Постанова

від 09.04.2025 по справі 909/1218/24

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" квітня 2025 р. Справа №909/1218/24

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіЖелік М.Б.

суддівОрищин Г.В.

Галушко Н.А.

за участю секретаря судового засідання Гуньки О.П.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області б/н від 07.02.2025 (вх.ЗАГС. №01-05/330/24 від 07.02.2025)

на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 30.01.2025 (суддя Малєєва О.В., повний текст складено 03.02.2025)

у справі №909/1218/24

за заявою Головного Управління Пенсійного Фонду України в Івано-Франківської області

до ПАТ Івано-Франківський м`ясокомбінат

про відкриття провадження у справі банкрутство

за участі представників сторін:

від скаржника Іванів О.В. (поза межами приміщення суду)

від боржника Ридай Н.В. (поза межами приміщення суду).

Учасникам процесу роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст.ст. 35, 42, 46 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання здійснюється технічними засобами.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 30.01.2025 у справі №909/1218/24 відмовлено у відкриті провадження у справі про банкрутство ПАТ Івано-Франківський м`ясокомбінат.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, скаржник звернувся до Західного апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 30.01.2025.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.07.2025 справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: Желік М.Б. - головуючий суддя, члени колегії судді Орищин Г.В., Галушко Н.А.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 11.02.2025 апеляційну скаргу залишено без руху та встановлено скаржнику строк протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме для надання доказів на підтвердження повноважень Іваніва Олега Вікторовича на підписання апеляційної скарги від імені Головного управління Пенсійного фонду України у Івано-Франківській області, доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 36336,00 грн.

19.02.2025 апелянт подав заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додано докази на підтвердження повноважень Іваніва О.В. на підписання апеляційної скарги від імені Головного управління Пенсійного фонду України у Івано-Франківській області, а саме: посадову інструкцію начальника юридичного відділу, відповідно до п.7 розділу 4 якої передбачено право здійснювати представництво інтересів Головного управління в судах з правом підпису процесуальних документів та засвідченням копій; виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 17.05.2022 щодо Головного управління Пенсійного фонду України у Івано-Франківській області, згідно з відомостями якої Іванів О.В. має повноваження вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо (представництво інтересів в судах з правом підпису процесуальних документів та посвідчення копій).

Також до заяви про усунення недоліків апеляційної скарги додано докази сплати судового збору в розмірі 36336,00 грн. платіжну інструкцію №741 від 19.02.2025. Зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України в розмірі 36336,00 грн. підтверджується випискою, сформованою а Автоматизованій системі документообігу суду 20.02.2025.

24.02.2025 ухвалою Західного апеляційного господарського суду відкрито апеляційне провадження; призначено справу ло розгляду на 09.04.2025; встановлено строк для надання відзиву на апеляційну скаргу до 04.04.2025; витребувано матеріали справи з господарського суду Івано-Франківської області.

12.03.2025 представник скаржника Іванів О.В. подав до суду клопотання про участь в судовому засіданні 09.04.2025 в режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів, яке ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 17.03.2025 задоволено.

27.03.2025 представник ПАТ Івано-Франківський м`ясокомбінат Ридай Н.В. подав до суду клопотання про участь в судовому засіданні 09.04.2025 в режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів, яке ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 07.04.2025 задоволено.

Окрім того, 27.03.2025 представником ПАТ Івано-Франківський м`ясокомбінат подано відзив на апеляційну скаргу в якому він просить суд прийняти його та долучити до матеріалів справи; в задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити, а оскаржену ухвалу залишити без змін.

В судове засідання 09.04.2025 заявник та боржник участь уповноважених представників забезпечили, які надали свої доводи та міркування щодо вимог апеляційної скарги та просили врахувати їх при винесені постанови.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, взявши до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, колегія суддів дійшла висновку про те, що в задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, а ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 30.01.2025 у справі №909/1218/24 в залишити без змін, з огляду на наступне.

