Рішення

від 18.04.2025 по справі 915/89/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2025 року Справа № 915/89/24

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

розглянувши без виклику сторін

справу № 915/89/24

за позовом

Науково-дослідного інституту "Миколаївська астрономічна обсерваторія",

54005, вул. Обсерваторна, 1, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область; e-mail: dir@mao.nikolaev.ua;

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чорноморське штурманське училище", 54030, вул. Велика Морська, буд. 45, м.Миколаїв;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях, 65048, вул. Велика Арнаутська, 15, м.Одеса;

про стягнення грошових коштів у сумі 39630 грн. 61 коп., -

В С Т А Н О В И В:

Науково-дослідного інституту (НДІ) "Миколаївська астрономічна обсерваторія" звернулося з позовом, зареєстрованим у Господарському суді Миколаївської області 30.01.2024 за №1195/24, до товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Чорноморське штурманське училище" про стягнення з останнього грошових коштів у загальній сумі 39630 грн. 61 коп., із яких: 31522 грн. 52 коп. заборгованість з орендної плати; 8108 грн. 10 коп. заборгованість по компенсації витрат з оплати податку на землю, з посиланням на неналежне виконання у період липень 2019 - вересень 2021 товариством зобов`язань за договором оренди державного нерухомого майна, розташованого за адресою: вул. Обсерваторна, 1, м. Миколаїв, що знаходиться на балансі НДІ "Миколаївська астрономічна обсерваторія" від 01.10.2018 № РОФ-1653 (далі -договір), а саме, зобов`язань щодо своєчасної і в повному обсязі оплати орендних платежів та компенсації витрат з оплати податку на землю, унаслідок чого утворився основний борг у спірних сумах.

У позовній заяві також викладено вимогу про стягнення з ТОВ "Чорноморське штурманське училище" грошових коштів на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором.

Ухвалою суду від 05.02.2024 даний позов залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, - п`ять днів з дня вручення цієї ухвали.

Від НДІ "Миколаївська астрономічна обсерваторія" через електронний суд за супровідним листом, зареєстрованим в Господарському суді Миколаївської області 09.02.2024 за №1628/24, надійшли відомості з урахуванням вимог, викладених в ухвалі судді.

Ухвалою суду від 12.02.2024 відкрито провадження в даній справі та визначено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, цією ж ухвалою, зокрема, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов, оформленого згідно вимог ст. 165 ГПК України ? п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. При цьому, визначено провести розгляд справи №915/89/24 поза межами встановленого ГПК України строку у розумний строк, тривалість якого визначається з урахуванням існування в Україні воєнного стану.

Ухвала суду від 12.02.2024 направлена відповідачу засобами поштового зв`язку та згідно та згідно рекомендованого повідомлення, зазначене поштове відправлення повернулося до суду із зазначенням причин повернення - «за закінченням терміну зберігання».

За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Системний аналіз статей 120, 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку свідчить, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17; від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19; від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20).

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням (правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20).

Верховний Суд звертає увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі № 910/16249/19, від 19.05.2021 у справі № 910/16033/20; від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20).

Оскільки в матеріалах справи відсутні підтвердження наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, Суд вважає, що факт неотримання відповідачем поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення (аналогічний висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19, від 21.01.2021 у справі № 910/16249/19; від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20).

Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

В рішеннях від 28.10.1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз`яснив, що реалізуючі пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України».)

В рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про вжиття необхідних та достатніх заходів з метою повідомлення відповідача про розгляд справи та можливість розгляду справи за відсутності відповідача.

Ураховуючи викладене, та що справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ч. 13 ст. 8, ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 5 ст. 252 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

01.10.2018 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Миколаївській області (наразі - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях; далі - Регіональне відділення), як орендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Чорноморське штурманське училище», як орендарем, укладено договір оренди державного нерухомого майна № РОФ-1653 (далі - Договір), розташованого за адресою: вул. Обсерваторна, 1, м. Миколаїв, балансоутримувачем якого є Науково-дослідний інститут «Миколаївська астрономічна Обсерваторія».

Відповідно до предмету договору орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно - лабораторний корпус № 6, загальною площею 82,5 кв.м. (далі - майно), розташований за адресою: вул. Обсерваторна, 1, м. Миколаїв, що знаходяться на балансі НДІ «Миколаївська астрономічна Обсерваторія» (далі - балансоутримувач) (п.1.1. договору).

Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний в Договорі, але не раніше дати підписання Сторонами цього Договору та акта приймання-передавання Майна (п. 2.1. договору).

Передача майна в оренду не тягне за собою виникнення у орендаря права власності на це майно. Власником Майна залишається держава, а орендар користується ним протягом строку оренди (п. 2.2. договору).

Згідно із пунктом 3.6. договору орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 50% до 50% щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним. Орендар самостійно розділяє кожен черговий платіж за оренду державного майна та направляє відповідні частини орендної плати безпосередньо до державного бюджету (на рахунки, визначені фінансовими органами) та балансоутримувачу.

Пунктами 3.7., 3.8. договору передбачено, що орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до державного бюджету та балансоутримувачу у визначеному п.3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, уключаючи день оплати. У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 3% від суми заборгованості.

Відповідно до п. 3.11. договору у разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії договору не звільняє орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції, до державного бюджету та балансоутримувачу.

Відповідно до п. 5.3. договору орендар зобов`язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати оренду плату до державного бюджету та балансоутримувачу.

Відповідно до п. 5.11. договору орендар зобов`язаний здійснювати витрати, пов`язані з утриманням орендованого майна. Протягом 15 робочих днів після підписання цього договору укласти з балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування експлуатаційних витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна, договір про відшкодування податку на землю.

