Рішення від 14.04.2025 по справі 925/195/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2025 рокум. Черкаси Справа № 925/195/25

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Спаських Н.М., із секретарем судового засідання Лисенко Р.М., за участі представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиторська компанія "Вертикаль" ( м. Київ) до товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантик Груп" ( м. Черкаси) про стягнення 311 406,14 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача 311 406,14 грн. з яких: 150 000,00 грн. основна заборгованість, 61 812,76 грн. пені, 76 953,24 грн. як 35 % річних, 22 640,14 грн. інфляційних втрат на підставі договору № ТЕК-282 транспортного експедирування від 17.02.2023, укладеного між сторонами у справі.

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

В засідання представники сторін не з`явилися, явка обов`язковою не визнавалася.

Обидві сторони мають зареєстровані електронні кабінети.

Відповідач відзиву на позов не надав, спір не врегульовано.

У відповідності до ст. 13,74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень

Дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до повного задоволення, виходячи з наступного:

З матеріалів справи вбачається і сторонами не заперечено, що 17.02.2023 між товариством з обмеженою відповідальністю "Атлантик Груп" (далі - Клієнт, відповідач у справі) та товариством з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиторська компанія "Вертикаль" (далі - Експедитор, позивач у справі ) було укладено Договір № ТЕК-282 транспортного експедирування (а.с. 14-16), у відповідності до якого Експедитор бере на себе зобов`язання за плату і за рахунок Клієнта надавати послуги по організації перевезення зернових та олійних культур, зазначених Клієнтом, залізничним та/або автомобільним транспортом, а також виконання інших дій, необхідних для виконання обов`язків за цим Договором і узгоджених з Клієнтом ( п. 1.1. договору).

Клієнт зобов`язаний здійснювати оплату вартості послуг та витрат згідно п. 4.1 Договору ( п. 2.4. договору).

Вартість (ціна) послуг за Договором визначається Сторонами на договірній основі і вказується в Додаткових угодах та/або рахунках ( п. 3.1. договору) .

Оплата послуг/робіт/витрат проводиться Клієнтом на умовах повної попередньої оплати (100% передоплати), на підставі рахунків Експедитора протягом 2 (двох) банківських днів з моменту передачі рахунків Клієнту, в тому числі шляхом відправлення його копії на електронну адресу, вказану в п. 8.3. Договору.

В разі неотримання Клієнтом рахунку Експедитора (в тому числі копії, направленої на електронну адресу Клієнта, вказану в п. 8.3. Договору), Клієнт оплачує вартість послуг/робіт/витрат на підставі підписаних Сторонами Акта/ів виконаних робіт/наданих послуг протягом 3-х (трьох) банківських днів з дня його/їх складення, без надання Експедитором рахунку. Неотримання Клієнтом оригіналу рахунку не є відкладальною умовою зобов`язань з оплати ( п. 4.1. договору).

За результатами кожного перевезення або за визначений період Сторони складають та підписують Акт виконаних робіт/наданих послуг, в якому вказується вартість винагороди Експедитора та сума витрат, здійснених Експедитором ( п. 4.4. договору).

Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2023 р., а в частині розрахунків до повного їх завершення ( п. 9.1. договору).

01.11.2023 між сторонами було укладено Додаткову угоду № 7 ( а.с. 17), відповідно до якої було погоджено, що послугою Експедитора є організація перевезень вантажів (вказаних Клієнтом) із забезпеченням (наданням) комерційно та технічно придатних вагонів для разових чи систематичних рейсів в одному напрямку по заздалегідь погодженому маршруту та із вказаними (чи розрахованими) строками. Розмір комплексної ставки за 1 вагон становить 1400 грн.

озмір комплексної поставки за 1 вагон становить 1400 грн. РДоговір сторонами виконувався.

Доказів визнання його недійсним чи розірвання у спірний період в справу не подано.

За своєю правовою природою сторони уклали договір про надання послуги з організації перевезення товару на користь замовника.

