Рішення від 10.04.2025 по справі 917/2348/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.04.2025 Справа № 917/2348/24

Господарський суд Полтавської області у складі судді Ківшик О.В., розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою Заступника керівника Лубенської окружної прокуратури Полтавської області (вул. Старо-Троїцька, 13, м. Лубни, Лубенський район, Полтавська область, 37500)

в інтересах держави

до відповідача Пирятинської міської ради, вул. Соборна, 42, м. Пирятин, Полтавська область, 37000

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Комунальне підприємство "Госпрозрахункова житлово-експлуатаційна дільниця села Велика Круча", вул. Героїв Майдану, 109, с. Велика Круча, Лубенський район, Полтавська область, 37052

про зобов`язання вчинити дії,

Секретар судового засідання Ісенко М.В.

Представники учасників процесу: відповідно протоколу від 10.04.2025,

установив:

1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень.

Заступник керівника Лубенської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави просить суд зобов`язати відповідача Пирятинську міську раду вчинити дії щодо державної реєстрації права комунальної власності на споруду цивільного захисту протирадіаційне укриття № 63131, яке розташоване за адресою : вул. Авіамістечко, 7, с. Велика Круча, Лубенського району, Полтавської області.

Правовими підставам позову зазначено, зокрема, статті 4, 6, 32 Кодексу цивільного захисту України, статті 172, 182, 316, 327, 328, 331, 334 Цивільного Кодексу України, статті 10, 16, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування», статті 2, 3, 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», приписи Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку» та порядку використання у мирний час захисних споруд цивільного захисту для господарських, культурних і побутових потреб», затверджених постаново Кабінету Міністрів України від 10.03.2017.

На підтвердження обґрунтованості позовних вимог Позивач надав наступні докази в копіях (а.с. 12-64): інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майна, копія рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.04.2023, копія постанови Пирятинського ВДВС у Лубенському районі про початок ВП 72327021 оригінал у Пирятинському ВДВС, копія рішення виконавчого комітету Пирятинської міської ради від 26.06.2024, копія рішення Великручанської сільської ради від 14.12.2019, копія рішення другої сесії восьмого скликання Пирятинської міської ради від 11.12.2020, копія статуту КП ГЖЕД села Велика Круча, копія акту оцінки стану ПРУ 63131 за 2021 рік від 17.09.2021, копія облікової карти ПРУ 63131 від 07.08.2013, копія паспорту на ПРУ №63131 від 07.07.2013, копія технічного паспорту на ПРУ, копія Переліку захисних споруд Пирятинської ТГ, копія Зведеної відомості технічної інвентаризації захисних споруд цивільного захисту, копія листа Виконавчого комітету Пирятинської міської ради від 26.08.2022, копія листа Виконавчого комітету Пирятинської міської ради від 14.09.2022, копія листа КП ГЖЕД с. Велика Круча від 14.09.2022, копія Листа Лубенського міжрайонного БТІ від 07.09.2024, інформація з сайту Мінюсту щодо Пирятинської міської ради, інформація з сайту Мінюсту щодо КП ГЖЕД с.Велика Круча, витяг з підсистеми Електронний суд ЄСІТС щодо КП ГЖЕД села Велика Круча.

29.01.2025 за вх № 1157 відповідач надав суду відзив, за мотивами якого проти позову заперечує, стверджуючи таке:

- предмет позову є підвальним приміщенням багатоквартирного житлового будинку (а не окремою спорудою) за адресою: вул.Авіамістечко,7 с.Велика Круча, Лубенського району, Полтавської області.

Квартири в цьому будинку приватизовані їх жителями, а КП "Госпрозрахункова житлово-експлуатаційна дільниця села Велика Круча" лише надає послуги управителя цього будинку в баченні статті 12 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирних будинків".

На думку відповідача, саме власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку;

-Позивач посилається на те, що представляє інтереси Держави, але в той же час не зазначає, в особі якого органу, не встановлює чиї ж саме інтереси порушені. Тому що в даному випадку Позивач представляє інтереси територіальної громади, а органом, який представляє інтереси територіальної громади (згідно статті 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні») є Пирятинська міська рада. Подача позову в інтересах Пирятинської міської ради є неможливою, так як в такому випадку поєднується в одній особі Позивач і Відповідач.

Правовими підставами заперечень проти позовних вимог зазначено статті 382 Цивільного Кодексу України, статті 12, 30 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирних будинків», статтю 4 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

На підтвердження обґрунтованості заперечень проти позову відповідач доказів не надав.

31.01.2025 Заступник керівника Лубенської окружної прокуратури Полтавської області надав суду за вх № 1288 відповідь на відзив, за мотивами якого спростовує доводи Відповідача.

