Ухвала від 22.04.2025 по справі 924/368/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

УХВАЛА

"22" квітня 2025 р. Справа № 924/368/25

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Грамчука І.В., розглянувши матеріали

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Агрос-Віста", с. Влашанівка, Шепетівський район, Хмельницька область

до Ізяславської міської ради, м. Ізяслав, Шепетівський район, Хмельницька область

про визнання незаконним та скасування рішення, визнання укладеними додаткових угод до договору оренди №61/57-18-ДО, №62/57-18-ДО, №60/57-18-ДО

встановив:

До Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Агрос-Віста", с. Влашанівка, Шепетівський район, Хмельницька область до Ізяславської міської ради, м. Ізяслав, Шепетівський район, Хмельницька область про - визнання незаконним та скасування рішення 69 сесії Ізяславської міської ради, восьмого скликання, Шепетівського району Хмельницької області від 21 березня 2025р. №16 про відмову ТОВ СГП "Агрос-Віста" щодо поновлення договорів оренди землі, - визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди №61/57-18-ДО земельної ділянки площею 20,0003 га з кадастровим номером 6822189200:05:003:0003, укладеного 26.04.2018 р. між Головним Управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області та ТОВ СГП "Агрос-Віста" та зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 03.05.2018р. за №28000155, - визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди №62/57-18-ДО земельної ділянки площею 23,0000 га з кадастровим номером 6822189200:06:001:0001, укладеного 26.04.2018 р. між Головним Управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області та ТОВ СГП "Агрос-Віста" та зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 03.05.2018р. за №27997504, - визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди №60/57-18-ДО земельної ділянки площею 45,0000 га з кадастровим номером 6822189200:05:008:0220, укладеного 26.04.2018 р. між Головним Управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області та ТОВ СГП "Агрос-Віста" та зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 03.05.2018р. за №27998785.

Ухвалою суду від 07.04.2025 вищезазначену позовну заяву залишено без руху, надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

Відповідно до ч. 3 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 176 ГПК України передбачено, що за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

Враховуючи надходження заяви позивача з доданими документами, суд дійшов висновку про прийняття позовної заяви до розгляду і відкриття провадження у справі.

При цьому враховуючи матеріали справи, суд вважає за необхідне розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження.

Позивач подав заяву про забезпечення позову у якій просить суд заборонити Ізяславській міській раді Шепетівського району Хмельницькоїобласті вчиняти будь-які дії щодо передачі третім особам земельних ділянок з кадастровими номерами 6822189200:05:003:0003, 6822189200:06:001:0001, 6822189200:05:008:0220 до вирішення питання по суті у судовому порядку.

При розгляді заяви позивача про забезпечення позову суд враховує наступне.

Інститут забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Тобто забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.

Порядок забезпечення позову врегульовано положеннями глави 10 розділу І Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Згідно зі ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Питання задоволення заяви про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку окремо, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок про те, що невжиття таких заходів матиме наслідки, визначені у ч. 2 ст. 136 ГПК України.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст.137 ГПК України).

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати у результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18).

Передумовою забезпечення позову є обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову, що гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову заявленим позивачем вимогам, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (заявника). Аналогічні висновки наводяться у постановах Верховного Суду від 21.12.2021 у справі № 910/10598/21, від 28.08.2023 у справі №906/304/23 та інших.

Заявник, обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову вказує про відмову Ізяславською міською радою Шепетівського району Хмельницької області поновити термін дії договорів оренди землі на новий строк визначений договорами на 7 років.

Звертає увагу на те, що підприємство на протязі 16 років орендує вищезазначені земельні ділянки. Підприємством виконувались умови договорів оренди. Земельні ділянки використовуються підприємством згідно цільового призначення, обробляються належним чином та перебувають у належному стані. Станом на даний час земельні ділянки є належним чином оброблені та засіяні зерновими культурами.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22 зроблено висновок, що при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами. Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.

Положеннями ч. 1 ст. 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Згідно з ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що невжиття визначених ним заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених його прав, за захистом яких він має намір звернутися до суду, а саме не надано доказів, на підставі яких суд міг би дійти висновку про наявність спору між сторонами та необхідність вжиття заходів забезпечення позову.

У зв`язку із викладеним, суд відмовляє у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

Приписами ч. 6 ст. 140 ГПК України визначено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 121,136, 137, 138-140, 176, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Агрос-Віста" про забезпечення позову відмовити.

Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.

Справу розглядати за правилами загального позовного провадження.

Підготовче судове засідання призначити на 12:00 год. "14" травня 2025 року.

Засідання відбудеться в приміщенні господарського суду Хмельницької області за адресою: м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1.

Встановити відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву із урахуванням вимог ст. 165 ГПК України до "07" травня 2025 року, копію відзиву та доданих документів надіслати позивачу відповідно до ст. 178 ГПК України.

Встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив з урахуванням вимог ст. 166 ГПК України до "14" травня 2025 року.

Визначити явку представників учасників справи у підготовче засідання на власний розсуд. При направленні у судове засідання уповноважених представників останнім мати при собі відповідно до ст. 60 ГПК України документи на підтвердження повноважень представників.

Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://km.arbitr.gov.ua.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею 22.04.2025 та може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені ст.ст. 254-259 ГПК України.

Суддя І.В. Грамчук

Віддрук. у прим.: 1 - до справи; 2- позивачу 3 - відповідачу в ел. кабінети