ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
22.04.2025 Справа № 908/1276/21(908/1091/25)
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Юлдашева Олексія Олексійовича без виклику представників сторін розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АРЕДДІТУМ-ІНВЕСТ» (адреса: 69081, м. Запоріжжя, вул. Привокзальна, 21) про забезпечення позову
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "АРЕДДІТУМ-ІНВЕСТ" (ел. пошта zvit43097025@ukr.net, тел. 380969566796, адреса 69081, м. Запоріжжя, вул. Привокзальна, 21, ЄДРПОУ 43097025)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Другий Правобережний відділ Державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах м. Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (ел. пошта info_ln@dpm.dp.dvs.gov.ua, тел. 380567677291, адреса 49128, м. Дніпро, вул. Кондратюка Юрія, 108, ЄДРПОУ 44896456)
про визнання права власності на майно та звільнення його із-під арешту
в межах справи № 908/1276/21
про банкрутство - Товариства з обмеженою відповідальністю "АРЕДДІТУМ-ІНВЕСТ", код ЄДР 43097025 (69081, м. Запоріжжя, вул. Привокзальна, 21)
кредитор - Приватне підприємство "КОПІЙКА ПЛЮС", код ЄДР 35594421 (51933 Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Сачка, буд.26, прим.27)
УСТАНОВИВ
Товариство з обмеженою відповідальністю «АРЕДДІТУМ-ІНВЕСТ» звернулося до Господарського суду Запорізької області із заявою про забезпечення позову, яку подано одночасно із поданням позовної заяви до відповідача - АТ «ДНІПРОВАЖМАШ», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача - Другий правобережний відділ Державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах м. Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання права власності на майно та звільнення його із-під арешту, в якій просить суд вжити заходи забезпечення вказаного позову шляхом зупинення продажу (проведення електронних торгів з реалізації) на електронному майданчику ДП «СЕТАМ» комплексу будівель та споруд, що знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Сухий Острів, буд. 3, РНОНМ: 21939941; номер лоту: 572876; https://setam.net.ua/auction/568597).
Заявник в заяві про забезпечення позову просить не застосовувати заходів зустрічного забезпечення позову, з посиланням на ст. 141 ГПК України, якою передбачено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення), тобто, як зазначає позивач, застосування заходів зустрічного забезпечення позову за зверненням особи, якою подано заяву про забезпечення позову є правом, а не обов`язком суду.
Згідно з Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду заяву розподілено судді Юлдашеву О.О. в межах провадження справи №908/1276/21 про банкрутство - ТОВ «АРЕДДІТУМ-ІНВЕСТ».
В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник посилається на те, що на підставі договору купівлі-продажу від 21.02.2025 ТОВ «АРЕДДІТУМ-ІНВЕСТ» набуло права власності на мережу зовнішнього освітлення, довжиною 1 п/км, інв. №313004, яка розміщена за адресом: м. Дніпро, вул. Сухий острів, 3, та складається із: опори металеві - 40 шт., провід 2хА16 - 2 п/км, світильники СПО-200 - 40 шт. (надалі - Майно).
За твердженням заявника, Майно в складі лоту №572876 виставлене на продаж державним виконавцем Другого правобережного відділу Державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах м. Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на електронному аукціоні на платформі СЕТАМ, проведення якого оголошено 30.04.2025, що порушує його право власності.
Тому заявник вважає, що є достатні підстави для вжиття судом заходів забезпечення позову у вигляді зупинення продажу майна, оскільки невжиття такого заходу може привести до того, що фактичне виконання судового рішення стане неможливим, а позивачу доведеться звертатися до суду з іншими позовними заявами для відновлення становища, яке існувало до порушення його права.
Також заявник зазначає, що спір між сторонами стосується визнання права власності на придбане за договором майно, на яке державним виконавцем звернене стягнення за зобов`язаннями боржника і яке виставлене ним на продаж на електронних торгах у складі лоту, а також звільнення цього майна із-під арешту. Для такого спору (відповідного позову) процесуальним законом встановлений спеціальний захід забезпечення позову - зупинення продажу майна.