06.02.2025 Пирятинська міська рада надала суду за вх № 1565 заперечення на відповідь на відзив.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

2. Процесуальні питання, вирішені судом.

23.12.2024 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Заступника керівника Лубенської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави до відповідача Пирятинської міської ради про зобов`язання останнього вчинити дії щодо державної реєстрації права комунальної власності на споруду цивільного захисту протирадіаційне укриття № 63131, яке розташоване за адресою : вул. Авіамістечко, 7, с. Велика Круча, Лубенського району, Полтавської області.

Крім того, прокурором заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судом рішення у справі.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.12.2024 справу № 917/2348/24 розподілено судді Ківшик О.В.

Суд ухвалою від 26.12.2024 відмовити Заступнику керівника Лубенської окружної прокуратури Полтавської області у задоволенні клопотання про відстрочення слати судового збору до моменту прийняття судового рішення у даній справі, залишив позовну заяву Заступника керівника Лубенської окружної прокуратури Полтавської області вх. № 2449/24 від 23.12.2022 без руху, встановив строк та спосіб усунення встановлених судом недоліків позовної заяви.

31.12.2024 року до суду від прокурора надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви на виконання вимог ухвали суду від 26.12.2024 року про залишення позовної заяви без руху (вх. № 17608), недоліки усунено в строк та спосіб, встановлений судом.

Суд ухвалою від 13.01.2025 прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, ухвалив справу розглядати у порядку загального позовного провадження, залучив до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Комунальне підприємство «Госпрозрахункова житлово-експлуатаційна дільниця села Велика Круча» , призначив підготовче засідання у справі на 21.05.2024 року на 09:30, встановив учасникам справи строки для подання заяв по суті спору.

18.02.2024 року прокуратурою надано клопотання вх. № 2254 про долучення до матеріалів справи паперової копії рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.04.2023 у справі № 440/624/23.

Судове засідання, призначене на 13.02.2025 року, не відбулося в зв`язку з перебуванням судді Ківшик О.В. на лікарняному.

Суд ухвалою від 18.02.2025 призначив наступну дату підготовчого засідання на 13.03.2025 на 09:00.

19.02.2025 відповідачем подано заяву вх № 2337 про долучення до матеріалів справи документів про зняття з багатоквартирних будинків з балансу, оголошення та передачу багатоквартирних будинків в управління.

06.03.2025 року від представника відповідача надійшло клопотання вх. № 3128 про участь у судовому засіданні 13.03.2024 об 09:00 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за участі його представника - Соловйова Руслана Юрійовича, яке суд задовольнив ухвалою від 10.03.2025.

07.03.2025 відповідач надав клопотання за вх № 3145 про долучення доказів, відповідно до якого просить суд долучити до матеріалів справи рішення вісімдесят восьмої сесії Пирятинської міської ради восьмого скликання від 29.01.2025 № 26 «Про прийняття у комунальну власність Пирятинської міської територіальної громади комунального підприємства «Госпорозрахункова житлово-експлуатаційна дільниця села Велика Круча».

11.03.2025 прокуратура надала заперечення вх № 3280 на клопотання Пирятинської міської ради від 06.03.2025 про долучення доказів до справи.

У підготовчому судовому засіданні 13.03.2025 представники сторін заявлені клопотання підтримали. Крім того, представник відповідача заявив усне клопотання про витребування від Комунального підприємства «Госпорозрахункова житлово-експлуатаційна дільниця села Велика Круча» доказів (виписки з балансу щодо спірного майна та самого балансу).

Суд протокольною ухвалою від 13.03.2025 задовольнив означені вище клопотання про долучення доказів до матеріалів справи та відхилив клопотання про витребування доказів як такого, що не відповідає приписам ст. 81 ГПК України, та, з`ясувавши, що правову позицію щодо предмету спору сторони виклали у наданих суду заявах по суті справи, присутні у судовому засіданні представники учасників процесу підтвердили, що повідомили суду про всі обставини справи, які їм відомі, та надали усі докази, на які вони посилаються у заявах по суті спору, примирення між сторонами неможливе, нерозглянуті процесуальні клопотання відсутні, з огляду на вчинення усіх необхідних процесуальних дій у даній справі для виконання завдань підготовчого провадження, встановлених частиною 1 статті 177 Господарського процесуального кодексу України (в подальшому ГПК України), та закінчення встановленого строку підготовчого провадження, суд оголосив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 10.04.2025 року на 09:00.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, Комунальне підприємство Госпрозрахункова житлово-експлуатаційна дільниця села Велика Круча представництво у судове засідання жодного разу не забезпечила, пояснень щодо предмету спору не надала, причин щодо цього суду не повідомила.

Остання була належним чином завчасно повідомлена про дату, час і місце проведення судових засідань (рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення ухвал суду у цій справі - а.с. 88,193, 194).

