Рішення

від 22.04.2025 по справі 924/153/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" квітня 2025 р. Справа № 924/153/25

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Танасюк О.Є., секретаря судового засідання Андрєєва В.І., розглянувши матеріали справи

за позовом ОСОБА_1 , м. Обухів, Київська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Чорний та Микола, м. Хмельницький

Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради (Відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), м. Хмельницький

про - визнання припиненими трудових відносин між Товариством з обмеженою відповідальністю „Чорний та Микола та директором Клепко Юлією Іванівною;

- зобов`язання Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради (Відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) внести зміни до відомостей про юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю „Чорний та Микола

Представники сторін:

Позивач: Пашинський М.І. - згідно ордера (в режимі відеоконференції)

відповідачі: не з`явилися

У судовому засіданні згідно зі ст. 240 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Процесуальні дії по справі.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 17.02.2025 відкрито провадження у справі №924/153/25, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 11:00 год. 18.03.2025, встановлено сторонам строки для подання заяв по суті.

Ухвалою суду від 18.03.2025 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 10:00 год. 17.04.2025.

В судовому засіданні 17.04.2025 постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про оголошення перерви на 15:00 год. 22.04.2025.

Позиції сторін.

Позивач у позовній заяві зазначає, що 13.10.2025 відповідно до рішення загальних зборів учасників ТОВ „Чорний та Микола, протокол №02/2015, одноголосним рішенням загальних зборів учасників відповідача було вирішено, зокрема, припинити ТОВ „Чорний та Микола (ЄДРПОУ 33937573) шляхом ліквідації та призначити ліквідатором Товариства ОСОБА_2 , до якого перейшли усі повноваження керівника (органів управління) відповідача. Однак, загальними зборами учасників ТОВ „Чорний та Микола так і не було прийнято рішення про звільнення позивача з посади директора та не було виключено з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Також вказує, що 08.02.2017 відповідно до рішення загальних зборів учасників Товариства, протокол №01/2017 вирішено, зокрема, звільнити ліквідатора ТОВ „Чорний та Микола ОСОБА_2 та призначити ліквідатором Товариства ОСОБА_3 .

Повідомляє, що позивачем, як директором ТОВ „Чорний та Микола направлено засобами поштового зв`язку на адресу учасників Товариства заяву від 19.12.2024 на звільнення позивача з посади директора, а також повідомлення від 19.12.2024 про скликання Загальних зборів учасників ТОВ „Чорний та Микола на 30.01.2025 о 12:00 год. за адресою: 29015, Хмельницька область ,м. Хмельницький, вул. Старокостянтинівське шосе, буд. 22, офіс 64, із порядком денним зборів, зокрема, про звільнення директора Товариства. Однак, скликані на 30.01.2025 загальні збори учасників Товариства не відбулися, у зв`язку з неявкою учасників відповідача, про що складено акт від 30.01.2025, підписаний позивачем та її представником.

З огляду на зазначене, позивач зазначає, що відсутність рішення загальних зборів Товариства про звільнення директора та наявність відомостей про ОСОБА_1 , як керівника ТОВ „Чорний та Микола у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є порушенням трудових прав позивача.

Відповідачі правом на подання відзивів не скористалися.

Ухвали суду від 17.02.2025 та від 18.03.2025, які направлялися на адресу ТОВ „Чорний та Микола повернуті відділенням поштового зв`язку з відміткою: „адресат відсутній за вказаною адресою.

Згідно з пунктом 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Сам лише факт не отримання адресатом кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу. (Аналогічний висновок викладений Верховним Судом у постанові від 25.06.2018 у справі №904/9904/17).

У постанові Верховного Суду від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 зазначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати, повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020у справі №24/260-23/52-б).

Враховуючи зазначене, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Фактичні обставини справи.

Згідно з п. 1.1. Статуту ТОВ „Чорний та Микола (нова редакція), затвердженого загальними зборами учасників Товариства протоколом №02/2015 від 11.09.2015, ТОВ „Чорний та Микола створене і здійснює свою діяльність відповідно до Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про господарські товариства", інших нормативних актів України.

Відповідно до п 1.9. Статуту Товариство в своїй діяльності керується чинним законодавством, цим статутом та рішенням керівних органів товариства.

