Рішення від 22.04.2025 по справі 910/1390/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.04.2025Справа № 910/1390/25

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. розглянувши матеріали господарської справи у спрощеному позовному провадженні без проведення судового засідання

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СК АЛЬЯНС 2006»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «РІНОВЕЙЛ ЛТД»

про стягнення 488 863, 50 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст і підстави позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «СК АЛЬЯНС 2006» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «РІНОВЕЙЛ ЛТД» про стягнення 488 863,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані не належним виконанням відповідачем зобов`язань за договором поставки палива дизельного, що укладений в спрощений спосіб.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2025 відкрито провадження у справі №910/1390/25, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

26.02.2025 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позов та клопотання про призначення комп`ютерно-технічної експертизи в справі.

03.03.2025 через систему «Електронний суд» від позивача надійшли заперечення проти клопотання про призначення експертизи у справі та відповідь на відзив.

10.03.2025 через систему «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання стягнення витрат на правничу допомогу.

08.04.2025 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшли заперечення проти стягнення витрат на правничу допомогу.

Розглянувши клопотання відповідача про призначення комп`ютерно-технічної експертизи по справі, судом встановлено наступне.

У відзиві на позовом відповідач заперечив проставлення електронного підпису директора та електронноі? печатки підприємства на таких видаткових накладних №23735 від 10.11.2023 на суму 54 000, 00 грн., №25993 від 06.12.2023 на суму 27 000, 00 грн., №26400 від 11.12.2023 на суму 37 800, 00 грн.

В обґрунтування клопотання про призначення комп`ютерно-технічної експертизи по справі відповідач посилається на необхідність з`ясування обставин, чи проставлено на видаткових накладних №23735 від 10.11.2023, №25993 від 06.12.2023, №26400 від 11.12.2023 електроннии? підпис директора та печатку ТОВ "Ріновеи?л ЛТД".

У відповідності до ч. 1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Статтею 104 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом з іншими доказами за правилами встановленими статтею 86 цього кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Отже, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування.

Відповідно до підпункту 3.16 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5), для розв`язання ідентифікаційних завдань щодо документів, виготовлених за допомогою комп`ютерної техніки, ця техніка надається в комплекті (системний блок комп`ютера, інсталяційний диск з драйвером принтера або багатофункціонального пристрою, з`єднувальні та мережеві кабелі, принтер). До направлення комп`ютерної техніки на експертизу будь-яка робота на ній не дозволяється. Вирішення ідентифікаційних питань проводиться в межах комплексної комп`ютерно-технічної експертизи та технічної експертизи документів за наявності електронного оригіналу документа (файла). Вилучення комп`ютерної техніки, її огляд мають проводитися за участю спеціаліста у галузі комп`ютерно-технічних досліджень.

Судом зазначає, що враховуючи наявні в матеріалах справи докази, зокрема квитанції/протоколи електронного цифрового підпису та печатки, у суду не виникло питань, які потребують спеціальних знань, а фактичні обставин справи, можуть бути встановлені судом за результатами оцінки наявних у справі доказів. Обставин, які б ставили під сумнів обставини щодо електронного підпису документів та відтиску печатки Товариства, судом не з`ясовано.

З урахуванням наведеного, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для призначення по справі комп`ютерно-технічної експертизи, у зв`язку із чим, відмовив у задоволенні клопотання відповідача.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 684 654,69 грн, на підтвердження чого позивач надав копії видаткових накладних: № 458 від 13 січня 2022 року, № 23735 від 10 листопада 2023 року, № 25993 від 06 грудня 2023 року, № 26400 від 11 грудня 2023 року, № 608 від 10 січня 2024 року, № 6161 від 29 березня 2024 року, № 6409 від 01 квітня 2024 року, № 6967 від 08 квітня 2024 року, № 7081 від 09 квітня 2024 року, № 7077 від 09 квітня 2024 року, № 7085 від 09 квітня 2024 року, № 7194 від 10 квітня 2024 року, № 7401 від 12 квітня 2024 року, № 7399 від 12 квітня 2024 року, № 7552 від 15 квітня 2024 року, № 7554 від 15 квітня 2024 року, № 8462 від 25 квітня 2024 року, № 8464 від 25 квітня 2024 року, а також товарно-транспортні накладні: від 29.03.2024 № 29.03.24.1., від 01.04.2024 №1.04.24.1, від 08.04.2024 №8.04.24.1, від 09.04.2024 №9.04.24.3, від 09.04.2024 №9.04.24.1, від 10.04.2024 №10.04.24.1, від 17.04.2024 №17.04.24.1, від 15.04.2024 №15.04.24.2, від 22.04.2024 №22.04.24.1.

