іноді виникають такі юридичні факти, котрі призводять до необхідності звільнення особи від призначеного покарання. Одним із таких фактів є усунення злочинності діяння, тобто його декриміналізація, закріплене ч. 2 ст. 74 КК України. Слід зазначити, що застосування положень цієї норми ґрунтується на положеннях ст. 58 Конституції України про зворотну дію законів та інших нормативно-правових актів та ст. 5 КК України про зворотну дію кримінального закону у часі. Так, згідно з ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, має зворотну дію у часі. Це означає, що він поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість. Звільнення від покарання осіб, засуджених за діяння, караність якого усунута, здійснюється судом (ч. 1 ст. 74 КК).

Скасування караності діяння означає його декриміналізацію (повну або часткову), яка може бути досягнута шляхом: 1) виключення з чинного Кримінального кодексу певної статті (частини статті) Особливої частини Кодексу; 2) внесення до диспозиції статті (частини статті) Особливої частини Кримінального кодексу певних змін; 3) внесення змін до норм Загальної частини КК; 4) внесення змін до інших нормативно-правових актів, зокрема, Кодексу України про адміністративні правопорушення

Вказана в ч. 2 ст. 74 КК України підстава застосовується у випадках, коли особу вже засуджено за вчинення діяння.

Звільнення від відбування покарання на підставі ч. 2 ст. 74 КК України можна застосувати лише після набрання законної сили обвинувальним вироком суду - засудження особи незалежно від того, відбуває вона покарання чи ні (наприклад, звільнена від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України чи виконання вироку відстрочене ст. 536 КПК України). При цьому законом передбачено негайне звільнення особи від відбування покарання. Слід зазначити, що вказана підстава є обов`язковою для застосування судом. Передумовою для початку провадження щодо звільнення засудженого від відбування покарання за ч. 2 ст. 74 КК України завжди є прийняття і набрання чинності спеціальним законом, яким усувається караність діяння, за яке особу засуджено. Він є передумовою або правовою підставою ініціювання, розгляду питання та прийняття рішення про застосування звільнення від покарання щодо конкретної особи. Така процедура завершується прийняттям конкретного процесуального рішення судом.

Відповідно до положень п.2 ч.2 ст.539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається: до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 2-4,6, 7 (крім клопотання про припинення примусового лікування, яке подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться установа або заклад, в якому засуджений перебуває на лікуванні), 13-1, 14 ч.1 ст. 537 цього Кодексу.

Згідно п.13 ч.1 ст.537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений ч.2 ст. 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.

Відповідно до вироку Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 28.07.2021 судом встановлено, що ОСОБА_4 був засуджений за кримінальне правопорушення, де вартість завданої майнової шкоди за ст. 185 ч.3 КК України складає 1450, 000 грн, станом на 01.01.2019 не перевищує два неоподаткованих мінімуми доходів громадян, а саме 3842,00 грн.

Відповідно до вироку Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 10.11.2021 судом встановлено, що ОСОБА_4 був засуджений за кримінальні правопорушення, де вартість завданої майнової шкоди за ст. 185 ч.3 КК України складає 21 542,06 грн.

Відповідно до вироку Вінницького апеляційного суду від 01.06.2022 вирок Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 01.04.2022 змінено і ОСОБА_4 вважати засудженим за ст. 185 ч.3, 71 ч.1 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, який був засуджений за кримінальне правопорушення, де вартість завданої майнової шкоди на 19.01.2022 складає 1755,00 грн., що станом на 01.01.2022 не перевищує два неоподаткованих мінімуми доходів громадян, а саме 2481,00 грн.

Відповідно до вироку Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 14.06.2022 (а.с.8-9) ОСОБА_4 був засуджений за правопорушення, за епізодом від 01.08.2021, вартість завданої майнової шкоди на момент вчинення правопорушення складає 1350,00 грн., що станом на 01.01.2021 не перевищує два неоподаткованих мінімуми доходів громадян, а саме 2270,00 грн.

Також ОСОБА_4 даним вироком було засуджено за епізодом від 27.09.2021, вартість завданої шкоди складає 3283,34 грн.

Відповідно до положення ст.51 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в редакції Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18 липня 2024 року, який набрав чинності 09.08.2024, декриміналізовано викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Неоподаткований мінімум доходів громадян, це грошова сума розміром 17 гривень, встановлена пунктом 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового Кодексу України, яка застосовується при посиланнях на неоподаткований мінімум доходів громадян в законах або інших нормативно-правових актах, за винятком норм адміністративного та кримінального законодавства у частині кваліфікації злочинів або правопорушень, для яких сума неоподаткованого мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1, пункту 169.1 статті 169 розділу ІV Податкового Кодексу України. Підпунктом 169.1.1, пункту 169.1 статті 169 розділу ІV Податкового Кодексу України, визначено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи ( у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Згідно з ч.1 ст.5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Відповідно до ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Таким чином, на засудженого ОСОБА_4 розповсюджується дія Закону України № 3886-ІХ від 18 липня 2024 року, який набрав чинності 09 серпня 2024 року, яким декриміналізовано викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 74 КК України, особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

Таким чином, враховуючи те, що ОСОБА_4 засуджено за діяння, караність якого законом усунена, суд дійшов до висновку, що подання є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 5, 74 КК України, ст.ст. 537, 539 КПК України, Законом України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів" № 3886-IX від 18.07.2024, суд,

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

На підставі ч. 2 ст. 74 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від призначеного покарання за вироком Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 28.07.2021 в частині призначеного покарання за ст. 185 ч.3 КК України, у зв`язку з усуненням законом караності діяння, за яке він був засуджений.

На підставі ч. 2 ст. 74 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від призначеного покарання за вироком Вінницького апеляційного суду від 01.06.2022 в частині призначеного покарання за ст. 185 ч.3 КК України, у зв`язку з усуненням законом караності діяння, за яке він був засуджений.

На підставі ч. 2 ст. 74 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від призначеного покарання за вироком Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 14.06.2022 в частині призначеного покарання ч.3 ст. 185 КК України за епізодом від 01.08.2021, у зв`язку з усуненням законом караності діяння, за яке він був засуджений.

ОСОБА_4 вважати засудженим за вироком Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 10.11.2021 за ст.185 ч.3 КК України, та за вироком Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 14.06.2022 за ст. 185 ч.3 КК України та за ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 7 днів з дня її проголошення.

С Суддя: ОСОБА_1