Пунктом 1.3. Статуту визначено, що учасником ТОВ „Чорний та Микола є ПАСАЛБА ЛТД (PASALBA LND), компанія, заснована та діюча відповідно до законодавства Кіпру, зареєстрована 19.06.2007 за номером 202291, знаходиться за адресою: Кіпр, місто Нікосія, 2064, вулиця 8 Европіс Ваміко Корт Строволос, офіс/квартира 1).

Посадовими особами органів управління товариства визнаються: голова (його заступник) та члени виконавчого органу Товариства, а також голова ревізійних комісії Товариства (п. 10.1. Статуту).

Вищим органом Товариства є загальні збори Учасників, які складаються з учасників або їх представників (п. 11.1. Статуту).

Згідно з п. 11.4.3., п. 11.4.14 Статуту до компетенції загальних зборів учасників товариства належить: обрання та відкликання Генерального директора Товариства (або Директора Товариства) та Ревізійної комісії Товариства; прийняття рішення про ліквідацію Товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу.

Пунктом 11.6. Статуту передбачено, що з питань, зазначених у пунктах 11.4.1. та 11.4.2., а також у пункті 11.4.7. рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50 (п`ятдесят) % загальної кількості голосів учасників Товариства.

З решти питань, що належать до компетенції загальних зборів учасників, рішення приймаються простою більшістю голосів.

Згідно положень п. 11.7. Статуту для вирішення питання про припинення з Генеральним директором (або Директором Товариства) трудових відносин, Генеральний директор зобов`язаний скликати позачергові загальні збори учасників товариства.

Відповідно до п. 11.9. Статуту про проведення загальних зборів кожен з учасників повідомляється персонально шляхом надсилання йому повідомлення про проведення загальних зборів із зазначенням часу, місця та порядку денного. Загальні збори учасників проводяться за місцем знаходження Товариства, якщо у повідомленні не зазначено інше. Повідомлення вручається учаснику особисто або надсилається поштою.

Повідомлення повинно бути надіслане учаснику не менше як за 30 (тридцять) календарних днів до дня скликання загальних зборів. До проведення загальних зборів часник має право ознайомитися з документами, що стосуються питань, внесених до порядку денного. Виконавчий орган зобов`язаний надати учаснику документи на його вимогу. Копії документів в одному примірнику виготовляються за рахунок Товариства. Учасник вправі знайомитися з наданими документами в приміщенні Товариства.

Згідно з п. 11.11. Статуту загальні збори учасників вважаються повноважними і можуть вирішувати будь-які питання, що належать до їх компетенції, якщо на них присутні учасники (їх представники), що володіють у сукупності більш ніж 60 (шістдесят) % голосів. Частки належні Товариству, під час визначення кількості голосів не враховуються.

Відповідно до п. 12.1 Статуту виконавчим органом Товариства, який здійснює керівництво поточною діяльністю Товариства, є дирекція. За рішенням загальних зборів учасників замість дирекції може обиратися одноособовий виконавчий орган - Директор Товариства, в цьому випадку до його компетенції належить весь перелік питань, що стосується компетенції Генерального директора.

Пунктом 15.1. Статуту передбачено, що діяльність товариства припиняється шляхом реорганізації або ліквідації. Рішення про припинення діяльності Товариства приймається виключно загальними зборами учасників або іншим органом у випадках, передбачених чинним законодавством.

13.10.2015 загальні збори учасників ТОВ „Чорний та Микола (протокол № 02/2015 від 13.10.2015) прийняли рішення про припинення ТОВ „Чорний та Микола шляхом ліквідації; призначення ліквідатором ТОВ „Чорний та Микола ОСОБА_2 . Рішенням встановлено, що місцем розташування ліквідатора та місце прийняття претензій від кредиторів є: АДРЕСА_1 . З дня призначення ліквідатора до нього переходять повноваження по управлінню справами товариства. Ліквідатор забезпечує повідомлення про внесення запису до Єдиного держаного реєстру щодо прийняття рішення учасниками ТОВ „Чорний та Микола (ЄДРПОУ 33937573) про припинення, що оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, забезпечує визначення вартості майна товариства в порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність, виявляє його дебіторів і кредиторів та розраховуються з ними, вживає заходів до оплати боргів товариства третім особам, а також його учасникам, складає ліквідаційний баланс та подає його вищому органу товариства або органу, що призначив ліквідатора.