За доводами позивача, відповідач частково виконав свої зобов`язання щодо оплати поставленого товару в розмірі 195 791, 19 грн.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач посилається на те, що відповідач свої зобов`язання зі сплати поставленого товару не виконав неналежним чином, у зв`язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 488 863, 50 грн.

Позивач зазначає, що разом з поставленим товаром відповідачу було передано для підписання два примірники в оригіналі вищезазначених видаткових накладних, однак відповідач не повернув підписаний примірник видаткових накладних, у зв`язку з чим 16.10.2024 позивачем на адресу відповідача направлено вимогу від 02.10.2024 про погашення боргу в семиденний? строк з дня пред`явлення вимоги.

Представник позивача на адресу відповідача надіслав вимогу від 23.01.2025 про погашення заборгованості в семиденний? строк з дня пред`явлення вимоги в сумі 488 863, 50 грн та до вказаноі? вимоги було додано два примірники в оригіналі видаткових накладних на загальну суму вартості поставленого товару 684 654, 69 грн та оригінали рахунків на оплату поставленого товару.

31.01.2025 представником позивача повторно направлено відповідачу вимогу щодо погашення боргу в сумі 488 863, 50 грн та повторно надано відповідачу для підписання та подальшого повернення два примірники в оригіналі видаткових накладних, підписані зі сторони постачальника, рахунки на оплату поставленого товару.

Оскільки відповідь на вимогу від 02.10.2024, на вимогу від 23.01.2025 та на вимогу від 31.01.2025 відповідачем не надано, заборгованість в сумі 488 863, 50 грн не сплачено, видаткові накладні не підписано та не повернуто позивачу, ТОВ «СК АЛЬЯНС 2006» звернувся до суду з цим позовом про стягнення заборгованості в розмірі 488 863, 50 грн.

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача витрати на правничу допомогу в сумі 23 000, 00 грн.

У відповіді на відзив позивач зазначив:

- у квитанціях, на які посилається відповідач, відсутніи? номер та дата видатковоі? накладноі? виключно з технічноі? причини, та яка не залежить від позивача, адже номер та дата документа відображається лише за умови підписання ТОВ «РІНОВЕИ?Л ЛТД» видаткових накладних, що підтверджується наданими суду квитанціями про підписання видаткових накладних на загальну суму 160 656, 78 грн, а саме: №608 від 10.012024; №509 від 09.01.2024; №23735 від 10.11.2023; № 25993 від 06.12.2023; №26400 від 11.12.2023;

- відповідачем не надано будь-яких документів (видаткових накладних, рахунків та/або будь-яких інших документів), які були направлені за квитанціями на які у відзиві посилається ТОВ «РІНОВЕИ?Л ЛТД»;

- спростуванням тверджень відповідача про неотримання видаткових накладних, позивач надає протоколи руху документа/звіта та пов`язаних з ним повідомлень/квитанціи?, з яких випливає, що позивачем належним чином було відправлено на адресу відповідача всі видаткові накладні;

- додатковим та беззаперечним доказом поставки товару є складені на адресу відповідача податкові накладні на загальну суму вартості поставленого товару 684 654, 69 грн;

- відповідач здіи?снив часткову оплату в сумі 195 791, 19 грн за товар, отримання якого відповідач заперечує.

- відповідачем не відхилено та не скасовано складені позивачем податкові накладні на загальну суму поставки товару 684 654, 69 грн.

Позиція відповідача

У відзиві на позов відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог посилаючись на те, що не отримував від ТОВ "СК АЛЬЯНС 2006" пального за видатковими накладними: №458 від 13.01.2022 на суму 9 400,37 грн.; №23735 від 10.11.2023 на суму 54 000, 00 грн.; №25993 від 06.12.2023 на суму 27 000, 00 грн.; №26400 від 11.12.2023 на суму 37 800, 00 грн.; №608 від 10.01.2024 на суму 103,99 грн. №6161 від 29.03.2024 на суму 37 002, 00 грн.; №6409 від 01.04.2024 на суму 42 996, 96 грн.; №6967 від 08.04.2024 на суму 54 516, 00 грн.; №7081 від 09.04.2024 на суму 40 598, 40 грн.; №7077 від 09.04.2024 на суму 53 232,00; №7085 від 09.04.2024 на суму 21 292,80; №7194 від 10.04.2024 на суму 50 112, 58 грн.; № 7552 від 15.04.2024 на суму 53 232,00 грн.; № 7554 від 15.04.2024 на суму 21 292, 80 грн.; № 8462 від 25.04.2024 на суму 54 468, 00; № 8464 від 25.04.2024 на суму 16 340, 40 грн.

Відповідач звертає увагу суду на те, що долучені до позовноі? заяви квитанціі? про направлення позивачем на адресу ТОВ "РІНОВЕИ?Л ЛТД" видаткових накладних не підтверджують цих обставин.

