Рішення

від 16.04.2025 по справі 349/1298/24

НЕ ВКАЗАНО

Справа № 349/1298/24

Провадження № 2/349/28/25

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16 квітня 2025 року м. Рогатин

Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого судді Гаврилюк О.О.

з участю секретарів судового засідання Гошко І.В., Берези Г.М.

розглянув увідкритому судовомузасіданні взалі суду за правиламизагального позовногопровадження цивільнусправу №349/1298/24за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,третіх осіббез самостійнихвимог щодопредмета спору- виконавчого комітету Рогатинської міськоїради Івано-Франківськогорайону Івано-Франківської області,виконавчого комітетуНовороздільської міськоїради Стрийськогорайону Львівськоїобласті,як органівопіки іпіклування, про усунення перешкод успілкуванні з онукою, визначення способу участі баби у її вихованні,

учасники судового провадження

позивачка ОСОБА_1

представник позивачки адвокат Гринчишин І.Я.

відповідачка ОСОБА_3

(у режимі відеоконфкеренції)

представник відповідачки адвокат Ратич Т.М.

( у режимі відеоконференції)

встановив:

У липні 2024 року ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Гринчишин І.Я., звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про усунення перешкод у спілкуванні з онукоюі визначення способу участі баби у її вихованні.

В обгрунтування позову зазначено, що син позивачки ОСОБА_5 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 , який 15 серпня 2018 року розірвнао на підставі рішення Рогатинського районного суду Івано-Франківської області. Від спільного проживання у зареєстрваному шлюбі в них народилася дочка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після розірвання шлюбу дитина проживає з матір`ю ОСОБА_4 . Позивачка, як баба дитини, має право брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з дитиною, однак відповідачка чинить перешкоди у спілкуванні з онукою.

На підставі наведеного та з урахуванням вимог ст.257 Сімейного кодексу України просить суд зобов`язати відповідачку не перешкоджати їй у спілкуванні з онукою, визначити способи її участі у вихованні та спілкування з ОСОБА_6 . А саме - побачення три рази на тиждень - в суботу, неділю, понеділок з 08 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв. за місцем проживання позивачки; необмежене спілкування з онукою особисто засобами телефонного, поштового, електронного та іншого зв`язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування.

Відповідачка ОСОБА_7 подала відзив на позовну заяву. В обгрунтування відзиву зазначила, що не чинить позивачці жодних перешкод у спілкуванні з її онукою ОСОБА_6 . Позивачка не обгрунтувала відповідність інтересам дитини запропоновані нею способи участі у вихованні дитини з урахуванням віку дитини, розпорядку дня, стану здоров`я. Просила позов задовольнити частково, визначити право позивачки спілкуватися з онукою щонеділі з 15 до 17 год. за місцем проживання дитини в присутності матері, у задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Ухвалою судді Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 09 серпня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження та справу призначено до підготовчого засідання. Залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору - виконавчий комітет Рогатинської міської ради Івано-Франківської області, як орган опіки і піклування.

Ухвалою Рогатинськогорайонного судуІвано-Франківськоїобласті від04грудня 2024року доучасті усправі вякості третьоїособи безсамостійних вимогщодо предметаспору залучено виконавчийкомітет Новороздільськоїміської радиСтрийського районуЛьвівської області. Зобов`язано орган опіки та піклування виконавчий комітет Новороздільської міської ради Стрийського району Львівської області надати суду письмовий висновок щодо розв`язання спору.

Ухвалою судді від 09 січня 2025 року задоволено клопотання представника відповідачки адвоката Ратича Т.М. про участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції

25 лютого 2025 року до суду надійшов висновок органу опіки та піклування про визначення способу участі ОСОБА_1 у вихованні онуки ОСОБА_6 .

Ухвалою суду від 26 лютого 2025 року закрито підготовче засідання. Справу призначено до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 27 березня 2025 року визнано потрібним, щоб позивачка ОСОБА_1 дала особисті пояснення.

У судовому засіданні представник позивачки адвокат Гринчишин І.Я. позов підтримав повністю з підстав, які зазначені в обгрунтування позову. Просив позовні вимоги задовольнити повністю з підстав, які зазначені у позовній заяві. У судове засідання, призначене на 16 квітня 2025 року не прибув, про причини неявки суд не повідомив. Зі згоди позивачки ОСОБА_1 суд продовжив розгляд справи за відсутності її представника.

