Постанова

від 08.04.2025 по справі 925/1287/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" квітня 2025 р. м.Київ Справа№ 925/1287/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Отрюха Б.В.

Остапенка О.М.

за участю секретаря судового засідання Зінченко А.С.

за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 08.04.2025,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги

Товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря - Л.І.В.І.".

на ухвалу Господарського суду Черкаської області

від 23.01.2025

у справі №925/1287/24 ( суддя Хабазня Ю.А.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоопора"</a>,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря-Л.І.В.І."</a>,

про банкрутство,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство

Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергоопора" подано заяву від 16.10.2024 №16/10-3 про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря - Л.І.В.І.", в якій ініціюючим кредитором в обгрунтування підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря - Л.І.В.І." зазначались наступні обставини:

- 02.01.2016 між Селянським (фермерським) господарством "Вікторія" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Зоря - Л.І.В.І." був укладений договір про надання поворотної фінансової допомоги №1 (далі - Договір від 02.01.2016 №1), згідно з яким боржник отримав фінансову допомогу на загальну суму 8 637 842,00 грн.;

- із вказаної суми боржником було повернуто 5 714 269,98 грн.;

- сума неповерненої фінансової допомоги становить 2 923 572,02 грн.;

- 08.07.2024 Селянським (фермерським) господарством "Вікторія" на адресу боржника було направлено вимогу про повернення коштів у сумі 2 923 572,02 грн., відповіді на яку боржник не надіслав і зобов`язання щодо сплати боргу не виконав;

- у платіжних дорученнях (87 шт.) про перерахування Селянським (фермерським) господарством "Вікторія" фінансової допомоги на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря-Л.І.В.І."</a> призначенням платежу зазначено поворотну фінансову допомогу згідно Договору від 02.01.2016 №1;

- у платіжних дорученнях (41 шт.) про часткове повернення боржником фінансової допомоги у графі призначення платежу зазначено повернення поворотної фінансової допомоги згідно Договору від 02.01.2016 №1;

- боржник, отримуючи кошти від попереднього кредитора, Селянського (фермерського) господарства "Вікторія", та частково повертаючи їх на рахунок останнього, підтвердив факт укладання і виконання Договору від 02.01.2016 №1.

Короткий зміст заперечень боржника на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство

Боржник у запереченнях проти поданої заяви посилався на відсутність обумовлених законом підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, з огляду на наступне:

- керівник боржника ОСОБА_1. договори про надання поворотної фінансової допомоги від 02.01.2016 №1 і від 03.01.2017 №1 із Селянським (фермерським) господарством "Вікторія" ніколи не підписував, на його підписання нікого не уповноважував;

- про наявність договору поворотної фінансової допомоги від 02.01.2016 №1 дізнався з вимоги Селянського (фермерського) господарства "Вікторія" від 05.02.2024 про повернення фінансової допомоги;

- оскільки оригінал Договору №1 між Селянським (фермерським) господарством "Вікторія" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Зоря-Л.І.В.І." останнім не підписувався (тобто є неукладеним), то і правовідносини з надання та повернення коштів фінансової допомоги між вказаними суб`єктами господарювання ніколи не виникали;

- договір між Селянським (фермерським) господарством "Вікторія" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергоопора" від 26.08.2024 №26/08 про відступлення права вимоги є нікчемним, оскільки за цим правочином передано неіснуючий борг;

- ОСОБА_1 , 1945 року народження, будучи директором ТОВ "Зоря-Л.І.В.І.", фактично не здійснював організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов`язків з 2016 року, а у 2020 році у нього стався інсульт, від якого він повністю не оправився, тому яким чином здійснювалося управління підприємством з 2016 року йому не відомо;

- новому кредитору за договором про відступлення права вимоги від 26.08.2024 №26/08 оригінал договору про надання поворотної фінансової допомоги від 02.01.2016 №1 не передавався.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 23 січня 2025 року відкрито провадження у справі №925/1287/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря-Л.І.В.І."</a>; визначено розмір вимог ініціюючого кредитора: 30 280,00 грн. судового збору, який підлягає погашенню у першу чергу; 72 000,00 грн. авансованої грошової винагороди арбітражному керуючому, яка підлягає погашенню у першу чергу; 2 923 572,02 грн. вимог, не забезпечених заставою, які підлягають погашенню у четверту чергу; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядженнят майном боржника строком на сто сімдесят календарних днів; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого; встановлено розмір оплати послуг розпорядника майна боржника три мінімальні заробітні плати за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень; встановлено джерелом сплати послуг авансування коштів ініціюючим кредитором, а також зобов`язано боржника вчинити інші дії.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що проаналізувавши установлені обставини, суд першої інстанції дійшов висновку про неспроможність боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав та про недостатність активів боржника-юридичної особи для задоволення вимог кредиторів і для відновлення його платоспроможності. У ході розгляду справи боржник боргу не сплатив і доказів можливості його сплати не надав. Вказані обставини є правовою підставою відкриття провадження у справі про банкрутство боржника. Вимоги заявника підлягають визнанню у повному обсязі у розмірі 3 025 852,02 грн. (з них: 30 280,00 грн. - судового збору, який підлягає погашенню у першу чергу; 72 000,00 грн. - авансованої грошової винагороди арбітражному керуючому, яка підлягає погашенню у першу чергу; 2 923 572,02 грн. - вимог, не забезпечених заставою, які підлягають погашенню у четверту чергу).

