Рішення

від 28.11.2024 по справі 911/1765/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" листопада 2024 р. м. Київ Справа № 911/1765/24

Суддя Господарського суду Київської області Смірнов О.Г., за участю секретаря судового засідання Дубенко Г.В., розглянувши матеріали справи

за позовом: Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області (07330, Київська обл., Вишгородський р-н, смт Димер, вул. Соборна, буд. 19)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Альбатрос - XXI» (02166, м. Київ, пр-т Лісовий, буд. 35)

про зобов`язання вчинити дії та стягнення коштів

за участю представників:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ

Димерська селищна рада Вишгородського району Київської області звернулась до Господарського суду Київської області з позовною заявою за вих. №2507/03-18 від 27.06.2024 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬБАТРОС-ХХІ» про зобов`язання вчинити дії.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.07.2024 наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Смірнову О.Г.

Ухвалою суду від 19.07.2024 позовну заяву Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області за вих. №2507/03-18 від 27.06.2024 залишено без руху в порядку ч. 1 ст. 174 ГПК України.

01.08.2024 на адресу суду від позивача надійшла заява, відповідно до якої усунуто недоліки, які зумовили залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою суду від 14.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.

03 вересня 2024 на адресу суду від позивача надішли додаткові докази по справі.

Ухвалою суду від 17.10.2024 закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті на 07.11.2024.

Ухвалою суду від 07.11.2024 відкладено судове засідання на 28.11.2024.

20 листопада 2024 на адресу суду надійшло клопотання від позивача про розгляд справи без участі представника Димерської селищної ради.

В судове засідання 28.11.2024 представники сторін не з`явились, про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 5 ст. 176 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

На адресу суду від відповідача надійшли повідомлення пошти з позначками «за закінченням встановленого строку зберігання».

Так, місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (стаття 9 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 755-IV від 15.05.2003).

Відповідно до наявної у відкритому доступі інформації на сайті Міністерства юстиції України Безкоштовний запит https://usr.minjust.gov.ua/ з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходження відповідача відповідає адресі, на яку направлялись ухвали господарським судом у даній справі, а саме: 02166, м. Київ, просп. Лісовий, буд. 35.

Відповідно до трекінгу за № 0600981962459 із сайту АТ «Украпошта» вбачається, що ухвалу суду від 07.11.2024 була повернута відправнику із адреси відповідача «за закінченням встановленого строку зберігання».

Таким чином, відповідача було повідомлено про розгляд справи № 911/1765/24, а судом створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом відповідно до ст. ст. 7, 8, 13 ГПК України.

Судом також враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Таким чином, не лише на суд покладається обов`язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Суд наголошує на тому, що вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов`язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі.

Права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм ч. 2 ст. 2 ГПК України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Неявка в судове засідання 28.11.2024 представників сторін, належним чином повідомлених про дату та час розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи по суті, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті без їх участі.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З`ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правові норми, які підлягають застосуванню, приймаючи до уваги пояснення позивача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 17.03.2010 року між Демидівською сільською радою Вишгородського району, далі Орендодавець, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Альбатрос - XXI», далі Орендар, був укладений Договір оренди землі, далі Договір, відповідно до п. п. 1, 2 якого Орендодавець, на підставі Рішення тридцятої сесії п`ятого скликання Демидівської сільської ради № 05-3-30-V від 25.12 2009 року та на підставі Рішення тридцятої сесії п`ятого скликання Демидівської сільської ради № 02-4-30-V від 26.02.2010 року надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 2,0000 га, кадастровий номер 3221882401072880101, яка знаходиться на території Демидівської сільської ради за адресою: вул. Фастова в селі Демидів Вишгородського району Київської області, для будівництва багатоповерхових житлових будинків.

Пунктом 5 Договору визначено, що Договір укладено на термін до 19 листопада 2057 року.

Річна орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі З %, від грошової оцінки, що складає: 46341 грн. 46 коп. без ПДВ на рахунок Демидівської сільської ради Вишгородського району Київської області (п. 6).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції (п. 7).

Орендна плата вноситься один раз на місяць до 15 числа наступного місяця у розмірі: 3861грн. 79 коп. без ПДВ на рахунок Демидівської сільської ради Вишгородського району Київської області (п. 8).

Розмір орендної плати переглядається у разі:

зміни умов господарювання, передбачених договором:

зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції;

погіршення стану орендованої земельної ділянки без вини орендаря, що підтверджено документами;

в інших випадках, передбачених законом (п. 9).

В разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 120% ставки НБУ за кожний день прострочення (п. 10).

Згідно з пунктами 13, 14 Договору, передача земельної ділянки в оренду здійснюється без розроблення проекту її відведення. Передача земельної ділянки орендарю здійснюється у місячний строк після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.

Пунктом 15 Договору визначено, що після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Відповідно до п. 25 Договору дія договору припиняється шляхом його розірвання за:

- взаємною згодою сторін;

- рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Позивач в позові вказує, що в 03.11.2021 року Димерською селищною радою було направлено претензію-вимогу до ТОВ «Альбатрос-ХХІ» про сплату заборгованості зі сплати орендної плати за Договором, однак зворотнього зв`язку не отриманно.

26.04.2024 року року Димерською селищною радою було направлено повторно Претензію-вимогу до ТОВ «Альбатрос-ХХІ» про сплату заборгованості зі сплати орендної плати за Договором, однак зворотнього зв`язку знову не було отриманно.

Таким чином, у Відповідача на дату подання позовної заяви наявна заборгованість за Договором у розмірі 480 869,43 грн.

До позовної заяви надано розрахунок, відповідно до якого позивач просить стягнути з відповідача основний борг в сумі 13902, 00 грн. за період з 01.06.2021 о 01.06.2024, пеню в сумі 144169, 80 грн. за загальний період з 01.06.2021 по 01.06.2024, три відсотки річних за вказаний період в сумі 12524, 00 грн. втрати від інфляції з червня 2021 по травень 2024 на суму 56544, 67 грн.

Так, на виконання умов Договору Орендодавець передав Орендарю, а Орендар прийняв в строкове платне користування (49 років) земельну ділянку загальною площею 2, 0000 га, кадастровий номер 3221882401072880101, яка розташована за адресою: вул. Фастова в с. Демидів Вишгородського району Київської області, що підтверджується підписаним між ними актом прийому-передачі від 17.03.2010.

Надавши правову кваліфікацію правовідносинам сторін, оцінивши та дослідивши надані до матеріалів справи докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

За своєю правовою природою між сторонами укладений договір оренди землі, тому до спірних правовідносин слід застосувати спеціальні норми права, які передбачені Законом України Про оренду землі № 161-XIV від 06.10.1998 року, далі Закон. Сторони у справі досягли всіх суттєвих умов передбачених законом для договорів даного виду: зокрема щодо предмету оренди, за його індивідуально визначеними ознаками, ціни, строку його дії, а тому він вважається укладеним згідно вимог ст. ст. 13-16 Закону, п. п. 1, 2 ст. 180, п. 1 ст. 181, ст. 283 ГК України та ст. ст. 627, 628, 638, 759 ЦК України.

Нормою ст. 1 Закону України Про оренду землі визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Частинами 1, 2 ст. 93 Земельного кодексу України встановлено, що право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземним громадянам і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

Відповідно до ст. 13 Закону Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Приписами ч. 1 ст. 32 Закону Про оренду землі визначено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Так, відповідно до ч. 1 пункту д ст. 141 Земельного кодексу України підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Статтею 15 Закону України Про оренду землі визначено, що істотними умовами договору оренди землі є, зокрема: орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до ст. 21 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Статтею 24 Закону України Про оренду землі передбачено, що орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.

Однією з істотних умов договору оренди є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (стаття 15 Закону України Про оренду землі).

Пунктом 14.1.136 ст. 14 Податкового кодексу України передбачено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно з ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, і платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з статтею 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: розірвання договору; відшкодування збитків.

Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання (стаття 615 цього ж Кодексу).

Частиною 3 ст. 653 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Відповідно до п.8 Договору орендна плата вноситься один раз на місяць до 15 числа наступного місяця у розмірі: 3861 грн. 79 коп. без ПДВ на рахунок Демидівської сільської ради Вишгородського району Київської області (п. 8).

Умовами п. 9 Договору визначено, що розмір орендної плати переглядається у разі:

зміни умов господарювання, передбачених договором:

зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції;

погіршення стану орендованої земельної ділянки без вини орендаря, що підтверджено документами;

в інших випадках, передбачених законом.

В матеріалах справи відсутні докази внесення змін до умов Договору в частині розміру орендної плати.

Відтак, щомісячний платіж зі сплати орендної плати становить 3861 грн. 79 коп. без ПДВ.

Так, в матеріалах справи наявний лист Головного управління ДПС у Київській області від 09.07.2024 № 13592/5/10-36-13-08, в якому зазначено, що за даними інформаціно комунікаційної системи ДПС України по Київській області станом на 08.07.2024 у ТОВ «Альбатрос - XXI» має борг по сплаті орендної плати у сумі 591826, 68 грн.