Рішенням загальних зборів учасників ТОВ „Чорний та Микола від 08.02.2017, оформленим протоколом №01/2017, звільнено ліквідатора ТОВ „Чорний та Микола ОСОБА_2 та призначено ліквідатором ТОВ „Чорний та Микола Костіна Костянтина Миколайовича. Встановлено, що місцем розташування ліквідатора є: 02140, м. Київ , вулиця Бориса Гмирі, будинок 1/2, офіс 141. Зазначено, що з дня призначення ліквідатора до нього переходять повноваження по управлінню справами товариства. Ліквідатор забезпечує визначення вартості майна товариства в порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність, виявляє його дебіторів і кредиторів та розраховуються з ними, вживає заходів до оплати боргів товариства третім особам, а також його учасникам, складає ліквідаційний баланс та подає його вищому органу товариства або органу, що призначив ліквідатора.

19.12.2024 позивачем, як директором ТОВ „Чорний та Микола направлено засобами поштового зв`язку на адресу Товариства заяву від 19.12.2024 про звільнення позивача з посади директора з 30.01.2025 за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпПУ, а також повідомлення від 19.12.2024 про скликання Загальних зборів учасників ТОВ „Чорний та Микола на 30.01.2025 о 12 год. 00 хв. за адресою: 29015, Хмельницька обл., м. Хмельницький, вул. Старокостянтинівське шосе, буд. 22, офіс 64, із порядком денним зборів, зокрема, про звільнення директора Товариства ОСОБА_1 з 30.01.2025.

Направлення Товариству заяви від 19.12.2024 про звільнення позивача з посади директора та повідомлення від 19.12.2024 про скликання Загальних зборів учасників підтверджується описом вкладення до цінного листа №0303900077052 з відбитком штампу поштового зв`язку від 19.12.2024 та фіскальним чеком від 19.12.2024.

Також вище вказану заяву та повідомлення направлено учаснику ТОВ „Чорний та Микола ПАСАЛБА ЛТД (PASALBA LND), що підтверджується відправленням RL068279084UА з відбитком штампа відділення поштового зв`язку від 19.12.2024 та фіскальним чеком від 19.12.2024.

30.01.2025 ОСОБА_1 (директор ТОВ „Чорний та Микола) та адвокат Пашинський М.І. склали Акт про неявку учасників ТОВ „Чорний та Микола, в якому зафіксували, що 30.01.2025 року у період з 12:00 по 13:48 уповноважена особа учасника - ПАСАЛБА ЛТД не з`явилась за адресою: 29015, Хмельницька обл., місто Хмельницький, вулиця Старокостянтинівське шосе, буд. 22, офіс 64, відтак загальні збори учасників (єдиного учасника) не відбулись.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань станом на 07.02.2025 керівником (директором) ТОВ „Чорний та Микола є ОСОБА_1 .

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів (визнання більш вірогідними), аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

У розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Згідно з частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Вказаною нормою матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Відтак суд повинен установити, чи були порушені (чи існує можливість порушення), не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого - вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Вирішуючи спір по суті, господарський суд має встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, для захисту якого звернувся позивач.

Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права та/або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.

Вказаний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12.01.2023 у справі №917/559/21.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Позивач просить визнати припиненими його трудові відносини з ТОВ „Чорний та Микола та зобов`язання внести зміни до відомостей про юридичну особу ТОВ „Чорний та Микола, оскільки загальними зборами учасників ТОВ „Чорний та Микола не було прийнято рішення про звільнення ОСОБА_1 з посади директора за її заявою та не було виключено відповідні відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що є порушенням трудових прав позивача.

Щодо вимоги про визнання припиненими трудових відносин між позивачем та Товариством.

Конституційний Суд України в абзацах другому та четвертому пункту 3.2 свого Рішення №1-рп/2010 від 12.01.2010 у справі № 1-2/2010 за конституційним зверненням товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний фінансово-правовий консалтинг" про офіційне тлумачення частини третьої статті 99 ЦК України, посилаючись на положення законів, що регулюють цивільно-правові відносини, а саме: частину першу статті 98 та частину першу статті 99 ЦК України, а також чинні на той час частину першу статті 23, пункт "г" частини п`ятої статті 41, частину першу статті 59 Закону України "Про господарські товариства" і частину п`яту статті 58 Закону України "Про акціонерні товариства", виснував, що підставою набуття виконавчим органом товариства повноважень є факт його обрання (призначення) загальними зборами учасників (акціонерів) або укладення із членом виконавчого органу товариства трудового договору, який від імені товариства може підписувати голова наглядової ради чи особа, уповноважена на те наглядовою радою.