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала частково, просила суд визначити спосіб її участі у вихованні онуки, який зазначений у висновку органу опіки та піклування, а також необмежене спілкування з онукою засобами телефонного зв`язку. Вона дуже б хотіла, щоб зустрічі з дитиною відбувалися саме за її місцем проживання, однак на цей час вона погоджується з висновком органу опіки і піклування.

Відповідачка ОСОБА_3 та її представник адвокат Ратич Т.М. у судовому засіданні не заперечували щодо встановлення порядку участі баби у спілкуванні та вихованні ОСОБА_6 , який ними погоджено і який у подальшому запропонував орган опіки та піклування, а також спілкування дитини засобами телефонного зв`язку в розумних межах. Позовну вимогу щодо усунення перешкод у спілкуванні з онукою вважають недоведеною, оскільки відповідачка ніколи не перешкоджала позивачці у спілкуванні з дитино. Крім того, просили стягнути з відповідачки витрати на правову допомогу у заявленій сумі 15 000,00 гривень.

Орган опіки та піклування Рогатинської міської ради Івано-Франківської області явку представника у судове засідання не забезпечив.

Представник органу опіки і піклування виконавчого комітету Новороздільської міської ради Стрийського району Львівської області - в.о. начальника служби у справах дітей Новороздільської міської ради Ромашина К.А., направила на адресу суду клопотання про слухання справи без її участі.

Заслухавши пояснення сторін, їх представників, дослідивши письмові докази, надані сторонами та витребувані судом, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.

ОСОБА_5 і ОСОБА_4 з 28 жовтня 2013 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який на підставі рішення Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 15 серпня 2018 року розірвано.

ОСОБА_6 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 . Батьки дитини - ОСОБА_5 і ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 , повторно виданого 25 червня 2019 року Рогатинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області.

ОСОБА_4 08 лютого 2023 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_8 . Після державної реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище ОСОБА_9 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_2 , повторно виданого 29 березня 2023 року Новороздільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Згідно акта про підтвердження факту проживання особи без реєстрації, складеного 20 листопада 2024 року комісією при виконавчому комітеті Новороздільської міської ради, ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживають без реєстрації за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідно до довідки №05-04/89, виданої 20 листопада 2024 року Новороздільським ЗЗСО І-ІІІ ступенів №3 імені Андрія Гергерта, ОСОБА_6 навчається у 5-Б класі цього навчального закладу. Вихованням дитини займається її мати ОСОБА_3 .

ОСОБА_6 займається у зразковому ансамблі народного танцю "Веселка" у приміському будинку культури "Молодість" в м.Новий Розділ, а також навчається на відділі народних інструментів у 3 класі (клас бандури), що підтверджено копіями довідок №19 від 14 листопада 2024 року, №03.1-27 від 15 листопада 2024 року, виданими КУ "Міський будинок культури "Молодість", Новороздільською дитячою школою мистецтв ім. О.Рудницького Львівської області.

За характеристикою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виданою Новороздільським БДЮТ, дитина протягом трьох років є вихованкою гуртка бісерування Новороздільського Будинку дитячої та юнацької творчості Новороздільської територіальної громади. Відвідує заняття щосереди з 14 до 16 год. Дитина скромна, весела, товариська, самостійна.

Відповідно до висновку про визначення способу участі баби у вихованні ОСОБА_6 , який затверджений рішенням виконавчого комітету Новороздільської міської ради Стрийського району Львівської області 20 лютого 2025 року №61, орган опіки та піклування вважає доцільним визначити такий спосіб участі ОСОБА_1 у вихованні малолітньої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та спікування з нею - кожну першу і третю неділю місяця за місцем проживання дитини з 11 год. 00 хв. до 17 год. 00 хв.

У висновку зазначено, що 18 лютого 2025 року на засіданні комісії з питань захисту прав дитини Новороздільської міської ради розглянуто заяви №Г-7 від 17 січня 2025 року ОСОБА_1 і №Д-8 від 17 січня 2025 року ОСОБА_3 у яких вони дійшли згоди щодо побачень баби з онукою та просили погодити побачення онуки з бабою кожну першу і третю неділю місяця за місцем проживання дитини з 11 год. 00 хв. до 17 год. 00 хв.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держав (частина 1 статті 2 ЦПК України).

Статтею 51 Конституції України, частинами 2,3 статті 5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист (частина 10 статті 7 СК України).

