Рішення від 16.04.2025 по справі 922/402/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" квітня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/402/25

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Тонкій Є.М.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (03065, м. Київ, проспект Любомира Гузара, 44) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газове обладнання України" (61166, м. Харків, пр. Науки, буд. 38) про стягнення коштів за участю представників:

позивача - Кисіль Т.В. (довіреність № 991 від 18.12.2024),

відповідача - не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газове обладнання України", в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Газове обладнання України" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" грошові кошти у загальній сумі 665 980,00 грн, а також судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договорів про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) №4600005958 від 11.04.2022, №4600006008 від 15.04.2022 щодо реєстрації податкових накладних, чим завдав збитків позивачу у вигляді права на зменшення податкового зобов`язання.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/402/25. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Почато підготовче провадження і призначено підготовче засідання05 березня 2025 року о 11:30.

У підготовчому засіданні 05.03.2025 постановлено ухвалу, яку внесено до протоколу судового засідання, про відкладення підготовчого засідання на 01.04.2025 на 11:00.

В порядку ст. 120-121 Господарського процесуального кодексу України сторони повідомлені про наступне підготовче засідання ухвалами від 05.03.2025.

У підготовчому засіданні 01.04.2025 постановлено ухвалу, яку внесено до протоколу судового засідання, про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 16.04.2025 на 12:00.

В порядку ст. 120-121 Господарського процесуального кодексу України сторони повідомлені про наступне судове засідання ухвалами від 01.04.2025.

У судовому засіданні 16.04.2025 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання, призначене на 16.04.2025 о 12:00, не з`явився.

Згідно з ч. 6ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: день вручення судового рішення під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Копію ухвали суду від 01.04.2025 доставлено в електронний кабінет відповідача, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, яка міститься в матеріалах справи. Отже, враховуючи положення Господарського процесуального кодексу України, відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 названого Закону, для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі №922/402/25 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Оскільки відповідач своїм процесуальним правом участі у судовому засіданні не скористався, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин не надав, заяв та клопотань від нього не надходило, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

У судовому засіданні 16.04.2025 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Газове обладнання України» (Постачальник) укладено Договір про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) від 11.04.2022 № 4600005958 (далі - Договір від 11.04.2022 № 4600005958), за яким Постачальник зобов`язався у визначений строк передати у власність Покупця Арматуру трубопровідну: крани, вентилі, клапани та подібні пристрої (Клапани) (далі - Товари), зазначені в специфікації, яка наведена в додатку 1 до Договору, а Покупець - прийняти і оплатити Товари.

Пунктами 3.1-3.4 Договору від 11.04.2022 № 4600005958 визначено, що ціна цього Договору становить 5 820 000,00 грн. (п`ять мільйонів вісімсот двадцять тисяч гривень 00 коп), тому числі ПДВ 970 000,00 грн. (дев`ятсот сімдесят тисяч гривень 00 коп). Ціна цього Договору може бути змінена за взаємною згодою Сторін з урахуванням вимог Закону України «Про публічні закупівлі» (зі змінами та доповненнями). Ціна за одиницю Товару наведена у Специфікації. Ціна Договору визначена із врахуванням всіх податків і зборів, передбачених законодавством України, та вартості всіх витрат, пов`язаних з виконанням Договору, до моменту його повного завершення. Якщо для виконання Договору необхідно здійснити витрати, обов`язок по сплаті яких прямо не покладений на Покупця, такі витрати покладаються на Постачальника.

Згідно з п. 4.1-4.2 Договору від 11.04.2022 № 4600005958 розрахунки здійснюються у безготівковій формі шляхом перерахування Покупцем на зазначений у розділі 15 цього Договору поточний рахунок Постачальника грошових коштів на умовах, визначених цим Договором. Покупець зобов`язаний оплатити вартість переданих Товарів не раніше 20 (двадцяти) та не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів з дати поставки.