За приписами ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

У судовому засіданні з розгляду справи по суті представник прокуратури на позовних вимогах наполягав, представник відповідача проти позову заперечував.

Під час розгляду справи суд дослідив усі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

У судовому засіданні 10.04.2025 року відповідно до ч. 6 ст. 233, ст. 240 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено про дату складання повного рішення.

3. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи.

Відповідно до облікової картки (а.с. 46 на звророті) від 15.09.2006, облікової картки (а.с. 37) та паспорту сховища (а.с. 38) від 07.08.2013 за адресою : вул. Авіамістечко, 7, с. Велика Круча, Лубенського району, Полтавської області знаходиться захисна споруда (протирадіаційне укриття № 63131) загальною площею 179,6 кв.м. місткістю 150 чол., приміщення вбудоване в п`ятиповерхову будівлю, призначене для укриття мешканців села та належить Великокручанській сільській раді.

Рішенням 28 сесії сьомого скликання Великокручанської сільської ради Пирятинського району Полтавської області № 21 від 06.02.2018 погоджено КП «ГЖЕД с. Велика Круча» списання з балансу багатоквартирних будинків (а.с. 147).

Доказів на підтвердження виконання цього рішення матеріали справи не містять, проте Відповідач вказану обставину визнає (а.с. 164-165).

Виконавчим комітетом Великокручанської сільської ради Пирятинського району Полтавської області 06.02.2018 прийняте рішення № 3 про організаційні заходи щодо підготовки та проведення конкурсу з призначення управителя багатоквартирного будинку в житлових будинках на території населених пунктів Великокручанської сільської ради, співвласники яких не прийняли рішення про форму управління багатоквартирним будинком (в тому числі багатоквартирний будинок у с. Велика Круча Пирятинського району по вул. Авіамістечко, 7, а.с. 129-146).

Рішенням Виконавчого комітету Великокручанської сільської ради Пирятинського району Полтавської області № 21 від 07.05.2018 призначено управителем багатоквартирного будинку у с. Велика Круча Пирятинського району по вул. Авіамістечко, 7 Дочірнє підприємство «Пирятинтеплопостачання» (а.с. 148).

Рішенням виконавчого комітету Великокручанської сільської ради Пирятинського району Полтавської області № 20 від 14.05.2019 Комунальне підприємство «Госпрозрахункова житлово-експлуатаційна дільниця села Велика Круча» призначено управителем багатоквартирного будинку у с. Велика Круча Пирятинського району по вул. Авіамістечко (а.с. 23-24, 149-150).

15.09.2021 затверджено перелік захисних споруд цивільного захисту, розміщених на території Пирятинської міської територіальної громади (а.с. 48-55), п. 12 якого містить інформацію щодо ПРУ 63131, власник (балансоутримувач) Пирятинська міська рада, форма власності захисної споруди цивільного захисту згідно облікових документів та актів комплексної перевірки комунальна, стан готовності обмежено готове.

17 вересня 2021 року представниками виконкому Пирятинської міської ради проведено оцінку стану готовності, експлуатації і використання сховища (протирадіаційного укриття) № 63131, розташованого за адресою: вул. Авіамістечко, 7, с. Велика Круча, Лубенський район, Полтавська область, за наслідками якої складено акт (а.с. 31-36).

За результатами оцінки визначено, що протирадіаційне укриття № 63131 обмежено готове до використання за призначенням, укриття належить відділу управління комунальної власності, управління інфраструктури, ЖКГ та комунальної власності виконкому Пирятинської міської ради, балансоутримувач даної захисної споруди цивільного захисту - відділ управління комунальної власності, управління інфраструктури, ЖКГ та комунальної власності виконкому Пирятинської міської ради.

На захисну споруду цивільного захисту (ПРУ) № 63131 виготовлено технічний паспорт та інвентаризаційну справу, яка розміщується в КП «Лубенське МБТІ», споруда обліковується як «обмежено готова» (а.с. 39-47).

Згідно листа КП «ГЖЕД с. Велика Круча» № 22 від 14.09.2022 на балансі КП «ГЖЕД с. Велика Круча» згідно рішення № 20 виконавчого комітету Великокручанської сільської ради від 14.05.2019 «Про призначення управителя багатоквартирних будинків» перебуває житловий будинок з наявними підвальними приміщеннями заадресою: вул. Авіамістечко, 7, с. Велика Круча, Пирятинської ОТГ, Лубенського району, Полтавської області (а.с. 58).