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із постановленою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Зоря -Л.І.В.І." звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить: скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 23.01.2025 у справі №925/1287/24 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоопора"</a> про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря-Л.І.В.І" та відмовити у відкритті провадження у справі про банкрутство.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції при постановленні ухвали неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, зокрема:

- боржник стверджує, що у кредитора не виникло права вимоги про повернення поворотної фінансової допомоги в сумі 2 923 572,02 грн. на підставі Договору №1 від 02.01.2016, оскільки вказаний договір ніколи не укладався, і за таких обставин вимоги кредитора до боржника є недоведеними та грунтуються на неналежних і допустимих доказах;

- на стадії вирішення питання про відкриття провадження, за клопотанням боржника зобов`язано ініціюючого кредитора надати оригінал спірного Договору, однак вказаний документ у судове засідання наданий не був, в інший спосіб отримати оригінал вказаного доказу не представилось можливим;

- під час розгляду судом встановлено відсутність оригіналу доказу, яким заявник обгрунтовує свої вимоги, а саме, Договору про надання поворотної фінансової допомоги №1 від 02.01.2016, укладеного між Селянським (фермерським) господарством «Вікторія» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Зоря-Л.І.В.І.», тобто ініціюючим кредитором не було доведено наявність у нього правових підстав виникнення права вимоги за спірними зобов`язаннями позики;

- суд врахував наявність фотографічного зображення з Договору від 02.01.2016 №1,тобто копію Договору прийняв за доказ у справі, оскільки така копія міститься в матеріалах АТ "Державний ощадний банк України", та виснував припущення, що факт укладення Договору сторонами не спростовувався, не оспорювався і не заперечувався на протязі усього часу існування правовідносин сторін Договору від 02.01.2016 №1 аж до моменту подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (тобто спору про право на думку суду немає);

- однак, із дослідженого у судовому засіданні примірника договору поворотної фінансової допомоги, витребуваного судом у АТ "Державний ощадний банк України" вбачається, що він отриманий банком лише 21.05.2021, і відмітка про його відповідність оригіналу - відсутня;

- жодних документів (договорів, наказів і таке ін.) директор боржника - ОСОБА_1. не підписував та нікого не уповноважував вести від імені підприємства справи;

- про існування вказаного договору боржнику стало відомо лише після звернення до нього із відповідною вимогою ініціюючого кредитора та СФГ «Вікторія», що підтверджується заявою свідка, яка міститься в матеріалах справи, однак суд вказаних вище аргументів боржника не врахував, врахував як доказ фактичне виконання умов спірного Договору поворотної фінансової допомоги, оскільки таке на думку суду підтверджується платіжними інструкціями про надання фінансової допомоги і про її повернення;

- судом зроблено неправильний висновок про фактичний характер правовідносин позики між СФГ «Вікторія» та боржником, оскільки такі відносини виникають виключно на підставі письмового договору, а за відсутності письмового договору про поворотну фінансову допомогу, при запереченні стороною-отримувачем факту укладання такого договору, правовідносини з надання поворотної фінансової допомоги не виникають;

- із урахуванням того, що між СФГ «Вікторія» та ТОВ «Зоря-Л.І.В.І.» правовідносин поворотної фінансової допомоги на підставі договору №1 від 02.01.2016 ніколи не виникало то таке право відсутнє і у Нового кредитора, тобто у ТОВ «Енергоопора»;

- вимога про повернення поворотної фінансової допомоги №26/09-7 від 26.09.2024 від ТОВ «Енергоопора», адресована ТОВ «Зоря-Л.І.В.І.» грунтується саме на неіснуючому письмовому документі - договорі поворотної фінансової допомоги №1 від 02.01.2016 відсутність якого і встановлено при вирішенні питання про відкриття провадження про банкрутство;

- тобто, між сторонами наявний спір про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження, що свідчить про безпідставність відкриття справи про банкрутство.

Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу

12.03.2025 через підсистему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоопора"</a> надійшов відзив на апеляційну скаргу, який прийнято судом апеляційної інстанції до розгляду, в якому заявник просить апеляційну скаргу - залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін, як таку, що постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим підстави для її скасування - відсутні.

Зокрема, Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергоопора"</a> наголошувало, що:

- суд першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної ухвали, на підставі наданих ініціюючим кредитором оригіналів документів та зібраних по справі доказів, дійшов вірного висновку про відхилення доводів боржника (про те, що відсутність Договору від 02.01.2016 №1 в оригіналі не дає підстав для визнання вимог ініціюючого кредитора, що передано неіснуючий борг), оскільки у справі наявні інші докази фактичного виконання його умов, а саме платіжні інструкції про надання фінансової допомоги і про її повернення, оскільки фотографічне зображення з Договору від 02.01.2016 №1 міститься в матеріалах АТ "Державний ощадний банк України" з часу виникнення правовідносин, оскільки факт його укладення сторонами не спростовувався, не оспорювався і не заперечувався на протязі усього часу існування правовідносин сторін Договору від 02.01.2016 №1 до моменту подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (тобто спору про право немає), оскільки доказів сплати боргу на більшу суму боржником суду не надано, тобто обставини наявності боргу не спростовані;

- суд звернув особливу увагу на те, що усі без виключення платіжні інструкції містять посилання саме на Договір від 02.01.2016 №1, а не на будь-який інший, тому суд правомірно відхилив доводи представника боржника, що він дізнався про його існування із заяви ініціюючого кредитора;

- аналізуючи установлені обставини суд першої інстанції, в оскаржуваній ухвалі, дійшов вірного висновку про неспроможність боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав та про недостатність активів боржника-юридичної особи для задоволення вимог кредиторів і для відновлення його платоспроможності;

- у ході розгляду справи боржник боргу не сплатив і доказів можливості його сплати не надав, у зв?язку з чим вказані обставини є правовою підставою відкриття провадження у справі про банкрутство боржника.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.02.2025 апеляційну скаргу у справі №925/1287/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Станік С.Р., судді: Отрюх Б.В., Остапенко О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2025 витребувано у Господарського суду Черкаської області матеріали справи №925/1287/24.

27.02.2025 до Північного апеляційного господарського суду з місцевого господарського суду надійшли матеріали справи №925/1287/24.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2025 відкрито апеляційне провадження у справі №925/1287/24 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря-Л.І.В.І."</a> на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 23.01.2025, судове засідання призначено на 25.03.2025 о 14 год 15 хв.