За частинами 2, 8,9 статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини (частина 1 статті 151 СК України).

Главою 21 СК України визначено особисті немайнові права та обов`язки інших членів сім`ї та родичів.

Відповідно до статті 257 СК України баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.

Частиною 1 статті 263 СК України встановлено, що спір щодо участі баби, діда, прабаби, прадіда, брата, сестри, мачухи, вітчима у вихованні дитини вирішується судом відповідно до статті 159 цього Кодексу.

За частиною 1 статті 159 СК України, якщо той з батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий з батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування (частина 2 статті 159 СК України).

Конструкція статті 159 СК України свідчить, що законодавець розмежовує вимоги про встановлення способу участі у вихованні дитини та про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні.

Повага до приватного і сімейного життя є важливими правами, захист яких гарантується Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. У прецедентній практиці Європейського суду з прав людини поняття «сімейне життя» у розумінні статті 8 Конвенції отримало достатньо широке тлумачення, не обмежується лише шлюбними відносинами, а може охоплювати й інші фактичні «сімейні зв`язки», зокрема, відносини між дитиною та близькими родичами (наприклад, бабою та дідом), оскільки вони можуть відігравати суттєву роль у сімейному житті.

Під правом на повагу до сімейного життя баби та діда щодо до своїх онуків у першу чергу розуміється право на підтримання нормальних стосунків між бабою або дідом та онуками шляхом контактів з ним. Такі контакти зазвичай відбуваються за згодою особи, яка несе батьківську відповідальність, а це означає, що доступ баби, діда до онука, як правило, здійснюється на розсуд батьків дитини.

У постанові Верховного Суду від 22 липня 2020 року у справі № 295/13297/18 (провадження № 61-8094св20) зазначено, що законодавцем визначено механізм здійснення права баби та діда, прабаби, прадіда на виховання внуків і правнуків, який проявляється в: (а) покладенні обов`язку на батьків чи інших осіб, з якими проживає дитина, не перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків; (б) закріпленні права баби, діда, прабаби, прадіда у разі наявності перешкод у вихованні та спілкуванні із внуками, правнуками на звернення до суду з позовом про їх усунення (частини 2-3 статті 257 СК України).

Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного (сімейного) права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; перевага балансу інтересів; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (Постанова Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2023 року у справі № 761/42030/21 (провадження № 61-12101св23), постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2023 року у справі № 607/20787/19 (провадження № 61-11625сво22)).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 зазначено, що позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

При зверненні до суду позивачка зазначила місце проживання відповідачки с.Лучинці Рогатинський район, хоча назву району змінено на Івано-Франківський, зазначила, що номер телефону відповідачки їй невідомий. У судовому засіданні встановлено, що позивачці достовірно було відоме місце проживання відповідачки і дитини в м.Новий Розділ Львівської області, номер телефону відповідачки за допомогою якого суд зміг належним чином повідомити ОСОБА_3 про розгляд справи у суді, забезпечити розгляд справи за її участю. Ця обставина зазначена і у листі виконавчого комітету Рогатинської міської ради Івано-Франківської області, як органу опіки і піклування 302-28/2219 від 22 серпня 2024 року.

Позивачкою не доведено і у судовому засіданні не встановлено, що відповідачка чинить їй будь-які перешкоди у спілкуванні з онукою, а тому у задоволенні позову в частині зобов`язання відповідачки не перешкоджати ОСОБА_1 брати участь у вихованні дитини та у спілкуванні з нею необхідно відмовити.

Відповідно до частин 1,2 статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

При вирішенні спору щодо визначення способів участі у спілкуванні з онукою суд враховує, що дитина є найбільш вразливою стороною у будь-яких сімейних конфліктах, оскільки на її долю припадає найбільше страждань та втрат, а результат судового розгляду повинен бути спрямований на захист найкращих інтересів дитини.

За змістом статті 19 СК Українивбачається, що при розгляді спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, які бажають брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Визначаючи спосіб участі позивачки у вихованні та спілкуванні з дитиною, шляхом встановлення систематичних зустрічей першої та третьої неділі з 11 год.00 хв. до 17 год. 00 хв. за місцем проживання дитини, органом опіки і піклування, на переконання суду, враховано малолітній вік дитини, особливості її розвитку, виховання, необхідність дотримання розпорядку дня та відпочинку, емоційну прихильність дитини до матері, оскільки саме вона піклується про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створює належні умови для розвитку її природних здібностей, готує до самостійного життя та праці.

