Рішення

від 14.04.2025 по справі 916/5684/24

ІВАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" квітня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/5684/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловська Ю.М.

при секретарі судового засідання: Задорожному А.О.;

за участю представників:

від позивача: Овчарук О.О.;

від відповідача: Зубарев І.І.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ "НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, будинок 1; код ЄДРПОУ 42399676);

до відповідача: Обслуговуючого кооперативу УКРАЇНА-СЕРВІС (65122, м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, буд. 59/3; код ЄДРПОУ 42006476);

про стягнення 577 699,18 грн., -

1. Суть спору.

27.12.2024 до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява (вх.№5830/24) Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ "НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ" до відповідача Обслуговуючого кооперативу «УКРАЇНА-СЕРВІС», в якій позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 577 699, 18 грн, з яких: пеня в сумі 301 348,14 грн, 3 проценти річних у сумі 41 083,13 грн, інфляційні витрати у сумі 235 267,91 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач несвоєчасно здійснив оплату за переданий природний газ по Договору постачання природного газу №4613-НГТ-23 від 10.09.2021, чим порушив умови господарського зобов`язання та у зв`язку з чим відповідач повинен відшкодувати позивачу пеню, 3 % річних та інфляційні втрати.

2. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії по справі.

Ухвалою суду від 01.01.2025 провадження у справі було відкрито за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін та призначено підготовче засідання на 03.02.2025.

06.01.2025 до суду від позивача надійшла заява про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції (вх.№192/25).

30.01.2025 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву(вх.№3358/24).

У судовому засіданні 03.02.2025 суд, за результатом задоволення клопотання позивача, протокольною ухвалою встановив процесуальний строк для надання відповіді на відзив та заперечень, задовольнив клопотання про участь представника позивача в наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції та відкладав розгляд справи на 20.02.2025.

07.02.2025 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив (вх.№4338/25).

14.02.2025 до суду від представника позивача надійшло повідомлення про заміну представника який буде приймати участь в судовому засіданні (вх.№3358/24).

У судовому засіданні 20.02.2025 суд без оформлення окремого документа оголосив ухвалу про перерву в розгляді справи по суті до 17.03.2025.

У судовому засіданні 17.03.2025 судом було оголошено про перерву в розгляді справи до 14.04.2025 та визнано явку представника ОК "УКРАЇНА-СЕРВІС" в судове засідання обов`язковою.

02.04.2025 до суду від відповідача надійшла заява про приєднання доказів, зокрема Статуту Обслуговуючого кооперативу (вх.№10636/25).

У судовому засіданні 14.04.2025 за участі представників сторін, суд проголосив скорочена (вступну та резолютивну частини) рішення суду та відклав складення повного рішення до 21.04.2025.

Ухвалою суду від 17.04.2025 судом виправлено описку, яка допущена в ухвалі суду від 18.03.2025 по даній справі.

3. Аргументи учасників справи.

3.1. Аргументи ТОВ "ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ "НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ".

У якості обґрунтування своїх вимог, позивач вказує, що 10.09.2021 між ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» та ОК «УКРАЇНА-СЕРВІС» було укладено Договір постачання природного газу № 4613-НГТ-23.

Як зазначає позивач, на виконання умов Договору, протягом листопада 2021 березня 2022 позивач передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 3 036 398,99 грн, що підтверджується актами приймання передачі природного газу.

Водночас, як стверджує позивач, відповідачем було здійснено сплату 3 036 398,99 грн, з порушенням строків встановлених умовами Договору, у зв?язку з чим позивач на суму боргу відповідача здійснив нарахування пені, 3 % річних та інфляційних втрат.

Відтак ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» просить стягнути з ОК «УКРАЇНА-СЕРВІС» 301 348,14 грн. пені (період нарахування з 16.03.2022 по 16.11.2022), 235 267,91 грн. інфляційних втрат (період нарахування із 01.04.2022 по 31.10.2024), та 41 083,13 грн. 3 % річних (період нарахування із 16.03.2022 по 13.11.2024).

У відповіді на відзив позивач зазначає, що у вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема з розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання при зменшенні пені. При вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд повинен брати до уваги не лише майновий стан боржника, але й майновий стан стягувача, тобто, врахувати інтереси обох сторін.