11.03.2025 через підсистему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю " Зоря -Л.І.В.І." (адв. Левченко В.М.) надійшло клопотання про участь у судовому засіданні яке призначено на 25.03.2025 об 14 год. 15 хв., у справі №925/1287/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

12.03.2025 через підсистему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоопора"</a> (адв. Мухінський В.О.) надійшло клопотання про участь у судовому засіданні яке призначено на 25.03.2025 об 14 год. 15 хв та усіх наступних судових засіданнях у справі №925/1287/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2025 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоопора"</a> (адв. Мухінський В.О.) про участь у судовому засіданні яке призначено призначено на 25.03.2025 об 14 год. 15 хв та усіх наступних судових засіданнях у справі №925/1287/24, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів - задоволено.

12.03.2025 через підсистему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоопора"</a> надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якій заявник просить залишити ухвалу Господарського суду Черкаської області від 23.01.2025 у справі №925/1287/24 без змін а апеляційну скаргу ТОВ " Зоря -Л.І.В.І." без задоволення.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2025 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря-Л.І.В.І."</a> (адв. Левченко В.М.) про участь у судовому засіданні яке призначено на 25.03.2025 об 14 год. 15 хв. у справі №925/1287/24, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів - задоволено.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2025 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря -Л.І.В.І." на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 23.01.2025 у справі №925/1287/24 відкладено до 08.04.2025.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.04.2025 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря-Л.І.В.І."</a> (адв. Левченко В.М.) про участь у судовому засіданні яке призначено на 25.03.2025 об 14 год. 15 хв. у справі №925/1287/24, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів - задоволено.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.04.2025 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря-Л.І.В.І."</a> (адв. Петренко Ю.О.) про участь у судовому засіданні яке призначено на 08.04.2025 об 14 год. 25 хв у справі №925/1287/24, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів - задоволено.

Відповідно до статті 64 Конституції України права громадян на звернення до суду та отримання правничої допомоги не можуть бути обмежені, а мають реалізовуватися з урахуванням умов існуючого воєнного стану.

Таким чином, оскільки судова система має забезпечувати дотримання права на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, з метою дотримання прав учасників справи на участь у судовому засіданні та забезпечення права на справедливий суд, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, з метою всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи у розумні строки, колегія суддів дійшла висновку розглянути справу у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав в умовах воєнного стану.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

У відповідності до вимог ч. 5 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

В судове засідання 08.04.2025 з`явились:

- представник скаржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря-Л.І.В.І."</a> Петренко Ю.О. (в режимі відеоконференції), який підтримав доводи апеляційної скарги та просив скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції про задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоопора"</a> про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря-Л.І.В.І" та відмовити у відкритті провадження у справі про банкрутство;

- представник ініціюючого кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоопора"</a> Мухінський В.О., який просив апеляційну скаргу - залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін;

- Арбітражний керуючий: Левченко М.М., який просив апеляційну скаргу - залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як підтверджується наявними матеріалами справи, вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено судом апеляційної інстанції, згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та підприємців боржник зареєстрований як юридична особа (а.с.63 т.1).

Ініціюючий кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергоопора"</a> має грошові вимоги до боржника, які підтверджуються наступними документами:

- платіжними дорученнями Селянського (фермерського) господарства "Вікторія" від 11.11.2022 №598 (#1110378863817) на суму 40 000,00 грн., від 13.05.2022 №540 (#970859569117) на суму 71 300,00 грн., від 16.09.2022 №573 (#1064374529317) на суму 71 000,00 грн., від 15.11.2021 №431 (#853939350317) на суму 145 000,00 грн., від 01.11.2021 №422 (#844374481817) на суму 270 000,00 грн., від 18.10.2022 №587 (#1089396823717) на суму 40 000,00 грн., від 22.09.2021 №395 (#814447061117) на суму 45 500,00 грн., від 20.09.2021 №394 (#813531729917) на суму 13 600,00 грн., від 28.10.2021 №417 (#842292344917) на суму 120 000,00 грн., від 28.10.2021 №421 (#842336164917) на суму 64 000,00 грн., від 26.10.2021 №416 (#841172377717) на суму 45 500,00 грн., від 17.09.2021 №386 (#811675781017) на суму 20 000,00 грн., від 16.03.2021 №286 (#680428013717) на суму 25 500,00 грн., від 22.04.2021 №314 (#704738557517) на суму 769 500,00 грн., від 29.04.2021 №318 (#710350367517) на суму 404 000,00 грн., від 26.11.2020 №218 (#609740143217) на суму 80 000,00 грн., від 26.11.2020 №220 (#609761492017) на суму 58 000,00 грн., від 26.11.2020 №221 (#609762526417) на суму 46 811,00 грн., від 26.11.2020 №219 (#609741275317) на суму 80 000,00 грн., від 10.11.2020 №206 (#600791599417) на суму 75 000,00 грн., від 29.10.2020 №200 (#594208750917) на суму 40 000,00 грн., від 21.09.2020 №161 (#569925616817) на суму 10 300,00 грн., від 12.10.2020 №187 (#583125557117) на суму 100 000,00 грн., від 08.09.2020 №158 (#562917135917) на суму 65 000,00 грн., від 07.05.2020 №90 (#493128057117) на суму 22 000,00 грн., від 30.03.2020 №59 (#473842955817) на суму 184 000,00 грн., від 03.03.2020 №51 (#459245890417) на суму 72 000,00 грн., від 28.02.2020 №50 (#457369520217) на суму 20 000,00 грн., від 30.01.2020 №36 (#440130507617) на суму 20 000,00 грн., від 26.12.2019 №16 (#421387659417) на суму 25 000,00 грн., від 28.08.2019 №844 (#658134218717) на суму 100 000,00 грн., від 04.07.2019 №810 (#327953109617) на суму 27 000,00 грн., від 03.07.2019 №805 (#327361375217) на суму 500 000,00 грн., від 13.06.2019 №794 (#316680825117) на суму 277 500,00 грн., від 20.06.2019 №804 (#320053147617) на суму 35 000,00 грн., від 13.06.2019 №795 (#316797145217) на суму 237 700,00 грн., від 12.06.2019 №793 (#316297223017) на суму 74 000,00 грн., від 11.06.2019 №792 (#315778543817) на суму 155 000,00 грн., від 14.06.2019 №796 (#317350762817) на суму 30 000,00 грн., від 06.06.2019 №790 (#313389519917) на суму 1 000,00 грн., від 03.06.2019 №786 (#311918328317) на суму 181 400,00 грн., від 24.05.2019 №780 (#306722084817) на суму 110 000,00 грн., від 22.05.2019 №779 (#305707841517) на суму 40 000,00 грн., від 29.03.2019 №756 (#280276951317) на суму 35 000,00 грн., від 22.02.2019 №738 (#262058063617) на суму 134 500,00 грн., від 20.02.2019 №733 (#261116009717) на суму 60 800,00 грн., від 06.02.2019 №732 (#254976535017) на суму 85 000,00 грн., від 01.02.2019 №726 (#253194306417) на суму 39 000,00 грн., від 26.11.2018 №702 (#223966189617) на суму 159 000,00 грн., від 19.11.2018 №700 (#219837315217) на суму 46 000,00 грн., від 20.08.2018 №654 (#1804266667617) на суму 147 000,00 грн., від 03.08.2018 №644 (#13383101917) на суму 41 600,00 грн., від 27.07.2018 №642 (#13323101917) на суму 62 500,00 грн., від 19.07.2018 №641 (#13212193417) на суму 22 000,00 грн., від 04.07.2018 №635 (#13071715017) на суму 33 000,00 грн., від 27.06.2018 №630 (#13023055817) на суму 196 000,00 грн., від 21.06.2018 №629 (#12923320417) на суму 60 000,00 грн., від 15.06.2018 №620 (#12871057717) на суму 31 000,00 грн., від 11.06.2018 №618 (#12822933017) на суму 8 500,00 грн., від 11.06.2018 №617 (#12822879917) на суму 600,00 грн., від 11.06.2018 №616 (#128228833017) на суму 63 000,00 грн., від 08.06.2018 №612 (#12799597117) на суму 30 100,00 грн., від 07.06.2018 №611 (#12796191117) на суму 102 200,00 грн., від 24.05.2018 №603 (#12646174917) на суму 288 800,00 грн., від 31.05.2018 №606 (#12729747917) на суму 54 600,00 грн., від 29.05.2018 №605 (#12699476817) на суму 28 000,00 грн., від 22.05.2018 №602 (#12624985017) на суму 28 200,00 грн., від 18.05.2018 №601 (#12590639617) на суму 54 400,00 грн., від 11.05.2018 №594 (#12532919217) на суму 66 150,00 грн., від 08.05.2018 №593 (#12488379117) на суму 96 000,00 грн., від 03.05.2018 №591 (#12447774817) на суму 91 600,00 грн., від 02.05.2018 №590 (#12423175417) на суму 9 200,00 грн., від 27.04.2018 №584 (#12406993917) на суму 20 250,00 грн., від 27.07.2018 №583 (#12406993817) на суму 100 000,00 грн., від 13.04.2018 №575 (#12250964117) на суму 147 300,00 грн., від 19.03.2018 №568 (#11979900617) на суму 155 580,00 грн., від 01.03.2018 №555 (#11847404417) на суму 20 615,00 грн., від 05.02.2018 №546 (#11596652617) на суму 328 145,00 грн., від 17.01.2018 №533 (#11432482017) на суму 116 500,00 грн., від 15.01.2018 №532 (#11400821717) на суму 6 000,00 грн., від 17.07.2017 №471 (#10063483517) на суму 235 500,00 грн., від 29.09.2017 №488 (#10454891517) на суму 48 393,00 грн., від 05.07.2017 №456 (#9696435917) на суму 56 000,00 грн., від 22.06.2017 №450 (#9586973917) на 25 000,00 грн., від 04.10.2017 №489 (#10487690317) на суму 385 878,00 грн., від 21.09.2017 №482 (#10369042117) на суму 82 320,00 грн., від 24.07.2017 №466 (#9841433217) на суму 25 000,00 грн., згідно з якими воно перерахувало на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря-Л.І.В.І."</a> грошові кошти у загальній сумі 8 637 842,00 грн. із зазначенням у призначенні платежу про надання поворотної фінансової допомоги згідно з договором від 02.01.2016 №1 (а.с.188-274 т.1);