Пунктами 4.3-4.4 Договору від 11.04.2022 № 4600005958 передбачено, що Постачальник, якщо є платником ПДВ, зобов`язаний надати Покупцю податкову накладну, складену в електронній формі та оформлену належним чином, з зазначенням обов`язкових реквізитів, відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - ПК України), з дотриманням умов щодо належної реєстрації електронного підпису уповноваженої особи та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних в порядку та в строки, встановлені ПК України. Несвоєчасне надання Постачальником податкової накладної/розрахунку коригування, або її оформлення з порушеннями порядку заповнення, встановленого ПК України, або надання податкової накладної з порушенням вимог щодо електронного підпису уповноваженої особи, яка її підписала, або не підтвердження реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, передбачені ПК України, є відкладальною обставиною для настання обов`язку Покупця щодо здійснення оплати Товарів за цим Договором, до моменту одержання Покупцем такої податкової накладної/розрахунку коригування та одержання інформації з Єдиного реєстру податкових накладних про підтвердження факту здійснення такої реєстрації Постачальником та перевірки податкової накладної/розрахунку коригування на предмет додержання вимог законодавства щодо її заповнення та підписання.

Відповідно до приписів пункту 5.6 Договору від 11.04.2022 № 4600005958 право власності на Товари переходить від Постачальника до Покупця в дату прийняття Товарів Покупцем за видатковою накладною.

Приписами пункту 5.13 Договору від 11.04.2022 № 4600005958 визначено, що приймання Товарів за кількістю та якістю здійснюється на підставі Акту приймання Товарів за кількістю та якістю.

Згідно з пунктом 7.8 Договору від 11.04.2022 № 4600005958 у разі порушень Постачальником порядку заповнення та/або порядку реєстрації та передачі в Єдиному реєстрі податкових накладних електронної податкової накладної та/або розрахунків коригування до неї Покупцю, які призвели до втрати Покупцем права на податковий кредит з податку на додану вартість, Постачальник зобов`язаний сплатити на користь Покупця згідно з його письмовою вимогою збитки в розмірі невідшкодованого з бюджету податку на додану вартість.

Пунктами 12.1-12.2 Договору від 11.04.2022 № 4600005958 передбачено, що цей Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до «31» грудня 2022 року, а в частині розрахунків - до їх повного виконання Закінчення терміну дії цього Договору не звільняє Сторони від виконання обов`язків, взятих на себе за цим Договором та від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору.

Відповідно до положень п. 13.1 Договору від 11.04.2022 № 4600005958 сторони домовилися про те, що з метою виконання умов Договору будуть здійснювати обмін документами, як електронними документами у розумінні Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» (далі - Електронні документи). Під «обміном електронними документами» Сторони розуміють їх створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, підписання, використання тощо за допомогою Системи електронного документообігу, що визначена у п. 13.6. Договору.

Пункт 13.6 Договору від 11.04.2022 № 4600005958 закріплює домовленість сторін здійснювати обмін Електронними документами, у тому числі створювати, пересилати та підписувати Електронні документи, із застосуванням визначеної у цьому пункті Договору системи, яка забезпечує обмін електронними документами (далі - Система електронного документообігу): комп`ютерна програма «Система зовнішнього обігу електронних документів «ОЕАЕ8», та відповідно до положень Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

У пункті 13.9 Договору від 11.04.2022 № 4600005958 сторони погодили, що первинний Електронний документ (акт виконаних робіт/наданих послуг, видаткова накладна тощо) складається в момент здійснення господарської операції. Дата складання, зазначена як обов`язковий реквізит в первинному електронному документі, вважається датою належним чином оформленого первинного документа для цілей бухгалтерського та податкового обліку, за умови його підписання Стороною, яка отримала цей Електронний документ. Датою виникнення податкового зобов`язання з ПДВ та складання податкової накладної буде вважатися дата складання первинного документа, який містить відомості про господарську операцію, незалежно від дати накладання Сторонами КЕП.

Згідно з п. 14.4-14.5 Договору від 11.04.2022 № 4600005958 Постачальник підтверджує, що на момент підписання цього Договору має статус платника податку на прибуток на загальних умовах, а також є платником податку на додану вартість. Покупець підтверджує, що на дату підписання цього Договору має статус платника податку на прибуток на загальних умовах, а також є платником податку на додану вартість.

Договір від 11.04.2022 № 4600005958 підписано з боку Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" директором з забезпечення виробництва Чертіхіним О.М. та з боку Товариства з обмеженою відповідальністю "Газове обладнання України" директором Бурдуленком С.А. кваліфікованими електронними підписами.

На виконання умов вищевказаного Договору від 11.04.2022 № 4600005958 Постачальник здійснив поставку Товару на підставі видаткових накладних:

- від 25.04.2022 № 7 на суму 1 325 280,00 грн (ПДВ - 220 880,00 грн);

- від 04.05.2022 № 8 на суму 1 063 200,00 грн (ПДВ - 177 200,00 грн);

- від 13.06.2022 № 28 на суму 1 326 000,00 грн (ПДВ - 221 000,00 грн);

- від 01.07.2022 № 35 на суму 159 600,00 грн (ПДВ - 26 600,00 грн).