Проте, матеріали справи не містять будь-яких доказів оплати орендної плати відповідачаем за Договором оренди земельної ділянки від 17.03.2010.

Таким чином, обґрунтованими є заявлені позивачем вимоги в частині стягнення з відповідача основної заборгованості за період з 01.06.2021 по 01.06.2024 у сумі 139024, 00 грн.

Крім того, позивачем заявлено вимоги у про стягнення з відповідача пені в сумі 144169, 80 грн. за загальний період з 01.06.2021 по 01.06.2024, трьох відсотків річних за вказаний період в сумі 12524, 00 грн., втрат від інфляції з червня 2021 по травень 2024 на суму 56544, 67 грн.

Відповідно до п. 10 Договору в разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 120% ставки НБУ за кожний день прострочення.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені на предмет правильності та обґрунтованості, з урахуванням положень Договору та з урахуванням періоду нарахування, зазначеного позивачем, судом встановлено, що його здійснено арифметично вірно, та у відповідності до обставин справи та вимог законодавства, у зв`язку з чим вимоги позивача про стягнення 144169, 80 грн. пені є обґрунтованими.

Проте, відповідно до ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.Зазначені норми ставлять право суду на зменшення неустойки в залежність від співвідношення її розміру і збитків.

Частина 3 ст. 551 ЦК України встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Зі змісту наведених норм вбачається, що у вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема з розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення пені.

Таким чином, при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд повинен брати до уваги не лише майновий стан боржника, але й майновий стан стягувача, тобто, врахувати інтереси обох сторін.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.12.2018 у справі №916/65/18, від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 22.10.2019 у справі №904/5830/18, від 13.01.2020 у справі №902/855/18, від 27.01.2020 у справі №916/469/19.

При застосуванні частини третьої статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України слід мати на увазі, що поняття "значно" та "надмірно" є оціночними і мають конкретизуватися судом у кожному конкретному випадку.

Абзацем 1 п. 3.17.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011 встановлено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Введення воєнного стану на всій території України через агресію російської федерації безпосередньо зачіпає майнові інтереси сторін у справі.

Поряд з цим, неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено і в рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013.

При цьому неустойка має обов`язковий для учасників правовідносин характер.

Загальними засадами цивільного законодавства згідно зі статтею 3 Цивільного кодексу України є не тільки судовий захист цивільного права та інтересу; свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, а й справедливість, добросовісність та розумність.

Реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені статтями 551 ЦК України та 233 ГК України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суди повинні забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обстави справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.

Судом також враховано позицію Верховного Суду в постанові від 13.01.2020 у справі №902/855/18, в якій вказано, що цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності, як складових елементів принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Зважаючи на обставини справи та долучені до матеріалів справи докази, з урахуванням вищевикладеного, в тому числі загальних засад цивільного законодавства, а саме справедливості, добросовісності, розумності, суд дійшов про наявність підстав для зменшення розміру заявленої позивачем до стягнення пені на 50%.

За таких обставин, позовні вимоги Димерської селищної ради Вишгородського району про стягнення з ТОВ «Альбатрос - XXI» пені підлягають задоволенню частково в загальній сумі 72084, 90 грн.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок трьох відсотків річних та інфляційних на предмет правильності та обґрунтованості, з урахуванням положень Договору та з урахуванням періоду нарахування, зазначеного позивачем, судом встановлено, що його здійснено арифметично вірно, та у відповідності до обставин справи та вимог законодавства, у зв`язку з чим вимоги позивача про стягнення трьох відсотків річних в сумі 12254, 00 грн. та інфляційних в сумі 56544, 67 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Таким чином, наявні у справі докази свідчать, що відповідач систематично не виконує свої договірні зобов`язання зі своєчасного внесення орендної плати за землю, що є істотним порушенням умов Договору та безумовною підставою для припинення права користування земельною ділянкою. При цьому судом враховано положення пунктів 6,7, 8 Договору.

Факт порушення відповідачем договірних зобов`язань щодо своєчасної сплати орендних платежів за Договором встановлений судом та підтверджується наявними у справі доказами. Відтак, враховуючи істотне порушення відповідачем умов договору оренди землі внаслідок систематичної несплати орендних платежів за користування спірною земельною ділянкою, вимога позивача про розірвання Договору визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, у зв`язку з чим слід розірвати договір оренди землі, укладений 17.03.2010 року між Демидівською сільською радою Вишгородського району та Товариством з обмеженою відповідальністю «Альбатрос - XXI», щодо земельної ділянки загальною площею 2, 0000 га, кадастровий номер 3221882401072880101, яка розташована за адресою: вул. Фастова в с. Демидів Вишгородського району Київської області.