1.Розгляд справи в суді першої інстанції та зміст оскаржуваної ухвали.

Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області звернулось із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства Івано-Франківський м`ясокомбінат.

Господарський суд, виносячи оскаржену ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство виснував наступне:

-суд встановив, що заборгованість по сплаті пільгових пенсій на загальну суму 334 739,87 грн. боржник погасив до підготовчого засідання.

-щодо заборгованості в розмірі 542 440,14 грн. між сторонами існує спір, що підтверджується ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду про відкриття провадження від 31.12.2024 у справі №300/9680/24.

-в постанові КГС ВС від 16.05.2024 у справі №918/713/23 викладена правова позиція про те, що однією з обов`язкових умов для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника є встановлення відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора. Відсутність спору про право, в розрізі процедури банкрутства, полягає у відсутності неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов`язання, суті (предмета) зобов`язання, підстави виникнення зобов`язання, суми зобов`язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов`язання. Методом встановлення таких фактів є дослідження господарським судом відзиву боржника, заслуховування пояснень представника боржника або дослідження Єдиного державного реєстру судових рішень, відомості з якого є відкритими та загальнодоступними, на предмет наявності на розгляді іншого суду позову боржника до ініціюючого кредитора з питань, що зазначені вище.

-відповідно до ч. 6 ст. 39 КУзПБ господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду.

-відповідно до ч. 3 ст. 39 КУзПБ боржник надав докази на підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість (п. 3.4. рішення).

2. Узагальнені доводи апелянта, заперечення боржника.

Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області не погоджуючись із оскарженою ухвалою господарського суду зазначає, що така прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права на підтвердження чого зазначає наступне:

-боржником лише після звернення до господарського суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, а саме 13.01.2025 перераховано кошти у сумі 143 943,50 грн. та 14.01.2025 кошти у сумі 176 061,77 грн., в рахунок погашення заборгованості по фактичних витратах на виплату та доставку пільгових пенсій, яка виникла задовго до цього, зокрема, з жовтня по листопад 20022, з січня по березень 2023 в розмірі 53 943,46 грн., з квітня по вересень 2024 в розмірі 266061,81 грн. , з жовтня по листопад 2024 в розмірі 14734,60 грн. на загальну суму 334 740,87 грн.

-рішення про повернення страхових коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів на суму 542 440,14 грн. знаходиться на примусовому виконанні (постанова про відкриття виконавчого провадження від 08.04.2024 ВП №375451171.

-наявність боргу при ініціюванні справи про банкрутство підтверджується доказами у відповідному обсязі, виходячи із правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Такими доказами можуть бути, зокрема, господарські правочини, судові рішення, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення.

-заявником здійснено ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження щодо стягнення заборгованості з боржника та встановлено, що на арештованих рахунках кошти відсутні; транспортні засоби станом на час подання заяви не виявлено.

-суд не може формально підходити до тлумачення спір про право, якщо такий зводиться лише до заперечень боржника щодо існування тих чи інших правовідносин.

-зобов`язання боржника перед ініціюючим кредитором, строк виконання якого настав підтверджена належними доказами, представником боржника станом на час проведення підготовчого засідання не надано доказів повної сплати заявлених кредиторських вимог.

-боржником умисно оскаржено рішення про повернення страхових коштів фонду та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів на суму 542 440,14 грн. з метою затягування часу та неналежного виконання майнових вимог.

Приватне акціонерне товариство Івано-Франківський м`ясокомбінат заперечуючи вимоги апеляційної скарги у повному обсязі зазначає наступне.

-ініціюючий кредитор до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство не надав жодного доказу на підтвердження заявлено заборгованості про застосування фінансових санкцій на суму 542 440,21, а саме акту перевірки № 0900-1105-3/17 від 06.03.2024, рішення про повернення страхових коштів та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів; інформації про наявність/відсутність оскарження даного рішення в адміністративному чи судовому порядку.