Вказані видаткові накладні підписано представниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Газове обладнання України" кваліфікованими електронними підписами.

На виконання п. 5.13 Договору від 11.04.2022 № 4600005958 поставку товару здійснено на підставі актів приймання товарів за кількістю та якістю від 26.04.2022 № 467, від 11.05.2022 № 471, від 22.06.2022 № 513, від 14.07.2022 № 532, які підписано представниками Покупця.

Позивач здійснив оплату за поставлений товар, що підтверджується платіжними дорученнями: від 20.05.2022 № 35614 на суму 1 325 280,00 грн, в тому числі 220 880,00 грн ПДВ; від 31.05.2022 № 38353 на суму 1 063 200,00 грн, в тому числі 177 200,00 грн ПДВ; від 13.07.2022 № 50015 на суму 1 326 000,00 грн, в тому числі 221 000,00 грн ПДВ; від 01.08.2022 № 54789 на суму 159 600,00 грн, в тому числі 26 600,00 грн ПДВ.

Разом з тим, як вказує позивач, відповідачу за рішенням Комісії відмовлено у реєстрації в ЄРПН наступних податкових накладних:

- № 2 від 25.04.2022, обсяг операції 1 325 280,00 грн, сума ПДВ 220 880,00 грн;

- № 3 від 04.05.2022, обсяг операції 1 063 200,00 грн, сума ГІДВ 177 200,00 грн;

- № 5 від 13.06.2022, обсяг операції 1 326 000,00 грн, сума ПДВ 221 000,00 грн;

- № 3 від 01.07.2022, обсяг операції 159 600,00 грн, сума ПДВ 26 600,00 грн.

Крім того, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Газове обладнання України» (Постачальник) укладено Договір про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) від 15.04.2022 № 4600006008 (далі - Договір від 15.04.2022 № 4600006008), за яким Постачальник зобов`язався у визначений строк передати у власність Покупця Обладнання для керування виробничими процесами (Перетворювач інтерфейсів) код згідно ЄЗС ДК-021:2015 - 38810000-6 (далі - Товари), зазначені в специфікації, яка наведена в додатку 1 до Договору, а Покупець - прийняти і оплатити Товари.

Пунктами 3.1-3.4 Договору від 15.04.2022 № 4600006008 визначено, що ціна цього Договору становить 182 280,00 грн. (Сто вісімдесят дві тисячі двісті вісімдесят гривень 00 коп), в тому числі ПДВ - 30 380,00 грн. (Тридцять тисяч триста вісімдесят гривень 00 коп). Ціна цього Договору може бути змінена за взаємною згодою Сторін з урахуванням вимог Закону України Про публічні закупівлі (зі змінами та доповненнями). Ціна за одиницю Товару наведена у Специфікації. Ціна Договору визначена із врахуванням всіх податків і зборів, передбачених законодавством України, та вартості всіх витрат, пов`язаних з виконанням Договору, до моменту його повного завершення. Якщо для виконання Договору необхідно здійснити витрати, обов`язок по сплаті яких прямо не покладений на Покупця, такі витрати покладаються на Постачальника.

Згідно з п. 4.1-4.2 Договору від 15.04.2022 № 4600006008 розрахунки здійснюються у безготівковій формі шляхом перерахування Покупцем на зазначений у розділі 15 цього Договору поточний рахунок Постачальника грошових коштів на умовах, визначених цим Договором. Покупець зобов`язаний оплатити вартість переданих Товарів не раніше 20 (двадцяти) та не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів з дати поставки.

Пунктами 4.3-4.4 Договору від 15.04.2022 № 4600006008 передбачено, що Постачальник, якщо є платником ПДВ, зобов`язаний надати Покупцю податкову накладну, складену в електронній формі та оформлену належним чином, з зазначенням обов`язкових реквізитів, відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - ПК України), з дотриманням умов щодо належної реєстрації електронного підпису уповноваженої особи та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних в порядку та в строки, встановлені ПК України. Несвоєчасне надання Постачальником податкової накладної/розрахунку коригування, або її оформлення з порушеннями порядку заповнення, встановленого ПК України, або надання податкової накладної з порушенням вимог щодо електронного підпису уповноваженої особи, яка її підписала, або не підтвердження реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, передбачені ПК України, є відкладальною обставиною для настання обов`язку Покупця щодо здійснення оплати Товарів за цим Договором, до моменту одержання Покупцем такої податкової накладної/розрахунку коригування та одержання інформації з Єдиного реєстру податкових накладних про підтвердження факту здійснення такої реєстрації Постачальником га перевірки податкової накладної/розрахунку коригування на предмет додержання вимог законодавства щодо її заповнення та підписання.