Згідно ч. 4 ст. 291 Господарського кодексу України правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно ч. 1 ст. 34 Закону України Про оренду землі у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Так, пунктом 15 Договору визначено, що після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Однак, фактичні обставини свідчать, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Альбатрос - XXI» земельна ділянка за Договором оренди від 17.03.2010 року не повернута Орендодовцю, акт приймання передачі між сторонами не підписаний.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.11.2020 року Димерською селищною радою прийнято рішення №5-1-VIII «Про початок організації юридичних осіб сільських рад, обраних розформованими територіальними громадами та розміщених поза адміністративним центром і сформованої територіальної громади, шляхом їх приєднання до юридичної особи селищної ради, розміщеної в адміністративному центрі сформованої територіальної громади», згідно якого розпочато процедуру реорганізації Абраміської, Богданівської, Вахівської, Глібівської, Демидівської, іатюжанської, Козаровицької, Литвинівської, Любимівської, Ровівської, Рудне- Димерської, Сухолуцької, Толокунської та Ясногородської сільських рад.

Пунктом 2 вказаного рішення визначено, що Димерська селищна рада, правонаступником всього майна, прав та обов`язків сільських рад.

Таким чином, Димерська селищна рада Вишгородського району Київської області має право звертатись до суду з даним позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили згідно вимог ч. 2 статті 86 ГПК України. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивачем доведено суду систематичне невиконання відповідачем зобов`язань зі сплати орендної плати, що є істотним порушенням умов договору. Натомість, відповідач доказів належного виконання договірних зобов`язань щодо внесення орендної плати за землю та доказів добровільного повернення об`єкту оренди - земельної ділянки суду не надав, заявлених до нього вимог не спростував.

За таких обставин, позовні вимоги про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Альбатрос - XXI» повернути Димерській селищній раді земельну ділянку загальною площею 2, 0000 га, кадастровий номер 3221882401072880101, яка розташована за адресою: вул. Фастова в с. Демидів Вишгородського району Київської області, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 73-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позовні вимоги Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬБАТРОС-ХХІ» задовольнити частково.

2. Розірвати договір оренди земельної ділянки від 17.03.2010 з кадастровим номером 3221882401072880101, загальною площею 2,000 га, яка находиться на території с. Демидів, Вишгородського р-н., Київської обл., укладений між Демидівською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛЬБАТРОС XXI».

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬБАТРОС XXI», 02166, м. Київ, пр-т Лісовий, буд. 35, код ЄДРПОУ 34602829, на користь Димерської селищної ради, 07330, Київська обл., Вишгородський р-н., с-ще Димер, вул. Соборна, буд. 19, код ЄРДПОУ 04359488, основний борг в сумі 139024 (сто тридцять дев`ять тисяч двадцять чотири) грн. 00 коп., пеню в сумі 72084 (сімдесят дві тисячі вісімдесят чотири) грн. 90 коп., три проценти річних в сумі 12254 (дванадцять тисяч двісті п`ятдесят чотири) грн. 00 коп., інфляційні в сумі 56544 (п`ятдесят шість тисяч п`ятсот сорок чотири) грн. 67 коп., видавши наказ.

4. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЬБАТРОС XXI», 02166, м. Київ, пр-т Лісовий, буд. 35, код ЄДРПОУ 34602829, повернути Димерської селищної ради, 07330, Київська обл., Вишгородський р-н., с-ще Димер, вул. Соборна, буд. 19, код ЄРДПОУ 04359488, земельну ділянку 2,0000 га, кадастровий номер 3221882401072880101, передану на підставі договору оренди земельної ділянки від 17.03.2017 року.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬБАТРОС XXI», 02166, м. Київ, пр-т Лісовий, буд. 35, код ЄДРПОУ 34602829, на користь Димерської селищної ради, 07330, Київська обл., Вишгородський р-н., с-ще Димер, вул. Соборна, буд. 19, код ЄРДПОУ 04359488, витрати зі сплати судового збору в сумі 10 254 (десять тисяч двісті п`ятдесят чотири) грн. 62 коп., видавши наказ.

Повне рішення складено 22.04.2025.

Суддя О.Г. Смірнов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.