Відповідач зазначає, що товар (пальне), вказане у рахунку на оплату № 128 від 08.01.2024 на суму 41 856, 78 грн. було поставлене ТОВ "СК АЛЬЯНС 2006" частково - на суму 41 752, 79 грн. та оплачено на відповідну суму; пальне, вказане у рахунку на оплату №2151 від 08.04.2024 на суму 74 524,80 грн. було поставлене ТОВ "СК АЛЬЯНС 2006" частково - на суму 34 524,80 грн. та оплачене на відповідну суму; пальне, вказане у рахунку на оплату №2650 від 24.04.2024 на суму 70 808,40 грн. було поставлене ТОВ "СК АЛЬЯНС 2006" частково - на суму 50 000,00 грн., та оплачене на відповідну суму; пальне, вказане у рахунку на оплату № 2260 від 11.04.2024 на суму 69 513, 60 грн., видаткових накладних №7401 від 12.04.2024 на суму 16 041, 60 грн. та № 7399 від 12.04.2024 на суму 53 472,00 грн. було оплачено в повному обсязі.

У відзиві на позов відповідач звертає увагу на те, що у графах "Замовник (платник)" та "Вантажоодержувач" товарно-транспортних накладних зазначении? не відповідач, а інша особа "Риновеи?н"; не заповнено відомості щодо дати та часу прибуття та виі?зду від вантажоодержувача; особи, що розписалися в отримання вантажу не є працівникам, чи представниками відповідача; товарно-транспортні накладні містяться не оригінали підписів, а і?х факсимільне відтворення, що ставить під сумнів достовірність вказаних товарно- транспортних накладних.

Також відповідач заперечує проставлення електронного підпису директора та електронноі? печатки ТОВ "Ріновеи?л ЛТД" на видаткових накладних №23735 від 10.11.2023 на суму 54 000, 00 грн., №25993 від 06.12.2023 на суму 27 000, 00 грн., №26400 від 11.12.2023 на суму 37 800, 00 грн.

ТОВ "Ріновеи?л ЛТД" заперечує щодо заявленого позивачем розміру судових витрат.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Товариство з обмеженою відповідальністю «СК АЛЬЯНС 2006» (позивачем) було поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Ріновеи?л ЛТД» (відповідачу) товар на загальну суму 684 654,69 грн, що підтверджується видатковими накладними: № 458 від 13 січня 2022 року, № 23735 від 10 листопада 2023 року, № 25993 від 06 грудня 2023 року, № 26400 від 11 грудня 2023 року, № 608 від 10 січня 2024 року, № 6161 від 29 березня 2024 року, № 6409 від 01 квітня 2024 року, № 6967 від 08 квітня 2024 року, № 7081 від 09 квітня 2024 року, № 7077 від 09 квітня 2024 року, № 7085 від 09 квітня 2024 року, № 7194 від 10 квітня 2024 року, № 7401 від 12 квітня 2024 року, № 7399 від 12 квітня 2024 року, № 7552 від 15 квітня 2024 року, № 7554 від 15 квітня 2024 року, № 8462 від 25 квітня 2024 року, № 8464 від 25 квітня 2024 року, а також товарно-транспортними накладними: від 29.03.2024 № 29.03.24.1., від 01.04.2024 №1.04.24.1, від 08.04.2024 №8.04.24.1, від 09.04.2024 №9.04.24.3, від 09.04.2024 №9.04.24.1, від 10.04.2024 №10.04.24.1, від 17.04.2024 №17.04.24.1, від 15.04.2024 №15.04.24.2, від 22.04.2024 №22.04.24.1.

Відповідачем частково сплачено кошти за поставлений позивачем товар у загальному розмірі 195 791, 19 грн, що підтверджується платіжними інструкціями № 1864 від 01.06.2024, № 2297 від 22.10.2024, № 2298 від 22.10.2024, № 2106 від 24.07.2024, №1304 від 31.01.2024.

Товариство з обмеженою відповідальністю «СК АЛЬЯНС 2006» виставив Товариству з обмеженою відповідальністю «Ріновеи?л ЛТД» рахунки на оплату на загальну суму 684 654,69 грн.

За доводами позивача, відповідач в системі М.Е.Doc шляхом накладення електронного цифрового підпису з наданих для підписання видаткових накладних частково підписано видаткові накладні на загальну суму 160 656, 78 грн, а саме: №608 від 10.012024 на суму 103, 99 грн; №509 від 09.01.2024 на суму 41 752, 79 грн; №23735 від 10.11.2023 на суму 54 000, 00 грн; №25993 від 06.12.2023 на суму 27 000, 00 грн ; №26400 від 11.12.2023 на суму 37 800, 00 грн.

Представником позивача направлено відповідачу вимогу вих. № 30/14 від 02.10.2024 щодо погашення боргу в сумі 542 901,90 грн та надано відповідачу рахунки на оплату поставленого товару. На підтвердження чого позивач надав копії опису вкладення в цінний лист, поштову накладну та поштової квитанцію № 0210500016196 від 16.10.2024.