Статут Комунального підприємства «Госпрозрахункова житлово-експлуатаційна дільниця села Велика Круча» затверджений рішенням 40 сесії 7 скликання Великокручанської сільської ради від 09.04.2019, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відсутні відомості про внесення змін до установчих документів, підприємство створене на базі комунальної власності територіальної громади Великокручанської сільської ради (п. 1.1). Засновником підприємства є Великокручанська сільська рада, Пирятинського району, Полтавської області (п. 1.3). Органом управління підприємством є виконавчий комітет Великокручанської сільської ради (п. 1.4).

З дотриманням положень Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад», Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення територій та адміністративних центрів територіальних громад», Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування і районних державних адміністрацій», постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17.07.2020, розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 № 721-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області» територіальну громаду с. Велика Круча приєднано до Пирятинської об`єднаної міської територіальної громади.

На підставі рішення 2 сесії 8 скликання Пирятинської міської ради № 43 від 11.12.2020 припинено як юридичну особу Великокручанську сільську раду та виконавчий комітет Великокручанської сільської ради.

Відповідно до додатку до розпорядження Кабінету Міністрів України «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області» від 12.06.2020 № 721-р до Пирятинської об`єднаної територіальної громади (код населеного пункту адміністративного центру територіальної громади згідно з КОАТУУ 5323810100) належить Пирятинська, Березоворудська, Білоцерківська, Великокручанська, Вікторійська Грабарівська, Давидівська, Дейманівська, Каплинцівська, Куріньківська (Чорнухинський район), Малютинська, Олександрівська, Сасинівська, Смотриківська, Теплівська, Харковецька територіальні громади.

Полтавський окружний адміністративний суд рішенням від 28.04.2023 у справі №440/624/23 задовольнив позовну заяву Лубенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області, виконавчого комітету Пирятинської міської ради до Комунального підприємства «Госпрозрахункова житлово-експлуатаційна дільниця села Велика Круча», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Пирятинська міська рада, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії щодо приведення в належний технічний стан та готовність захисну споруду цивільного захисту протирадіаційне укриття №63131, що розташоване з адресою: вул. Авіамістечко, 7, с. Велика Круча, Пирятинської ОТГ, Лубенського району, Полтавської області (а.с. 113-115).

Означене рішення Полтавського окружного адміністративного суду набрало сили, на його виконання Полтавським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист у справі №440/624/23, відповідно до якого розпочато виконавче провадження № 72327021, яке здійснюється Пирятинським відділом ДВС у Лубенському районі Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (а.с. 16).

Під час розгляду вказаної справи суд встановив, що КП "ГЖЕД с. Велика Круча" є балансоутримувачем захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття №63131, що розміщене за адресою: вул. Авіамістечко, 7, с. Велика Круча, Лубенський район, Полтавська область, на КП "ГЖЕД с. Велика Круча", як балансоутримувача захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття №63131, розташованого за адресою: вул. Авіамістечко, 7, с. Велика Круча, Лубенський район, Полтавська область, покладені обов`язки з утримання цієї споруди у стані, що дозволяє привести її у готовність до використання за призначенням у визначені законодавством терміни.

Рішенням виконавчого комітету Пирятинської міської ради «Про включення об`єктів до фонду захисник споруд та постановку на облік, як найпростіші укриття» від 26.06.2024 №366 було створено фонд захисних споруд цивільного захисту Пирятинської міської ради, які вказані у додатку №1 до зазначеного рішення, яке розміщено, зокрема, на інтернет-сайті Пирятинської міської ради за інтернет-посиланням http://pyriatyn.org.ua/laws/t1/p2.

У додатку №1 «Фонд захисних споруд цивільного захисту Пирятинської міської ради» наявний розділ «Захисні споруди цивільного захисту (цивільної оборони), які перебувають у комунальній власності», у п.23 якого міститься інформація стосовно протирадіаційного укриття №63131 (а.с. 17-22).

Відповідно до інформаційної довідки від 16.12.2024 №408338828 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності па нерухоме майно. Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру табором відчуження об`єктів нерухомого майна за адресою: вул. Авіамістечко, 7 с.Велика Круча, Лубенського району зареєстровано тільки земельну ділянку за кадастровим номером 5323881001:01:003:0157, яка перебуває у комунальній власності.

Матеріали справи не містять доказів передання у спільну власність територіальних громад, сіл, селищ, міст Полтавської області нежитлового приміщення захисної споруди цивільного захисту (ПРУ) № 63131. На наявність таких доказів сторони не посилаються.

Рішенням 88 сесії восьмого скликання Пирятинської міської ради № 26 від 29.01.2025 прийнято у комунальну власність Пирятинської міської територіальної громади Комунальне підприємство "ГЖЕД с. Велика Круча" та затверджено його статут (а.с. 168-172).