Відповідно до приписів пункту 5.6 Договору від 15.04.2022 № 4600006008 право власності на Товари переходить від Постачальника до Покупця в дату прийняття Товарів Покупцем за видатковою накладною.

Приписами пункту 5.13 Договору від 15.04.2022 № 4600006008 визначено, що приймання Товарів за кількістю та якістю здійснюється на підставі Акту приймання Товарів за кількістю та якістю.

Згідно з пунктом 7.8 Договору від 15.04.2022 № 4600006008 у разі порушень Постачальником порядку заповнення та/або порядку реєстрації та передачі в Єдиному реєстрі податкових накладних електронної податкової накладної та/або розрахунків коригування до неї Покупцю, які призвели до втрати Покупцем права на податковий кредит з податку на додану вартість, Постачальник зобов`язаний сплатити на користь Покупця згідно з його письмовою вимогою збитки в розмірі невідшкодованого з бюджету податку на додану вартість.

Пунктами 12.1-12.2 Договору від 15.04.2022 № 4600006008 передбачено, що цей Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до «31» грудня 2022 року, а в частині розрахунків - до їх повного виконання. Закінчення терміну дії цього Договору не звільняє Сторони від виконання обов`язків, взятих на себе за цим Договором та від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору.

Відповідно до положень п. 13.1 Договору від 15.04.2022 № 4600006008 сторони домовилися про те, що з метою виконання умов Договору будуть здійснювати обмін документами, як електронними документами у розумінні Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» (далі - Електронні документи). Під «обміном електронними документами» Сторони розуміють їх створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, підписання, використання тощо за допомогою Системи електронного документообігу, що визначена у п. 13.6. Договору.

Пункт 13.6 Договору від 15.04.2022 № 4600006008 закріплює домовленість сторін здійснювати обмін Електронними документами, у тому числі створювати, пересилати та підписувати Електронні документи, із застосуванням визначеної у цьому пункті Договору системи, яка забезпечує обмін електронними документами (далі - Система електронного документообігу): комп`ютерна програма «Система зовнішнього обігу електронних документів «DEALS», та відповідно до положень Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

У пункті 13.9 Договору від 15.04.2022 № 4600006008 сторони погодили, що первинний Електронний документ (акт виконаних робіт/наданих послуг, видаткова накладна тощо) складається в момент здійснення господарської операції. Дата складання, зазначена як обов`язковий реквізит в первинному електронному документі, вважається датою належним чином оформленого первинного документа для цілей бухгалтерського та податкового обліку, за умови його підписання Стороною, яка отримала цей Електронний документ. Датою виникнення податкового зобов`язання з ПДВ та складання податкової накладної буде вважатися дата складання первинного документа, який містить відомості про господарську операцію, незалежно від дати накладання Сторонами КЕП.

Згідно з п. 14.4-14.5 Договору від 15.04.2022 № 4600006008 Постачальник підтверджує, що на момент підписання цього Договору має статус платника податку на прибуток на загальних умовах, а також є платником податку на додану вартість. Покупець підтверджує, що на дату підписання цього Договору мас статус платника податку на прибуток на загальних умовах, а також є платником податку на додану вартість.

Договір від 15.04.2022 № 4600006008 підписано директором з забезпечення виробництва Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" Чертіхіним О.М. та директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Газове обладнання України" Бурдуленком С.А. та скріплено печатками сторін.

На виконання умов вищевказаного Договору від 15.04.2022 № 4600006008 Постачальник здійснив поставку Товару на підставі видаткової накладної ввід 02.06.2022 № 23 на суму 121 800,00 грн (ПДВ - 20 300,00 грн), яку підписано представниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Газове обладнання України" кваліфікованими електронними підписами.

На виконання п. 5.13 Договору від 15.04.2022 № 4600006008 поставку товару здійснено на підставі акту приймання товарів за кількістю та якістю від 06.06.2022 № 485, який підписано представниками Покупця.

Позивач здійснив оплату за поставлений товар, що підтверджується платіжним дорученням від 29.06.2022 № 45873 на суму 121 800,00 грн, в тому числі 20 300,00 грн ПДВ.

