Рішення від 22.04.2025 по справі 910/861/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.04.2025Справа № 910/861/25Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. розглянувши матеріали господарської справи у спрощеному позовному провадженні без проведення судового засідання

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спіріт Груп К"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Попільнянський комбікормовий завод"

про стягнення 367 969,71 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст і підстави позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спіріт Груп К" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Попільнянський комбікормовий завод" про стягнення 367 969, 71 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором №2-07/06/24 від 07.06.2024.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.01.2025 дану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

05.02.2025 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про усунення недоліків, допущених при поданні до суду даного позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

21.02.2025 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позов, разом з відзивом на позов заява про об`єднання справ № 910/11005/24 та № 910/861/25 в одне провадження, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, клопотання про закриття провадження у справі.

07.03.2025 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив.

13.03.2025 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2025 у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Попільнянський комбікормовий завод" про об`єднання справ № 910/11005/24 та № 910/861/25 в одне провадження відмовлено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2025 у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Попільнянський комбікормовий завод" про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відмовлено.

18.04.2025 через систему «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання про долучення доказів по справі.

Розглянувши клопотання відповідача про закриття провадження у справі з підстав зарахування зустрічних однорідних грошових вимог та погашення заборгованості ТОВ «Попільнянський комбікормовий завод» за послуги з перевезення вантажу у розмірі 314 200,00 грн, судом дійшов висновку про наступне.

Припинення зобов`язання зарахуванням є однією з підстав припинення зобов`язання. Загальні підстави припинення зобов`язань визначені у статті 598 Цивільного кодексу України, згідно з якою зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно з приписами статті 601 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Зарахування зустрічних однорідних вимог, про яке заявлено однією із сторін у зобов`язанні, здійснюється в силу положень статті 601 Цивільного кодексу України та не пов`язується із прийняттям такого зарахування іншою стороною.

Таким чином зобов`язання може бути припинено шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог за наявності умов, установлених статтею 601 Цивільного кодексу України, та за відсутності обставин, передбачених статтею 602 Цивільного кодексу України, за яких зарахування зустрічних вимог не допускається.

Зарахування є одностороннім правочином, для нього достатньо заяви однієї сторони.

При цьому, чинним законодавством не передбачено спеціальних вимог щодо форми заяви про зарахування зустрічних вимог як одностороннього правочину.

Зарахування, передбачене статтею 601 Цивільного кодексу України, здійснюється за наявності наступних умов:

1) вимоги сторін мають бути зустрічні, тобто такі, які випливають з двох різних зобов`язань, між двома особами, де кредитор одного зобов`язання є боржником іншого. Те саме повинно бути і з боржником;

2) вимоги мають бути однорідними, тобто в обох зобов`язаннях повинні бути речі одного роду;

3) необхідно, щоб за обома вимогами настав строк виконання, оскільки не можна пред`явити до зарахування вимоги за таким зобов`язанням, яке не підлягає виконанню.

Основною умовою для можливості припинення зобов`язання шляхом зустрічного зарахування є дійсність та безспірність вимог, тобто такі вимоги повинні існувати на момент зарахування та між сторонами не має бути спору відносно характеру зобов`язання, його змісту, умов виконання та розміру.

Отже, зарахування є можливим лише у разі відсутності між сторонами спору щодо наявності підстав і розміру цих нарахувань, та чіткого встановленого розміру боргових зобов`язань, їх розмір повинен носити ясний та безспірний характер.

Таким чином, може мати місце зарахування зустрічних однорідних вимог за наявності в зобов`язаннях сторін прозорості та безспірності.

Відповідач у клопотання про закриття провадження у цій справі посилається на те, що у провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/11005/24 за позовом ТОВ «Попільнянський комбікормовий завод» до ТОВ «Спіріт Груп К», в якій предметом спору є грошова вимога ТОВ «Попільнянський комбікормовий завод», яка виникла у зв`язку із спричиненням особою, яка здійснювала перевезення вантажу за замовленням ТОВ «Спіріт Груп К» на виконання останнім зобов?язань за договором № 2-07/06/24 асфальтобетонного покриття на території ТОВ «Попільнянський комбікормовий завод» у розмірі 425 190, 48 грн. Відповідач зазначає, що в зв`язку із однорідністю вимог, наявних у ТОВ «Спіріт Груп К» та ТОВ «Попільнянський комбікормовий завод», 09 листопада 2024 року засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта» відповідачем було направлено заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог, зі змісту якої вбачається, що ТОВ «Попільнянський комбікормовий завод» було прийнято рішення про здійснення часткового зарахування зустрічних однорідних вимог шляхом зарахування ТОВ «Спіріт Груп К» у розмірі 314 200, 00 грн. як часткової оплати останнім заборгованості перед ТОВ «Попільнянський комбікормовий завод» у розмірі 425 190, 48 грн.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження зарахування зустрічних вимог відповідач надав до матеріалів справи докази направлення заяви (опис вкладення в цінний лист та поштову квитанцію), при цьому заява відповідача про зарахування зустрічних вимог у матеріалах справи відсутня.