При цьому Конституційний Суд України наголосив, що реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об`єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Хоча такі рішення уповноваженого на їхнє прийняття органу можуть мати наслідки і для трудових відносин, але визначальними у таких ситуаціях є відносини корпоративні, тобто пов`язані з управлінням товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а корпоративних правовідносин, що виникають між товариством і особами, яким довірено повноваження з управління ним.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово підтримувала ці висновки, зокрема, в постановах від 10.04.2019 у справі №510/456/17, від 10.09.2019 у справі №921/36/18, від 30.01.2019 у справі №145/1885/15-ц, від 08.11.2019 у справі №667/1/16, від 04.02.2020 у справі №915/540/16, від 19.02.2020 у справі №145/166/18, від 12.01.2021 у справі №127/21764/17, від 14.06.2023 у справі №448/362/22, від 06.09.2023 у справі №127/27466/20.

Судом враховується, що управління товариством здійснюють його органи - загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (ч. ч. 1, 2 ст. 97 ЦК України).

Частинами 1-4 ст. 99 ЦК України передбачено, зокрема, що загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб.

Органами товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган (ст. 28 Закону України "Про товариства з обмеженою і додатковою відповідальністю"; тут і далі Закон в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, якщо окремо не вказано про інше).

Загальні збори учасників є вищим органом товариства (ч. 1 ст. 29 Закону), до компетенції якого належить, зокрема обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них) (п. 7 ч. 2 ст. 30 Закону).

Схожі положення містяться у Статуті ТОВ „Чорний та Микола, яким передбачено, що Вищим органом Товариства є загальні збори Учасників, які складаються з учасників або їх представників. До компетенції загальних зборів учасників товариства належить, зокрема, обрання та відкликання Генерального директора Товариства (або Директора Товариства). Виконавчим органом Товариства, який здійснює керівництво поточною діяльністю Товариства, є дирекція. За рішенням загальних зборів учасників замість дирекції може обиратися одноособовий виконавчий орган - Директор Товариства, в цьому випадку до його компетенції належить весь перелік питань, що стосується компетенції Генерального директора (п. 11.1., п. 11.4.3., п. 12.1 Статуту).

Разом з тим Закон та Статут відповідача також передбачають можливість укладення з членом виконавчого органу товариства договору.

Так, згідно з ч. 12 ст. 39 Закону договір, який укладається з членом виконавчого органу товариства, від імені товариства підписує особа, уповноважена на таке підписання загальними зборами учасників.

Відповідно до абз. 2 п. 12.5. Статуту при обранні Генерального директора на посаду, з ним може укладатися контракт, який підписується від імені Товариства головою загальних зборів учасників, на яких обрано Генерального директора.

Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.09.2023 у справі №127/27466/20, за загальним правилом створення (обрання) виконавчого органу товариства відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства (частина перша статті 99 ЦК України, пункт 7 частини другої статті 30 Закону) або в окремих випадках - наглядової ради товариства (частина друга статті 38 Закону). Це рішення породжує між особами, яких воно стосується, корпоративні відносини, у яких обрана особа наділяється повноваженнями з управління.

Ці корпоративні відносини також є підставою для виникнення відносин представництва товариства перед третіми особами, а також трудових відносин, що регулюються законодавством про працю, та виникають у зв`язку з укладенням в установленому порядку (ч. 12 ст. 39 Закону) з одноосібним виконавчим органом (членом колегіального виконавчого органу) трудового договору (контракту).

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 була призначена на посаду директора ТОВ „Чорний та Микола 02.03.2015 та станом на 07.02.2025 є директором Товариства (Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань від 07.02.2025).

Разом з тим, будь-які докази укладення з позивачем трудового контракту в порядку, передбаченому ч. 12 ст. 39 Закону, абз. 2 п. 12.5. Статуту відповідача, у матеріалах справи відсутні.

Оскільки товариство не укладало з позивачем трудового договору (контракту), суд доходить висновку про те, що між сторонами не виник спір стосовно припинення такого правочину. Натомість, беручи до уваги обрання позивача як одноосібного виконавчого органу товариства, тобто існування відносин з управління товариством без укладення трудового договору, саме відносини з управління товариством, у яких директору надані відповідні повноваження, за здійснення яких він несе встановлену законом відповідальність, становлять основу відносин між товариством та позивачем.

Такого висновку дотримується Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.09.2023 у справі №127/27466/20.

