Рішення

від 22.04.2025 по справі 733/478/25

ІЧНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Ічнянський районний суд Чернігівської області

Провадження № 2/733/220/25

Єдиний унікальний №733/478/25

Рішення

Іменем України

22 квітня 2025 року м.Ічня Ічнянський районний суд Чеpнiгiвської областi

в складi: головуючого судді - Вовченка А.В.,

при секретарі Мошенець Л.М.,

розглянувшиу відкритомусудовому засіданнів порядкуспрощеного позовногопровадження цивільнусправу за позовомПрилуцької окружноїпрокуратури Чернігівської області,в інтересахдержави вособі НаціональноїСлужби здоров`яУкраїни ,Прилуцької міської ради,третя особа, Комунальне некомерційне підприємство «Прилуцька центральна міська лікарня» Прилуцької міської ради до ОСОБА_1 про відшкодування витрат закладу охорони здоров`я на лікування особи, потерпілої від кримінального правопорушення

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Прилуцької окружної прокуратури звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування витрат понесених закладом охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що ухвалою Ічнянського районного суду Чернігівської області від 26 серпня 2024 року, який набрав законної сили 03 вересня 2024 року, кримінальне провадження №12023270330001118 стосовно ОСОБА_1 закрито. ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.286 КК України у зв`язку з дійовим каяттям. При винесенні судом ухвали питання щодо відшкодування витрат на лікування потерпілого, понесені закладом охорони здоров`я , не вирішувалося.

Разом із тим, судом встановлено, що 17 серпня 2023 року близько 20 год. 00 хвилин ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки GEELY CK реєстраційний номер НОМЕР_1 та рухаючись проїзною частиною «другорядної дороги» автодороги Галиця-Монастирище в напрямку с. Монастирище Прилуцького району Чернігівської області, діючи необережно, проявляючи кримінальну протиправну недбалість, не передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій, хоча повинен був і міг їх передбачити, не правильно оцінив дорожню обстановку та відповідно не реагував на її зміну, виїхав на перехрестя нерівнозначних доріг Ніжин-Прилуки та Галиця-Монастирище, яке розташоване на території Прилуцького району Чернігівської області, неподалік с. Монастирище Прилуцького району Чернігівської області, внаслідок чого на вищевказаному перехресті відбулось зіткнення автомобіля марки TOYOTA CAMRY реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , що рухався «головною дорогою» проїзної частини автодороги Прилуки-Ніжин в напрямку м. Прилуки Чернігівської області.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажирка автомобіля GEELY CK реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, закритого

перелому плечової кістки зі зміщенням відламків, закритого перелому медіальної кісточки лівої гомілки, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 276 від 19.10.2023 року відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, як такий, що спричинив тривалий розлад здоров`я більше 21 дня.

В даній дорожній обстановці водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 16.11 (на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху); дорожнього знаку 2.1 (Дати дорогу) Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, що є причиною та умовою виникнення та настання події даної дорожньо-транспортної пригоди та знаходиться в прямому причинному зв`язку з наслідками, які настали у результаті дорожньо-транспортної пригоди.

Дії ОСОБА_1 судом кваліфіковані за ч.1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

У зв`язку з отриманими потерпілою ОСОБА_3 тілесними ушкодженнями, остання перебувала на стаціонарному лікуванні в КНП «Прилуцька центральна міська лікарня» з 17.08.2023 по 08.09.2023 , що становить 22 ліжко-дня, що підтверджується довідками КНП «Прилуцька центральна міська лікарня» № 01-13/819 від 20.09.2024 . Загальна вартість понесених витрат на лікування ОСОБА_3 становить 36211,22 грн. Вказані кошти на даний час не відшкодовані. Лікування проводилось за рахунок коштів НСЗУ та коштів місцевого бюджету. Так, згідно розрахунку НСЗУ витрачено кошти в сумі 18305,35, з коштів місцевого бюджету -17905,87 грн.

Оскільки витрачені на лікування кошти підлягають відшкодуванню в повному обсязі, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 кошти, витрачені на стаціонарне лікування ОСОБА_3 від кримінального правопорушення та перерахувати їх на відповідні рахунки на користь держави в особі КНП «Прилуцька центральна міська лікарня» та НСЗУ.

Прокурор Прилуцької окружної прокуратури Гнип Я.О. , будучи належним чином повідомленою про день та час розгляду справи в судове засідання не з`явилась.

Представник Прилуцької міської ради та Національної служби здоров`я України надали заяви про розгляд справи без участі їх представників. Позовні вимоги підтримують та просять їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 всудове засідання повторноне з`явився, у встановлений судом строк, на адресу суду клопотань , відзиву на позовну заяву та письмових пояснень не надіслав, про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку, з дотриманням вимог п. 2 ч. 7, п. 4 ч. 8 ст. 128 та ч. 4, 10 ст. 130 ЦПК України, в тому числі і шляхом поміщення оголошення на офіційному веб сайті Судової влади України.

Більш того, Великою Палатою Верховного Суду у своїй постанові від 25.04.2018 року у справі №800/547/17, зроблено висновок, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення відповідної особи належним.

Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності дост. 247

ч. 2 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідност. 131-1 Конституції України, прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює орган державної влади, орган суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Судом встановлено, що 17 серпня 2023 року близько 20 год. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки GEELY CK реєстраційний номер НОМЕР_1 та рухаючись проїзною частиною «другорядної дороги» автодороги Галиця-Монастирище в напрямку с. Монастирище Прилуцького району Чернігівської області, діючи необережно, проявляючи кримінальну протиправну недбалість, не передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій, хоча повинен був і міг їх передбачити, не правильно оцінив дорожню обстановку та відповідно не реагував на її зміну, виїхав на перехрестя нерівнозначних доріг Ніжин-Прилуки та Галиця-Монастирище, яке розташоване на території Прилуцького району Чернігівської області, неподалік с. Монастирище Прилуцького району Чернігівської області, внаслідок чого на вищевказаному перехресті відбулось зіткнення автомобіля марки TOYOTA CAMRY реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , що рухався «головною дорогою» проїзної частини автодороги Прилуки-Ніжин в напрямку м. Прилуки Чернігівської області.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажирка автомобіля GEELY CK реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, закритого перелому плечової кістки зі зміщенням відламків, закритого перелому медіальної кісточки лівої гомілки, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 276 від 19.10.2023 року відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, як такий, що спричинив тривалий розлад здоров`я більше 21 дня.

В даній дорожній обстановці водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 16.11 (на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху); дорожнього знаку 2.1 (Дати дорогу) Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, що є причиною та умовою виникнення та настання події даної дорожньо-транспортної пригоди та знаходиться в прямому причинному зв`язку з наслідками, які настали у результаті дорожньо-транспортної пригоди.

У зв`язку з отриманими потерпілою ОСОБА_3 тілесними ушкодженнями, остання перебувала на стаціонарному лікуванні в КНП «Прилуцька центральна міська лікарня» з 17.08.2023 по 08.09.2023 , що становить 22 ліжко-дня, що підтверджується довідками КНП «Прилуцька центральна міська лікарня» № 01-13/819 від 20.09.2024 . Загальна вартість понесених витрат на лікування ОСОБА_3 становить 36211,22 грн. Вказані кошти на даний час не відшкодовані. Лікування проводилось за рахунок коштів НСЗУ та коштів місцевого бюджету. Так, згідно розрахунку НСЗУ витрачено кошти в сумі

18305,35, з коштів місцевого бюджету -17905,87 грн.

Ухвалою Ічнянського районного суду Чернігівської області від 26 серпня 2024 року, яка набрала законної сили 03 вересня 2024 року, кримінальне провадження №12023270330001118 стосовно ОСОБА_1 закрито. ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.286 КК України у зв`язку з дійовим каяттям. При винесенні судом ухвали питання щодо відшкодування витрат на лікування потерпілого, понесені закладом охорони здоров`я не вирішувалося.

Статтею 81 ЦПК Українивизначено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно достатті 1206 Цивільного кодексу України, особа яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Згідно пункту 2 «Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання» (далі - Порядок), затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16.07.1993 року, сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі, та вартості витрат на його лікування в день. Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого (форма 003/у) або інших документів, які підтверджують дату госпіталізації та виписки хворого із стаціонару лікувального закладу.

Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентарю та обладнання.

Згідно пункту 3 Порядку, визначена сума коштів на лікування потерпілого стягується судом з обвинуваченого при ухваленні вироку за позовом закладу охорони здоров`я або прокурора. У разі коли при ухваленні вироку сума коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого, ще не була визначена і рішення про їх відшкодування не було прийнято, стягнення провадиться в порядку цивільного судочинства за позовом вказаних юридичних осіб. У такому ж порядку відшкодовуються витрати на стаціонарне лікування особи, яка постраждала від злочину, в разі закриття кримінального провадження за нереабілітуючими обставинами.

Статтею 103-4 Бюджетного кодексу Українивизначено, що фінансування закладів охорони здоров`я місцевих бюджетів здійснюється за рахунок коштів медичної субвенції з державного бюджету.

У відповідності до п. 4 Порядку, стягнені в установленому порядку кошти залежно від джерела фінансування закладу охорони здоров`я, у якому перебував на стаціонарному лікуванні потерпілий, зараховуються до відповідного бюджету або на користь юридичної особи (відомства), якій належить заклад охорони здоров`я.

Оскільки фінансування закладів охорони здоров`я здійснюється за рахунок коштів медичної субвенції з державного бюджету, то витрачені кошти на лікування потерпілих від злочинів підлягають стягненню на користь закладів охорони здоров`я.

Відповідно до п. п. а) п. 3 ч. 1ст. 89 Бюджетного кодексу України, до видатків, які здійснюються з районних бюджетів та бюджетів міст обласного значення та враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належать видатки на первинну медико-санітарну, амбулаторно-поліклінічну та стаціонарну допомогу (лікарні широкого профілю, пологові будинки, станції швидкої та невідкладної медичної допомоги, поліклініки і амбулаторії, загальні стоматологічні поліклініки).

У зв`язку з цим, неповернення витрачених бюджетних коштів на лікування потерпілих від злочинів порушує інтереси держави та суспільний інтерес відповідної територіальної громади у вигляді забезпечення належного та якісного медичного обслуговування громадян.

У разі стягнення коштів з відповідача, вони будуть спрямовані на необхідні медичні послуги, забезпечення діяльності лікарні тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, суду не надано доказів того, що відповідачем відшкодовано кошти, які витрачені на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_3 .

Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, приходить до висновку, що позовні вимоги прокурора Прилуцької окружної прокуратури Чернігівської області, знайшли своє підтвердження та підлягають задоволенню, оскільки відповідач дійсно вчинив кримінальне правопорушення, внаслідок якого потерпіла перебувала на лікуванні у КНП «Прилуцька центральна міська лікарня», що підтверджуєтьсяматеріалами справи.

Оскількивитрачені налікування коштипідлягають відшкодуваннюв повномуобсязі необхідно стягнутиз ОСОБА_1 кошти,витрачені на стаціонарне лікування ОСОБА_3 від кримінального правопорушення та перерахувати їх на відповідні рахунки на користь держави в особі КНП «Прилуцька центральна міська лікарня» в розмірі 17905,87 грн. та на користь НСЗУ в розмірі 18305,35 грн.

Відповідач не спростував розмір шкоди , а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд зазначає наступне.

На підставі п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 цього Кодексу якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється в розмірі 1,5 відсотка

ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, оскільки позивач у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення звільнений від сплати судового збору, тому з врахуванням ціни позову, суд доходить висновку, що судовий збір, який би мав понести позивач у сумі 3 028 грн, підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь держави.

На підставі наведеного та керуючись ст. 1206 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 76-83, 141, 258-259, 263, 265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги керівника Прилуцької окружної прокуратури Чернігівської області, в інтересах держави в особі Національної Служби здоров`я України , Прилуцької міської ради, третя особа , Комунальне некомерційне підприємство «Прилуцька центральна міська лікарня» Прилуцької міської ради до ОСОБА_1 про відшкодування витрат закладу охорони здоров`я на лікування особи, потерпілої від кримінального правопорушення - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 ) на користь Національної служби здоров`я України витрати на стаціонарне лікування потерпілого від злочину у сумі 18 605 ( вісімнадцять тисяч триста п`ять ) гривень 35 копійки, які перерахувати в дохід Державного бюджету України (р/р UA 978999980313080115000026011; отримувач: ГУК у м. Києві/Шевченківський р-/24060300, код отримувача ЄДРПОУ37993783, банк отримувача: Казначейство України).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 ) на користь Прилуцької міської ради 17905 (сімнадцять тисяч дев`ятсот п`ять) грн. 87 коп. із зарахуванням коштів до місцевого бюджету на розрахунковий рахунок IBAN UA538999980314090544000025737, отримувач: ГУК у Черніг.обл/тг.м Прилуки/24060300, код отримувача 34209057 витрати на лікування потерпілого від кримінального правопорушення.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі - 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Чернігівського апеляційного суду з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне рішеннясуду складено 22квітня 2025року.

Суддя А. В. Вовченко