Позивач також вказує, що відповідач не є населенням в розумінні Закону України «Про житлово-комунальні послуги», а є юридичною особою у відповідності до статті 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

У зв`язку з викладеним, позивач вважає що позовній вимоги є такими що підлягають задоволенню в повному обсязі.

3.2. Аргументи ОК УКРАЇНА-СЕРВІС.

У якості заперечень позовних вимог, ОК «Україна -Сервіс» зазначає, що відносини, які виникають у процесі надання послуг з управління багатоквартирним будинком, регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги".

Відповідач вказує, що ОК «Україна-Сервіс» є колективним споживачем тобто юридичною особою, що об`єднує споживачів власників жилих та нежилих приміщень у будинку.

Відповідач зазначає, що у зв`язку із встановленням карантину на усій території України та введенням воєнного стану, Кабінетом Міністрів України встановлена заборона нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги, поширюється на об`єднання співвласників багатоквартирного будинку як юридичну особу, що створена та діє виключно в інтересах фізичних осіб - власників квартир та приміщень у житловому будинку.

Водночас, як стверджує відповідач, видами економічної діяльності ОК «Україна-Сервіс» є Комплексне обслуговування об`єктів (основний). ОК «УкраїнаСервіс» не є кінцевим споживачем природного газу, весь обсяг отриманого природного газу спрямовано на задоволення споживчих потреб населення мешканців житлових будинків обслуговування яких здійсню ОК «Україна-Сервіс».

ОК «Україна-Сервіс» у своєму відзиві визнає що не завжди вчасно здійснювало розрахунки за отриманий природний газ від НАК «Нафтогаз України» та звертає увагу на те, що ОК «УкраїнаСервіс» не є прибутковою організацією та кошти на рахунку надходять виключно від мешканців будинків, як плата за надані послуги.

4. Фактичні обставини справи встановлені судом.

10.09.2021 між ТОВ «ГК "НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ", як Постачальником, та Обслуговуючий кооператив УКРАЇНА-СЕРВІС, як Споживачем, укладено Договір №4613-НГТ-23 (далі Договір), за умовами якого Постачальник зобов`язується поставити Споживачеві природний газ, а Споживач зобов`язується прийняти його т а оплатити на умовах цього Договору.

Відповідно до п.1.2. Договору, природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем для власних потреб або в якості сировини і не може бути використаний для перепродажу.

Пунктом 2.1. Договору, сторони визначили замовлений Споживачем обсяг (об`єм) природного газу у період з червня 2021 року по червень 2022 року (включно), в кількості 295,000 тис.куб.метрів.

Пунктом 2.2 Договору, Споживач підтверджує, що замовлені ним обсяги природного газу, які визначені в п. 2.1 цього Договору, повністю покривають потреби Споживача у відповідному розрахунковому періоді для потреб, визначених пунктом 1.2 цього Договору.

Відповідно до п.3.1. Договору, Постачальник передає Споживачу у загальному потоці природний газ у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи. Право власності на природний газ переходить від Постачальника до Споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ Споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов`язану з правом власності на природний газ.

Згідно з п.3.2. Договору, постачання газу за цим договором здійснюється Постачальником виключно за умови включення Споживача до реєстру Споживачів постачальника, розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС.

Відповідно до п.3.5. Договору приймання-передача газу, переданого Постачальником Споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Пункт 3.5.1 Договору зобов`язує Споживача надати Постачальнику не пізніше 5-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, по два примірники актів приймання-передачі за відповідний розрахунковий період, підписані уповноваженим представником Споживача, а саме: акт на Обсяг І (фіксований), акт на Обсяг III (фіксований) та акт на Обсяг II. В актах зазначаються фактичні обсяги використання природного газу, які визначаються з урахуванням вимог п.3.5.2 цього договору, їх ціна (визначається відповідно до Розділу 4 цього договору) та вартість.

Відповідно до пункту 5.1 Договору оплата за природний газ за розрахунковий період здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами в наступному порядку:

- 50% вартості замовленого на відповідний розрахунковий період природного газу в обсягах, визначених в п.2.1. Договору, - до 22 числа (включно) розрахункового періоду, в якому здійснюється постачання природного газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється до 22 числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим періодом. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного Споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4. пункту 3.5. Договору.