Представником позивача повторно на адресу відповідача надіслано вимогу вих. № 24/1 від 23.01.2025 про погашення заборгованості в семиденний? строк з дня пред`явлення вимоги в сумі 488 863, 50 грн. Разом з вимогою додано два примірники в оригіналі видаткових накладних на загальну суму вартості поставленого товару 684 654, 69 грн та оригінали рахунків на оплату поставленого товару. На підтвердження чого позивач надав копії опису вкладення в цінний лист, поштову накладну та поштової квитанцію № 0829200099766 від 24.01.2025.

31.01.2025 представником позивача повторно на адресу відповідача надіслано вимогу вих. № 31/1 від 31.01.2025 про погашення заборгованості в семиденний? строк з дня пред`явлення вимоги в сумі 488 863, 50 грн. Разом з вимогою повторно додано два примірники в оригіналі видаткових накладних на загальну суму вартості поставленого товару 684 654, 69 грн та оригінали рахунків на оплату поставленого товару. На підтвердження чого позивач надав копії опису вкладення в цінний лист, поштову накладну та поштової квитанцію № 0829200104093 від 31.01.2025.

Оскільки відповідач взятих на себе зобов`язань з оплати поставленого товару виконав частково, позивач звернувся до суду із позовом стягнення з відповідача 488 863, 50 грн заборгованості за видатковими накладними №458 від 13 січня 2022 року на суму 9 400, 37 грн, №23735 від 10 листопада 2023 року на суму 54 000, 00 грн, №25993 від 06 грудня 2023 року на суму 27 000, 00 грн, №26400 від 11 грудня 2023 року на суму 37 800, 00 грн, №608 від 10 січня 2024 року на суму 103, 99 грн, №6161 від 29 березня 2024 року на суму 37 002, 00 грн, №6409 від 01 квітня 2024 року на суму 42 996, 96 грн, №6967 від 08 квітня 2024 року на суму 54 516, 00 грн, №7081 від 09 квітня 2024 року на суму 40 598, 40 грн, №7194 від 10 квітня 2024 року на суму 50 112, 58 грн, №7552 від 15 квітня 2024 року на суму 53 232, 00 грн, №7554 від 15 квітня 2024 року на суму 21 292, 80 грн, №7077 від 09 квітня 2024 року в розмірі 18 707, 20 грн, №7085 від 09 квітня 2024 року на суму 21 292, 80 грн, №8462 від 25 квітня 2024 року в розмірі 4 468, 00 грн, №8464 від 25 квітня 2024 року на суму 16 340, 40 грн.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ст. 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Часиною 1 статті 639 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно із ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Дослідивши наявні в матеріалах справи видаткові накладні та рахунки на оплату товару, судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини, згідно яких позивач зобов`язався здійснити поставку товару, а відповідач, в свою чергу здійснити оплату поставленого товару.

За своєю правовою природою правочини, які відбулися між позивачем та відповідачем є договором поставки.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як підтверджено матеріалами справи, на виконання взятих на себе зобов`язань, позивачем здійснено поставку відповідачу товару, а відповідачем, у свою чергу, прийнято товар, що підтверджується наявними в матеріалах справи видаткими накладними: № 458 від 13 січня 2022 року, № 23735 від 10 листопада 2023 року, № 25993 від 06 грудня 2023 року, № 26400 від 11 грудня 2023 року, № 608 від 10 січня 2024 року, № 6161 від 29 березня 2024 року, № 6409 від 01 квітня 2024 року, № 6967 від 08 квітня 2024 року, № 7081 від 09 квітня 2024 року, № 7077 від 09 квітня 2024 року, № 7085 від 09 квітня 2024 року, № 7194 від 10 квітня 2024 року, № 7401 від 12 квітня 2024 року, № 7399 від 12 квітня 2024 року, № 7552 від 15 квітня 2024 року, № 7554 від 15 квітня 2024 року, № 8462 від 25 квітня 2024 року, № 8464 від 25 квітня 2024 року.

У свою чергу, відповідач стверджує, що не отримував від ТОВ «СК АЛЬЯНС 2006» товару за видатковими накладними: №458 від 13.01.2022 на суму 9 400,37 грн.; №23735 від 10.11.2023 на суму 54 000, 00 грн.; №25993 від 06.12.2023 на суму 27 000, 00 грн.; №26400 від 11.12.2023 на суму 37 800, 00 грн.; №608 від 10.01.2024 на суму 103,99 грн. №6161 від 29.03.2024 на суму 37 002, 00 грн.; №6409 від 01.04.2024 на суму 42 996, 96 грн.; №6967 від 08.04.2024 на суму 54 516, 00 грн.; №7081 від 09.04.2024 на суму 40 598, 40 грн.; №7077 від 09.04.2024 на суму 53 232,00; №7085 від 09.04.2024 на суму 21 292,80; №7194 від 10.04.2024 на суму 50 112, 58 грн.; № 7552 від 15.04.2024 на суму 53 232,00 грн.; № 7554 від 15.04.2024 на суму 21 292, 80 грн.; № 8462 від 25.04.2024 на суму 54 468, 00; № 8464 від 25.04.2024 на суму 16 340, 40 грн.