-до складу грошових зобов`язань боржника не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкцій у відповідності до положень ст. 1 КУзПБ. Заява ініціюючого кредитора повинна містити відомості про розмір вимог кредитора до боржника із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті, а також інформацію про заінтересованість кредитора стосовно боржника (ст. 34 КУзПБ України). Боржником ж зазначеної інформації у поданій заяві не відображено.

-рішення № 982/11-16 від 11.03.2024 про повернення страхових коштів фонду та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів включає 361 626,76 грн. - сума неправомірно використаних коштів та 180 813,38 грн. фінансова санкція (штраф), що не підлягає включенню до складу грошових вимог боржника.

-у власності боржника перебуває наступне нерухоме майно: цілісний майновий комплекс розташований за адресою м.Тисмениця, вул. Галицька, 93 та допоміжні будівлі і споруди м`ясокомбінату для розміщення ліній забою та переробки птиці, що розташовані за адресою м.Камянець-Подільський, вул. Харченка Маршала, 2/3.

-заявником не наведено доказів вжиття заходів щодо стягнення заборгованості та вчинення всіх необхідних дій у межах виконавчого проваджень ВП № 75451171 від 08.07.2024 та ВП №75780660 від 12.08.2024 для погашення заборгованості за рахунок нерухомого майна, оскільки його вартість значно перевищує заявлену суму боргу.

-у долученій до матеріалів справи довідці про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження від 13.11.2024 відсутні відомості про вжиті державним виконавцем дії щодо пошуку і опису нерухомого майна, проведення його оцінки, тощо. Окрім того, зазначений доказ подано до суду в порушенням процесуального строку без клопотання про його поновлення.

-щодо спору про право зазначає, що рішення про повернення страхових коштів фонду та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів фонду від 11.03.2024 за № 982/11-16 оскаржено боржником спершу в адміністративному порядку, а згодом у судовому на підтвердження чого до матеріалів справи долуенчо повідомлення боржника від 20.03.2024 про те, що ним у встановлений термін буде оскаржуватися зазначене рішення, скарга заперечення на акт №11/04-24 від 11.04.2024 з доказами про направлення зазначеної скарги заявнику та ухвала Івано-Франківського окружного адміністративного суду про відкриття провадження у адміністративній справі № 300/9680/24 від 31.12.2024 за позовом боржника до заявника про визнання протиправним та скасування рішення №982/11-16 від 11.03.2024, що у сукупності свідчать про наявність спору про право і є самостійною підставою для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство.

3.Встановлені фактичні обставини справи.

Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області звернулось із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства Івано-Франківський м`ясокомбінат.

Подану заяву обґрунтовано тим, що боржник має заборгованість щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень ЗУ Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, в частині пенсій, призначених відповідно до п. б з ст. 13 ЗУ Про пенсійне забезпечення.

Зокрема з жовтня до листопада 2022 року, з січня до березня 2023 року - в розмірі 53 943,46 грн, з квітня 2023 року до вересня 2024 року - в розмірі 266 061,81 грн, з жовтня до листопада 2024 року - в розмірі 14 734, 60 грн; загальна заборгованість - 334 739,87 грн.

Окрім того, боржник має заборгованість перед кредитором, яка виникла на підставі рішення про повернення страхових коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів Фонду №982/11-16 від 11.03.2024 на суму 542 440,14 грн. Вказане рішення знаходиться на примусовому виконанні, що підтверджується постановою про відкриття виконавчого провадження від 08.04.2024 №75451171.

На підтвердження вказаних обставин заявник подав рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 у справі №300/1594/23, від 23.12.2024 у справі №300/7550/24, постанову про відкриття виконавчого провадження від 12.08.2024 №75780660, картку особового рахунка боржника та розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що підлягають відшкодуванню, за відповідні періоди.