Крім того, заявник наголошує, що саме такий захід забезпечення позову здатний запобігти істотному ускладненню чи унеможливленню виконання рішення суду та забезпечити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Згідно з ч. 1 ст. 140 ГПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, заяву про вжиття заходів забезпечення позову, докази, подані в обґрунтування даної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення, зважаючи на таке.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту.
Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті (ч. 1 ст. 137).
Порядок подання заяви про забезпечення позову визначений ст. 138 ГПК України, згідно з частиною 1 якої, заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
Статтею 139 ГПК України, визначено вимоги, яким повинна відповідати заява про забезпечення позову.
Суд встановивши, що заява про забезпечення позову подана позивачем відповідає вимогам встановленим ст. 139 ГПК України, приймає таку заяву до провадження.
У відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 139 ГПК України, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Згідно з ч. 4 ст. 137 ГПК, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів і ускладнень ефективного захисту або поновлення оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, у випадку задоволення позову.
Отже, необхідною умовою для вжиття заходів до забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди щодо виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення.
Здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, суд дійшов висновку, що запропоновані позивачем заходи забезпечення позову є адекватними та співмірними із заявленими позовними вимогами, на забезпечення яких він вживається, оскільки законодавцем встановлений спеціальний спосіб забезпечення позову про визнання права власності на майно, яке виставлено на продаж у виконавчому провадженні, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту, - зупинення продажу майна.
Вжиття саме таких заходів забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав позивача на час вирішення спору, і в разі задоволення позову, - забезпечить можливість виконання рішення суду. Навпаки, невжиття зазначених заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо наявності обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди щодо виконання рішення суду, суд зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи 21.02.2025 між ТОВ «АРЕДДІТУМ-ІНВЕСТ» (Покупець) та АТ «ДНІПРОВАЖМАШ» (Продавець) був укладений договір купівлі-продажу (надалі - Договір), за змістом якого (п.1.1. розділу 1) Продавець взяв на себе передати у власність Покупцеві, а Покупець зобов`язався прийняти і оплатити мережу зовнішнього освітлення, довжиною 1 п/км, інв. №313004, яка розміщена за адресом: м. Дніпро, вул. Сухий острів, 3, та складається із: опори металеві - 40 шт., провід 2хА16 - 2 п/км, світильники СПО-200 - 40 шт. (надалі - Майно).
У розділі 2 Договору (п.п.2.1.,2.2.) Сторони погодили, що продаж Майна вчиняється за 56 000,00 грн., в т. ч. ПДВ - 20% - 9 333,33 грн., які Покупець зобов`язався не пізніше 20.04.2025 року перерахувати на поточний рахунок Продавця.
Згідно п.3.1. розділу 3 Договору Покупець набуває право власності на відчужуване за цим Договором Майно з моменту підписання Сторонами Акту приймання-передачі Майна.
У відповідності до п.п.4.1.,4.2. розділу 4 Договору передання Майна здійснюється Продавцем Покупцю протягом п`яти днів після набрання чинності цим Договором і посвідчується відповідним Актом, який оформлюється у відповідності до чинного в Україні законодавства та згідно із вимогами, що звичайно ставляться.
25.02.2025 року Сторони підписали Акт приймання-передачі Майна.
На виконання зобов`язань взятих за Договором, Покупець за квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки №0034410004 від 16.04.2025 року сплатив Продавцю грошові кошти в сумі 56 000,00 грн. в рахунок оплати вартості Майна.
Таким чином, Договір був повністю виконаний його Сторонам, а ТОВ «АРЕДДІТУМ-ІНВЕСТ» набуло право власності на мережу зовнішнього освітлення, довжиною 1 п/км, інв. №313004, яка розміщена за адресом: м. Дніпро, вул. Сухий острів, 3.
Згідно п.4.4. розділу 4 Договору Майно продовжує залишатися на території Продавця за адресом: м. Дніпро, вул. Сухий острів, 3, і після підписання Сторонами Акту приймання-передачі Майна до моменту його фактичного демонтажу силами і засобами Покупця чи залученої ним третьої особи.