Як вбачається з матеріалів справи вищезазначені видаткові накладні були підписані зі сторони позивача шляхом накладення електронного цифрового підпису через систему М.Е.Doc.

Судом встановлено, що видаткові накладні на загальну суму 160 656, 78 грн: №608 від 10.01.2024; №509 від 09.01.2024; №23735 від 10.11.2023; №25993 від 06.12.2023; №26400 від 11.12.2023 підписані відповідачем шляхом накладення електронного цифрового підпису через систему М.Е.Doc.

У відзиві на позов відповідач заперечує проставлення електронного цифрового підпису директора та електронноі? печатки ТОВ «Ріновеи?л ЛТД» на видаткових накладних №23735 від 10.11.2023 на суму 54 000, 00 грн., №25993 від 06.12.2023 на суму 27 000, 00 грн., №26400 від 11.12.2023 на суму 37 800, 00 грн.

Суд критично оцінює заперечення відповідача, оскільки зазначені видаткові накладні були підписані сторонами з використанням електронного цифрового підпису через систему М.Е.Doc, що підтверджується наявними в матеріалах справи квитанціями електронного цифрового підпису та печатки.

Поряд з тим, видаткові накладні: № 458 від 13 січня 2022 року, № 23735 від 10 листопада 2023 року, № 6161 від 29 березня 2024 року, № 6409 від 01 квітня 2024 року, № 6967 від 08 квітня 2024 року, № 7081 від 09 квітня 2024 року, № 7077 від 09 квітня 2024 року, № 7085 від 09 квітня 2024 року, № 7194 від 10 квітня 2024 року, № 7401 від 12 квітня 2024 року, № 7399 від 12 квітня 2024 року, № 7552 від 15 квітня 2024 року, № 7554 від 15 квітня 2024 року, № 8462 від 25 квітня 2024 року, № 8464 від 25 квітня 2024 року зі сторони відповідача не підписані.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем разом з вимогами за вих. № 24/1 від 23.01.2025 та за вих. № 31/1 від 31.01.2025 були направлені на адресу відповідача для підписання видаткові накладні 458 від 13.01.2022 на суму 9 400,37 грн.; №23735 від 10.11.2023 на суму 54 000, 00 грн.; №25993 від 06.12.2023 на суму 27 000, 00 грн.; №26400 від 11.12.2023 на суму 37 800, 00 грн.; №608 від 10.01.2024 на суму 103,99 грн. №6161 від 29.03.2024 на суму 37 002, 00 грн.; №6409 від 01.04.2024 на суму 42 996, 96 грн.; №6967 від 08.04.2024 на суму 54 516, 00 грн.; №7081 від 09.04.2024 на суму 40 598, 40 грн.; №7077 від 09.04.2024 на суму 53 232,00; №7085 від 09.04.2024 на суму 21 292,80; №7194 від 10.04.2024 на суму 50 112, 58 грн.; № 7552 від 15.04.2024 на суму 53 232,00 грн.; № 7554 від 15.04.2024 на суму 21 292, 80 грн.; № 8462 від 25.04.2024 на суму 54 468, 00; № 8464 від 25.04.2024 на суму 16 340, 40 грн. Факт направлення позивачем видаткових накладних підтверджується копіями опису вкладення в цінний лист, поштової накладної та поштової квитанції № 0829200099766 від 24.01.2025 та опису вкладення в цінний лист, поштової накладної та поштової квитанції № 0829200104093 від 31.01.2025.

При цьому, зазначені видаткові накладні відповідач не повернув, мотивованої відмови від підписання видаткових накладних чи заперечень щодо поставки товару не надав.

Водночас, зазначені видаткові накладні оцінюються судом у сукупності з іншими доказами у справі.

Судом встановлено, що на підтвердження факту наявності заборгованості за поставлений товар позивачем також долучено до матеріалів справи товарно-транспортні накладні: від 29.03.2024 № 29.03.24.1., від 01.04.2024 №1.04.24.1, від 08.04.2024 №8.04.24.1, від 09.04.2024 №9.04.24.3, від 09.04.2024 №9.04.24.1, від 10.04.2024 №10.04.24.1, від 17.04.2024 №17.04.24.1, від 15.04.2024 №15.04.24.2, від 22.04.2024 №22.04.24.1.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо).