Крім того, у вказаній вище постанові Велика Палата Верховного Суду зазначила, що корпоративні відносини також є підставою для виникнення відносин представництва товариства перед третіми особами. Відповідно, заявлені позовні вимоги про визнання трудових правовідносин припиненими, або про звільнення, або про припинення трудових правовідносин та / або правовідносин представництва у такому спорі спрямовані насамперед на припинення правовідносин з управління, які існують між директором та товариством.

Звернення до суду особи, яка є одноосібним виконавчим органом товариства, для припинення її повноважень, зокрема у випадку, якщо загальні збори учасників не розглядають заяву про звільнення з посади директора, пов`язане з корпоративними відносинами у цьому товаристві. (Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.06.2023 у справі №448/362/22).

Частиною тринадцятою статті 39 Закону передбачено, що повноваження одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу можуть бути припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень лише шляхом обрання нового одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу або тимчасових виконувачів їхніх обов`язків. У разі припинення повноважень одноосібного виконавчого органу або члена колегіального виконавчого органу договір із цією особою вважається припиненим. Статутом товариства може бути передбачено вимогу про обрання нових членів чи тимчасових виконувачів обов`язків для всіх членів колегіального виконавчого органу.

У Статуті ТОВ „Чорний та Микола додаткових умов припинення повноважень директора не передбачено.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що 13.10.2015 загальні збори учасників ТОВ „Чорний та Микола (протокол № 02/2015 від 13.10.2015) прийняли рішення про припинення ТОВ „Чорний та Микола шляхом ліквідації та призначення ліквідатором ТОВ „Чорний та Микола ОСОБА_2 . В рішенні зазначено, що з дня призначення ліквідатора до нього переходять повноваження по управлінню справами товариства.

В подальшому, рішенням загальних зборів учасників ТОВ „Чорний та Микола від 08.02.2017, оформленим протоколом №01/2017, звільнено ліквідатора ТОВ „Чорний та Микола ОСОБА_2 та призначено ліквідатором ТОВ „Чорний та Микола Костіна Костянтина Миколайовича, до якого перейшли повноваження по управлінню справами товариства.

Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства (частина перша статті 98 ЦК України).

Статтею 31 Закону передбачено, що загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або статутом товариства, зокрема, з ініціативи виконавчого органу товариства (пункт 1 цієї статті).

Як слідує із п. 11.7. Статуту для вирішення питання про припинення з Генеральним директором (або Директором Товариства) трудових відносин, Генеральний директор зобов`язаний скликати позачергові загальні збори учасників товариства.

Порядок скликання загальних зборів учасників товариства визначено статтею 32 Закону, частина перша якої передбачає, що загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Статутом товариства може бути визначений інший орган, уповноважений на скликання загальних зборів учасників.

У п. 11.9. Статуту передбачено, що про проведення загальних зборів кожен з учасників повідомляється персонально шляхом надсилання йому повідомлення про проведення загальних зборів із зазначенням часу, місця та порядку денного. Загальні збори учасників проводяться за місцем знаходження Товариства, якщо у повідомленні не зазначено інше. Повідомлення вручається учаснику особисто або надсилається поштою.

Повідомлення повинно бути надіслане учаснику не менше як за 30 (тридцять) календарних днів до дня скликання загальних зборів. До проведення загальних зборів часник має право ознайомитися з документами, що стосуються питань, внесених до порядку денного. Виконавчий орган зобов`язаний надати учаснику документи на його вимогу. Копії документів в одному примірнику виготовляються за рахунок Товариства. Учасник вправі знайомитися з наданими документами в приміщенні Товариства.

Вище наведені положення п. 11.9. Статуту ТОВ „Чорний та Микола щодо порядку скликання загальних зборів учасників товариства відповідають вимогам, встановленим ст. 32 Закону до такого порядку.

З огляду на наведене директор для припинення своїх повноважень як одноосібного виконавчого органу за своєю ініціативою мав скликати загальні збори учасників Товариства (пункт 1 частини першої, частина сьома статті 31 Закону) з включенням до порядку денного питання про припинення своїх повноважень, оскільки вирішення цього питання належить до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства (частина перша статті 99 ЦК України, пункт 7 частини другої статті 30 Закону, п. 11.7, п. 11.9. Статуту).