Другим правобережним відділом Державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах м. Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на платформі СЕТАМ (веб-сайт OpenMarket в мережі Інтернет) організований аукціон з продажу майна АТ «ДНІПРОВАЖМАШ», а саме: комплексу будівель та споруд, розташованого за адресом: м. Дніпро, вул. Сухий острів, 3 (номер лоту: 572876), стартова ціна - 36 339 231,00 грн., запланована дата аукціону - 30.04.2025 року (оголошення доступне за посиланням: https://setam.net.ua/auction/568597).
Згідно характеристики лоту №572876 перелік комплексу будівель та споруд наступний: ЕЕ-4, 1Е-1, Е1-2, 1Е2-2, 1Е3-2, 1Е4-2, ББ-1, ББ2-1, ББ3-1, КК-1, 1А-3, 1А1-1, 1АІІ-1, 1а, АА-2, АА1-2, АА2-2, аа13, аа-аа12, 1Б-1, 1Б2-1, 1Б6-1, 1Б7-1, 1Б8-3, 1Б9-2, 1Б10-2, 1Б11-1, 1Б1-1, 1Б3-3, 1Б4-3, 1Б5-3, 1Б12-2, 1Б13-1, 1Б14-1, 1Б15-1, БА-3, БА1-3, БА2-1, БА5-1, БА3-1, БА4-2, БГ-1, КГ-1, КІ-1, КЇ-1, БЕ-1, БЕ1-1, БЕ2-1, БЕ3-1, 1В-1, 1В9-1, 1В1-1, 1В12-1, 1В2-1, 1В11-1, 1В7-1, 1В8-1, 1В4-1, 1Г-1, 1Г1-1, 1Г3-1, 1Г4-1, Г5-1, 1Г6-1, 1Г7-1, 1Г8-1, 1Г9-1, 1Г11-1, 1Г12-1, 1Г13-1, 1Г2-1, ГА-4, Д-1, Д2-1, Д3-1, ДБ-1, Д1-1, ДВ-2, ЕБ-1, ЕВ-1, ЕД-1, ЄА-1, ЗЖ-1, 1І-1, 1І1-7, 1І2-1, 1І3-1, 1І4, 1І5, 1К-1, 1К2-2, 1К3-3,1К4-1,1К6-1, 1К7-1, 1К8-1, 1К1-1, 1К10-1, 1К5-1, 1К9-1, КА-1, КА1-1, КА2-1, КА3-1, КА4-1, КВ-1, КВ1-1 КБ-1, КБ1-1, КЕ-1, КЕ1, КЄ-1, КЄ1-1, КЖ-1, КЖ1-1, КЖ2-1, КД-1, КД1-1, КД2-2, КД , КЗ-1, КЗ1-1, КЗ2-1, КЗ3-1, КЗ4-1, 1ЛА1-1, 1ЛБ-1, 1ЛВ-1, 1ЛГ-1, 1ЛЕ-1, 1ЛЖ-1, 1Н-2, 1НВ-1, 1НВ1-1, 1НВІІ-1, 1НГ-1, 1НГІ-1, 1НГІІ-1, 1НІ-1, Р-4, С-1, С1-1, С2-1, СД-1, СЄ-2, У-1, У1-1, У2-1, У3-1, У4-1, У5-1, У6-1, УА-1, УА1, УБ-1, УВ-3, УВ1-3, УВ2-1, УВ3-1, УВ4-1, УВ5-1, УВ6-1, УГ-1, УГ1-1, Ф-1, Ф1-1, Ф2-1, ФА-1, ФА1-1, ФА2-1, ФА3-1, ФА4-1, ФА5-1, Х-1, Х1-2, Х2-1, Х3-1, Х4-1, Х5, ХА-1, ХА1-1, ХБ-1, ХБІ-1, ХБІІ-1, ДА-1, Ц-1, Ц1-1, Ц2-1, Ц3-1 , ЦА-1, ЦАІ-1, ЦАІІ-1, ЦАІІІ-1, ЦВ-1, ЦГ-1, ЦГІ-1, Ч-1, ЧА-1, ЧБ-2, ЧБ1-1, ЧБ2-1 ЧБ6-1 ЧБ7-1 ЧБ8-1 ЧБ9-1 , ЧБ3-1, ЧБ4-1, ЧБ5-1, Ш-3, Ш1-4, Ш2-1, ЩА-1, ЩВ-1, Ю-1, ЮА-1, Щ-1, Ж-1, 1Ж1-3, під Ж-1, під 1Ж1-3, 1Ж2-1, 1Ж3-1, 1Ж4-1, 1Ж5-1, ЖА-1, Ї-1, Ї2-3, Ї3-1, ЇА-1, ЇБ-1, ЇГ-1, КЛ-1, КЛ1-1, КЛ2-1, КЛ3-1, КМ-1, КН-1, КН1-1, КО-1, КП-2, ФБ-1, ПА-1, УЕ-1, ПГ-1, 1М-2, 1ЛД-1, СБ-1, № 11, ДГ-1, № 10, 1П-1 1ПІ-1, 1П2, 1П3, ЖА-1, ЗЖ-1, № 35, № 31, П3-1, № 58, № 59, П31-1, П32-1, ПІ-1, ГВ-1, ПД-1, ПЕ-1, ПЄ-2, № 13 , 1Г10-1, 1З-1, 1ЗІ-5, 1З2-1, 1З3-1, 1З2, 1З-5, 1З6-2, 1З7-1, 1З8-1, 1З9-1, № 4, № 44, № 37, № 36, №42, № 43, ША-1, ША-12, ЕА-1, № 51, № 52, РГ-1, РВ-1, СЕ-1, РА-1, ШБ-1, ШГ-1, ЧД-1, № 79, № 78, № 50, № 22, № 23, № 20, ЕС-1, АВ-1, ШЕ1, ЄВ-1, ЄБ-1, №17, ОБ-1, АБ-1, № 4а, № 46, №47, № 48, № 49, № 8, № 9, інженерні комунікації.
Суд погоджується із твердженням заявника, що інженерні комунікації - це сукупність технічних мереж і споруд, що забезпечують водопостачання, водовідведення, електропостачання, газопостачання, теплопостачання, зв`язок, інтернет та інші інженерні послуги для функціонування житлових, промислових і громадських об`єктів нерухомого майна.