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Відповідно до позиції, висловленої Верховним Судом у постанові від 19.02.2020 у справі №915/675/19, у разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару, сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, отже, з розгляду справ, у яких необхідно досліджувати обставини поставки товару, слід з`ясовувати, крім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального руху такого товару. Зокрема, обставини здійснення перевезення товару, поставленого за спірними видатковими накладними, обставини зберігання та використання цього товару у господарській діяльності покупця, інші обставини, які будуть переконливо підтверджувати реальний рух активів, свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару та які давали б змогу встановити реальність здійснених господарських операцій.

Таким чином, факт наявності дрібних недоліків у первинних документах господарського обліку не свідчить про не поставлення товару відповідачу, відтак заперечення відповідача в частині зазначення в товарно-транспортних накладних отримувача "Риновеи?н", відсутності відомостей щодо дати та часу прибуття та виі?зду від вантажоодержувача, особи, що розписалися в отримання вантажу та інше судом відхиляються.

Отже, наявні в матеріалах справи докази підтверджують постачання позивачем відповідачу товару на загальну суму 684 654,69 грн.

Однак, відповідач не повідомляв позивача про наявність у нього претензій щодо поставленого товару, доказів повернення товару відповідачем позивачу у матеріалах справи відсутні.

Також позивачем було надано відповідні податкові накладні, зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, які прийняті ДПС України, що підтверджується відповідними квитанціями.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України унормовано, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

За змістом статті 198.2 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Статтею 201 Податкового кодексу України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 Податкового кодексу України).

Враховуючи вищенаведене, матеріалами справи підтверджено, що зі спірних господарських операцій позивачем виписано податкові накладні, водночас відповідачем не надано належних та допустимих доказів того, що ним подавались уточнюючі декларації щодо безпідставного нарахування податкового кредиту продавцем за спірними накладними.

З огляду на встановлені обставини, суд прийшов до висновку, що відповідачем не спростовано факту отримання від позивача товару на загальну суму 684 654,69 грн. згідно видаткових накладних.

Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України, визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В пункті 1.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" роз`яснено, що якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов`язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов`язку негайного виконання; такий обов`язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред`явив йому кредитор пов`язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов`язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. Відповідні висновки випливають зі змісту частини другої статті 530 ЦК України.

З огляду на наведене, оскільки інший строк оплати товару сторонами у видатковій накладній встановлено не було, то відповідно до приписів ст. 692 ЦК України, відповідач зобов`язаний оплатити поставлений позивачем товар за видатковими накладними після його прийняття. За таких обставин, строк оплати поставленого відповідачу товару настав.

Відповідач, в порушення взятих на себе зобов`язань, оплату поставленого позивачем товару за видатковими накладними здійснив частково в загальному розмірі 195 791, 19 грн, що підтверджується платіжними інструкціями № 1864 від 01.06.2024, № 2297 від 22.10.2024, № 2298 від 22.10.2024, № 2106 від 24.07.2024, №1304 від 31.01.2024, у зв`язку із чим, заборгованість відповідача перед позивачем за видатковими накладними складає 488 863, 50 грн.

Судом встановлено, що факт наявності заборгованості у розмірі 488 863, 50 грн за поставлений товар належним чином доведений, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи.

Доказів оплати заборгованості у розмірі 488 863, 50 грн, на час прийняття рішення, відповідачем не надано, обставин, викладених у позові не спростовано.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

- суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Оскільки, невиконане зобов`язання у розмірі 488 863, 50 грн підтверджується матеріалами справи, доказів оплати заборгованості відповідачем не надано, суд задовольняє позовні вимоги.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

ВИСНОВКИ СУДУ

Враховуючи наведене, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «СК АЛЬЯНС 2006» до Товариства з обмеженою відповідальністю «РІНОВЕЙЛ ЛТД» повністю.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

За приписами ст.129 ГПК України судовий збір у разі задоволення позову покладається на відповідача.

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача витрати на правничу допомогу в сумі 23 000, 00 грн.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат та пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У відповідності до ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, згідно із приписами ч. 5 ст. 126 ГПК України, суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Судом враховано, що за змістом частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження здійснених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу, позивачем надано копію договору про надання правової допомоги № 20/01 від 20.01.2025, копію Додаткової угоди №1 до договору про надання правової допомоги № 20/01 від 20.01.2025, копію ордеру серії ВК №1159484 від 03.02.2025; копію Акту №03/02/25 прийому-передачі наданих послуг від 03.02.2025, копію Акту №03/03/25 прийому-передачі наданих послуг від 03.03.2025, копії рахунків на оплату, копії платіжних інструкцій від 19.02.2025 та від 03.03.2025.