Згідно умовам ч. 6 п. 6.2. Договору споживач зобов`язаний, зокрема, прийняти газ в кількості, на умовах даного Договору, своєчасно оплачувати поставлений природний газ в розмірі та порядку, що передбачені Договором.

Згідно з п.7.2. Договору у разі прострочення Споживачем строків остаточного розрахунку згідно п. 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, Споживач зобов`язується сплатити Постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Пунктом 13.1 Договору, набирає Договір набирає чинності з дати його укладення і діє до 30 червня 2024 включно, а в частині розрахунків до повного їх виконання. Продовження або припинення Договору можливе за взаємною згодою Сторін шляхом підписання додаткової угоди до Договору.

Даний договір підписано та скріплено печатками обох сторін.

20.09.2021 між сторонами було укладено Додаткову угоду №3 до Договору, в якій сторони визначили доповнити підпункт 4.1.2. пункту 4.1. Договору підпунктом 4.1.2.6. у наступній редакції:

« 4.1.2.6. Ціна для Обсягу ІІ на листопад 2021 року, визначеного в пункті 2.1. цього Договору, за 1000 куб.м. природного газу встановлюється на рівні 30 217,52 грн. без ПДВ;

крім того податок на додану вартість за ставкою 20 %,

крім того тариф на послуги з транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи 124,16 грн. без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоду на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом 136,576 грн., крім того ПДВ 20 % - 27, 315 грн., всього з ПДВ 163,89 грн. за 1000 куб.м.

Всього ціна газу за 1000 куб.м. з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, для Обсягу ІІ на листопад 2021 року становить 36 424,91 грн.»

20.01.2022 між сторонами було укладено Додаткову угоду №8 до Договору, в якій сторони визначили доповнити підпункт 4.1.2. пункту 4.1. Договору підпунктом 4.1.2.9. у наступній редакції:

« 4.1.2.6. Ціна для Обсягу ІІ на лютий 2022 року, визначеного в пункті 2.1. цього Договору, за 1000 куб.м. природного газу встановлюється на рівні 31 937,92 грн. без ПДВ;

крім того податок на додану вартість за ставкою 20 %,

крім того тариф на послуги з транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи 124,16 грн. без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоду на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом 136,576 грн., крім того ПДВ 20 % - 27, 315 грн., всього з ПДВ 163,89 грн. за 1000 куб.м.

Всього ціна газу за 1000 куб.м. з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, для Обсягу ІІ на лютий 2022 року становить 38 489,40 грн.»

Також 20.10.2022 Додатковою угодою №11 до Договору, сторони дійшли взаємної згоди призупинити постачання природного газу за Договором через шість календарних днів ( на сьомий день) з підписання даної Додаткової угоди.

Також як вбачається з наявних в матеріалах справи документів, між ТОВ "ГК "НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ", як Постачальником та ОК УКРАЇНА-СЕРВІС, як Споживачем укладено акти приймання-передачі до Договору, а саме:

- акт приймання-передачі природного газу від 30.11.2021 споживачем було спожито у листопаді 2021 природного газу в обсязі 26,19000 на загальну вартість 198 622,01 грн.;

- акт приймання-передачі природного газу від 30.11.2021 споживачем було спожито у листопаді 2021 природного газу в обсязі 5,42700 на загальну вартість 197 678,02 грн.;

- акт приймання-передачі природного газу від 31.12.2021 споживачем було спожито у грудні 2021 природного газу в обсязі 23,05200 на загальну вартість 670 951,13 грн.;

- акт приймання-передачі природного газу від 31.12.2021 споживачем було спожито у грудні 2021 природного газу в обсязі 38,12400 на загальну вартість 289 128,10 грн.;

- акт приймання-передачі природного газу від 31.01.2022 споживачем було спожито у січні 2022 природного газу в обсязі 13,45500 на загальну вартість 513 964,58 грн.;

- акт приймання-передачі природного газу від 31.01.2022 споживачем було спожито у січні 2022 природного газу в обсязі 51,66800 на загальну вартість 391 844,28 грн.;

- акт приймання-передачі природного газу від 28.02.2022 споживачем було спожито у лютому 2022 природного газу в обсязі 43,03700 на загальну вартість 326 387,75 грн.;

- акт приймання-передачі природного газу від 31.03.2022 споживачем було спожито у березні 2022 природного газу в обсязі 39,59800 на загальну вартість 300 306,77 грн.;

- акт приймання-передачі природного газу від 31.01.2022 споживачем було спожито у березні 2022 природного газу в обсязі 4,36300 на загальну вартість 148 171,33 грн.

