Ухвала

від 09.04.2025 по справі 910/16295/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

09.04.2025Справа № 910/16295/24за позовом Заступника керівника Лубенської окружної прокуратури Полтавської області (Полтавська обл., м.Лубни, вул. Стартроїцька,13, код 0291006025) в інтересах держави в особі

1) Пирятинської міської ради (37000, Полтавська обл., Лубенький район, м. Пирятин, вул. Соборна,42, ідентифікаційний номер 13955752);

2) Північно-східного офісу Держаудитслужби (61022, м. Харків, м-н Свобо,5, Держпром, 4 під`їзд, 10 поверх, ідентифікаційний номер 40478572)

до 1) Товариства з обмеженою відповідлаьністю "Євроенерготрейд" (01601, м. Київ, вул. мечникова,3, оф.808, ідентифікаційний код 40111046);

2) Комунального підприємства "Пирятинська лікарня" Пирятинської міської ради (37000, Полтавська обл., Лубенський район, м. Пирятин, вул.Медина,2, ідентифікаційний код 01999460)

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 72 341,81грн.

Суддя Мандичев Д.В.

Секретар судового засідання Улахли О.М.

Помічник(за дорученням судді) Голишева У.І.

Представники сторін:

від прокуратури - Рябов О.А.

від позивача-1- не з`явилися

від позивача-2 -Михайленко І.Ю. (поза межами приміщення суду)

від відповідача-1- не з`явилися

від відповідача-2- не з`явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник керівника Лубенської окружної прокуратури Полтавської області звернувся до Господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі 1) Пирятинської міської ради; 2) Північно-східного офісу Держаудитслужби з позовною заявою до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроенерготрейд"; 2) Комунального підприємства "Пирятинська лікарня" Пирятинської міської ради про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 72 341,81грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2025 відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 21.02.2025.

19.01.2025 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив відповідача-1 на позовну заяву.

29.01.2025 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання відповідача-1 про залишення позовної заяви без розгляду.

30.01.2025 до Господарського суду міста Києва надійшли додаткові пояснення позивача-2

03.02.2025 до Господарського суду міста Києва надійшла відповідь позивача -2 на відзив відповідача-1

07.02.2025 до Господарського суду міста Києва надійшли заперечення відповідача-1 на відповідь на відзив позивача-2.

19.02.2025 до Господарського суду міста Києва надійшла заява відповідача-2 про проведення засідання за відсутності учасника справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.2025 відкладено підготовче засідання у справі №910/16295/24 на 09.04.2025. Запропоновано Заступнику керівника Лубенської окружної прокуратури Полтавської області надати суду у строк до 14.03.2025 (включно) письмові пояснення щодо клопотання відповідача-1 про залишення позову без розгляду.

07.03.2025 до Господарського суду міста Києва від Заступника керівника Лубенської окружної прокуратури Полтавської області надійшли заперечення на клопотання відповідача-1 про залишення позовної заяви без розгляду.

У підготовчому засіданні 09.04.2025 представник прокуратури та позивача-2 заперечували проти задоволення клопотання відповідача-1 про залишення позовної заяви без розгляду.

Розглянувши клопотання відповідача-1 про залишення позовної заяви без розгляду, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 131-1 Конституції України передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з частинами 3, 5 статті 53 ГПК України встановлюють, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

У положеннях частини 4 статті 53 ГПК України визначено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Згідно з частиною 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті. Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань.

Частиною 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

У постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновків, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Відповідно до правової позиції Великої Платати Верховного Суду, викладеної у постанові від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21, використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб - територіальної громади. Завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності. Неефективне витрачання коштів місцевого бюджету, зокрема шляхом укладення підконтрольним органу місцевого самоврядування комунальним закладом незаконних правочинів, може порушувати економічні інтереси територіальної громади.

Прокурор листом від 18.11.2024 №53/7698 вих-24 звернувся до Пирятинської міської ради Полтавської області про порушення вимог чинного законодавства та необхідність вжиття заходів щодо повернення надміру сплачених коштів, у тому числі шляхом звернення з позовом до суду.

У відповідь Пирятинська міська рада Лубенського району Полтавської області повідомила, що про можливе порушення Закону України «Про публічні закупівлі» внаслідок збільшення вартості товару на підставі додаткових угод дізналася з листа прокурора та заходи щодо повернення надміру сплачених коштів вживатися не будуть.

Згідно з частинами 1, 2 статті 8 Закону України "Про публічні закупівлі" моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Частиною 1 статті 44 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників, службові (посадові) особи та члени органу оскарження, службові (посадові) особи Уповноваженого органу, службові (посадові) особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, службові (посадові) особи органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (обслуговуючого банку), несуть відповідальність згідно із законами України.