Поряд з тим, судом враховано, що позивач заперечив проти зарахування зустрічних однорідних вимог між сторонами, а справа № 910/11005/24 перебуває на стадії підготовчого провадження, рішення суду щодо позовних вимог ТОВ «Попільнянський комбікормовий завод» у справі № 910/11005/24 відсутнє, а тому в позивача відсутній обов`язок щодо відшкодування завданої матеріальної шкоди.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що на виконання умов договору №2-07/06/24 від 07.06.2024 та заявок № 4 від 13.06.2024, № 5 від 20.06.2024, № 6 від 20.06.2024, позивач надав відповідачу послуги з перевезення вантажу на загальну суму 314 200,00 грн, на підтвердження чого надав Акти надання послуг: № 502 від 16.06.2024, № 503 від 17.06.2024, № 522 від 21.06.2024, № 523 від 21.06.2024, № 524 від 22.06.2024, № 525 від 22.06.2024, № 526 від 22.06.2024, № 527 від 22.06.2024, № 528 від 22.06.2024, № 529 від 22.06.2024, № 530 від 22.06.2024, № 531 від 22.06.2024.

Позивач зазначив, що відповідачу було виставлено відповідні рахунки для оплати наданих послуг: № 502 від 16.06.2024, № 503 від 17.06.2024, № 522 від 21.06.2024, № 523 від 21.06.2024, рахунку № 524 від 22.06.2024, № 525 від 22.06.2024, № 526 від 20.06.2024, № 527 від 20.06.2024, № 528 від 22.06.2024, № 529 від 22.06.2024, № 530 від 22.06.2024, № 531 від 22.06.2024.

Оскільки, відповідач оплату наданих послуг не здійснив, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 314 200,00 грн.

Звертаючись до суду з позовом, позивач посилається також на прострочення відповідачем грошового зобов`язання за договором №2-07/06/24 від 07.06.2024, у зв`язку із чим позивачем нараховані інфляційні втрати в сумі 18 606,78 грн, пеню у сумі 31 531,60 грн, 3% річних у сумі 3 631,33 грн.

Позиція відповідача

У відзиві на позов відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог посилаючись на відсутність моменту настання оплати, оскільки: (1) позивачем не було доведено виконання ним зобов`язання за п. 4.1. договору; (2) позивачем не було доведено обставини одержання відповідачем усієї сукупності первинних та вантажоперевізних документів; (3) зважаючи на невиконання позивачем своїх обов`язків за договором перевезення, має місце прострочення кредитора.

Крім того відповідач зазначає, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за послуги з перевезення вантажу не підлягають задоволенню, оскільки відповідачем по справі 09.11.2024 було проведено зарахування зустрічних однорідних грошових вимог, шляхом погашення заборгованості ТОВ «Попільнянський комбікормовий завод» за послуги з перевезення вантажу у розмірі 314 200 грн.

Також відповідач заперечив проти стягнення штрафних санкцій за несвоєчасну оплату відповідачем послуг з перевезення вантажів посилаючись на те, що позивачем не було виконано обов`язок щодо надання відповідачу належним чином оформлених первинних та вантажоперевізних документів, відтак має місце прострочення кредитора, що свідчить про застосування положень ч. 4 ст. 612 ЦК України.

Відповідач зазначив, що позивачем невірно здійснено розрахунок розміру штрафних санкцій, оскільки позивач нарахував санкції за період, коли основне зобов`язання припинило своє існування (з 09.11.2024 року по 19.12.2024 року).

Відповідач посилався на те, що позивачем не було виконано процесуальних вимог щодо оформлення додатків до позову.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

07.06.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Спіріт Груп К» (надалі - позивач, перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Попільнянський комбікормовий завод» (надалі - відповідач, замовник) укладений договір про перевезення вантажів територією України №2-07/06/24 від 07.06.2024.