Вказані акти приймання-передачі природного газу підписані уповноваженими представниками сторін, підписи скріплено печатками.

Відповідно до п.1.1. Статуту Обслуговуючого кооперативу УКРАЇНА-СЕРВІС затвердженого загальними зборами членів ОК УКРАЇНА-СЕРВІС протоколом №15/06 від 15.06.2021, Кооператив є обслуговуючим кооперативом, що утворений внаслідок об`єднання фізичних та юридичних осіб на основі членства для господарської діяльності з метою задоволення житлово-побутових та інших потреб членів Кооперативу для подальшої експлуатації та управління будинком та використання прилеглої до нього земельної ділянки.

Згідно п. 1.4. Статуту, видами діяльності Кооперативу:

- експлуатація житлового будинку та прилеглої до нього земельної ділянки;

- надання членами Кооперативу житлово-експлуатаційних послуг, які відповідають цілям створення цього Кооперативу;

- будівельні та монтажні роботи.

Відповідно до п. 1.6. Статуту, Кооператив є неприбутковою організацією, здійснює господарську діяльність, не маючи на меті одержання прибутку, і не розподіляє отримані в результаті його діяльності кошти (доходи) між його членами. Одержувані Кооперативом кошти з джерел, що не суперечать статуту і чинному законодавству, спрямовуються на рішення статутних задач і цілей Кооперативу.

Як вбачається з копії рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області за №1815514600156/830 від 06.04.2018, ОК УКРАЇНА-СЕРВІС було включено до реєстру неприбуткових установ та організацій на підставі пункту 133.4 статті 133 Податкового кодексу України.

Як вбачається з копії Договору №8/15 про надання послуг з управління будинку та прибудинкової території житлового будинку від 30.11.2021 року, ОК УКРАЇНА-СЕРВІС забезпечує надання послуг, самостійно або із залученням третіх осіб, з управління (в т.ч. утримання та обслуговування) житлового будинку і споруд та прибудинкової території, обслуговування, вивезення сміття, охорони, забезпечення належного функціонування інженерних систем і мереж житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями соціально-побутового призначення, що розташований за адресою: Одеська область, Овідіопільський район, с. Лиманка, ж/м Дружний, проспект Маршала Жукова, 111, а Власник - забезпечення своєчасної оплати таких послуг за встановленою ціною та тарифами у строк та на умовах, що передбачені цим Договором.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи довідки АБ «УКРГАЗБАНК» за №11512/37720/2024 від 18.12.2024, ОК УКРАЇНА-СЕРВІС здійснило оплату вартості природного газу поставленого ТОВ «ГК "НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ" за вищезазначеними актами приймання-передачі, в період з 10.09.2021 по 03.12.2024.

Таким чином, у зв`язку з несвоєчасним проведенням розрахунків за Договором, позивачем на суму боргу відповідача за січень 2022, лютий 2022 та березень 2022 здійснено нарахування пені в суму 301 348,99 грн., 3 % річних в сумі 41 083,13 грн. та інфляційних витрат в розмірі 235 267,91 грн.

5. Позиція суду щодо встановлених обставин справи.

За загальними положеннями цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у ст. 11 Цивільного кодексу України. За приписами ч. 2 цієї ж статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За змістом ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського Кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Зобов`язана сторона має право відмовитися від виконання зобов`язання у разі неналежного виконання другою стороною обов`язків, що є необхідною умовою виконання.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договору.