Приймаючи до уваги те, що «інженерні комунікації» в оголошенні про лот №572876 жодним чином не ідентифіковані, є підстави вважати, що до їх складу входять усі інженерні комунікації та мережі, що призначенні для експлуатації комплексу будівель та споруд і знаходяться за адресом: м. Дніпро, вул. Сухий острів, 3, тобто і мережа зовнішнього освітлення, довжиною 1 п/км, інв. №313004, яка належить на праві власності ТОВ «АРЕДДІТУМ-ІНВЕСТ».
Оскільки, згідно ч.1 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації, держаним виконавцем у складі лоту №572876 продається майно, яке належить ТОВ «АРЕДДІТУМ-ІНВЕСТ» на праві власності.
За статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду (пункт 43 рішення у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004).
Європейський суд з прав людини у рішенні «Продан проти Молдови» наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Європейською конвенцією з прав людини, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов`язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній зі сторін. Не може бути й мови, щоб закріплені в пункті 1 статті 6 процесуальні гарантії, що надаються сторонам, - справедливий, відкритий та швидкий судовий розгляд - не передбачали виконання судових рішень. Тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно доступу до суду та провадження у справі, скоріш за все призвело б до виникнення ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, який держави зобов`язалися поважати, підписавши Конвенцію. Таким чином, виконання рішення, постановленого судом, має вважатися невіддільним складником «судового розгляду», передбаченого у статті 6.
При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.
У рішенні Конституційного Суду України від 16.06.2011 № 5-рп/2011 у справі № 1-6/2011 зазначено, що судочинство охоплює, зокрема, інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально - правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі, але не виключно задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 зазначено: «конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».
Згідно правової позиції, викладеної у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.06.2023 у справі № 910/5361/22, норма пункту 6 частини 1 статті 137 ГПК України передбачає можливість вжиття такого запропонованого Товариством заходу забезпечення позову, як зупинення продажу майна, проте із застереженням - якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту. Зокрема, згідно з частиною 1 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
При обранні позивачем способу захисту своїх прав, передбаченого частиною 1 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження", і як наслідок, при вжитті відповідних заходів забезпечення позову, суди мають враховувати саме положення пункту 6 частини 1 статті 137 ГПК України, якими чітко встановлено, що позов забезпечується зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту, тобто з обов`язковим дотриманням критерію обмеженості предмета відповідного позову, з перевіркою всіх обставин справи та дослідженням відповідних доказів.