При цьому Директор повинен дотриматись вимог статті 32 Закону та п. 7.6 Статуту щодо порядку скликання загальних зборів учасників Товариства, зокрема: не пізніше, ніж за 30 днів до початку зборів шляхом надсилання поштовим відправленням з описом вкладення повідомити кожного з учасників Товариства про порядок денний, дату, час і місце їх проведення, а також надати учасникам можливість ознайомитися з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного, і забезпечити належні умови для ознайомлення з такими документами та інформацією за місцезнаходженням Товариства в робочий час.

Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.09.2023 у справі №127/27466/20.

З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 звернулася до ТОВ „Чорний та Микола із заявою від 19.12.2024 про звільнення з посади директора Товариства з 30.01.2025 за власним бажанням. Також директором ТОВ „Чорний та Микола 19.12.2024 підготовлено повідомлення про скликання загальних зборів учасників (єдиного учасника) товариства із зазначенням, зокрема, дати, часу і місця проведення загальних зборів, а саме: 30.01.2025 о 12 год. 00 хв. за адресою: 29015, Хмельницька область, м. Хмельницький, вулиця Старокостянтинівське шосе, буд. 22, офіс 64, та порядку денного, до якого включено, зокрема, питання про звільнення з посади директора ТОВ „Чорний та Микола ОСОБА_1 з 30.01.2025.

Направлення Товариству заяви від 19.12.2024 про звільнення позивача з посади директора та повідомлення від 19.12.2024 про скликання Загальних зборів учасників підтверджується описом вкладення до цінного листа №0303900077052 з відбитком штампу поштового зв`язку від 19.12.2024 та фіскальним чеком від 19.12.2024.

Також вище вказану заяву та повідомлення направлено учаснику ТОВ „Чорний та Микола ПАСАЛБА ЛТД (PASALBA LND), що підтверджується відправленням RL068279084UА з відбитком штампа відділення поштового зв`язку від 19.12.2024 та фіскальним чеком від 19.12.2024.

Однак, загальні збори учасників (єдиного учасника) Товариства не відбулись у зв`язку з неявкою уповноваженої особа єдиного учасника - ПАСАЛБА ЛТД, що зафіксовано в Акті про неявку учасників ТОВ „Чорний та Микола від 30.01.2025, який складено директором ТОВ „Чорний та Микола ОСОБА_1 та адвокатом ОСОБА_4 .

Вищенаведені обставини свідчать про те, що в відповідно до вимог ст. ст. 31, 32 Закону, п. п. 11.7., 11.9 Статуту ТОВ „Чорний та Микола позивачем як одноосібним виконавчим органом товариства (директором) за своєю ініціативою скликано загальні збори учасників Товариства із включенням до порядку денного питання про звільнення його з посади директора шляхом надсилання поштовим відправленням з описом вкладення повідомлення Товариству та єдиному учаснику ТОВ „Чорний та Микола (ПАСАЛБА ЛТД) про скликання таких зборів із зазначенням порядку денного, дати, часу і місця їх проведення.

Доказів ненадання можливості учаснику ознайомитися з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного, та незабезпечення належних умов для ознайомлення з такими документами матеріали справи не містять.

Дотримання позивачем визначеного законодавством та статутом товариства порядку скликання загальних зборів учасників з власної ініціативи дає підстави для висновку про те, що права позивача були порушені внаслідок позбавлення його можливості припинити свої повноваження як директора товариства з незалежних від нього причин.

Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.06.2023 у справі №448/362/22, у випадку відсутності рішення скликаних загальних зборів учасників товариства про звільнення директора товариства, зокрема через неможливість зібрати кворум для проведення цих зборів, директор має право звернутися до суду з вимогою про припинення його повноважень.

Отже, з урахуванням позицій Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 14.06.2023 у справі №448/362/22, від 06.09.2023 у справі №127/27466/20, вищенаведених обставин справи щодо вчинення позивачем дій, спрямованих на скликання загальних зборів учасників ТОВ „Чорний та Микола для вирішення питання про звільнення ОСОБА_1 з посади директора Товариства з дотриманням порядку, передбаченого законодавством та Статутом Товариства, в результаті яких загальні збори з незалежних від позивача обставин не вирішили питання щодо звільнення ОСОБА_1 з посади директора що, у свою чергу, призводить до порушення прав позивача, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог про визнання припиненими трудових відносин між ТОВ „Чорний та Микола та ОСОБА_1 .

Щодо вимоги про зобов`язання внести зміни до відомостей про юридичну особу.

