Постанова від 31.03.2025 по справі 910/4997/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" березня 2025 р. Справа№ 910/4997/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Мальченко А.О.

Хрипуна О.О.

при секретарі судового засідання Цікра А.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 31.03.2025

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Патріот» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.01.2025 (повний текст ухвали підписано 20.01.2025)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство "Автофургон" про звернення стягнення на грошові кошти, що належить іншій особі, яка має заборгованість перед боржником

у справі №910/4997/24 (суддя Полякова К.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство "Автофургон"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерон і Партнери"

про стягнення 467270 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.07.2024 у справі №910/3268/24 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство "Автофургон" про звернення стягнення на грошові кошти, що належить іншій особі, яка має заборгованість перед боржником задоволено.

Звернуто стягнення на грошові кошти ОСОБА_1 у загальному розмірі 85104 (вісімдесят п`ять тисяч сто чотири) грн., який має заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Нерон і Партнери" за рішенням Господарського суду міста Києва від 02.07.2024 у справі № 910/2214/24, у рахунок задоволення вимог Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство "Автофургон" за рішенням Господарського суду міста Києва від 08.08.2024 у справі № 910/4997/24 про стягнення коштів з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерон і Партнери".

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Патріот» 30.01.2025 звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство "Автофургон" від 11.12.2024 про звернення стягнення на грошові кошти.

Доводи апелянта зводяться до наступного:

Директором та учасником Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство "Автофургон" (позивача у справі) є боржник за рішенням Господарського суду міста Києва від 02.07.2024 у справі №910/2214/24 ОСОБА_1.

Факт усвідомлення Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство "Автофургон" (позивача у даній справі) про перехід кредиторської заборгованості ОСОБА_1 від ТОВ «Нерон і партнери» (відповідача у даній справі) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Патріот» (апелянт у даній справі) є той факт, що ТОВ виробничо-комерційне підприємство "Автофургон" подано до Господарського суду міста Києва позовну заяву про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 05.10.2024, за якою ухвалою суду від 01.11.2024 відкрито провадження у справі №910/13220/24.

Станом на час прийняття 14.01.2025 оскаржуваної ухвали про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншій особі, за договором про відступлення права вимоги від 05.10.2024, укладеного між ТОВ «Нерон і партнери» та ТОВ «Юридична фірма «Патріот», саме апелянту - ТОВ «Юридична фірма «Патріот», належить право вимоги до боржника ОСОБА_1 за рішенням Господарського суду міста Києва від 02.07.2024. Договір про відступлення права вимоги від 05.10.2024 у встановленому порядку не визнаний недійсним.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечував доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, просив її відхилити з підстав необґрунтованості.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 03.02.2025 апеляційну скаргу передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Хрипун О.О., Мальченко А.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2025 залишено апеляційну скаргу без руху з підстав неподання доказів, які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі та неподання доказів надіслання копії апеляційної скарги до електронних кабінетів позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство "Автофургон" та відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерон і Партнери" в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС.

13.02.2025 (документ сформований в системі «Електронний суд» 13.02.2025) через підсистему «Електронний суд» представником апелянта подано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої долучено квитанцію №1555-6599-8155-7438 від 13.02.2025 про сплату судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 3 028 грн та квитанції №2686662, №2686663 та №2686664 від 13.02.2025 про доставку документів до зареєстрованих електронних кабінетів апелянта - Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Патріот», позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство "Автофургон" та відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерон і Партнери" в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Патріот» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.01.2025 у справі №910/4997/24, призначено до розгляду апеляційну скаргу на 17.03.2025.

04.03.2025 (документ сформований в системі «Електронний суд» 03.03.2025) через підсистему «Електронний суд» представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу.

17.03.2025 (документ сформований в системі «Електронний суд» 17.03.2025) через підсистему «Електронний суд» представником апелянта подано заяву про проведення засідання за відсутності учасника справи.

В судове засідання апеляційної інстанції 17.03.2025 з`явився представник позивача.

Представники апелянта та відповідача не з`явились.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2025 з метою повного, всебічного та об`єктивного дослідження фактичних обставин справи, враховуючи неявку представників апелянта та відповідача, розгляд справи відкладено на 31.03.2025.

Явка представників сторін

Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Нормами статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачена можливість повідомлення сторін про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії шляхом направлення повідомлень на адресу електронної пошти та з використанням засобів мобільного зв`язку.

Представник апелянта в судовому засіданні апеляційної інстанції підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати, у задоволенні заяви відмовити.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції заперечував проти доводів апелянта, викладених в апеляційній скарзі, просив її відхилити, оскаржувану ухвалу залишити без змін, провадження за апеляційної скаргою не учасника у справі, закрити.

В судове засідання 31.03.2025 представник відповідача не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

31.03.2025 від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи у його відсутність.

Враховуючи положення ч.12 ст.270 ГПК України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що явка представника відповідача обов`язковою в судове засідання не визнавалась, судова колегія вважає за можливе розглянути справу у його відсутність за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні 31.03.2025 відповідно до ст. 240, 283 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного апелянтом в апеляційній скарзі

Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство "Автофургон" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерон і Партнери" про стягнення заборгованості за договором поворотної фінансової допомоги від 30.11.2015 у сумі 467270 грн., право вимоги за яким до позивача перейшло на підставі договору про відступлення права вимоги від 20.10.2022 № 1-2022.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.08.2024 у справі № 910/4997/24 позов Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство "Автофургон" задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерон і Партнери" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство "Автофургон" 467270 грн. заборгованості, а також 5607,24 грн. витрат зі сплати судового збору.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерон і Партнери" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.08.2024 у справі №910/4997/24 повернуто без розгляду.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 29.08.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство "Автофургон" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/4997/24 задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерон і Партнери" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство "Автофургон" 27000 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката. В іншій частині заяви відмовлено.

04.12.2024 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 08.08.2024 та додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 29.08.2024 видано накази.

11.12.2024 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство "Автофургон" надійшла заява про звернення стягнення на грошові кошти, що належить іншій особі, яка має заборгованість перед боржником. Також заявник просив зупинити виконання рішення суду у справі №910/2214/24 на підставі частини 6 статті 336 ГПК України.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При цьому колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі «Трофимчук проти України» no.4241/03 від 28.10.2010).

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої ухвали норм матеріального та процесуального права, дійшла наступних висновків.

Відповідно до частини 4 статті 336 ГПК України суд розглядає заяву про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, в судовому засіданні з викликом такої особи та учасників справи, проте їх неявка не перешкоджає розгляду справи за умови належного їх повідомлення про дату, час і місце розгляду справи.

За змістом статті 336 ГПК України суд, що розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою стягувача або державного чи приватного виконавця звернути стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили (частина 1). За заявою стягувача суд може накласти арешт на грошові кошти, які перебувають на рахунках (вкладах) чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах і належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили. Арешт накладається у межах загальної суми стягнення в порядку, встановленому цим Кодексом для накладення арешту при вжитті заходів забезпечення позову (частина 5). Одночасно суд вирішує питання про зустрічне забезпечення та про заборону такій особі вчиняти дії щодо погашення заборгованості перед боржником та (або) зупиняє виконання судового рішення, згідно з яким з такої особи на користь боржника стягуються грошові кошти в межах загальної суми стягнення, до закінчення розгляду питання про звернення стягнення на грошові кошти (частина 6).

Під час розгляду заяви про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам відповідно до статті 336 ГПК України предметом дослідження суду є наявність заборгованості, що підтверджується належними доказами, зокрема, це може бути відповідне рішення суду, та беззаперечність заборгованості особи, якій належать кошти, на які стягувач просить звернути стягнення (висновки постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.04.2020 у справі № 910/5300/17, постановах Верховного Суду від 23.07.2018 у справі № 925/1048/17, від 11.09.2019 у справі № 902/1260/15, від 01.08.2019 у справі № 927/313/18, від 06.02.2020 у справі № 913/381/18).