У відповідності до п. 1.1. договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, перевізник зобов`язується доставляти (перевозити) автомобільним транспортом довірений йому замовником (відправником) вантаж з пункту (місця) відправлення до пункту (місця) призначення і видавати вантаж уповноваженій на одержання вантаж у особі (одержувачу вантажу), а замовник (відправник) зобов`язується сплачувати за перевезення вантажу плату.

Найменування, кількість вантажу або маса (вага), його вартість та інші умови перевезення вантажу за цим договором узгоджуються сторонами в замовлені на перевезення (п. 1.2. договору).

У пункті 3.1. договору визначено, що ціни на послуги перевезення та маршрут буде зазначено в заявках до даного договору.

Розрахунки за цим договором здійснюються у безготівковій формі у національній валюті України шляхом переведення коштів з розрахункового рахунку замовника на розрахунковий рахунок перевізника, протягом 10-ти (десяти) банківських днів після отримання від перевізника належним чином оформлених рахунка-фактури, акту виконаних робіт, податкової накладної, товарно-транспортної накладної з відміткою про отримання вантажу вантажоодержувачем, якщо в «Замовленнях на перевезення не вказані інші умови оплати за кожне окреме перевезення». Днем здійснення платежу вважається день надходження грошових сум на розрахунковий рахунок перевізника (п. 4.1., п. 4.2. договору).

Відповідно до п. 5.2. договору, у випадку затримки оплати, вказаних у пунктах 3.1., 4.1. даного договору, замовник виплачує перевізнику виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожну добу затримки оплати.

Згідно п. 8.2. договору за фактом виконання перевезення сторони складають та підписують Акт виконаних робіт.

Договір вступає в силу з моменту підписання і діє до « 31» грудня 2024 р. Якщо жодна із сторін за два місяці до закінчення строку дії договору не попередить іншу сторону про розірвання договору, то даний договір зберігає свою силу для сторін кожного разу ще на один рік (п. 8.3. договору).

Згідно умов заявки № 4 від 13.06.2024 до договору про перевезення вантажів територією України №2-07/06/24 від 07.06.2024 перевезення вантажу здійснюється на таких умовах: маршрут: с. Дідовичі, Житомирська обл - м. Одеса; вимога до Т.З.: насип; назва та категорія небезпечності вантажу: кукурудза насипом; вага, розміри вантажу, кількість місць: (згідно ТТН); дата і час завантаження: 13.06.2024; завантаження/розвантаження (нормативний простій): нормативний простій на завантаження, розвантаження 48+48 годин (вихідні та святкові дні не враховуються). Понаднормативний простій оплачується в Україні - 1000 грн. лише за умови надання виконавцем (перевізником) листа простою, належним чином оформленого, з печатками вантажовідправника/вантажоотримувача; вантажовідправник, адреса: Житомирська обл., с. Попільня, вул. Прикордонників, 65 ТОВ «Попільнянський комбікормовий завод»; дата і час розвантаження: по приїзді; адреса розвантаження, вантажоотримувач: TOB «НОВОТЕХ ТЕРМІНАЛ», м. Одеса, пл.Митна, 1; вартість перевезення за один автомобіль: 1 250,00 грн за кожну перевезену тонну з ПДВ. Оплата: безготівковий розрахунок, 80% після розвантаження на підставі підтверджуючих сканованих копій документів, 20% після отримання оригіналів документів та зареєстрованої податкової накладної.

Заявкою № 5 від 20.06.2024 до договору про перевезення вантажів територією України №2-07/06/24 від 07.06.2024 сторони погодили перевезення вантажу на таких умовах: маршрут: с. Попільня, Житомирська обл. - м. Чорноморськ; вимоги до Т.З.: насип; назва та категорія небезпечності вантажу: Кукурудза насипом; вага, розміри вантажу, кількість місць: (згідно ТТН): дата і час завантаження: 20.06.2024; завантаження/розвантаження (нормативний простій): нормативний простій на завантаження, розвантаження 48+48 годин (вихідні та святкові дні не враховуються), понаднормативний простій оплачується в Україні - 1000 грн. лише за умови надання виконавцем (перевізником) листа простою, належним чином оформленого, з печатками вантажовідправника/вантажоотримувача; вантажовідправник, адреса: Житомирська обл., с. Попільня, вул. Прикордонників, 65 ТОВ «Попільнянський комбікормовий завод»; дата і час розвантаження: по приїзді; адреса розвантаження, вантажоотримувача: Одеська обл., м. Чорноморськ. вул. Центральна, 86 «МТП «Чорноморськ», склад №9; вартість перевезення за один автомобіль: 1 000,00 грн за кожну перевезену тонну з ПДВ. Оплата: безготівковий розрахунок, 80% після розвантаження на підставі підтверджуючих сканованих копій документів, 20% після отримання оригіналів документів та зареєстрованої податкової накладної.