Позивач у позові просить зобов`язати Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради (Відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) внести зміни до відомостей про юридичну особу ТОВ „Чорний та Микола а саме: після слів „ ОСОБА_1 керівник - внести „трудові відносини з ОСОБА_1 припинено на підставі рішення Господарського суду Хмельницької області у справі № (номер справи), від (дата рішення); після слів „ ОСОБА_1 представник - внести „трудові відносини з ОСОБА_1 припинено на підставі рішення Господарського суду Хмельницької області у справі № (номер справи), від (дата рішення).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань державна реєстрація юридичних осіб - це офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.

Згідно з п. 13 ч. 2 ст. 9 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань до Єдиного державного реєстру підлягають внесенню відомості про юридичну особу, зокрема відомості про керівника юридичної особи.

Верховний Суд у постанові від 24.12.2019 у справі № 758/1861/18 зазначав, що факт припинення повноважень директора як посадової особи законодавець пов`язує із моментом внесення відповідного запису до ЄДРПОУ.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться, зокрема, на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Стаття 15 Цивільного Кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Зазначені норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Таким чином порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який має відповідати тим фактичним обставинам, які склалися, виходячи із тих відносин, які відповідають відповідним нормам права. Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 24.03.2024 у справі 911/1375/22.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. Відповідно, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (ч. 1 ст. 16 ЦК України). Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Оскільки, відповідно до статті 16 ЦК України порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту, тому суд при вирішенні спору має надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права способам, що встановлено чинним законодавством, чи відповідає правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.

Обов`язковою передумовою для реалізації права на судовий захист у порядку господарського судочинства є наявність у позивача суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, які порушуються, не визнаються або оспорюються іншими особами - відповідачами, та на захист якого спрямоване звернення до суду з позовом.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення прав і відповідно приймає рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог. Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 24.03.2024 у справі 911/1375/22.

Задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) цього права відповідачами з урахуванням належно обраного способу судового захисту. (Постанова Верховного Суду від 13.03.2024 у справі №910/431/23).

Частинами 1 та 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до норми ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно положень ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як неодноразово наголошував Верховний Суд, відсутність порушення прав та законних інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові незалежно від інших встановлених судом обставин (постанови Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 910/15262/18, від 29.08.2023 у справі № 910/5958/20, від 03.03.2020 у справі № 910/6091/19, від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17, та від 22.03.2023 у справі № 509/5080/18).

При зверненні з даним позовом до Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради (Відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) з вимогою про зобов`язання внести зміни до відомостей про юридичну особу, позивач не надав жодних доказів у підтвердження того, що його права чи інтереси були порушені чи невизнані відповідачем-2, тобто не довів наявність порушення його прав на даному етапі саме Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради (Відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців). У зв`язку з цим суд вважає, що позовні вимоги до відповідача-2 заявлені необґрунтовано, безпідставно і передчасно, тому відмовляє у їх задоволенні.

Разом з тим, суд звертає увагу, що згідно положень п. 3 ч. 5 ст. 25 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань суб`єкт державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дати отримання судового рішення, передбаченого пунктом 2 частини першої цієї статті проводить відповідну реєстраційну дію шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру (крім випадків, передбачених пунктами 1 та 2 цієї частини).

З огляду на вище викладене, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме: в частині визнання припиненими трудових відносин між Товариством з обмеженою відповідальністю „Чорний та Микола та директором Клепко Юлією Іванівною. У решті позовних вимог необхідно відмовити.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Втрати зі сплати судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Крім того, позивач не позбавлений права звернутися до суду із заявою про повернення судового збору в розмірі 109,01 грн. на підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України „Про судовий збір у зв`язку із його сплатою в більшому розмірі (6165,01 6056,00).

Керуючись ст. ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Чорний та Микола задовольнити.

Визнати припиненими трудові відносин між Товариством з обмеженою відповідальністю „Чорний та Микола (29015, м. Хмельницький, вул. Старокостянтинівське шосе, буд.22, офіс 64, код ЄДРПОУ 33937573) та директором Клепко Юлією Іванівною ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі рішення суду (з дати набрання рішенням суду законної сили).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Чорний та Микола (29015, м. Хмельницький, вул. Старокостянтинівське шосе, буд.22, офіс 64, код ЄДРПОУ 33937573) на користь Клепко Юлією Іванівною ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У позові ОСОБА_1 до Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради (Відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України)

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.

Повне рішення складено 22.04.2025.

СуддяО.Є. Танасюк