Позивач зазначає, що на момент здійснення наведеної господарської операції як позивач, так і відповідач були зареєстровані у встановленому порядку платниками ПДВ, проте відповідачем не складено та не зареєстровано в ЄРПН податкову накладну від 02.06.2022 на суму 121 800,00 грн, сума ПДВ 20 300,00 грн.

08.03.2024 позивач засобами поштового зв`язку звернувся до відповідача із письмовою вимогою № ТОВВИХ-24-3634 про необхідність реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки своїми діями відповідач завдає позивачу збитків у загальному розмірі на 665 980,00 грн.

Згідно Реєстру платників ПДВ з 04.10.2024 Товариству з обмеженою відповідальністю «Газове обладнання України» за рішенням контролюючого органу анульовано свідоцтво платника податків на додану вартість.

Позивач вказує, що станом на дату звернення з позовною заявою відповідач не може здійснити реєстрацію відповідних податкових накладних (з огляду на анулювання свідоцтва платника ПДВ).

Вказані обставини стали підставою звернення позивача до суду з цим позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язку, зокрема, є Договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Відповідно до приписів статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Як встановлено статтею 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (Постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у власність у встановлений строк (строки) Товар у власність Покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а Покупець зобов`язується прийняти Товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 4 ст. 631 ЦК України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Відповідно до ст. 610-611 ЦК України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 2 статті 193 ГК України передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Одним із способів захисту порушених або оспорюваних прав та охоронюваних законом інтересів згідно статті 20 Господарського кодексу України і статті 16 Цивільного кодексу України є відшкодування збитків.

За приписами частин першої-третьої статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Частиною другою статті 224 Господарського кодексу України встановлено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до частини першої статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Тобто, збитки це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Відшкодування збитків є однією з форм цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною (універсальною) саме в силу положень статті 22 Цивільного кодексу України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд перш за все повинен з`ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності.

Підставою для відшкодування збитків відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України та статті 224 Господарського кодексу України є порушення зобов`язання.

Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності). Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Вина заподіювача збитків є суб`єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками є обов`язковою умовою відповідальності. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку.

Отже, позивач повинен довести факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків, факт протиправної поведінки відповідача, а також причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою відповідача та заподіяними збитками. Відповідачу, в свою чергу, потрібно довести відсутність його вини у спричиненні збитків позивачу.

Відповідно до підпункту 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

3а змістом пунктів 198.1, 198.2 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

За приписами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

В силу пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.

За приписами п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

З наведеного вбачається, що згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України на продавця товарів/послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту (аналогічний висновок викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17).

Суд зауважує, що Податковий кодекс України не встановлює для платника ПДВ механізм, який би дозволяв йому включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати. Такий платник ПДВ також не має у податкових відносинах права самостійно спонукати контрагента до здійснення реєстрації, а також не може спонукати контрагента оскаржити незаконні рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, якщо вони були перешкодою у реєстрації податкової накладної у ЄРПН. Водночас саме від того, чи здійснить контрагент всі необхідні дії для реєстрації податкової накладної в ЄРПН, а у випадку незаконної перешкоди з боку контролюючого органу для реєстрації від того, чи зможе контрагент успішно усунути ці перешкоди, фактично залежить виникнення права такого платника податку на податковий кредит з ПДВ.

Збільшення податкового кредиту є майновим інтересом покупця товарів/послуг, який за загальним правилом реалізовується після виконання продавцем в публічно-правових відносинах з державою обов`язку скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну, адже із цим пов`язується виникнення у покупця права на віднесення відповідних сум ПДВ до податкового кредиту.

Водночас покупець товарів/послуг не є стороною публічно-правових відносин між продавцем товарів/послуг і контролюючим органом щодо реєстрації податкових накладних. До моменту виникнення права на включення суми ПДВ за операцію з придбання товарів/послуг до складу податкового кредиту взаємодія держави і покупця зводиться лише до можливості покупця подати на продавця скаргу, що в силу пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України зумовлює лише обов`язок контролюючого органу провести документальну перевірку продавця, спонукати виконати який покупець не може.

Як наслідок, такий покупець також не може вимагати від держави відшкодування збитків, спричинених невиконанням контролюючим органом обов`язку з проведення перевірки, оскільки цей обов`язок контролюючий орган має не перед покупцем і його невиконання не вважається таким, що порушує якесь конкретне право платника податків.