Прокурор у позовній заяві стверджує, що на теперішній час захисна споруда цивільного захисту (ПРУ) № 63131 перебуває у комунальній власності Пирятинської територіальної громади в особі Пирятинської міської ради. Вказана споруда вбудована у п`ятиповерхову житлову будівлю за адресою: вул. Авіамістечко, 7, с. Велика Круча, Пирятинської ОТГ, Лубенського району, Полтавської області, має площу 179,6 кв. м., місткість 150 осіб та призначена для укриття мешканців села. Разом із тим, з часу участі Пирятинської міської ради у розгляді справи №440/624/23, прийняття виконавчим комітетом Пирятинської міської ради рішення «Про включення об`єктів до фонду захисник споруд та постановку на облік, як найпростіші укриття» від 26.06.2024 №366, та з часу приєднання с.Велика Круча до Пирятинської ТГ у 2020 році, право комунальної власності на протирадіаційне укриття № 63131 не оформлено та не зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Оскільки захисну споруду цивільного захисту не приведено у належний технічний стан і готовність до укриття населення, невжиття Пирятинської міською радою жодних заходів щодо оформлення права комунальної власності на ПРУ №63131, Заступник керівника Лубенської окружної прокуратури Полтавської області звернуся до суду в інтересах держави з цим позовом до відповідача Пирятинської міської ради Полтавської області саме як власника протирадіаційного укриття № 63131, вчинити дії спрямовані на реєстрацію у встановленому законом порядку права комунальної власності на цей об`єкт.

4. Норми права, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення, та висновки господарського суду за результатами вирішення спору.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження (частина 1 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні).

Підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом (частина 2 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду (частина 5 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Як визначено положення ст. 8-3 Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад» об`єднана територіальна громада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків територіальної громади, що приєдналася до об`єднаної територіальної громади, з дня припинення повноважень сільською, селищною радою територіальної громади, що приєдналася до об`єднаної територіальної громади.

Відповідні юридичні особи - сільська, селищна, міська рада, її виконавчий комітет об`єднаної територіальної громади є правонаступниками прав та обов`язків відповідних юридичних осіб - сільської, селищної ради, її виконавчого комітету територіальної громади, що приєдналася до об`єднаної територіальної громади, з дня припинення повноважень сільською, селищною радою територіальної громади, що приєдналася до об`єднаної територіальної громади.

Як встановлено судом вище:

- розташований за адресою : вул. Авіамістечко, 7, с. Велика Круча, Лубенського району, Полтавської області житловий будинок, у якому знаходиться захисна споруда (протирадіаційне укриття № 63131), обліковувався на балансі Комунального підприємства "ГЖЕД с. Велика Круча";

- рішенням 28 сесії сьомого скликання Великокручанської сільської ради Пирятинського району Полтавської області № 21 від 06.02.2018 погоджено КП «ГЖЕД с. Велика Круча» списання з балансу багатоквартирних будинків.

Механізм списання з балансу міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, державними підприємствами та органами місцевого самоврядування багатоквартирних будинків, у яких розташовані приміщення приватної та інших форм власності визначається Порядком списання з балансу багатоквартирних будинків, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 № 301 (далі - Порядок № 301).

Згідно з п. 3. Порядку № 301 списання з балансу багатоквартирного будинку міністерством, іншим центральним органом виконавчої влади, державним підприємством або органом місцевого самоврядування, на балансі яких перебувають багатоквартирні будинки (далі - балансоутримувач), у яких розташовані приміщення приватної та інших форм власності (далі - багатоквартирні будинки), здійснюється на підставі прийнятого ними рішення про списання багатоквартирного будинку. Балансоутримувач багатоквартирного будинку визначає у відповідному багатоквартирному будинку належність приміщень до приватної та інших форм власності. Списання багатоквартирного будинку з балансу може бути ініційоване особою (особами), якій (яким) на праві приватної власності належить (належать) приміщення у такому будинку, шляхом направлення балансоутримувачу письмового повідомлення та копій документів, що відповідно до законодавства підтверджують належність особі (особам) відповідного (відповідних) приміщення (приміщень) на праві приватної власності. Списання багатоквартирного будинку з балансу здійснюється його балансоутримувачем на підставі прийнятого ним розпорядчого документа (далі - розпорядчий документ).

За змістом п. 4. Порядку № 301 для списання багатоквартирного будинку з балансу утворюється відповідна комісія у складі не менше п`яти осіб (далі - комісія). Склад комісії затверджується балансоутримувачем. Комісію очолює представник балансоутримувача. До складу комісії включаються представники балансоутримувача, виконавця послуг з управління будинком або виконавця послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій такого будинку.

Відповідно до п. п. 6. - 8. Порядку № 301 за результатами роботи комісії складається акт про списання багатоквартирного будинку з балансу за формою згідно з додатком. Акт про списання багатоквартирного будинку з балансу підписується всіма членами комісії та затверджується балансоутримувачем. Після затвердження балансоутримувачем акта про списання багатоквартирного будинку з балансу процедура списання відповідного будинку вважається закінченою.