- платіжними дорученнями Товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря-Л.І.В.І."</a> від 15.11.2018 №629 (#218468058417) на суму 135 000,00 грн., від 26.10.2018 №610 (#210511644717) на суму 626 000,00 грн., від 04.11.2021 №374 (#846080394817) на суму 1 000,00 грн., від 14.04.2022 №441 (#954562703917) на суму 9 000,00 грн., від 18.12.2018 №668 (#233330023017) на суму 33 300,00 грн., від 22.02.2021 №243 (#666480874517) на суму 6 000,00 грн., від 19.02.2021 №240 (#663329725717) на суму 15 000,00 грн., від 03.11.2021 №373 (#845558005417) на суму 4 000,00 грн., від 22.01.2021 №225 (№645095655017) на суму 12 000,00 грн., від 18.01.2021 №224 (#642316142617) на суму 10 000,00 грн., від 23.02.2021 №244 (#667193036817) на суму 6 000,00 грн., від 22.04.2020 №153 (#484106494617) на суму 400,00 грн., від 30.04.2020 №154 (#489881458517) на суму 1 400,00 грн., від 25.05.2021 №282 (#726803559917) на суму 600 000,00 грн., від 24.06.2020 №194 (#518205503017) на суму 150 000,00 грн., від 01.07.2020 №2 (#523285370017) на суму 1 240 000,00 грн., від 03.04.2020 №151 (#475645613717) на суму 100 000,00 грн., від 28.12.2020 №220 (#631441973417) на суму 15 000,00 грн., від 26.11.2020 №213 (#609748161217) на суму 80 000,00 грн., від 14.05.2020 №163 (#496492685817) на суму 30 000,00 грн., від 01.11.2019 №77 (#391245798717) на суму 19 000,00 грн., від 22.11.2019 №97 (#401358402017) на суму 16 000,00 грн., від 16.10.2019 №59 (#382369110217) на суму 26 000,00 грн., від 20.09.2019 №20 (#368943577617) на суму 96 000,00 грн., від 18.10.2019 №1 (#383373648817) на суму 5 000,00 грн., від 13.09.2019 №12 (#365641473317) на суму 300 000,00 грн., від 19.04.2019 №786 (#289856227217) на суму 48 000,00 грн., від 22.03.2019 №748 (#275865419817) на суму 25 000,00 грн., від 22.03.2019 №749 (#275893126717) на суму 25 000,00 грн., від 25.09.2018 №563 (#195963091617) на суму 472 000,00 грн., від 28.09.2018 №567 (#1985400089617) на суму 70 000,00 грн., від 15.03.2019 №731 (#272645690117) на суму 465 000,00 грн., від 17.12.2018 №652 (#232437378117) на суму 200 000,00 грн., від 11.09.2018 №547 (#190862396017) на суму 100 000,00 грн., від 18.10.2018 №609 (#206510641817) на суму 74 150,00 грн., від 21.12.2017 №309 (#11191270317) на суму 43 520,00 грн., від 21.11.2017 №275 (#10916452517) на суму 40 000,00 грн., від 21.09.2018 №559 (#194567301617) на суму 55 500,00 грн., від 30.10.2017 №236 (#10728479817) на суму 500 000,00 грн., від 22.05.2017 №102 (#9309785217) на суму 10 000,00 грн., від 19.05.2017 №100 (#9289279517) на суму 10 000,00 грн., згідно з якими воно перерахувало на користь Селянського (фермерського господарства) грошові кошти у загальній сумі 5 674 270,00 грн. із зазначенням у призначенні платежу про повернення поворотної фінансової допомоги згідно з договором від 02.01.2016 (№1) (а.с.147-187 т.1).

Згідно із вказаними вище платіжними документами (наданими заявником в оригіналі): загальна сума перерахованих Селянським (фермерським) господарством "Вікторія" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря-Л.І.В.І."</a> коштів поворотної фінансової допомоги становить 8 637 842,00 грн.; загальна сума фінансової допомоги, повернутої Товариством з обмеженою відповідальністю "Зоря-Л.І.В.І.", становить 5 674270,00 грн. Загальна сума фінансової допомоги, яка не повернута боржником, складає 2 963 572,00 грн. (8 637 842,00 грн.- 5 674 270,00 грн.).

Заявник у заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство вказував, що сума фактично поверненої боржником фінансової допомоги складає 5 714 269,98 грн. та, відповідно, заявив грошові вимоги до боржника у розмірі 2 923 572,02 грн. (як різницю між повернутою фінансовою допомогою у розмірі 5 714 269,98 грн. та сумою наданої Селянським (фермерським) господарством "Вікторія" фінансовою допомогою у розмірі 8 637 842,00 грн.).

Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції, і з чим погоджується суд апеляційної інстанції, ініціюючий кредитор заявляє суму меншу від тієї, право на яку він довів поданими доказами, а тому при вирішенні справи визнанню підлягають вимоги на суму 2 923 572,02 грн., які заявлені ініціюючим кредитором, оскільки саме йому належить право визначення предмету та розміру вимог, що узгоджується з приписами ст. 14 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, обгрунтовуючи заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство, заявник зазначав про те, що 02.01.2016 між Селянським (фермерським) господарством "Вікторія" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Зоря - Л.І.В.І." був укладений договір про надання поворотної фінансової допомоги №1 (далі - Договір від 02.01.2016 №1), згідно з яким боржник отримав фінансову допомогу на загальну суму 8 637 842,00 грн., проте, із вказаної суми боржником було повернуто 5 714 269,98 грн., і відповідно, сума неповерненої фінансової допомоги становить 2 923 572,02 грн.

В подальшому, 09.07.2024 Селянське (фермерське) господарство "Вікторія" направило на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря-Л.І.В.І."</a> вимогу від 08.07.2024 за №08/07 про сплату протягом 30 днів грошових коштів у сумі 2 923 572,02 грн. як повернення поворотної фінансової допомоги згідно з договором від 02.01.2016 №1, відповіді на яку боржник не надіслав і зобов`язання щодо сплати боргу не виконав. Згідно з даними АТ "Укрпошта" (трекінг поштових відправлень) вимога була отримана адресатом 13.07.2024 (а.с.51 т.1).

26.08.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергоопора" (далі - Новий кредитор) та Селянським (фермерським) господарством "Вікторія" (далі - Кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги №26/08 (а.с.54 т.1), згідно з умовами якого:

У Договорі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

Боржник - юридична особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Зоря-Л.І.В.І."</a>;

Основний договір - договір про надання поворотної фінансової допомоги №1 від 02 січня 2016 року;

Право вимоги - право вимоги Кредитора до Боржника щодо оплати заборгованості на суму основного боргу 2 923 572 гривні;

п.1.1. Кредитор передає (відступає) належне йому право, а Новий кредитор приймає (набуває) на себе право вимоги до Боржника, що належать Кредитору за Основним договором, а саме: право вимоги до Боржника щодо оплати заборгованості на суму 2 923 572 гривні;

п.1.2. З моменту підписання (укладення) даного Договору, Новий кредитор одержує всі права (замість Кредитора) в повному обсязі вимагати від Боржника належного виконання умов договору про надання поворотної фінансової допомоги №1 від 02 січня 2016 року;

п.1.4. Моментом переходу права вимоги, що є предметом даного договору, від Первісного кредитора до Нового кредитора є укладання (підписання) цього Договору.