Відповідно до Заявки № 6 від 20.06.2024 до договору про перевезення вантажів територією України №2-07/06/24 від 07.06.2024 перевезення вантажу здійснюється на таких умовах: маршрут: с. Попільня, Житомирська обл. - м. Чорноморськ; вимоги до Т.З.: насип; назва та категорія небезпечності вантажу: Кукурудза насипом; вага, розміри вантажу, кількість місць: (згідно ТТН): дата і час завантаження: 21.06.2024; завантаження/розвантаження (нормативний простій): нормативний простій на завантаження, розвантаження 48+48 годин (вихідні та святкові дні не враховуються). Понаднормативний простій оплачується в Україні - 1000 грн. лише за умови надання виконавцем (перевізником) листа простою, належним чином оформленого, з печатками вантажовідправника/вантажоотримувача; вантажовідправник, адреса: Житомирська обл., с. Попільня, вул. Прикордонників, 65 ТОВ «Попільнянський комбікормовий завод»; дата і час розвантаження: по приїзді; адреса розвантаження, вантажоотримувача: Одеська обл., м. Чорноморськ. вул. Центральна, 86 «МТП «Чорноморськ», склад №9; вартість перевезення за один автомобіль: 1 000,00 грн за кожну перевезену тонну з ПДВ. Оплата: безготівковий розрахунок, 80% після розвантаження на підставі підтверджуючих сканованих копій документів, 20% після отримання оригіналів документів та зареєстрованої податкової накладної.

На підтвердження виконання послуг перевезення вантажу згідно Заявок № 4 від 13.06.2024, № 5 від 20.06.2024, № 6 від 20.06.2024 загальною вартістю 314 200,00 грн позивачем надано Акти надання послуг: № 502 від 16.06.2024, № 503 від 17.06.2024, № 522 від 21.06.2024, № 523 від 21.06.2024, № 524 від 22.06.2024, № 525 від 22.06.2024, № 526 від 22.06.2024, № 527 від 22.06.2024, № 528 від 22.06.2024, № 529 від 22.06.2024, № 530 від 22.06.2024, № 531 від 22.06.2024; Товарно-транспортні накладні: № 0275 від 13.06.2024, № 0274 від 13.06.2024, № 0039 від 20.06.2024, № 0041 від 20.06.2024, № 0032 від 20.06.2024,№ 0034 від 20.06.2024, № 0035 від 20.06.2024, № 0036 від 20.06.2024. № 0037 від 20.06.2024, № 0040 від 20.06.2024, № 0051 від 21.06.2024, № 0052 від 21.06.2024.

Позивачем виставлено відповідачу рахунки на оплату: № 502 від 16.06.2024, № 503 від 17.06.2024, № 522 від 21.06.2024, № 523 від 21.06.2024, № 524 від 22.06.2024, № 525 від 22.06.2024, № 526 від 20.06.2024, № 527 від 20.06.2024, № 528 від 22.06.2024, № 529 від 22.06.2024, № 530 від 22.06.2024, № 531 від 22.06.2024.

Позивач зазначає, що 12.07.2024 відповідачем було отримано повний пакет документів (оригінал договору № 2-07/06/24 від 07.06.2024, оригінали заявок № 1,2,3,4,5,6 до договору № 2-07/06/24 від 07.06.2024, акти виконаних робіт 24 пгг., рахунки 24 шт., оригінали ТТН) для оплати заборгованості.

26.08.2024 позивач направив відповідачу претензію вих. № 23/08-IV від 23.08.2024 про сплату заборгованості за договором №2-07/06/24 від 07.06.2024 у розмірі 314 200,00 грн.

Матеріали справи не містять доказів відповіді відповідача на претензію позивача чи сплати заборгованості.

У зв`язку з відсутністю оплати за надані послуги з перевезення, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 314 200,00 грн, інфляційні втрати в сумі 18 606,78 грн, пеню у сумі 31 531,60 грн, 3% річних у сумі 3 631,33 грн.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно ч. 2 ст. 908 Цивільного кодексу України, за загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату (ч. 1 ст. 909 Цивільного кодексу України).

Надання позивачем послуг відповідачу загальною вартістю 314 200,00 грн на виконання умов договору №2-07/06/24 від 07.06.2024 та Заявок № 4 від 13.06.2024, № 5 від 20.06.2024, № 6 від 20.06.2024 підтверджується Актами надання послуг: № 502 від 16.06.2024, № 503 від 17.06.2024, № 522 від 21.06.2024, № 523 від 21.06.2024, № 524 від 22.06.2024, № 525 від 22.06.2024, № 526 від 22.06.2024, № 527 від 22.06.2024, № 528 від 22.06.2024, № 529 від 22.06.2024, № 530 від 22.06.2024, № 531 від 22.06.2024.

Акти надання послуг підписані представниками сторін без заперечень та зауважень.

Також в матеріалах справи містяться копії Товарно-транспортних накладних: № 0275 від 13.06.2024, № 0274 від 13.06.2024, № 0039 від 20.06.2024, № 0041 від 20.06.2024, № 0032 від 20.06.2024,№ 0034 від 20.06.2024, № 0035 від 20.06.2024, № 0036 від 20.06.2024. № 0037 від 20.06.2024, № 0040 від 20.06.2024, № 0051 від 21.06.2024, № 0052 від 21.06.2024.

Заперечення відповідача щодо відсутності підпису вантажоодержувача на деяких товарно-транспортних накладних судом відхиляється, оскільки наявні в матеріалах справи підписані представником відповідача без жодних зауважень та заперечень Акти надання послуг, які підтверджують належне виконання позивачем перевезення згідно договору №2-07/06/24 від 07.06.2024 та Заявок № 4 від 13.06.2024, № 5 від 20.06.2024, № 6 від 20.06.2024.

У відповідності до ч. 1 ст. 916 Цивільного кодексу України, за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

З огляду на вище встановлені обставини, суд дійшов висновку, що позивачем належним чином доведено факт надання послуг на суму 314 200,00 грн. згідно з Актами надання послуг, водночас відповідачем належними доказами не спростовано факту надання позивачем послуг з перевезення вантажу згідно зазначених вище актів.

Нормами частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до п. 4.1. договору сторони погодили, що розрахунки за цим договором здійснюються у безготівковій формі у національній валюті України шляхом переведення коштів з розрахункового рахунку замовника на розрахунковий рахунок перевізника, протягом 10-ти (десяти) банківських днів після отримання від перевізника належним чином оформлених рахунка-фактури, акту виконаних робіт, податкової накладної, товарно-транспортної накладної з відміткою про отримання вантажу вантажоодержувачем, якщо в «Замовленнях на перевезення не вказані інші умови оплати за кожне окреме перевезення».

Як встановлено судом, згідно умов Заявок № 4 від 13.06.2024, № 5 від 20.06.2024, № 6 від 20.06.2024 до договору про перевезення вантажів територією України №2-07/06/24 від 07.06.2024 оплата перевезення: безготівковий розрахунок, 80% після розвантаження на підставі підтверджуючих сканованих копій документів, 20% після отримання оригіналів документів та зареєстрованої податкової накладної.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог відповідач посилався на те, що позивачем не було доведено обставини одержання відповідачем усієї сукупності первинних та вантажоперевізних документів, відтак має місце прострочення кредитора, що свідчить про застосування положень ч. 4 ст. 612 ЦК України.

Судом встановлено, що Заявки № 4 від 13.06.2024, № 5 від 20.06.2024, № 6 від 20.06.2024 до договору мають застереження, що оплата за надані послуги перевезення здійснюється відповідачем 80% після розвантаження на підставі підтверджуючих сканованих копій документів, 20% після отримання оригіналів документів та зареєстрованої податкової накладної.

Позивач стверджує, що на виконання умов договору та заявок надіслав на адресу відповідача оригінали документів, на підтвердження чого надав копію експрес-накладної «Нова пошта» № 59001184181844.

Так, з експрес-накладної «Нова пошта» № 59001184181844 вбачається, що 12.07.2024 позивачем надіслано на адресу відповідача поштове відправлення із зазначенням опису - «документи».

Дослідивши надану позивачем експрес-накладну «Нова пошта» № 59001184181844, суд зазначає, що з наданої експрес-накладної не вбачається за можливе встановити направлення оригіналів документів, оскільки в матеріалах справи відсутній опис зазначеного відправлення.