Правовий аналіз процесуальної норми статті 336 ГПК України дає підстави для висновку, що особа, яка має заборгованість перед боржником, не набуває процесуального статусу сторони (боржника) у такій справі, а лише здійснює оплату заборгованості відповідача (боржника) в межах заборгованості такої особи перед боржником.

Тобто, особа, яка має заборгованість перед боржником, що не оспорюється нею або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили, набуває статусу боржника саме у виконавчому провадженні, розпочатому виконавцем на виконання судового рішення, в силу ухвали суду про задоволення заяви стягувача, а не в межах окремих майнових відносин між стягувачем та такою особою.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.11.2019 у справі № 910/7023/19.

Із поданої заяви слідує, що позивач просив звернути стягнення на грошові кошти ОСОБА_1 , з якого рішенням Господарського суду міста Києва від 02.07.2024 у справі №910/2214/24 стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерон і Партнери" грошові кошти в розмірі 82 681,60 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422,40 грн.

Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив з того, що

постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2024 рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2024 залишено без змін;

03.10.2024 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2024 у справі № 910/2214/24 видано наказ;

заявником доведено належними та допустимими доказами наявність заборгованості ОСОБА_1 перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Нерон і Партнери", що підтверджується судовими рішеннями у справі № 910/2214/24.

У зв`язку з цим, суд вважав за можливе звернути стягнення на грошові кошти ОСОБА_1 у загальному розмірі 85104 грн. у рахунок задоволення вимог Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство "Автофургон" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерон і Партнери" у загальному розмірі 472877,24 грн. у справі № 910/4997/24.

Однак, колегія суддів не погоджується з такими висновками місцевого господарського суду, вважає їх помилковими виходячи з наступного.

Директором та учасником Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство "Автофургон" (позивача у справі) є боржник за рішенням Господарського суду міста Києва від 02.07.2024 у справі №910/2214/24 ОСОБА_1 .

11.12.2024 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство "Автофургон" надійшла заява про звернення стягнення на грошові кошти, що належить іншій особі, яка має заборгованість перед боржником. Також заявник просив зупинити виконання рішення суду у справі №910/2214/24 на підставі частини 6 статті 336 ГПК України.

Факт усвідомлення Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство "Автофургон" (позивача у даній справі) про перехід кредиторської заборгованості ОСОБА_1 від ТОВ «Нерон і партнери» (відповідача у даній справі) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Патріот» (апелянт у даній справі) є той факт, що ТОВ виробничо-комерційне підприємство "Автофургон" подано до Господарського суду міста Києва позовну заяву про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 05.10.2024, за якою ухвалою суду від 01.11.2024 відкрито провадження у справі №910/13220/24.

Відповідно до договору про відступлення права вимоги від 05.10.2024, укладеного між ТОВ «Нерон і партнери» та ТОВ «Юридична фірма «Патріот», даним договором первісний кредитор визнає наявність заборгованості перед новим кредитором за договором про надання юридичних послуг №8 від 28.05.2024 у розмірі 450000,00 грн.

Відповідно до п.1.2 договору про відступлення права вимоги від 05.10.2024, в якості погашення заборгованості первісний кредитор ТОВ «Нерон і партнери» в порядку та на умовах, визначених цим договором та чинним законодавством України, відступає, а новий кредитор ТОВ «Юридична фірма «Патріот», приймає право вимоги ТОВ «Нерон і партнери» до ОСОБА_1 на стягнення 85 104,00 грн, які підтверджені рішенням Господарського суду міста Києва від 02.07.2024 у справі №910/2214/24.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент укладення цього договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2025 замінено позивача (стягувача) у справі №910/2214/24 з ТОВ «Нерон і партнери» на його правонаступника ТОВ «Юридична фірма «Патріот».

Договір про відступлення права вимоги від 05.10.2024 у встановленому порядку не визнаний недійсним, як на момент подачі 11.12.2024 року заяви позивачем про звернення стягнення на грошові кошти ОСОБА_1 в сумі 85104,00 грн, так і станом на 14.01.2025 був чинним.