Наведені позивачкою за участі її представника, способи участі у спілкуванні та вихованні є обтяжливими для дитини, ґрунтуються на переважанні власних інтересів баби над інтересами дитини.

Виходячи з внутрішнього переконання, яке ґрунтується на оцінці усіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що право баби на спілкування з онукою є її природним та незаперечним правом, а спілкування онуки з бабою також відповідатиме її інтересам.

Суд погоджуєтьсяз висновком органуопіки тапіклування, встановлюючи порядокпобачень бабиз онукою,враховує,що сторонидобровільно погодилипорядок участі баби у спілкуванні та вихованні онуки,який визначиворган опікита піклуванняу своємувисновку тавважає задоцільне надати ОСОБА_1 можливість вільно спілкуватися з онукою засобами телефонного зв`язку в будь-який день тижня та час за винятком нічного часу і часу, коли дитина перебуває у закладі освіти.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (частини перша, третя статті 133 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).

За змістом статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, відшкодування витрат, понесених у зв`язку з реалізацією права на судовий захист або у разі подання до особи необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація цього принципу щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається у такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України)

3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

За частиною 3 статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас за змістом частини 4 статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі 1) складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 3 статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Велика Палата Верховного Суду вказувала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Крім того, для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19)).

На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи судом надано договір про надання правової допомоги від 18 листопада 2024 року, укладений між ОСОБА_4 і адвокатом Ратичем Тарасом Михайловичем, який діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серія ІФ №001123, виданого Радою адвокатів Івано-Франківської області 08 грудня 2016 року. За п.2.3 договору загальна вартість послуг адвоката становить 15 000,00 гривень, яку клієнт сплачує протягом 30 днів з часу набрання рішенням у справі законної сили (п.2.4). Договір набирає чинності з моменту підписання сторонами, діє до фактичного виконання або до розірвання договору.

З врахуванням складності справи, обсягу наданих адвокатом послуг, обсяг, вартість та співрозмірність заявлених до компенсації витрат на правову допомогу, оцінивши витрати з врахуванням усіх аспектів складності цієї справи, а також час, який міг витратити адвокат на вивчення справи та підготовку відзиву, як кваліфікований фахівець, сукупний час, витрачений на опрацювання спірних правовідносин та участь у судових засіданнях, суд дійшов висновку, що справедливою та співрозмірною є компенсація витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000 грн.

Оскільки позов задоволено частково на 50%, витрат на професійну правничу допомогу підлягають до стягнення в розмірі 50 % від визначеної судом суми, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 4000,00 грн.

Позивачкою сплачено судовий збір в сумі 1211,20 грн., який підлягає стягненню на її користь з відповідачки.

За ч.10 ст.141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат. Таким чином з позивачки на користь відповідачки підлягає до стягнення 2788,80 грн. (4000,00-1211,20=2788,80).

Керуючись ст. 263-265 ЦПК України,

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,третіх осіббез самостійнихвимог щодопредмета спору- виконавчого комітету Рогатинської міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області, виконавчого комітету Новороздільської міської ради Стрийського району Львівської області, як органів опіки і піклування, про усунення перешкод у спілкуванні з онукою, визначення способуучасті баби уїї вихованні задовольнити частково .

Встановити порядок участі баби ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні онуки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :

- кожну першу і третю неділю місяця з 11 год. 00 хв. до 17 год. 00 хв. за місцем проживання дитини;

- надати ОСОБА_1 можливість вільно спілкуватися з онукою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 засобами телефонного зв`язку в будь-який день тижня та час за винятком нічного часу і часу, коли дитина перебуває у закладі освіти.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_10 різницю судових витрат в сумі 2788,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивачка:ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , фактичне місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Органи опіки та піклування:

1) виконавчий комітет Рогатинської міської ради Івано-Франківської області, місцезнаходження: Івано-Франківська область, Івано-Франківський район, місцезнаходження м.Рогатин, вул. Галицька,65, Івано-Франківський район Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 04054323;

2) виконавчий комітет Новороздільської міської ради Стрийського району Львівської області, місцезнаходження м.Новий Розділ, вул.Грушевського, 24, Стрийський район Львівська область.

Повне судове рішення складено 22 квітня 2025 року.

Суддя Гаврилюк О.О.