Матеріали справи містять докази часткової оплати заборгованості по пільгових пенсіях в розмірі 334 739,87 грн., а саме квитанції до платіжних інструкції на переказ готівки №86 від 13.01.2025 на суму 53 943,50 грн (заборгованість з жовтня 2022 року до березня 2023 року згідно з рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 у справі №300/1594/23); №87 від 13.01.2025 на суму 90 000 грн (заборгованість з квітня 2023 року до вересня 2024 року згідно з рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду у справі №300/7550/24); №14 від 14.01.2025 на суму 146 061,90 грн. (заборгованість з квітня 2023 року до вересня 2024 року згідно з рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду у справі №300/7550/24); №104 від 14.01.2025 на суму 30 000 грн (заборгованість з квітня 2023 року до вересня 2024 року згідно з рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду у справі №300/7550/24); №105 від 14.01.2025 на суму 14 734,60 грн (заборгованість з жовтня до листопада 2024 року).

За результатами документальної планової перевірки боржника з питань дотримання порядку використання страхувальником страхових коштів виявлено порушення абз. 1, 2 ч. 1 ст. 23 ЗУ Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, і Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області винесло рішення №982/11-16 від 11.03.2024 про повернення страхових коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів Фонду в розмірі 542 440,14 грн.

Pішення пред`явлено до виконання в Івано-Франківській ВДВС в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (ВП №75451171 від 08.07.2024).

Заявник звернувся із позовом до Івано-Франківського окружного адміністративного суду про визнання протиправним та скасування рішення №982/11-16 від 11.03.2024 (ухвала про відкриття провадження від 31.12.2024 у справі №300/9680/24).

Боржник є власником нерухомого майна - цілісного майнового комплексу за адресою: Івано-Франківська область, Івано-Франківський р-н, м. Тисмениця, вул. Галицька, б. 3(свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 20.01.2011, витяг про державну реєстрацію №31726104 від 20.10.2011), а також допоміжні будівлі та споруди м`ясокомбінату для розміщення лінії забою та переробки птиці (площа 676,6 кв.м) за адресою: Хмельницька область, м. Кам`янець- Подільський, вул. Маршала Харченка, 2/3 (витяг з Державного реєстру речових прав н нерухоме майно №51362905 від 31.12.2015).

4. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції.

Відповідно до ст.1 Кодексу України з процедур банкрутства банкрутство - визнана господарським судом нездатність боржника, крім страховика або кредитної спілки, відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Кодексом, грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника, а також віднесення страховика або кредитної спілки відповідно до рішення Національного банку України до категорії неплатоспроможних відповідно до Закону України Про страхування або Закону України Про кредитні спілки.

Відповідно до ч.2 ст.8 КУзПБ право на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство мають боржник, кредитор.

Відповідно до норм, викладених у ч.1, ч.3 ст.34 КУзПБ заява про відкриття провадження у справі про банкрутство подається кредитором або боржником або Національним банком України у випадках, передбачених цим Кодексом, а стосовно боржника - державного підприємства або господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, - також органом (суб`єктом), уповноваженим управляти державним майном, у письмовій формі та повинна, серед іншого, містити виклад обставин, що є підставою для звернення до суду; заява кредитора, повинна містити відомості про розмір вимог кредитора до боржника із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті.

Відповідно до ч.1, ч.2, ч.3 ст.39 КУзПБ перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом. У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи. Якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість.

Відповідно до ч.6 ст.39 КУзПБ господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду.

Системний аналіз ст.ст. 1, 8, 34, 39 КУзПБ свідчить, що правовими підставами для відкриття провадження у справі про банкрутство є: наявність грошового зобов`язання боржника перед кредитором, строк виконання якого сплив на дату звернення кредитора до суду; відсутність між кредитором та боржником спору про право стосовно заявлених вимог; до підготовчого засідання суду вимоги кредитора (кредиторів) боржником у повному обсязі не задоволені.

Завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог заявника (заявників) на предмет відповідності таких вимог поняттю грошового зобов`язання боржника перед ініціюючим кредитором; встановлення наявності спору про право; встановлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі (аналогічний висновок викладено Верховним Судом у постановах від 13.08.2020 у справі №910/4658/20, від 15.10.2020 у справі №922/1174/20, від 22.09.021 у справі №911/2043/20, від 16.09.2020 у справі №911/593/20, від 03.09.2020 у справі №910/16413/19).

Наявність боргу при ініціюванні справи про банкрутство підтверджується доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором.

Заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги до боржника можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (див. висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 20.06.2019 у справі №915/535/17, від 25.06.2019 у справі №922/116/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі №918/99/19, від 23.09.2021 №910/866/20, від 21.10.2021 у справі №913/479/18, від 02.06.2022 у справі №917/1384/20).

Заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги. Проте, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 18.04.2018 у справі №914/1126/14, від 05.03.2019 у справі №910/3353/16, від 07.11.2019 у справі №904/9024/16, від 02.06.2022 у справі №917/1384/20, від 09.06.2022 у справі №922/313/20 (922/3069/21)).

Як встановлено судом, на підтвердження кредиторських вимог до боржника заявником долучено до матеріалів справи рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 у справі №300/1594/23, від 23.12.2024 у справі №300/7550/24, постанову про відкриття виконавчого провадження від 12.08.2024 №75780660, картку особового рахунка боржника та розрахунки щодо відшкодування заборгованості по фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що підлягають відшкодуванню, за відповідні періоди.

А також, рішення №982/11-16 від 11.03.2024 про повернення страхових коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів Фонду в розмірі 542 440,14 грн. та докази пред`явлення його до виконання в Івано-Франківській ВДВС в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (ВП №75451171 від 08.07.2024).

Повно та всебічно виконуючи завдання господарського судочинства, надавши оцінку доказам, які містяться в матеріалах справи та врахувавши пояснення уповноважених у судовому засіданні представників сторін колегія суддів виснує про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство на підставі положень п.1 ч.6 ст. 39 КУзПБ на обґрунтування чого зазначає наступне.

Законодавство не містить узагальненого переліку будь-яких критеріїв для висновку про існування спору про право, тому в кожному конкретному випадку в залежності від змісту правовідносин суд повинен оцінити форму вираження відповідної незгоди учасників провадження на предмет існування такого спору.

Правова категорія спір про право, яку з`ясовує суд у підготовчому засіданні перед відкриттям провадження у справі про банкрутство, може бути виражена як у процесуальній формі, про що свідчать судові акти, так і у матеріально-правовій формі, що підтверджується юридичними фактами, які дають змогу зробити обґрунтований висновок про наявність суперечностей (розбіжностей) у структурі вимог кредитора, а отже, про відсутність можливості на цій стадії судового провадження встановити дійсний стан суб`єктивного права кредитора та кореспондуючого йому суб`єктивного обов`язку боржника.

Задля уникнення зловживання боржником своїми правами і створення спору заради спору, спрямованого на ухилення від відкриття провадження у справі про банкрутство, необхідною умовою оспорення в судовому порядку вимог ініціюючого кредитора є те, що таке оспорення має відбуватись до подання заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство (такий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 24.11.2021 у справі №910/16246/18, від 20.12.2021 у справі №911/3185/20, від 06.04.2023 у справі №902/560/20).

У постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 16.08.2022 у справі № 910/10741/21 викладено правові висновки, відповідно до яких спір про право - це суперечність між суб`єктами цивільного права, яка виникла за фактом порушення або оспорювання суб`єктивних прав однією стороною цивільних правовідносин іншої і потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом.

Поняття спір про право має розглядатися з його наповненням сутнісним, а не виключно формальним змістом.

Тому, вирішуючи питання, чи свідчить вимога кредитора (кредиторів) про наявність спору про право, слід враховувати, що спір про право виникає з матеріальних правовідносин і характеризується наявністю розбіжностей (суперечностей) між суб`єктами правовідносин з приводу їх прав та обов`язків і неможливістю їх здійснення/забезпечення належного виконання за зверненням до суду. Спір про право може проявлятися також у випадку, коли на шляху здійснення особою права виникають перешкоди, які можуть бути усунуті за участю суду.