Відповідно до пунктів 8, 10 частини 1 статті 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" органу державного фінансового контролю надається право, зокрема, порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (далі - Положення № 43), визначено, що Державна аудиторська служба України (далі - Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Згідно з підпунктами 3, 4, 9 пункту 4 Положення № 43 Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення державного фінансового аудиту, перевірки закупівель, інспектування (ревізії), моніторингу закупівель; здійснює контроль, зокрема, за цільовим, ефективним використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, досягненням економії бюджетних коштів і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів, дотриманням законодавства про закупівлі; вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.

Отже, орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного та місцевих бюджетів, і в разі виявлення порушень законодавства має право пред`явити обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

Наказом Держаудитслужби України від 02.06.2016 № 23 затверджено Положення про Північно-східний офіс Держаудитслужби, відповідно до якого основним завданням Офісу є реалізація повноважень Держаудитслужби на території Луганській, Полтавській, Сумській областях. На території Харківської області реалізацію державного фінансового контролю здійснює апарат Офісу. Управління здійснюють свої повноваження на території адміністративно-територіальної одиниці за їх місцезнаходженням відповідно. У складі Офісу утворюються в тому числі управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області.

Згідно з пп. 18 п. 6 зазначеного Положення Північно-східний офіс Держаудитслужби має право порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених з порушеннями законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.

Офіс є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, рахунки в органах Казначейства, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням, власні бланки (пункт 16 Положення).

З урахуванням наведеного Держаудитслужба є належним органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції щодо реалізації державної політики у сфері закупівель. При цьому Держаудитслужба може бути позивачем у справі. Питання належності/неналежності цього органу залежить від обставин кожної конкретної справи, які мають з`ясовуватися у суді з наведенням відповідного обґрунтування у судовому рішенні (аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 09.09.2021 у справі № 925/1276/19, від 30.05.2023 у справі № 922/2057/22).

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19 викладено висновок, що закон не зобов`язує прокурора подавати позов в особі усіх органів, які можуть здійснювати захист інтересів держави у спірних відносинах і звертатися з позовом до суду. Належним буде звернення в особі хоча б одного з них.

Так, прокуратурою направлено 18.11.2024 до Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області та 16.12.2024 до Північно-Східного офісу Держаудитслужби листи з пропозицію самостійного вжиття заходів реагування на виявлені порушення, зокрема, шляхом звернення до суду з відповідною позовною заявою.

Проте, у відповідь прокуратурою отримано листи про відсутність наміру звертатись до суду з даного питання.

Приймаючи до уваги, що Держаудитслужба є компетентним органом, з повним обсягом цивільної дієздатності та має повноваження звертатися до суду для захисту порушених інтересів держави у сфері публічних закупівель, та останньою не здійснено проведення фінансового контролю в Управлінні освіти та спорту Козятинської міської ради після направленого прокуратурою звернення, суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів прокуратури щодо підстав звернення з даним позовом до суду в інтересах, зокрема, Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області.

Ураховуючи наведене в сукупності, суд вважає дотриманою прокурором передбачену статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» процедуру для здійснення представництва інтересів держави в особі Пирятинської міської ради та Північно-східного офісу Держаудитслужби в даній справі.

У зв`язку з наведеним, правові підстави для залишення даного позову без розгляду відповідно до пункту 2 частини 1 статті 226 ГПК України відсутні.

У підготовчому засіданні 09.04.2025 судом були вчинені дії, передбачені ст. 182 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 ГПК України підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Випадків, що є підставами для відкладення підготовчого засідання та оголошення перерви у підготовчому засіданні, які передбачені ст. 183 Господарського процесуального кодексу України, судом не встановлені.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Відповідно до п. 18 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті.

З урахуванням тривалого розгляду справи, ґрунтовним, повним всебічним та об`єктивним дослідженням усіх матеріалів справи, наданням судом усім учасникам у справі можливості ознайомитись із матеріалами справи та надати письмові докази, висновки експертів, клопотання, заяви, пояснення, з урахуванням змісту спірних правовідносин, строку розгляду позовної заяви, обставин справи та зібраних у справі доказів, заслухавши думку учасників провадження у справі, суд ухвалив закрити підготовче засідання та призначити справу до розгляду по суті.

Відповідно до частин 2 статті 185 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 09.04.2025, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Керуючись Кодексом України з процедур банкрутства, ст.ст. 12, 81, 177, 182, 185, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити відповідача-1 у задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду.

2. Закрити підготовче провадження у справі № 910/16295/24.

3. Призначити справу №910/16295/24 до розгляду по суті на 14.05.25 о 11:50 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44- Б, зал № 7 .

4. Викликати для участі у судовому засіданні представників учасників справи.

5. Наслідки неявки учасників справи у судове засідання та наслідки неповідомлення суду про причини неявки передбачені статтями 135, 202 Господарського процесуального кодексу України.

6. Копію ухвали направити сторонам.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст 235 Господарського процесуального кодексу України та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Д.В. Мандичев