Статтями 525, 526 і 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Приписами ст. 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Так, судом було встановлено, що 10.09.2021 між ТОВ «ГК "НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ", як Постачальником, та Обслуговуючим кооперативом УКРАЇНА-СЕРВІС, як Споживачем, укладено Договір №4613-НГТ-23, за умовами якого Постачальник зобов`язується поставити Споживачеві природний газ, а Споживач зобов`язується прийняти його т а оплатити на умовах цього Договору.

Відповідно до пункту 5.1 Договору оплата за природний газ за розрахунковий період здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами в наступному порядку:

- 50% вартості замовленого на відповідний розрахунковий період природного газу в обсягах, визначених в п.2.1. Договору, - до 22 числа (включно) розрахункового періоду, в якому здійснюється постачання природного газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється до 22 числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим періодом. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного Споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4. пункту 3.5. Договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу», постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами.

Частинами 1, 2 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 Цивільного кодексу України).

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Суд, здійснивши перевірку здійснених розрахунків пені, 3 % річних та інфляційних втрат нарахованих на суму боргу відповідача за період січень березень 2022 року, вказує, що такі розрахунки є арифметично правильними, водночас вказує про неправомірність проведення таких нарахувань виходячи з наступного.

Згідно ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору; житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що колективний споживач - юридична особа, що об`єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги.

За змістом ст. 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Водночас суд зазначає, що відповідно до п. 3 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.

Відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року № 64/2022 (Указ затверджено Законом №2102-ІХ від 24.02.2022 року) введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який продовжує діяти і станом на момент розгляду справи та ухвалення рішення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 року №206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану" визначено, що в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні", до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги; припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх не оплати або оплати не в повному обсязі.

Згідно ст. 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання. Господарче забезпечення діяльності об`єднання може здійснюватися власними силами об`єднання (шляхом самозабезпечення) або шляхом залучення на договірних засадах суб`єктів господарювання. Об`єднання є юридичною особою, що створюється відповідно до закону. Об`єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками. Об`єднання відповідає за своїми зобов`язаннями коштами і майном об`єднання, від свого імені набуває майнові і немайнові права та обов`язки, виступає позивачем та відповідачем у суді. Об`єднання не несе відповідальності за зобов`язаннями співвласників.

З матеріалів справи вбачається, що Обслуговуючий кооператив "УКРАЇНА СЕРВІС", як управитель, надає послуги співвласникам багатоквартирного будинку що розташований за адресою: Одеська обл., Овідіопольський р-н. (на теперішній час Одеський), с. Лиманка, ж/м Дружний, просп. Маршала Жукова (на теперішній час Небесної Сотні), буд. 111, що пов`язані з управлінням (в т.ч. утримання та обслуговування) житлового будинку і споруд та прибудинкової території, обслуговування, вивезення сміття, охорони, забезпечення належного функціонування інженерних систем і мереж житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями соціально-побутового призначення.

Так, статтею 1 Закону України «Про ринок природного газу» визначено, що:

побутовий споживач - фізична особа, яка придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх жилих приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність (пункт 23);

захищені споживачі - побутові споживачі, приєднані до газорозподільної системи, підприємства, установи, організації, що здійснюють надання важливих суспільних послуг та приєднані до газотранспортної або газорозподільної системи, а також виробники теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій за умови, що виробництво теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій здійснюється за допомогою об`єктів, не пристосованих до зміни палива та приєднаних до газотранспортної або газорозподільної системи (пункт 10).

У постанові від 03.04.2025 по справі №916/1530/24 (пункти 81,88,89) Верховний Суд Касаційного господарського суду, зробив висновок: «відповідач, як юридична особа, що діє в інтересах фізичних осіб - побутових споживачів у розумінні Закону України «Про ринок природного газу», споживаючи природний газ для вироблення теплової енергії виключно для забезпечення потреб таких осіб, є колективним побутовим споживачем.

Колегія суддів зазначає, що у даному випадку під категорію "побутові споживачі" підпадають як окремі фізичні особи, об`єднання фізичних осіб, так і управителі багатоквартирного будинку, головною метою яких у розумінні Закону України "Про ринок природного газу" є придбавання природного газу з метою використання для власних побутових потреб, зокрема для опалення своїх квартир (будинків), що не включає професійну та комерційну діяльність.