26.08.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергоопора" та Селянським (фермерським) господарством "Вікторія" складено та підписано акт №1 приймання-передачі документів, що підтверджують вимоги Кредитора до Боржників (Додаток до договору про відступлення права вимоги №26/08 від 26 серпня 2024 року) (а.с.56 т.1).

28.08.2024 Селянське (фермерське) господарством "Вікторія" направило на адресу боржника повідомлення від 28.08.2024 №28/08 про відступлення права вимоги Товариству з обмеженою відповідальністю "Енергоопора"</a>. Згідно з даними АТ "Укрпошта" (трекінг поштових відправлень) повідомлення було отримане адресатом 30.08.2024 (а.с.57-58 т.1).

26.09.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергоопора"</a> звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря-Л.І.В.І."</a> з вимогою від 26.09.2024 за №26/09-7 про сплату протягом 10 днів 2 923 572,02 грн. як повернення поворотної фінансової допомоги згідно з договором від 02.01.2016 №1. Згідно з даними АТ "Укрпошта" (трекінг поштових відправлень) вимога була отримана адресатом 01.10.2024.

Будь-якої відповіді на вимогу від 26.09.2024 за №26/09-7 боржник не надав і зобов`язання щодо сплати боргу не виконав (а.с.59-61 т.1).

В свою чергу, боржник в заперечення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство наголошував, що оскільки оригінал Договору №1 між Селянським (фермерським) господарством "Вікторія" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Зоря-Л.І.В.І." останнім не підписувався (тобто є неукладеним), то і правовідносини з надання та повернення коштів фінансової допомоги між вказаними суб`єктами господарювання ніколи не виникали, а договір між Селянським (фермерським) господарством "Вікторія" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергоопора" від 26.08.2024 №26/08 про відступлення права вимоги є нікчемним, оскільки за цим правочином передано неіснуючий борг.

Також, ухвалою Господарського суду Черкаської області від 11.12.2024 (із виправленою згідно з ухвалою суду від 17.12.2024 опискою) частково задоволено клопотання ініціюючого кредитора від 10.12.2024 (а.с.130 т.1) з уточненням до нього від 11.12.2024 (а.с.145 т.1): зобов`язано АТ "Державний ощадний банк України" направити до суду саме той примірник договору від 02.01.2016 №1 про надання поворотної фінансової допомоги між ТОВ "Зоря-Л.І.В.І." та СФГ "Вікторія", який поданий стороною договору до філії Полтавського обласного управління АТ "Ощадбанк" (в оригіналі чи в засвідченій такою стороною договору копії).

Разом з тим, банк витребуваного судом доказу до суду не надіслав.

Також, 08.01.2025 за вх.№303/25 до суду першої інстанції надійшло клопотання ініціюючого кредитора від 08.01.2025, у якому він просив приєднати до матеріалів справи отриману ним на запит від АТ "Державний ощадний банк України" посвідчену копію договору про надання поворотної фінансової допомоги від 02.01.2016 №1 (а.с.1 т.2).

20.01.2025 за вх.№889/25 до суду першої інстанції надійшов супровідний лист АТ "Державний експортно-імпортний банк України" від 13.01.2025 №46/12-11/4892/2025/БТ, яким останнє направило суду фотографічне зображення з такого ж не посвідченого фотографічного зображення договору про надання поворотної фінансової допомоги від 02.01.2016 №1, на якому представником банку вчинено засвідчувальний напис: "згідно з оригіналом керуюча ТВБВ №10016/060 Дригані Н.В." При цьому, підпис вказаної особи відбитком печатки банку не засвідчено (а.с.23 т.2).

23.01.2025 за вх.№1116/25 до суду першої інстанції надійшов лист АТ "Державний експортно-імпортний банк України" від 22.01.2025 №46/12-06/8824/2025, у якому останнє повідомило суд про те, що примірник договору від 02.01.2016 №1 про надання поворотної фінансової допомоги між ТОВ "Зоря-Л.І.В.І." та СФГ "Вікторія", який надавався однією із сторін цього договору (ТОВ "Зоря-Л.І.В.І.") до філії Полтавського обласного управління АТ "Ощадбанк", в оригіналі чи у засвідченій стороною договору копії відсутній; що в архівах філії Полтавського обласного управління АТ "Ощадбанк" примірник цього договору також не виявлено (а.с.26 т.2).

27.01.2025 за вх.№1261/25 до суду надійшов лист АТ "Державний експортно-імпортний банк України" від 21.01.2025 №46/12 11/8074/2025/БТ, у якому останнє повідомило, що засвідчену копію примірнику договору про надання поворотної фінансової допомоги від 02.01.2016 №1, який був поданий стороною договору до філії Полтавського обласного управління АТ "Ощадбанк", було надіслано суду супровідним листом від 13.01.2025 №46/12-11/4892/2025/БТ (а.с.30 т.2).

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

П. 17 ч. 1 ст. 255 Господарського процесуального кодексу України визначено, що окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції: у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства;

Ч. 2 ст. 255 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції можуть подавати учасники справи відповідно до цього Кодексу та Кодексу України з процедур банкрутства.

Ч. 1 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Ч. 2 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що в апеляційному порядку можуть бути оскаржені постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури/процедури погашення боргів, усі ухвали місцевого господарського суду, прийняті у справі про банкрутство (неплатоспроможність), крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України та цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 статті 271 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно зі статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи п вилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, спори стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно з нормами Кодексу України з процедур банкрутства:

ч.1 ст.28 - кандидатура арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією визначається судом шляхом автоматизованого відбору із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з числа арбітражних керуючих, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України, за принципом випадкового вибору;

ч.2 ст.30 - розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень;

ч.3 ст.39 - якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав; боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість.