До матеріалі справи не надано доказів на підтвердження дотримання як процедури списання багатоквартирного будинку з балансу, так і прийняття жодних рішень щодо протирадіаційного укриття № 63131 балансоутримувачем, органом місцевого самоврядування або його виконавчим органом після завершення процедури списання багатоквартирного будинку, і як наслідок, право комунальної власності відповідно до положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» на таке ПРУ не реєструвалося.

Відповідно до частини другої статті 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників (частина перша статті 5 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку").

У свою чергу, за змістом статті 2 Кодексу цивільного захисту України захисні споруди цивільного захисту - інженерні споруди, призначені для захисту населення від впливу небезпечних факторів, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів.

Відповідно до частини першої статті 32 Кодексу цивільного захисту України до захисних споруд цивільного захисту, зокрема, належить протирадіаційне укриття - негерметична споруда для захисту людей, в якій створюються умови, що виключають вплив на них іонізуючого опромінення у разі радіоактивного забруднення місцевості.

Для розмежування допоміжних приміщень багатоквартирного жилого будинку, які призначені для забезпечення його експлуатації і побутового обслуговування мешканців будинку і входять до житлового фонду, та нежилих приміщень, які призначені для торговельних, побутових й інших потреб непромислового характеру і є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин та до житлового фонду не входять, слід виходити як з місця їхнього розташування, так і із загальної характеристики сукупності властивостей таких приміщень, зокрема способу і порядку їх використання (такий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 598/175/15-ц).

Допоміжними приміщеннями мають вважатися всі без винятку приміщення багатоквартирного житлового будинку, незалежно від наявності або відсутності в них того чи іншого обладнання, адже їх призначенням є обслуговування не лише будинку, а й власників квартир, підвищення життєвого комфорту і наявність різних способів задоволення їх побутових потреб, пов`язаних із життєзабезпеченням. І лише приміщення, що з самого початку будувалися як такі, використання яких мало інше призначення (магазини, перукарні, офіси, поштові відділення тощо), залишаються тими, що не підпадають під правовий режим допоміжних приміщень (аналогічний правову позицію викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.07.2018 у справі № 916/2069/17, від 22.11.2018 у справі №904/1040/18, від 08.04.2020 у справі № 915/1096/18).

Отже, чинним законодавством України встановлено загальне правило (своєрідну презумпцію) наявності у всіх нежитлових приміщень багатоквартирного житлового будинку статусу допоміжних приміщень, а як виняток, лише приміщення, що з самого початку будувалися як такі, використання яких мало інше призначення - для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру, залишаються тими, що не підпадають під правовий режим допоміжних приміщень (такий висновок наведено в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.06.2022 у справі № 922/1406/21).

Відповідно до паспорту сховища за : вул. Авіамістечко, 7, с. Велика Круча, Лубенського району, Полтавської області знаходиться захисна споруда (протирадіаційне укриття № 63131) загальною площею 179,6 кв.м. місткістю 150 чол., приміщення вбудоване в п`ятиповерхову будівлю, призначене для укриття мешканців села та належить Великокручанській сільській раді. Дата прийняття в експлуатацію 1985 рік.

Таким чином, під час будівництва вказаного багатоквартирного житлового будинку передбачалось розміщення у ньому приміщення, яке призначалося для використання як протирадіаційне укриття, а відтак воно не підпадає під правовий режим допоміжних приміщень і є самостійним об`єктом правовідносин.

З огляду на наведене, співвласники багатоквартирного будинку не могли набути права власності на спірне приміщення протирадіаційного укриття, оскільки останнє не призначене для забезпечення експлуатації та побутового обслуговування мешканців будинків та за своїми функціональними особливостями не є допоміжним.

Доказів, що функціональне призначення цього приміщення в подальшому було змінено, матеріали справи не містять.

В матеріалах справи також відсутні докази, що спірне приміщення вибувало з комунальної власності Пирятинської об`єднаної територіальної громади або було відчужено на користь інших осіб.

Відповідно до п. 10 Порядку № 301 у разі коли у списаному з балансу багатоквартирному будинку окремі квартири та/або нежитлові приміщення не перебувають у приватній власності та право державної чи комунальної власності на них не зареєстроване, такі квартири та/або нежитлові приміщення приймаються на баланс балансоутримувача, а право власності на них реєструється в установленому законом порядку.

Отже, Порядком № 301 чітко не визначено строків для проведення державної реєстрації права власності на нежитлові приміщення у списаному з балансу багатоквартирному будинку, проте з аналізу положень п. 10 цього Порядку вбачається, що така реєстрація має бути проведена після завершення списання з балансу вказаного будинку.