Оскільки саме від продавця товарів/послуг, який має визначений законом обов`язок вчинити дії, необхідні для реєстрації податкової накладної в ЄРПН (а також може у необхідних випадках ефективно оскаржити рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, які перешкодили виконати цей обов`язок), залежить реалізація покупцем означеного вище майнового інтересу, пов`язаного з одержанням права на податковий кредит з ПДВ за наслідками господарської операції, він (продавець) залишається відповідальним перед своїм контрагентом у господарській операції за наслідки невчинення цих дій.

Згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18, належним способом захисту для покупця може бути звернення до продавця з позовом про відшкодування збитків, завданих порушенням його обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних (аналогічна позиція викладена у постанові Об`єднаної палати КГС ВС від 03.08.2018 у справі № 917/877/17).

Сам факт відсутності реєстрації податкових накладних у ЄРПН внаслідок нездійснення контрагентом за договором відповідних дій або через відмову податкового органу у їх реєстрації є достатнім доказом протиправної поведінки відповідача (постанова Верховного Суду від 07.06.2023 у справі №916/334/22).

При цьому, хоча обов`язок продавця послуг зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, невиконання такого обов`язку фактично завдає покупцю збитків. Відтак належним способом захисту для покупця може бути звернення до продавця з позовом про відшкодування збитків, завданих порушенням його обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних (постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №908/1568/18 та об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі №917/877/17).

Судом встановлено, що:

- між Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Газове обладнання України» (Постачальник) укладено Договір про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) від 11.04.2022 № 4600005958 та Договір про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) від 15.04.2022 № 4600006008. За вказаними договорами здійснювались поставки товару, внаслідок чого у відповідача виник обов`язок надати позивачу податкові накладні, складені в електронній формі та оформлені належним чином, з зазначенням обов`язкових реквізитів, відповідно до вимог Податкового кодексу України, з дотриманням умов щодо належної реєстрації електронного підпису уповноваженої особи та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- рішенням Комісії відповідачу відмовлено у реєстрації в ЄРПН податкових накладних: № 2 від 25.04.2022, обсяг операції 1 325 280,00 грн, сума ПДВ 220 880,00 грн; № 3 від 04.05.2022, обсяг операції 1 063 200,00 грн, сума ГІДВ 177 200,00 грн; № 5 від 13.06.2022, обсяг операції 1 326 000,00 грн, сума ПДВ 221 000,00 грн; № 3 від 01.07.2022, обсяг операції 159 600,00 грн, сума ПДВ 26 600,00 грн;

- відповідачем не складено та не зареєстровано в ЄРПН податкову накладну від 02.06.2022 на суму 121 800,00 грн, сума ПДВ 20 300,00 грн;

- внаслідок неправомірної поведінки відповідача Товариству з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» завдано збитків у розмірі 665 980,00 грн через неможливість включення цієї суми ПДВ до податкового кредиту позивача та відповідного зменшення податкового зобов`язання.

Враховуючи викладене, внаслідок порушення відповідачем податкових і господарських зобов`язань позивачу завдано збитки на суму 665 980,00 грн.

Доказів на підтвердження реєстрації відповідачем податкових накладних в ЄРПН щодо поставки товарів за Договором про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) від 11.04.2022 № 4600005958 та Договором про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) від 15.04.2022 № 4600006008 матеріали справи не містять, відповідачем не надано.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про задоволення позову повністю.

Частинами 1,2,3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справіРуїс-Матеос проти Іспаніївід 23 червня 1993 р.).

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд також спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», де Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді усіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю.

Відповідно до п. 2 ч. 1ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи те, що суд задовольнив позов повністю, витрати щодо сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись статтями4, 13, 14, 20,73,74, 76-79,86,123,129,226, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Газове обладнання України" (61166, м. Харків, пр. Науки, буд. 38, код ЄДРПОУ 44085717) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (03065, м. Київ, проспект Любомира Гузара, 44, код ЄДРПОУ 42795490) грошові кошти в розмірі 665 980,00 грн та судовий збір в розмірі 9 989,70 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (03065, м. Київ, проспект Любомира Гузара, 44, код ЄДРПОУ 42795490).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Газове обладнання України" (61166, м. Харків, пр. Науки, буд. 38, код ЄДРПОУ 44085717).

Повне рішення складено "22" квітня 2025 р.

СуддяО.О. Присяжнюк