Отже, станом на час прийняття 14.01.2025 оскаржуваної ухвали про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншій особі, ОСОБА_1 ; за договором про відступлення права вимоги від 05.10.2024, укладеного між ТОВ «Нерон і партнери» та ТОВ «Юридична фірма «Патріот», саме апелянту - ТОВ «Юридична фірма «Патріот», належало/належить право вимоги в сумі 85104,00 грн до боржника ОСОБА_1 за рішенням Господарського суду міста Києва від 02.07.2024.

Щодо клопотання представника позивача (директора ОСОБА_1.) про закриття апеляційного провадження у справі, колегія суддів зазначає наступне.

Стаття 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Згідно зі ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 254 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Отже, вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

Судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції з`ясовує, чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника і які конкретно. Встановивши такі обставини, суд вирішує питання про залучення скаржника до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору та, як наслідок, скасування судового рішення на підставі п. 4 ч. 3 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, оскільки таке порушення норм процесуального права є в будь - якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо господарський суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у такому випадку не існує правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, в зв`язку з чим відсутній суб`єкт апеляційного оскарження.

Таким чином, суд апеляційної інстанції має першочергово з`ясувати, чи стосується оскаржуване судове рішення безпосередньо прав та обов`язків скаржника, та лише після встановлення таких обставин, вирішити питання про залучення такої особи у якості третьої особи та про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що права заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про її права і обов`язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду №911/2635/17 від 11.07.2018.

Позивач зазначає про те, що ні мотивувальна, ні резолютивна частина судової ухвали не містить висновки суду про права, інтереси та (або) обов`язки ТОВ «ЮФ «Патріот».

Колегією суддів встановлено, що ТОВ «ЮФ «Патріот», яким подано апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.01.2025 у справі №910/4997/24, є особою, яка не брала участі у даній справі.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 14 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 13 ГПК України).

Оскільки у даній справі Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Патріот» подано апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.01.2025 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство "Автофургон" про звернення стягнення на грошові кошти, що належить іншій особі, яка має заборгованість перед боржником у справі №910/4997/24,

а матеріалами справи доведено, що станом на час прийняття 14.01.2025 оскаржуваної ухвали про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншій особі, ОСОБА_1 ; за договором про відступлення права вимоги від 05.10.2024, укладеного між ТОВ «Нерон і партнери» та ТОВ «Юридична фірма «Патріот», саме апелянту - ТОВ «Юридична фірма «Патріот», належало/належить право вимоги в сумі 85104,00 грн до боржника ОСОБА_1 за рішенням Господарського суду міста Києва від 02.07.2024 у справі №910/2214/24,

відсутні підстави для закриття апеляційного провадження у даній справі на підставі п.3 ч.1 ст.264 ГПК України.

Інші доводи та міркування учасників судового процесу обґрунтовано не досліджувались судом з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, внаслідок чого апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Патріот» підлягає задоволенню.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Доводи Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Патріот», викладені в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994, серія А, №303-А, п.29).

З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Патріот» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.01.2025 у справі №910/4997/24 підлягає задоволенню, ухвала Господарського суду міста Києва від 14.01.2025 у справі №910/4997/24 скасуванню, у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство "Автофургон" про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншій особі, яка має заборгованість перед боржником слід відмовити.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з її задоволенням на підставі ст.129 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст. 129, 269, 270, 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство "Автофургон" про закриття апеляційного провадження - відмовити.

2.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Патріот» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.01.2025 у справі №910/4997/24 задовольнити.

3. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.01.2025 у справі №910/4997/24 скасувати.

4. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство "Автофургон" про звернення стягнення на грошові кошти, що належить іншій особі, яка має заборгованість перед боржником - відмовити.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство "Автофургон" (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 30, оф.15, код ЄДРПОУ 34612238) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Патріот» (02095, м. Київ, вул. Урлівська, 16, кв.89, код ЄДРПОУ 40256513) 3028,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

6.Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.

7. Матеріали справи №910/4997/24 повернути до Господарського суду міста Києва

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови підписано 22.04.2025 після виходу судді Хрипуна О.О. з відпустки.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді А.О. Мальченко

О.О. Хрипун