ч.5 ст.39 - за результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про: відкриття провадження у справі; відмову у відкритті провадження у справі;

ч.8 ст.39 - в ухвалі про відкриття провадження у справі про банкрутство зазначається про: відкриття провадження у справі про банкрутство; визнання вимог кредитора та їх розмір; введення мораторію на задоволення вимог кредиторів; введення процедури розпорядження майном; призначення розпорядника майна, встановлення розміру його винагороди та джерела її сплати; вжиття заходів щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави; строк подання розпорядником майна до господарського суду відомостей про результати розгляду вимог кредиторів, який не може перевищувати одного місяця та 20 днів після дати проведення підготовчого засідання суду; дату попереднього засідання суду, яке має відбутися не пізніше 70 календарних днів, а в разі великої кількості кредиторів - не пізніше трьох місяців після дати проведення підготовчого засідання суду; строк проведення розпорядником майна інвентаризації майна боржника, який не може перевищувати двох місяців, а в разі значного обсягу майна - трьох місяців після дати проведення підготовчого засідання суду;

абз.1 ч.9 ст.39 - з метою виявлення кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, на офіційному веб-порталі судової влади України не пізніше наступного дня з дня постановлення ухвали суду про відкриття провадження у справі господарський суд оприлюднює повідомлення про відкриття провадження у справі боржника (офіційне оприлюднення);

ч.2 ст.44 - процедура розпорядження майном боржника вводиться строком до 170 календарних днів.

Відповідно до частини третьої статті 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно, цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.

Для виконання вимог ст. 86 Господарського процесуального кодексу України необхідним є аналіз доказів та констатація відповідних висновків за результатами такого аналізу. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Водночас 17.10.2019 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема, внесено зміни до Господарського процесуального кодексу та змінено назву ст. 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом" ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Аналогічний підхід до стандарту доказування "вірогідність доказів" висловлено Касаційним господарським судом у постановах від 29.01.2021 у справі № 922/51/20, від 31.03.2021 у справі № 923/875/19, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 та ч. 4 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Зокрема, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України визначає, що підставами виникнення цивільних прав та обов?язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України не містять визначення поняття поворотної фінансової допомоги.

Зміст вказаного поняття наведено в п.п. 14.1.257 Податкового кодексу України, за яким поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення.

Разом з цим, за своїм правовим характером вказані правовідносини відносяться до договору позики, який підпадає під правове регулювання статей 1046-1050 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 1046, 1047 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Ч. 1 ст. 513 Цивільного кодексу України визначено, що правочини щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Ч. 1 ст. 514 Цивільного кодексу України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, і з чим погоджується суд апеляційної інстанції, факт укладення Договору від 02.01.2016 №1 - є доведеним ініціюючим кредитором, однак в оригіналі чи у належній чином засвідченій копії вказаний договір сторонами не надано і він відсутній у АТ "Державний ощадний банк України", тобто умови, на яких його укладено, - не доведені, а тому врахуванню при вирішенні питання стосовно наявності у боржника грошових зобов?язань перед ініціюючим кредитором слід враховувати умови та обставини, які підтверджені відповідними платіжними інструкціями щодо перерахування коштів, в призмі приписів ст. ст. 11, 509, 514, 1046, 1047 Цивільного кодексу України, згідно яких загальна сума перерахованих Селянським (фермерським) господарством "Вікторія" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря-Л.І.В.І."</a> коштів поворотної фінансової допомоги становить 8 637 842,00 грн.; загальна сума фінансової допомоги, повернутої Товариством з обмеженою відповідальністю "Зоря-Л.І.В.І.", становить 5 674 270,00 грн. Загальна сума фінансової допомоги, яка не повернута боржником, складає 2 963 572,00 грн. (8 637 842,00 грн.- 5 674 270,00 грн.), а враховуючи те, що заявник у заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство вказував, що сума фактично поверненої боржником фінансової допомоги складає 5 714 269,98 грн. та, відповідно, заявив грошові вимоги до боржника у розмірі 2 923 572,02 грн. (як різницю між повернутою фінансовою допомогою у розмірі 5 714 269,98 грн. та сумою наданої Селянським (фермерським) господарством "Вікторія" фінансовою допомогою у розмірі 8 637 842,00 грн.), ініціюючий кредитор правомірно заявив суму меншу від тієї, право на яку він довів поданими доказами, а тому при вирішенні справи визнанню підлягають вимоги на суму 2 923 572,02 грн., які заявлені ініціюючим кредитором, оскільки саме йому належить право визначення предмету та розміру вимог, що узгоджується з приписами ст. 14 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про неспроможність боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав та про недостатність активів боржника-юридичної особи для задоволення вимог кредиторів і для відновлення його платоспроможності. У ході розгляду справи боржник боргу не сплатив і доказів можливості його сплати не надав ні суду першої інстанції, ні під час апеляційного розгляду справи. Таким чином, вказані обставини, у сукупності з приписами ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства, є правовою підставою відкриття провадження у справі про банкрутство боржника. Аналогічних правомірних висновків дійшов і суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі, і що не було спростовано скаржником в апеляційній скарзі.

Також, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи боржника (про те, що відсутність Договору від 02.01.2016 №1 в оригіналі не дає підстав для визнання вимог ініціюючого кредитора, що передано неіснуючий борг), оскільки у справі наявні інші докази фактичного виконання його умов, а саме платіжні інструкції про надання фінансової допомоги і про її повернення, оскільки фотографічне зображення з Договору від 02.01.2016 №1 міститься в матеріалах АТ "Державний ощадний банк України" з часу виникнення правовідносин, оскільки факт його укладення сторонами не спростовувався, не оспорювався і не заперечувався на протязі усього часу існування правовідносин сторін Договору від 02.01.2016 №1 аж до моменту подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (тобто спору про право немає), оскільки доказів сплати боргу на більшу суму боржником суду не надано, тобто обставини наявності боргу не спростовані.