Оскільки розміщене у вказаному будинку нежитлове приміщення протирадіаційного укриття фактично є власністю об`єднаної територіальної громади, від імені та в інтересах якої діє відповідач, саме Пирятинська міська рада зобов`язана була вчинити дії, спрямовані на державну реєстрації права комунальної власності на приміщення цього протирадіаційного укриття.

Матеріалами справи підтверджується, що Лубенська окружна прокуратура зверталась до Пирятинської міської ради щодо необхідності прийняття вчинити певні дії спрямовані на реєстрацію права комунальної власності на захисні споруди цивільного захисту, які розташовані на території Пирятинської об`єднаної територіальної громади. Однак відповідачем жодних заходів щодо оформлення права комунальної власності на ПРУ №63131 не було вжито, що останнім не спростовується.

З огляду на встановлені судом обставини, не вчинення відповідачем, як власником спірного майна, відповідних дій, спрямованих на реєстрацію цього майна на праві комунальної власності Пирятинської об`єднаної територіальної громади та не визначення балансоутримувача захисних споруд, призводить до неможливості забезпечити їх утримання у належному технічному стані, який дозволяв би привести укриття у готовність до використання за призначенням, що становить небезпеку для життя і здоров`я громадян, особливо в умовах воєнного стану, та має наслідком невиконання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, порушує інтереси держави (територіальної громади) та встановлені державою гарантії із забезпечення конституційних прав громадян на захист життя і здоров`я.

Таке становище (відсутність реєстрації права власності на захисні споруди та укриття), під час дії в Україні воєнного стану є неприпустимим.

Щодо обраного способу захисту суд зазначає таке.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 19.10.2022 у справі № 910/14224/20, застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Спосіб захисту порушеного права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду.

Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право позивача підлягає захисту обраним ним способом (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/1415/19).

Отже, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси юридичних осіб у спосіб, визначений законом або договором. Суд, відповідно до викладеної в позові вимоги, може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, який не суперечить закону, але лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної у позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів (пункт 71. постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі №916/3156/17).

У постанові Верховного Суду від 26 квітня 2023 року у справі № 924/438/22 наведено правовий висновок про те, що задоволення позовної вимоги Прокурора щодо зобов`язання міської ради вчинити дії з державної реєстрації права комунальної власності на приміщення протирадіаційного укриття, яке розташоване в багатоквартирному житловому будинку, з метою усунення правової невизначеності статусу об`єктів цивільного захисту та застосування ефективного способу цивільного захисту у спірних правовідносинах, відповідають обставинам справи та вимогам чинного законодавства.

Щодо представництва прокуратури

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно із ч. 1 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Приписами ч. 4 ст. 53 ГПК України унормовано, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві обґрунтовує, зокрема, в чому полягає порушення інтересів держави, та необхідність їх захисту.

Водночас інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорони землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відтак «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Із системного аналізу ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» випливає, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

Перший виключний випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, тоді як другий - відсутність такого органу.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Поряд з тим прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Подібний правовий висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 916/1978/21.

Згідно із абз. 1-3 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Приписами ч. 4, 5 ст. 53 ГПК України встановлено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві повинен обґрунтувати визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначити орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц наведено правовий висновок, зокрема, про те, що суд під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах. Якщо підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив відсутність органу влади, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, цей довід прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу. Процедура, передбачена абз. 3 і 4 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту.

Відповідно до ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 6, пп. 23-31 ч. 2 ст. 19 Кодексу цивільного захисту України (далі КЦЗ України) (тут і надалі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) цивільний захист - це комплекс заходів, які реалізуються на території України в мирний час та в особливий період і спрямовані на захист населення, територій, навколишнього природного середовища, майна, матеріальних і культурних цінностей від надзвичайних ситуацій та інших небезпечних подій, запобігання виникненню таких ситуацій та подій, ліквідацію їх наслідків, надання допомоги постраждалим, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Суб`єктами забезпечення цивільного захисту є центральні органи виконавчої влади, інші державні органи, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання, громадські організації.

До повноважень органів місцевого самоврядування у сфері цивільного захисту належить: організація виконання вимог законодавства щодо створення, використання, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту; визначення за погодженням з місцевими державними адміністраціями потреби фонду захисних споруд цивільного захисту; планування та організація роботи з дообладнання або спорудження в особливий період підвальних та інших заглиблених приміщень для укриття населення; прийняття рішень про подальше використання захисних споруд цивільного захисту державної та комунальної власності у разі банкрутства (ліквідації) суб`єкта господарювання, на балансі якого вона перебуває, та безхазяйних захисних споруд; організація обліку фонду захисних споруд цивільного захисту; здійснення контролю за утриманням та станом готовності захисних споруд цивільного захисту; організація проведення технічної інвентаризації захисних споруд цивільного захисту, виключення їх за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, з фонду захисних споруд цивільного захисту; реалізація заходів, спрямованих на поліпшення пожежної безпеки суб`єктів господарювання комунальної форми власності; здійснення інших повноважень у сфері цивільного захисту, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

Відтак із наведених приписів законодавства випливає, що саме відповідач є суб`єктом забезпечення цивільного захисту на відповідній території в умовах введення на території України воєнного стану.

