Ухвала

від 09.04.2025 по справі 752/22624/23

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

справа № 752/22624/23

провадження №: 1-кс/752/1983/25

У Х В А Л А

09.04.2025 року слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання представника власника майна ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12023100000001220, відомості щодо якого внесені 21.10.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, про скасування арешту майна,-

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді звернувся адвокат із вказаним клопотанням, в якому просить скасувати арешт з майна, який накладений ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 08.11.2023 (справа №752/22624/23; провадження №: 1-кс/752/9099/23), що вилучене 02.11.2023 під час проведення обшуку приміщення за місцем проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: з мобільного телефону марки «Iphone 13 Pro Max» IMEI 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 .

В обґрунтування поданого клопотання адвокат зазначає, що кримінальне провадження №12023100000001220 від 21.10.2023 здійснюється на протязі 10 місяців, при цьому ОСОБА_3 не є підозрюваним у вказаному кримінальному провадженні, разом з тим відсутні будь-які докази причетності ОСОБА_3 та його майна у вчиненні такого правопорушення. Разом з цим, в межах кримінального провадження №12024100000000282 від 05.03.2024 ОСОБА_3 є потерпілим, про що долучено копію протоколу допиту потерпілого. Окрім того, за весь час з моменту вилучення вказаного мобільного телефону органом досудового розслідування не проводилось жодних слідчих дій за участі ОСОБА_3 з метою з`ясування обставин придбання ОСОБА_3 вказаного телефону та вилучення з нього інформації яка б мала значення для даного кримінального провадження, а відтак орган досудового розслідування з листопада 2023 по даний час не вчиняє всіх необхідних процесуальних та слідчих дій, у зв`язку з цим в подальшому застосуванні цього заходу забезпечення відпала потреба.

В судове засідання представник власника майна ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 та прокурор не з`явились, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлялись належним чином. Разом з тим, до початку розгляду справи подали заяви про розгляд вказаного клопотання без їх участі. Одночасно з цим, слідчий суддя враховує подану заяву прокурора як фактичне не заперечення щодо скасування арешту з вказаного майна.

Слідчий суддя, вивчивши вказане клопотання та документи на підставі яких прийнято судове рішення про накладення арешту майна, слідчий суддя вважає необхідним задовольнити вказане клопотання, виходячи з наступного.

Положеннями частини 1 стаття 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Слідчим суддею встановлено, що в провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження №12023100000001220, відомості щодо якого внесені 21.10.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України. Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснюється Київською міською прокуратурою.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 08.11.2023 у справі № 752/22624/23 (провадження: №: 1-кс/752/9099/23) у кримінальному провадженні №12023100000001220, відомості щодо якого внесені 21.10.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, накладено арешт на майно, яке вилучене 02.11.2023 під час проведення обшуку приміщення, за місцем проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на мобільний телефон «Iphone 13 Pro Max» IMEI 1 НОМЕР_1 , ІМЕІ 2 НОМЕР_2 , з метою збереження речових доказів.

Як вбачається із матеріалів клопотання, арешт на вищевказане майно було накладено в рамках необхідності забезпечення збереження речових доказів, однак беручи до уваги стадію кримінального провадження, враховуючи те, що слідчі та процесуальні дії з вказаним мобільним телефоном не проводяться, при цьому ОСОБА_3 не є підозрюваним у вказаному кримінальному провадженні, а тому скасування арешту з мобільного телефону, який належить на праві власності ОСОБА_3 , не призведе до будь-яких негативних наслідків при вирішенні даної справи по суті.

Разом з тим, враховуючи значний проміжок часу та проведення огляду вищевказаного мобільного телефону з якого вилучено інформацію, яка могла б мати значення для даного кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що у такому заходу забезпечення відпала потреба.

Окрім цього, слід зазначити, що відповідно до п. 2 ч. 3. ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.

Таким чином, процесуальний закон чітко визначає підстави для застосування заходів забезпечення кримінального провадження з обов`язком слідчого або прокурора довести слідчому судді, що такі заходи виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який слідчий зазначав у своєму клопотанні.

Положеннями ст.ст. 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому дим Кодексом.

Відповідно до Постанови Європейського Суду з прав людини (далі - Європейський Суд) від 09 червня 2005 року по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Європейським Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності та не було свавільним.

Окрім того, Європейський суд через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення «Іатрідіс проти Греції»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу Конвенції. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).

Враховуючи те, що у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_3 не є підозрюваним або обвинуваченим, процесуальні та слідчі дії з вищевказаним мобільним телефоном не проводяться та з урахуванням значного часу проведення досудового розслідування, а також застосованого заходу забезпечення у вигляді арешту майна, слідчий суддя приходить до висновку, що у застосуванні вказаного арешту відпала потреба, у зв`язку з цим клопотання про скасування арешту з майна, підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 170, 174, 372 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання представника власника майна ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна - задовольнити.

Скасувати арешт, який накладений ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 08.11.2023 (справа №752/22624/23; провадження №:1-кс/752/9099/23), у кримінальному провадженні №12023100000001220, відомості щодо якого внесені 21.10.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, тобто з майна, що вилучене 02.11.2023 під час проведення обшуку приміщення за місцем проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: з мобільного телефону марки «Iphone 13 Pro Max» IMEI 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 .

Ухвала підлягає негайному виконанню та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1