Отже, спір про право пов`язаний виключно з порушенням, оспоренням, невизнанням або недоведенням суб`єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права.

Установлення відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора є обов`язковою умовою для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника.

Відсутність спору про право, в розрізі процедури банкрутства, полягає у відсутності неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов`язання, суті (предмету) зобов`язання, підстав виникнення зобов`язання, суми зобов`язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов`язання тощо.

В спірному випадку колегія суддів зазначає, що боржник скористався своїм правом на оскарження рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 11.03.2024 за № 982/11-16 в адміністративному порядку визначеному Законом України Про адміністративну процедуру шляхом направлення повідомлення про таке оскарження вих. №20/03-24 від 20.23.2024 (а.с.129) та поданням заперечень на акт в порядку ст.ст. 81,82 ЗУ Про адміністративну процедуру вих №11/04-24 від 11.04.2024. Боржником долучено належні докази скерування Головному управлінню Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області заперечення на акт, а саме опис вкладення у цінний лист від 11.04.2024 (а.с. 132).

Матеріали справи не містять доказів щодо результатів розгляду Пенсійним фондом України заперечення на акт, однак присутній у судовому засіданні представник кредитора повідомив, що за результатами його розгляду рішення від 11.03.2024 №982/11-16 не скасоване, а боржнику повідомлено про право на звернення до суду за захистом своїх справ.

Колегія суддів при прийнятті рішення також враховує положення ч.1 ст. 83 Закону України Про адміністративну процедуру, відповідно до якої адміністративне провадження за скаргою починається з дня надходження скарги, оформленої відповідно до вимог статті 81 цього Закону, до суб`єкта розгляду скарги, а також ч.8 ст. 85 відповідного Закону, яка визначає, що у випадках, передбачених законом, якщо рішення за скаргою на адміністративний акт не прийнято та/або не доведено до відома скаржника у строк та в порядку, визначених законом, скарга вважається повністю задоволеною з дня, наступного за днем закінчення визначеного строку.

З огляду на що, колегія суддів виснує про те, що боржником до моменту подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство вчинено дії щодо оскарження рішення від 11.03.2024 №982/11-16 Пенсійного фонду України Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-франківській області Про повернення страхових коштів фонду та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів фонду, у визначеному законом порядку, що є свідченням про існування спору про право та самостійною підставою для прийняття судом рішення про відмову у відкриті провадження у справі про банкрутство.

Окрім того, матеріали справи містять ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31.12.2024 у справі № 300/9680/24 якою відкрито провадження в адміністративній справі за позовом Приватного акціонерного товариства Івано-Франківський м`ясокомбінат до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення № 982/11-16 від 11.03.2024.

Згідно з практикою Європейського суду, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи (див. рішення Суду у справі Мала проти України, № 4436/07, від 03.07.2014). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення Суду у справі Гірвісаарі проти Фінляндії, № 49684/99, від 27.09.2001).

Аргументи кредитора, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують правильність висновків місцевого господарського суду, апелянт не довів порушення застосування судом норм матеріального права чи процесуального права, отже, у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, а ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 30.01.2025 у справі №909/1218/24 залишити без змін.

В порядку положень ст. 129 ГПК України, сплачений за подання апеляційної скарги судовий збір слід покласти на скаржника.

Керуючись ст.ст.86, 129, 269, 270, 275, 276, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні вимог апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України у Івано-Франківській області б/н від 07.02.2025 (вх.ЗАГС. №01-05/330/24 від 07.02.2025) відмовити.

2. Ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 30.01.2025 у справі №909/1218/24 - залишити без змін.

3. Судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки встановлені ст. 287, 288 ГПК України протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складено 21.04.2025.

Головуючий суддяЖелік М.Б.

суддя Орищин Г.В.

суддя Галушко Н.А.