Як уже зазначалось відповідач у спірних правовідносинах є колективним побутовим споживачем природного газу, що споживає такий виключно для забезпечення потреб та в інтересах мешканців будинків (фізичних осіб)».

Як було встановлено судом під час розгляду справи, природний газ, отриманий відповідачем за Договором постачання природного газу, використовується ОК УКРАЇНА-СЕРВІС з метою виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води співвласникам багатоквартирного будинку, що розташований за адресою: Одеська обл., Овідіопольський р-н. (на теперішній час Одеський), с. Лиманка, ж/м Дружний, просп. Маршала Жукова (на теперішній час Небесної Сотні), буд. 111.

Тому суд доходить висновку, що відповідач у справі виступає у спірних відносинах саме як колективний побутовий споживач (від імені всіх фізичних осіб співвласників) та договір постачання газу укладений для забезпечення і сприяння співвласникам будинку в отриманні житлово-комунальних послуг належної якості та у встановлений строк.

Отже, враховуючи те, що на час проведення позивачем нарахувань пені (січень 2022 березень 2022) на території України діяв карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, нарахування пені для колективного побутового споживача, в зазначений період не відповідає приписами законодавства.

Також, приписам законодавства не відповідає нарахування 3 % річних та інфляційних втрат (в період з 24.02.2022 по березень 2022) у зв`язку з введенням з 24.02.2022 в Україні Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, воєнного стану, що триває станом на момент ухвалення рішення.

Відтак, керуючись положеннями Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) та постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 року №206, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 301 348,14 грн. А також в частині позовних вимог про стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних втрат в період з моменту введення воєнного стану на території України та включно з березнем 2022 року.

Водночас, суд доходить висновку про необхідність задоволення позовних вимог ТОВ "ГК "НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ" в частині стягнення з ОК УКРАЇНА-СЕРВІС 3 % річних та інфляційних втрат за січень 2022 року (в розмірі 12 492,68 грн. та 99 123,33 грн. відповідно).

Між тим, оскільки, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 року №206, з 24.02.2022 та до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги, суд вважає обґрунтованим нарахування інфляційних втрат та 3 % річних лише за період з 01.02.2022 по 24.02.2022, тобто за 24 дні лютого 2022 року в таких розмірах, 3 % річних 8001,60 грн., інфляційні втрати 46942,56 грн.

Крім того, ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є фінансовими санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів (девальвації грошової одиниці України) та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ця міра відповідальності нараховуються незалежно від наявності вини боржника, оскільки передбачена законом і є частиною грошового зобов`язання боржника до моменту його припинення згідно норм матеріального права України.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже при нарахуванні інфляційних та річних основними складовими частинами нарахування є сума заборгованості, період заборгованості та розмір процентів та коефіцієнтів, які діють у такий період.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із частиною 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 78 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Приписи статті 79 ГПК України, встановлюють, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1-3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (пункт 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

З урахуванням встановлених обставин, суд доходить висновку що позовні вимоги ТОВ "ГК "НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ" про стягнення з ОК УКРАЇНА-СЕРВІС заборгованості в частині 3 процентів річних у розмірі 20 494,28 грн. та інфляційних втрат у розмірі 146 065,89 грн., є обґрунтованими, такими що відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, не спростовані відповідачем під час розгляду справи, відтак, підлягають задоволенню, натомість в решті позову, суд відмовляє з підстав неправомірності здійснення таких нарахувань.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, у зв`язку із частковим задоволенням позову витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме в розмірі 1998,61 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 130, 231, 232, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Обслуговуючого кооперативу УКРАЇНА-СЕРВІС (65122, м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, буд. 59/3; код ЄДРПОУ 42006476) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ "НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, будинок 1; код ЄДРПОУ 42399676) три проценти річних у розмірі 20 494/двадцять тисяч чотириста дев`яносто чотири/грн 28 коп., інфляційні втрати в розмірі 146 065/сто сорок шість тисяч шістдесят п`ять/грн. 89 коп. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1998/одна тисяча дев`ятсот дев`яносто вісім/грн. 61 коп.

3.В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Повне рішення складено 21 квітня 2025 р.

Суддя Ю.М. Невінгловська