У постанові від 07.11.2018 у справі № 916/749/17 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду вказав, що безпосередність звернення до суду прокуратури без зазначення компетентного органу, який здійснює функції держави в спірних відносинах, правомірно обґрунтовується перевищенням органом місцевого самоврядування, що здійснює правомочності власника майна, належного територіальній громаді, встановлених законом меж її владних повноважень. Захист інтересів держави в особі територіальної громади міста має здійснювати відповідна міська рада, проте у разі, якщо саме цей орган місцевого самоврядування вчинив дії у вигляді прийняття рішення, яке є незаконним та порушує інтереси держави в особі територіальної громади, правомірним є звернення до суду прокурора та визначення міської ради відповідачем, позаяк іншого органу місцевого самоврядування, який би міг здійснити захист інтересів держави в особі територіальної громади міста, не існує.

Так, прокурор подав позов до суду для спонукання органу місцевого самоврядування вчинити дії щодо державної реєстрації права комунальної власності на приміщення ПРУ з метою забезпечення здійснення останнім його власних функцій, вказавши, що Пирятинська міська рада, яка не вчинила відповідних дій для виправлення допущеного порушення, у такій справі має бути відповідачем, тоді як інший орган, який відповідно до чинного законодавства здійснює функції у спірних правовідносинах, відсутній.

Враховуючи те, що прокурор у позовній заяві навів підставу для представництва інтересів держави, обґрунтував у чому полягає порушення цих інтересів, визначивши Пирятинську міську раду відповідачем та заявивши вимоги про зобов`язання вчинити дії щодо державної реєстрації права комунальної власності на споруду цивільного захисту протирадіаційне укриття № 63131, яке розташоване за адресою : вул. Авіамістечко, 7, с.Велика Круча, Лубенського району, Полтавської області, суд дійшов висновку, що прокурор підтвердив підстави для представництва інтересів держави у цій справі та правомірно звернувся до суду як самостійний позивач.

Згідно із ч. 2-3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно вимог ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.

Допустимих доказів в спростування зазначеного відповідач суду не надав.

При цьому суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів вчинення Пирятинською міською радою будь-яких дій щодо пошуку відповідних документів, які необхідні для державної реєстрації права власності, чи визначення балансоутримувача після надання згоди на списання житлового будинку з балансу Комунального підприємства «ГЖЕД села Велика Круча», а також перебування означеного майна у власності будь-якої іншої особи.

Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України» від 28.10.2010р. №4241/03 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відповідно до ч.23 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України» за заявою №63566/00 суд нагадує, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Отже, з аналізу наведених норм права та поданих доказів, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, обраний спосіб захисту є ефективним, а тому підлягають задоволенню.

Стосовно судових витрат суд зазначає наступне.

При пред`явленні даного позову прокуратурою платіжною інструкцією № 3642 від 25.12.2024 було сплачено судовий збір в розмірі 2 422,40 грн. (а.с. 74). Зарахування вказаної суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджується відповідною випискою (а.с. 75).

У зв`язку із задоволенням позовних вимог у відповідності до приписів ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 232-233, 236-238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Зобов`язати Пирятинську міську раду (вул. Соборна, 42, м. Пирятин, Полтавська область, 37000, код ЄДРПОУ 13955752) вчинити дії щодо державної реєстрації права комунальної власності на споруду цивільного захисту протирадіаційне укриття № 63131, яке розташоване за адресою : вул. Авіамістечко, 7, с.Велика Круча, Лубенського району, Полтавської області.

3. Стягнути з Пирятинської міської ради (вул. Соборна, 42, м. Пирятин, Полтавська область, 37000, код ЄДРПОУ 13955752) на користь Полтавської обласної прокуратури (36000, м. Полтава, вул. 1100-річчя Полтави, 7, реєстраційний рахунок № UА 118201720343130001000006160, банк ДКСУ м. Київ, код ЄДРПОУ 02910060, МФО 820172, код класифікації видатків бюджету - 2800) понесені витрати на сплату судового збору в сумі 2 422,40 грн.

Видати накази з набранням рішенням законної сили.

Повне рішення підписане 21.04.2025.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Суддя О.В.Ківшик