Водночас відповідно до частини 12 статті 137 ГПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб`єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.
Об`єднана палата враховує викладений в пунктах 45, 48, 50 постанови Великої Палати Верховного Суду від 24.11.2021 у справі № 910/11552/20 висновок про те, що вжиття судом заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа безпосередньо не полягає та не має наслідком зупинення конкурсу, аукціону, торгів, що проводяться від імені держави або за участю призначеного державним органом суб`єкта. Такий запроваджений законодавцем механізм зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа суттєво відрізняється від обмежень у виді припинення, відкладення, зупинення чи іншого втручання у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави або територіальної громади, передбачених частиною 12 статті 137 ГПК України. Поширення обмежень, передбачених цією нормою, на заходи забезпечення судом позову, встановлені пунктом 5 частини 1 статті 137 ГПК України, призвело би до повного припинення застосування судом такого способу забезпечення позову, як зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, та унеможливило б ефективний захист або поновлення порушених прав позивачів у разі незаконної видачі виконавчого напису нотаріуса та продажу належного їм майна на його примусове виконання.
Велика Палата Верховного Суду в зазначеній постанові чітко розмежувала норми пункту 5 частини 1 та частини 12 статті 137 ГПК України як такі, що регулюють різні відносини та призначені для різних випадків проведення конкурсів, аукціонів, торгів, тендерів чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави чи територіальної громади, в тому числі їх зупинення, та, як наслідок, дійшла висновку, що дія норми частини 12 статті 137 цього Кодексу не розповсюджується на відносини забезпечення судом позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, що передбачено нормою пункту 5 частини 1 статті 137 ГПК України.
Згідно з принципом jura ("суд знає закони") неправильна юридична кваліфікація позивачем і відповідачами спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм. Суд незалежно від наявності посилання сторін вирішує, які норми права повинні застосовуватися для вирішення спору, при цьому сторони не зобов`язані доказувати в суді наявність та необхідність застосування певної норми до спірних правовідносин (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц).
У зв`язку з цим господарський суд, з`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу в обґрунтування своїх вимог або заперечень послалися не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує у прийнятті рішення саме такі норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини (такий висновок викладено в пункті 7.43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15).
Саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту (такий висновок викладено в пункті 86 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17).
За таких обставин об`єднана палата дійшла висновку, що чинний ГПК України дозволяє застосування такого заходу забезпечення позову, як зупинення продажу (реалізації) майна, лише у випадку подання заявником позову про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту, чітко визначеного пунктом 6 частини 1 статті 137 цього Кодексу (див. пункти 23, 24, 26, 27 цієї постанови), а не в разі подання будь-яких інших позовів, зокрема, позову про визнання недійсними результатів електронного аукціону (торгів) з реалізації арештованого майна.
Таким чином, постановою від 22.06.2023 у справі № 910/5361/22 Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вирішила відступити від висновку щодо застосування норми частини 12 статті 137 ГПК України, викладеного в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.02.2023 у справі № 910/1539/21 (910/8758/21), зазначивши наступне:
«…з метою формування єдиної правозастосовчої практики в питанні застосування норми частини 12 статті 137 ГПК України в такій категорії спорів (визнання недійсними результатів електронного аукціону (торгів) з реалізації арештованого майна) та недопущення можливостей довільного трактування цієї норми об`єднана палата вбачає підстави для відступу від висновку Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду щодо питання застосування положень частини 12 статті 137 ГПК України в подібних процесуальних правовідносинах, викладеного в постанові від 01.02.2023 у справі № 910/1539/21 (910/8758/21), оскільки у випадку, якщо такий захід забезпечення позову, як зупинення продажу (реалізації) майна, застосовується судом у межах розгляду позову про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту та супроводжується припиненням, відкладенням, зупиненням чи іншим втручанням у проведення електронного аукціону (торгів), що в рамках примусового виконання судового рішення проводяться органом державної виконавчої служби/приватним виконавцем та/або ДП "Сетам", яким доручено здійснення функцій з організації електронних торгів, то на правовідносини вжиття зазначеного заходу забезпечення позову на час підготовки та проведення електронних торгів не поширюється дія положень частини 12 статті 137 ГПК України, якими заборонено вжиття заходів забезпечення позову, спрямованих на будь-яке втручання в проведення публічних конкурсних процедур (їх припинення, відкладення, зупинення тощо), оскільки ані державний чи приватний виконавець, ані ДП "Сетам" не входять до чітко визначеного законодавцем суб`єктного складу учасників публічних конкурсних процедур (державний орган, орган місцевого самоврядування, призначений державним органом суб`єкт у складі комісії)».