Згідно п. 1.1. договору про надання правової допомоги № 20/01 від 20.01.2025 клієнт доручає Адвокатському бюро надавати йому правничу допомогу шляхом представництва, захисту, здійснення інших видів правничої допомоги та дій, що мають юридичне значення, згідно законодавства про види адвокатської діяльності, а Адвокатське бюро зобов`язується виконувати отримані від Клієнта доручення від імені та за рахунок Клієнта в порядку та на умовах, визначених договором.

Оплата за надання правничої допомоги на підставі даного договору здійснюється у формі гонорару (винагороди) (п. 3.1. договору про надання правової допомоги № 20/01 від 20.01.2025).

Відповідно до п. 1.1 Додаткової угоди №1 до договору про надання правової допомоги № 20/01 від 20.01.2025 гонорар (винагорода) Адвокатського бюро за надання правничої допомоги, яка полягає в представництві інтересів Клієнта щодо стягнення заборгованості з товариства з обмеженою відповідальністю «РІНОВЕЙЛ ЛТД» за поставлений товар (Дизельне паливо) в загальному розмірі 488 863, 50 грн, згідно видаткових накладних: №458 від 13 січня 2022 року; №23735 від 10 листопада 2023 року; №25993 від 06 грудня 2023 року; №26400 від 11 грудня 2023 року; №608 від 10 січня 2024 року; №6161 від 29 березня 2024 року; №6409 від 01 квітня 2024 року; №6967 від 08 квітня 2024 року; №7081 від 09 квітня 2024 року; №7077 від 09 квітня 2024 року, №7085 від 09 квітня 2024 року; №7194 від 10 квітня 2024 року; №7552 від 15 квітня 2024 року, №7554 від 15 квітня 2024 року; №8462 від 25 квітня 2024 року, №8464 від 25 квітня 2024 року, сторонами цієї угоди визначена в таких розмірах:

1.1. Збір документів, що стосуються господарського спору (рахунків, видаткових накладних, податкових накладних, ТТН, платіжних інструкцій) 2 000, 00 грн.

1.2. Вивчення та правовий аналіз документів що стосуються господарського спору (рахунків, видаткових накладних, податкових накладних, ТТН, платіжних інструкцій) 2 000, 00 грн.

1.3. Підготовка позовної заяви з додатками про стягнення заборгованості 14 000, 00 грн.

1.4. Підготовка відповіді на відзив 5 000, 00 грн.

1.5. Представництво інтересів в судовому засіданні Господарського суду міста Києва 6 000,00 грн (за одне судове засідання).

Грошові кошти передбачені частиною 1 та 2 умов угоди сплачуються Клієнтом протягом трьох робочих днів з моменту отримання від Адвокатського бюро рахунку-фактури на оплату відповідних послуг (п. 3 Додаткової угоди №1).

03.02.2025 між клієнтом та Адвокатським бюро складено Акт №03/02/25 прийому-передачі наданих послуг від 03.02.2025, відповідно до якого Адвокатським бюро надано Клієнту правничу допомогу, яка полягає у зборі документів, що стосуються господарського спору (рахунків, видаткових накладних, податкових накладних, ТТН, платіжних інструкцій) відносно стягнення заборгованості з ТOB «РІНОВЕЙЛ ЛТД» на користь TOB «СК АЛЬЯНС 2006» в сумі 488 863, 50 грн за поставлений товар (Дизельне пальне).

Згідно п.1.1. Додаткової угоди №1 до договору про надання правничої допомоги №20/01 від 20.01.2025 Клієнт сплачує 2 000, 00 грн.

Пунктом 2 Акту №03/02/25 прийому-передачі наданих послуг від 03.02.2025 визначено, що Адвокатським бюро надано Клієнту правничу допомогу, яка полягає у вивченні та здійсненні правового аналізу документів, що стосуються господарського спору (рахунків, видаткових накладних, податкових накладних, ТТН, платіжних інструкцій) відносно стягнення заборгованості з ТОВ «РІНОВЕЙЛ ЛТД».

Згідно п. 1.2. Додаткової угоди №1 до договору про надання правничої допомоги №20/01 від 20.01.2025 Клієнт сплачує 2 000, 00 грн.

Пунктом 2 Акту №03/02/25 прийому-передачі наданих послуг від 03.02.2025 визначено, що Адвокатським бюро надано Клієнту правничу допомогу, яка полягає у підготовці позовної заяви про стягнення заборгованості з ТОВ «РІНОВЕЙЛ ЛТД».

Згідно п. 1.3. Додаткової угоди №1 до договору про надання правничої допомоги №20/01 від 20.01.2025 Клієнт сплачує 14 000, 00 грн

Всього підлягає оплаті за цим актом 18 000, 00 грн.

Згідно платіжною інструкцією від 19.02.2025 позивачем сплачено за послуги згідно договору про надання правової допомоги № 20/01 від 20.01.2025 в розмірі 18 000,00 грн.

03.03.2025 між клієнтом та Адвокатським бюро складено складено Акт №03/03/25 прийому-передачі наданих послуг від 03.03.2025, відповідно до якого Адвокатським бюро надано Клієнту правничу допомогу, яка полягає у підготовці відповіді на відзив у справі Господарського суду міста Києва №910/1390/25 про стягнення заборгованості з ТОВ «РІНОВЕЙЛ ЛТД» на користь TOB «СК АЛЬЯНС 2006» в сумі 488 863,50 грн за поставлений товар (Дизельне пальне).

Згідно п. 1.4. Додаткової угоди №1 до договору про надання правничої допомоги №20/01 від 20.01.2025 Клієнт сплачує 5 000, 00 грн.

Згідно платіжною інструкцією 03.03.2025 позивачем сплачено за послуги згідно договору договору про надання правової допомоги № 20/01 від 20.01.2025 в розмірі 5 000,00 грн.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК України). Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 ГПК України).

Відповідачем подано заяву про зменшення розміру витрат на правову допомогу посилаючись на те, що наданий позивачем Акт №03/05/25 від 03.02.2024 не містить детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, перелічені в нього дії є загальними та не дозволяють встановити час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг). Крім того, відповідач зазначив, що до переліку послуг включено дії, які не є правничою допомогою, а саме: збір документів, що стосуються господарського спору (рахунків, видаткових накладних, податкових накладних, ТТН, платіжних інструкцій), витрат на підготовку позовної заяви (14 000,00 грн.) та відповіді на відзив (5 000,00 грн.), на думку ТОВ "РІНОВЕЙЛ ЛТД", не є співмірними з складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Поряд з тим, відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначено гонорар.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

Правова позиція викладена в пункті 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц та в пункті 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19.

Частинами першою та другою статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, з аналізу статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру та погодинної оплати.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 дійшла висновку, що у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Враховуючи викладене, дослідивши надані позивачем докази, суд дійшов висновку, що подані позивачем докази понесення витрат на правничу допомогу стосуються розгляду Господарським судом міста Києва справи №910/1390/25, позивачем та адвокатським бюро визначено фіксований розмір адвокатського гонорару.

Суд не бере до уваги доводи відповідача, оскільки судом враховано, що між позивачем та адвокатським бюро визначено фіксований розмір адвокатського гонорару, який не залежить від обсягу послуг та часу, витраченого на надання послуг адвокатом, у зв`язку з чим вартість послуг є визначеною та суд позбавлений можливості втручатись в ці правовідносини.

Щодо аргументів відповідача про необхідність позивачем надати всі докази разом з поданням позовної заяви, суд зазначає наступне.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.01.2022 у справі №921/221/21, від 31.05.2022 у справі №917/304/21 та від 19.01.2024 у справі №910/2053/20.

Згідно із попереднім розрахунком позивача, наведеного у позові, очікувані витрати на правову допомогу становлять: збір документів, що стосуються господарського спору (видаткові накладні, ТТН, податкові накладні та квитанції до них, платіжні інструкції) 2 000, 00 грн; вивчення документів, що стосуються господарського спору (видаткові накладні, ТТН, податкові накладні та квитанції до них, платіжні інструкції) 2 000, 00 грн; підготовка позовної заяви та додатків до неї 14 000, 00 грн; підготовка відповіді на відзив на позовну заяву 5 000, 00 грн; представництво інтересів Клієнта в судовому засіданні Господарського суду міста Києва 6 000, 00 грн (за одне судове засідання, орієнтовна кількість судових засідань 2*6 000, 00 грн. = 12 000, 00 грн).

Позивачем у позові зазначено, що буде подано до суду заяву про винесення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу адвоката та докази, що підтверджують розмір понесених судових витрат.

З огляду на викладене, докази на підтвердження розміру судових витрат позивачем подано в строк, встановлений частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відтак суд відхиляє заперечення відповідача в цій частині.

Надаючи оцінку розрахунку витрат на професійну правничу допомогу, запереченням відповідача проти заявленого розміру таких витрат, враховуючи фактичні обсяги наданих позивачу послуг правничої допомоги, суд, з урахуванням критерію реальності та розумності розміру таких витрат, дійшов висновку, що загальна сума витрат позивача на професійну правничу допомогу підлягає відшкодуванню у розмірі 23 000,00 грн.

Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РІНОВЕЙЛ ЛТД» (04074, Україна, місто Київ, вулиця Сокальська, будинок, 4; РНОКПП 41142945) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СК АЛЬЯНС 2006» (11501, Україна, Коростенський р-н, Житомирська обл., місто Коростень, вулиця Шевченка, будинок, 27/1, офіс, 48; ідентифікаційний код 39142102) заборгованість у сумі 488 863,50 грн, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 23 000,00 грн та судовий збір у сумі 5 866,37 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 22.04.2025.

Суддя О.В. Гулевець