Поряд з тим, позивачем не було надано належних та допустимих доказів отримання відповідачем по справі оригіналів документів, враховуючи застереження, наявні у Заявках № 4 від 13.06.2024, № 5 від 20.06.2024, № 6 від 20.06.2024, що 20% оплати відповідачем за перевезення позивачем має бути здійснена лише з моменту отримання оригіналів документів та зареєстрованої податкової накладної.

Таким чином, строк виконання зобов`язання в частині сплати 20% для відповідача не настав, відтак обов`язок останнього по сплаті 20% заборгованості, нарахованої позивачем за перевезення - відсутній, оскільки суд позбавлений можливості визначити момент настання такого зобов`язання по оплаті.

За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 1 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

При цьому, слід зазначити, що доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивачем належними, допустимими та достовірними доказами не доведено отримання відповідачем по справі направлених позивачем оригіналів документів, що унеможливлює виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо оплати в частині 20% за перевезення, відтак суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині, а саме в частині стягнення заборгованості за послуги з перевезення вантажу в сумі 62 840,00 грн (20% від 314 200,00 грн).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи викладене вище, оскільки відповідач заборгованість за надані позивачем послуги перевезення у сумі 251 360,00 грн не сплатив, а матеріалами справи підтверджується невиконане зобов`язання за договором у сумі 251 360,00 грн, доказів оплати вказаної суми заборгованості відповідачем не надано, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 251 360,00 грн.

Крім того, суд відхиляє посилання відповідача на не виконання позивачем процесуальних вимог щодо оформлення додатків до позову, оскільки поданий позивачем позов із додатками прошитий та пронумерований, містить відмітку про кількість аркушів та проставлення посвідчувального напису «Згідно з оригіналом», підпису уповноваженої особи.

У зв`язку із простроченням оплати вартості поставленого товару позивачем заявлено до стягнення з відповідача інфляційні втрати в сумі 18 606,78 грн, пеню у сумі 31 531,60 грн, 3% річних у сумі 3 631,33 грн.

В пункті 1.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" визначено, що з урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 ЦК України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Оскільки, матеріалами справи підтверджено факт наявності прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання, то позивачем правомірно здійснено нарахування пені, 3% річних та інфляційних.

За змістом з ч. 2 ст. 217 ГК України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).

За приписами ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно із ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У пункті 5.2. договору сторони погодили, що у випадку затримки оплати, вказаних у пунктах 3.1., 4.1. даного договору, замовник виплачує перевізнику виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожну добу затримки оплати.

Нарахування пені здійснено позивачем з 01.08.2024 по 19.12.2024.

Згідно зі ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Здійснивши перерахунок пені судом встановлено, що сума пені нарахована за прострочення сплати заборгованості у розмірі 251 360,00 грн становить 25 225,28 грн, у зв`язку із чим, позовні вимоги у цій частині суд задовольняє частково.

Частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України передбачено, що за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов`язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань").

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п. п. 3.2 п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань").

Тобто, базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Невиконання грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" у наступному місяці.

Якщо прострочення відповідачем виконання зобов`язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, у вигляді стягнення інфляційних втрат за такий місяць.

Наведені висновки узгоджуються із висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 24.04.2019 у справі № 910/5625/18, від 13.02.2019 у справі № 924/312/18.

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат судом встановлено, що сума 3% становить 2 905,06 грн та інфляційних втрат становить 14 885,42 грн, у зв`язку із чим, позовні вимоги у цій частині суд задовольняє частково.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

ВИСНОВКИ СУДУ

Враховуючи вищевикладене, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, суд задовольняє позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Спіріт Груп К" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Попільнянський комбікормовий завод" частково.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статями 73-74, 76-79, 86, 129, п. 2 ч. 1 ст. 231, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Попільнянський комбікормовий завод" (01013, місто Київ, Набережно-Печерська дорога, будинок 2; ідентифікаційний код 00688195) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спіріт Груп К" (02095, місто Київ, вулиця Княжий Затон, будинок 9 (літера А), офіс 369; ідентифікаційний код 45053199) заборгованість у сумі 251 360,00 грн, пеню у сумі 25 225,28 грн, 3% річних у сумі 2 905,06 грн, інфляційні втрати в сумі 14 885,42 грн та судовий збір у розмірі 4 415,64 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 22.04.2025.

Суддя О.В. Гулевець