Згідно п.10.1. договору цей договір укладено строком на 2 роки 364 дні, що діє з 01.10.2018 до 29.09.2021 включно.

Умови договору зберігають силу протягом усього строку його дії, в тому числі у випадках, коли після його укладання, законодавством установлено правила, що погіршують становище орендаря, а в частині зобов`язань орендаря щодо орендної плати - до повного виконання зобов`язань (п. 10.2. договору).

Відповідно до акту приймання-передавання (додаток 2 до договору оренди від 01.10.2018), який підписаний та скріплений печатками сторін, орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно - лабораторний корпус №6 загальною площею 82,5 кв.м., розташований за адресою: м. Миколаїв, вул.. Обсерваторна, 1, що перебуває на балансі Науково-дослідного інституту «Миколаївська астрономічна Обсерваторія».

Додатком 3 до договору оренди від 01.10.2018 є розрахунок орендної плати за базовий місяць, відповідно до якого розмір орендної плати за базовий місяць розрахунку становив 2426 грн. 23 коп., з них: до держбюджету - 50% - 1213,12 грн., балансоутримувачу 50% - 1213,11 грн.

15.10.2018 між сторонами було укладено договір про відшкодування комунальних послуг, пунктом 1.3. якого передбачено, що відповідно до договору оренди №РОФ-1653 від 01.10.2018, орендар відшкодовує балансоутримувачу витрати на оплату земельного податку, за земельну ділянку розміром 130,9 кв.м., на якій розташовано об`єкт оренди, у розмірах, встановлених діючим законодавством України.

Згідно п. 2.4. договору орендар зобов`язується щомісяця своєчасно відшкодовувати балансоутримувачу вартість земельного податку, сплаченого за земельну ділянку, на якій розташовано об`єкт оренди. Сума податку включається балансоутримувачем до рахунку за оренду державного нерухомого майна та сплачується у строки, встановлені для орендної плати згідно з договором від 01.10.2018 №РОФ-1653.

Згідно п. 5.1. договору цей договір набирає чинності з моменту підписання сторонами договору. Договір діє до закінчення дії Договору оренди №РОФ-1653 від 01.10.2018, якщо Сторони не домовляться про інше.

Як зазначає позивач у позові, ТОВ «Чорноморське штурманське училище» не виконував належним чином свої зобов`язання зі сплати орендної плати та відшкодування витрат зі сплати податку на землю перед балансоутримувачем, внаслідок чого утворилась заборгованість за період з липня 2019 по вересень 2021 на загальну суму 39630,61 грн. (31522,52 грн. - орендна плата, 8108,10 грн. - витрати зі сплати податку на землю).

29.09.2021 між сторонами (балансоутримувачем, орендарем та орендодавцем) складено Акт повернення з оренди нерухомого майна, що належить до державної власності за договором оренди від 01.10.2018 №РОФ-1653, копія якого міститься в матеріалах справи, відповідно до якого 29.09.2021 за рішенням орендодавця припинено дію договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 01.10.2018 № РОФ-1653. За цим Актом орендар передає, а балансоутримувач з відома орендодавця приймає із строкового платного користування нерухоме майно, що належить до державної власності (нерухоме майно за адресою: м. Миколаїв, вул. Обсерваторна, 1- Лабораторний корпус № 6, загальною площею 82,5 к.в.м.).

Також сторонами складено анкету про стан майна і розрахунків за Договором від 01.10.2018 № РОФ-1653, в якій відображено наявну у орендаря заборгованість перед балансоутримувачем на загальну суму 39630,61 грн. Вказана анкета про стан майна і розрахунків підписана сторонами (орендарем, орендодавцем та балансоутримувачем).

За розрахунками заборгованості з податку на землю та з орендної плати за період з липня 2019 року по вересень 2021 року, заборгованість відповідача з орендної плати становить 31522,52 грн. та витрати зі сплати податку на землю становлять 8108,10 грн.

За твердженнями позивача, викладеними у позові, у зв`язку із невиконанням обов`язків ТОВ «Чорноморське штурманське училище» зі сплати орендної плати балансоутримувачу, НДІ «Миколаївська астрономічна Обсерваторія» неодноразово зверталась до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях, як орендодавця за Договором з метою вжиття відповідних заходів. В порушення умов договору та вимог законодавства, відповідач не виконав свої зобов`язання щодо сплати заборгованості, а саме, зобов`язань щодо оплати орендної плати та витрат зі сплати податку на землю, внаслідок чого за період з липня 2019 року по вересень 2021 року виник борг у загальному розмірі 39630,61 грн., який відповідачем не сплачено, що змусило позивача звернутися до суду з даним позовом.

Чинним законодавством передбачено, що суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони (ст.193 ГК України).

Положеннями ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України, Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як визначено в ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно, до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ураховуючи наведені вище положення законодавства та обставини, встановлені судом, суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача за період липень 2019 року - вересень 2021 року компенсації податку на землю у розмірі 8108,10 грн. та орендної плати у розмірі 31522,52 грн., які заявлені у позові, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Господарським процесуальним законодавством передбачено покладання судових витрат у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ст. 129 ГПК України).

Отже, витрати позивача на оплату позовної заяви судовим збором належить відшкодувати за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Науково-дослідного інституту "Миколаївська астрономічна обсерваторія" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чорноморське штурманське училище" (вул. Велика Морська, буд. 45, м.Миколаїв; код 41164298) на користь Науково-дослідного інституту "Миколаївська астрономічна обсерваторія" (вул. Обсерваторна, 1, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область; код 02700090) 39630,61 грн., із якої: 31522,52 грн. - заборгованість з орендної плати; 8108,10 грн. - заборгованість по компенсації витрат з оплати податку на землю, а також відшкодувати витрати на оплату судового збору у розмірі 3028,00 грн.

Рішення може бути оскаржено до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.М. Коваль