При цьому, усі без виключення платіжні інструкції містять посилання саме на Договір від 02.01.2016 №1, а не на будь-який інший, у зв?язку з чим доводи скаржника про те, що він дізнався про його існування із заяви ініціюючого кредитора - є необгрунтованими та спростовуються наявними у справі більш вірогідними доказами.

Згідно з висновками Верховного Суду від 15.05.2018 у справі №909/714/16 відсутність оригіналу договору не спростовує того факту, що він укладався.

Також, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що заява свідка ОСОБА_1 від 07.10.2024 з поясненнями про те, що він не підписував Договір від 02.01.2016 №1, - є неналежним доказом, оскільки вказана особа по-перше, є зацікавленою особою у питанні спростування цієї обставини, а по-друге, у підписаних вказаною особою платіжних інструкціях містяться посилання саме на цей договір. А по-третє, суд апеляційної інстанції враховує приписи ч. 2 ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, якою визначено, що на підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах, зокрема, наявних у справі вищеперелічених платіжних інструкціях, які в розумінні ст. 79 Господарського процесуального кодексу України є більш вірогідними доказами в підтвердження перерахування коштів з відповідним призначенням платежу за підписом ОСОБА_1. за укладеним договором від 02.01.2016 №1.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції погоджується з правомірними висновками суду першої інстанції в оскаржуваній ухвалі про те, що вимоги заявника підлягають визнанню у повному обсязі у розмірі 3 025 852,02 грн. (з них: 30 280,00 грн. - судового збору, який підлягає погашенню у першу чергу; 72 000,00 грн. - авансованої грошової винагороди арбітражному керуючому, яка підлягає погашенню у першу чергу; 2 923 572,02 грн. - вимог, не забезпечених заставою, які підлягають погашенню у четверту чергу). Доводи скаржника в апеляційній скарзі про відсутність підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «Зоря - Л.І.В.І.» не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи і спростовані більш вірогідними доказами, наявними у матеріалах справи та наданими ініціюючим кредитором в підтвердження своїх кредиторських вимог у заявленому розмірі.

Відповідно до абз.7 ч.8 ст.39 Кодексу України з процедур банкрутства, суд зобов`язаний ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів і вжити заходів щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави.

Ініціюючим кредитором подано клопотання про призначення керуючого для виконання повноважень розпорядника майна арбітражного керуючого Левченка В.М., який подав суду першої інстанції заяву від 11.10.2024 про згоду виконувати повноваження розпорядника майна у цій справі, а також документи, що підтверджують його право на здійснення діяльності арбітражного керуючого, досвід та професійні якості (а.с.66 т.1), у зв??язку з чим суд першої інстанції правомірно призначив розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Левченка В.М. відповідно до вимог ст.28 та абз.2, 3 і 4 п.2-1 розділу Прикінцеві та перехідні положення Кодексу України з процедур банкрутства.

Оскільки ініціюючим кредитором та боржником не надано довідки про середньомісячну заробітну плату керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі про банкрутство, суд першої інстанції вірно визначив основну грошову винагороду у розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень за рахунок коштів, авансованих до моменту подання заяви про відкриття провадження у справі ініціюючим кредитором (Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергоопора") на депозитний рахунок Господарського суду Черкаської області.

Кошти перераховуються розпоряднику майна з депозитного рахунку Господарського суду Черкаської області відповідно до ухвали суду, яку суд постановляє на підставі заяви розпорядника майна, поданої до суду після виникнення права вимоги основної грошової винагороди в арбітражного керуючого, та в межах авансованої суми.

16. Згідно з ч.1 і 3 ст.123 ГПК України: судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи; до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Отже визначений ГПК України перелік судових витрат не є вичерпним.

Однак Кодекс не визначає у яку чергу підлягають погашенню судові витрати, в тому числі сплачений ініціюючим кредитором судовий збір та авансована грошова винагорода, проте передбачає погашення у першу чергу витрат, пов`язаних з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді.

Оскільки сплата судового збору та авансування грошової винагороди арбітражного керуючого у справі про банкрутство передбачені Кодексом, суд приходить до висновку, що і судовий збір, і авансування винагороди арбітражного керуючого належать до судових витрат, які підлягають погашенню у першу чергу.

Також, суд першої інстанції вірно зазначив, що при подачі заяви ініціюючим кредитором було сплачено судовий збір у сумі 30 280,00 грн., що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції від 17.10.2024 №47181516 (а.с.6 т.1), а також авансовано винагороду арбітражному керуючому у розмірі трьох мінімальних заробітних плат за три місяці виконання ним повноважень у сумі 72 000,00 грн., що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції від 17.10.2024 №47181654 (а.с.7 т.1). У зв`язку з відкриттям провадження у справі необхідно здійснити офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника на офіційному веб-порталі судової влади України.

З огляду на наведене, судом першої інстанції обгрунтовано постановлено оскаржувану ухвалу, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції, а доводи скаржника в апеляційній скарзі про відсутність підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «Зоря - Л.І.В.І.» не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи і спростовані більш вірогідними доказами, наявними у матеріалах справи та наданими ініціюючим кредитором в підтвердження своїх кредиторських вимог у заявленому розмірі.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваній ухвалі, ухвала суду першої інстанції постановлена з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв`язку з чим, обумовлені ст. 277 Господарського процесуального кодексу України підстави для скасування ухвали Господарського суду Черкаської області від 23.01.2025 у справі №925/1287/24 - відсутні за наведених скаржником доводів та обгрунтувань.

Розподіл судових витрат

Згідно із ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 255, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря -Л.І.В.І." на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 23.01.2025 у справі №925/1287/24 - залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 23.01.2025 у справі №925/1287/24 - залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за скаржником.

4. Матеріали справи №925/1287/24 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повна постанова складена та підписана: 21.04.2025.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді Б.В. Отрюх

О.М. Остапенко