Завданням судочинства в першу чергу є справедливий та ефективний суд, який є таким у разі забезпечення можливості захистити свої права та інтереси в межах одного судового провадження без нових звернень до суду.
Суд наголошує, що у випадку реалізації лоту № 572876 ТОВ «АРЕДДІТУМ-ІНВЕСТ» буде позбавлене можливості здійснити захист або поновлення своїх прав у межах одного судового провадження, відкритого за його позовом про визнання права власності на майно та звільнення його із-під арешту, щодо придбаної мережі зовнішнього освітлення.
На підставі вищенаведеного, зважаючи на існування ймовірності утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду, у випадку невжиття судом заходів забезпечення позову, передбачених п.6 ч.1 ст. 137 ГПК України, а також ураховуючи, що заходи забезпечення позову, які просить вжити позивач чітко визначені процесуальним законом для поданого ним позову про визнання права власності на майно та звільнення його із-під арешту, суд дійшов висновку про необхідність задоволення заяви ТОВ «АРЕДДІТУМ-ІНВЕСТ» про вжиття заходів забезпечення позову у справі шляхом зупинення продажу (проведення електронних торгів з реалізації) на електронному майданчику ДП «СЕТАМ» комплексу будівель та споруд, що знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Сухий Острів, буд. 3, РНОНМ: 21939941; номер лоту: 572876.
На підставі викладеного та керуючись статтями 136-140, 232-235 ГПК України, Господарський суд Запорізької області,
УХВАЛИВ:
1. Заяву позивача ТОВ «АРЕДДІТУМ-ІНВЕСТ» про вжиття заходів забезпечення позову - задовольнити.
2. Зупинити продаж (проведення електронних торгів з реалізації) на електронному майданчику державного підприємства «СЕТАМ» (01001, м. Київ, вул. Стрілецька, 4-6, код за ЄДРПОУ 39958500) комплексу будівель та споруд, що знаходиться за адресом: м. Дніпро, вул. Сухий Острів, буд. 3, РНОНМ: 21939941; номер лоту: 572876; посилання на оголошення: https://setam.net.ua/auction/568597.
Стягувачем за даною ухвалою є:
Товариство з обмеженою відповідальністю «АРЕДДІТУМ-ІНВЕСТ» (код за ЄДРПОУ 43097025, адреса: 69081, м. Запоріжжя, вул. Привокзальна, буд. 21)
Боржниками за даною ухвалою є:
Акціонерне товариство «ДНІПРОВАЖМАШ» (код за ЄДРПОУ 00168076, адреса: 49000, м. Дніпро, Сухий острів, буд. 3)
Другий правобережний відділ Державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах м. Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (код за ЄДРПОУ 44896456, адреса: 49128, м. Дніпро, вул. Кондратюка Юрія, буд. 108)
Державне підприємство «СЕТАМ» (код за ЄДРПОУ 39958500, адреса: 01001, м. Київ, вул. Стрілецька, буд. 4-6)
3. Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 22.04.2025 та може бути оскаржена.
4. Ухвала є виконавчим документом відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".
5. Ухвала підлягає негайному виконанню.
6. Строк пред`явлення ухвали до виконання три роки - до 22.04.2028 р.
Суддя О.О. Юлдашев
Суд | Господарський суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 22.04.2025 |
Оприлюднено | 23.04.2025 |
Номер документу | 126763822 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи про банкрутство, з них: інші вимоги до боржника |
Господарське
Господарський суд Запорізької області
Юлдашев О.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні