Рішення

від 22.04.2025 по справі 180/532/25

МАРГАНЕЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 180/532/25

2/180/402/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2025 р. Марганецький міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Янжули О.С.,

при секретарі Котовій Н.С.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судум.Марганець,в порядкуспрощеного позовногопровадження безповідомлення (виклику)сторін,в письмовомупровадженні,цивільну справуза позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" про відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Яводчак Олександр Васильович звернувся до Марганецького міського суду Дніпропетровської областіз позовом до Акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" про відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ОСОБА_1 знаходився у трудових відносинах з Акціонерним товариством "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат".

За час роботи на даному підприємстві з ним стався нещасний випадок.

Згідно до п. 7 акту форми Н-1/П комісія з розслідування нещасного випадку на виробництві зробила наступні висновки - розглянувши матеріали розслідування, з`ясувавши обставини та причини настання нещасного випадку, комісія встановила, що нещасний випадок з підземним гірником очисного забою 5 розряду шахти №14/15 AT «Марганецький ГЗК» ОСОБА_1 стався під час виконання трудових обов`язків за режимом підприємства.

На підставі пп. 7 п. 52 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 № 337 та враховуючи рішення ЛКК КЗ «Марганецька ЦМЛ» ММР від 22.06.2021 №96/4 про зв`язок погіршення стану здоров`я підземного гірника очисного забою шахти 14/15 AT «Марганецький ГЗК» ОСОБА_1 з впливом на нього шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу, комісія вважає нещасний випадок таким, що пов`язаний з виробництвом, на ОСОБА_1 складається акт форми Н-1/П, нещасний випадок береться на облік підприємством.

В наслідок отриманої виробничої травми, при первинному огляді МСЕК, йому встановлено ступінь втрати професійної працездатності у розмірі 30% та третю групу інвалідності. Впродовж, при повторних переоглядах (останній - 20.09.2023 року) ОСОБА_1 в розмірі 30% та третю групу інвалідності.

Вважає, що з вини підприємства, яке не створило безпечних умов праці, ОСОБА_1 втратив своє здоров`я, йому завдана моральна шкода, яка полягає в тому, що він змушений тривалий час проходити чисельні медичні огляди та обстеження, медико-соціальні експертні комісії, відновлювальні процедури, лікування. Розмір моральної шкоди оцінює в сумі 160 000,00 гривень.

Згідно з п.1 ч.1 ст.274ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Для цілей цього кодексу малозначними справами є: справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.2 ч.6 ст.19 ЦПК України).

Ухвалою суду від 28 березня 2025 року було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін - в письмовому провадженні. Окрім того відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

11квітня 2025 рокувідповідач надаввідзив напозовну заяву,у якомупросить судвідмовити ОСОБА_1 узадоволенні позовнихвимог доАкціонерного товариства"Марганецькийгірничо-збагачувальнийкомбінат"про відшкодуванняморальної шкодиу повномуобсязі.Вважають,що нещасний випадок, що стався 11.03.2021 року з позивачем, на який він посилається, стався саме внаслідок порушення вимог законодавства з охорони праці, в тому числі зі сторони ОСОБА_1 про, що зазначено в Акті № 10/3 від 09.07.2021 року. Сума позовних вимог в розмірі 160 000,00 грн. є необґрунтованою, неправомірною та такою, що не підтверджена жодним розрахунком позивача, всупереч діючому законодавству України.

Дослідивши письмові докази по справі, давши їм оцінку в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Частиною 2ст.124Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що одним з основних принципів судочинства, є законність. Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен правильно застосовувати норми матеріального права до взаємовідносин сторін.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначаєтьсяЦПК Українита іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Відповідно до ст.6Європейської конвенціїз правлюдини кожен має право на справедливий суд і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У частині четвертійстатті 10 ЦПК Україниістатті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовуватиКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03 у справі «Цихановський проти України», національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно до ст.ст. 12,13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності.

Статтею13ЦПК України визначено, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах

заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У відповідності до ст.ст. 76, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до статті 263ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Згідно зі статтею 264ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Пунктом 2 Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни «Просудове рішенняу цивільнійсправі» №14від 18грудня 2009року передбачено, що рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним ЗакономУкраїни принципу верховенства права. У зв`язку з цим суди повинні неухильно додержувати вимог про законність і обґрунтованість рішення у цивільній справі (частина перша статті 263 ЦПК).

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Згідно положень статті 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала.

Згідно ч.1 ст.1168 ЦК України, моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 знаходився у трудових відносинах з ВАТ "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат", правонаступником якого на даний час є Акціонерне товариство "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат", що підтверджується копією трудової книжки Серії НОМЕР_1 , заведеної 11 травня 2005 року на ОСОБА_1 .

За час роботи на даному підприємстві, а саме: 11 березня 2021 року о 05 год. 30 хв. ОСОБА_1 отримав травму на виробництві, яка обумовлена умовами в яких він працював, а саме: IХС: гострий не-Q-інфаркт міокарда нижньої стінки лівого шлуночка (11.03.2021) при ангіографічно інтактних коронарних артеріях (коронаграфія 11.03.2021), СН I ст., Гіпертонічна хвороба III ст., 2 ступінь.

Ризик IV, що підтверджується Актом № 10/3 розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння),

аварії, що стався 11 березня 2021 року о 05 год. 30 хв.( форма Н-1/II).

За даним нещасним випадком складено акт за формою Н-1/II від 09 липня 2021 року.

Згідно довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги Серія 12 ААА №060919 ОСОБА_1 11.08.2021 року первинно встановлено ступінь втрати професійної працездатності в розмірі 30% та третю групу інвалідності. Впродовж, при повторних переоглядах (останній 20.09.2023 року) ОСОБА_1 ступінь втрати професійної працездатності встановлено в розмірі 30% за трудовим каліцтвом та третю групу інвалідності.

Виходячи з медичних документів, акту № 10/3 розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, що стався 11 березня 2021 року о 05 год. 30 хв.( форма Н-1/II) суд прийшов до висновку про те, що у зв`язку з небезпечними умовами праці, низьким рівнем техніки безпеки, позивач отримав виробничу травму.

Статтею 46Конституції України передбачено, що право громадян на соціальний захист гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, одним із видів якого є відповідно за ч.1 ст.4 Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування - страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

З наведеного вбачається, що між сторонами склалися трудові правовідносини, оскільки виробнича травма отримана позивачем під час виконання ним трудових обов`язків, а отже наявні у зв`язку з цим підстави, передбачених ст.ст. 153, 237-1 КЗпП України, для відшкодування моральної шкоди, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 153КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Статтею 173КЗпП України закріплено за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків.

Згідно частин 1,3 ст. 13 Закону України «Про охорону праці», роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Статтею 237-1КЗпП України передбачено проведення відповідно до законодавства власником або уповноваженим ним органом відшкодування моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У зв`язку з тим, що відповідно до положень ст.237-1КЗпП України відшкодувати працівнику моральну шкоду у випадку, передбаченому даною статтею, покладено на власника або уповноважений ним орган, і, як встановлено судом, втрата працездатності позивача настала внаслідок виробничої травми, спричиненої негативними виробничими факторами під час виконання позивачем трудових обов`язків, і моральну шкоду йому заподіяно ушкодженням здоров`я, пов`язаним із виконанням трудових обов`язків, а роботодавець не забезпечив створення безпечних умов праці, суд дійшов висновку про необхідність відшкодування позивачу моральної шкоди за рахунок відповідача.

Відповідно до ст.23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та

душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Доводи представника АТ «МГЗК» про відсутність обов`язку підприємства відшкодовувати моральну шкоду, завдану позивачу, суд до уваги не приймає, оскільки обов`язок створити безпечні умови праці законодавством покладено на роботодавця.

Крім того, доводи представника відповідача факту відсутності підстав відшкодування позивачу моральної шкоди суд вважає безпідставними, оскільки вказане спростовується матеріалами справи: факт заподіяння такої шкоди, у зв`язку із виробничою травмою, встановлений медичними довідками та виписними епікризами, про тривалість лікування та перенесений фізичний біль. Так, позивач з моменту отримання травми постійно відчуває фізичні страждання та біль, обґрунтовані важкістю самопочуття та особливостями лікування. У нього присутнє постійне відчуття дискомфорту, стомлюваності, тривоги, емоційне пригнічення, переживання, роздратованість, які викликані наслідками виробничої травми. Крім того, останній позбавлений можливості реалізації своїх здібностей, вимушений постійно приймати лікарські препарати, відчуває наслідки травми, він обмежений в спілкуванні з оточуючими, вирішенні своїх побутових потреб, все це вимагає додаткових зусиль для продовження активного громадського життя та підтримання в належному стані здоров`я, що порушує нормальні життєві зв`язки ОСОБА_1 .

Таким чином, встановивши, що виробнича травма позивача, яка завдає йому фізичного болю та душевних страждань, виникли з вини АТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат», яким було допущено порушення трудового процесу, що підтверджено висновком МСЕК щодо втрати позивачем працездатності, суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок виробничої травми (постанова Верховного Суду від 20 лютого 2019 року по справі № 211/2524/16-ц).

Тому, вирішуючи питання про розмір завданої позивачу моральної шкоди, суд враховує значні тяжкі зміни його життєвих зав`язків, ступінь втрати ним професійної працездатності, глибину фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого та позбавлення його можливості їх реалізації, тривалість та характер моральних переживань, що пов`язані з перенесенням позивачем фізичного болю, необхідністю вжиття додаткових зусиль для організації свого життя у зв`язку зі ушкодженням здоров`я, інших обставин справи, з урахуванням вимог розумності і справедливості, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди суму 80000,00 грн., без утриманням податку та обов`язкових платежів.

Суд не вбачає підстав для проведення судового засідання з викликом сторін, тому клопотання представника відповідача задоволенню не підлягає.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, з відповідача в дохід держави повинно бути стягнено судовий збір у сумі 1211 гривень 20 копійок.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 23,1167 ЦК України; ст.ст.2,3,4,6,9,10,12,13,19,76-81,133,141,247,258,259,263-265,268,273,352,354-355ЦПК України,-

У Х В А Л И В :

Позовнівимоги ОСОБА_1 до Акціонерноготовариства "Марганецькийгірничо-збагачувальнийкомбінат"про відшкодуванняморальної шкоди- задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного Товариства"Марганецькийгірничо-збагачувальнийкомбінат"(ЄДРПОУ00190911,місцезнаходження:53400, Дніпропетровськаобласть,м.Марганець,вул.Єдності,62) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП- НОМЕР_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 в відшкодування моральної шкоди 80 000 (вісімдесят тисяч) гривень 00 копійок, без утриманням податку та обов`язкових платежів.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Акціонерного Товариства"Марганецькийгірничо-збагачувальнийкомбінат"(ЄДРПОУ00190911,місцезнаходження:53400, Дніпропетровськаобласть,м.Марганець,вул.Єдності,62) судовий збір на користь держави в розмірі 1211 гривень 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Відомості про учасників справи, відповідно до п.4 ч.5 ст. 265 ЦПК України.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП- НОМЕР_2 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Акціонерне Товариство "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" (ЄДРПОУ 00190911, місцезнаходження: 53400, Дніпропетровська область, м. Марганець, вул. Єдності, 62).

Суддя: О. С. Янжула