Відповідно до ч.1 ст. 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

На підставі ч. 3 п. 1 ст. 8 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" експедитори за дорученням клієнтів: забезпечують оптимальне транспортне обслуговування, а також організовують перевезення вантажів різними видами транспорту територією України та іноземних держав відповідно до договорів (контрактів), згідно з якими сторони мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим та іншими законами України;

За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі. Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування. У плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов`язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування. Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб`єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади (ст. 9 Закону).

Відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону клієнт зобов`язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

Згідно ст. 931 Цивільного кодексу України, розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 316 ГК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлений обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов`язань, пов`язаних із перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо). Плата за договором транспортного експедирування здійснюється за цінами, що визначаються відповідно до глави 21 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи за результатами наданих послуг згідно Додаткової угоди № 7 від 01.11.2023 між сторонами підписано Акт наданих послуг № 83 від 23.11.2023 на суму 280 000,00 грн. (з ПДВ) ( а.с. 13).

Акт підписаний керівниками обох сторін та скріплений печатками без наявності претензій щодо наданих послуг.

23.11.2023 Позивач направив на електронну адресу Відповідача рахунок № 1496 від 23.11.2023 р. на суму 280 000,00 грн. (з ПДВ) із посиланням в ньому на договір між сторонами ( а.с. 21).

Позивач вказує, що Відповідач здійснив часткову оплату наданих послуг на загальну суму 130 000,00 грн. (що підтверджується платіжними інструкціями):

- № 1945 від 13.03.2024 на суму 50 000,00 грн. ( а.с. 18);

- № 1783 від 19.01.2024 на суму 30 000,00 грн. ( а.с. 19);

- № 1882 від 22.02.2024 на суму 50 000,00 грн. ( а.с. 20).

Оскільки у цих платіжних інструкціях відповідач у призначенні платежу послався на рахунок позивача № 1496 від 23/11/23, то суд вважає це доказом погодження відповідача з отриманням ним послуги перевезення вантажу на суму 280 000,00 грн., настанням строку оплати цієї послуги і наявності у відповідача всіх первинних документів для внесення повної оплати.

Таким чином залишок заборгованості відповідача перед позивачем становить 150 000,00 грн. ( 280 000,00 - 130 000,00)

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 ГК України).

Судом було встановлено, що позивач надав відповідачу транспортно-експедиторські послуги на загальну суму 280 000,00 грн., які були оплачені лише частково в сумі 130 000,00 грн.

Відповідач не надав доказів більшої сплати коштів, ніж обліковує позивач і не надав доказів повного розрахунку за послуги, строк виконання яких на час вирішення спору, є таким, що настав.

В зв`язку з цим суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та підставність примусового стягнення залишку основної заборгованості в розмірі 150000,00 грн.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача 61 812,76 грн. пені, 76 953,24 грн. як 35 % річних та 22 640,14 грн. інфляційних втрат за прострочення розрахунків.

Відповідно до п. 5.1. Договору, за прострочення в оплаті послуг/робіт/витрат Експедитора понад строк, зазначений у п. 4.1. Договору, Клієнт додатково сплачує штрафні санкції - пеню у розмірі 0,1% від несплаченої суми за кожен день прострочення. Штрафні санкції за не виконання грошових зобов`язань нараховуються протягом усього строку прострочки. Крім того, Клієнт на вимогу Експедитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки, а також 35% (тридцять п`ять відсотків) річних від простроченої суми за неправомірне користування чужими грошовими коштами. Штрафні санкції та інші види компенсацій (інфляційні втрати та плата за використання чужих грошей) стягуються/зараховуються в порядку черговості або сплачуються протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту виставлення рахунку або вимоги, в тому числі надіслані Клієнту засобами факсимільного або електронного зв`язку.

Суд тлумачить, що в даному пункті сторонами узгоджено стягнення інфляційних втрат та збільшений відсоток процентів річних у відповідності до положень ст. 625 ЦК України.

Згідно ст. 1,3 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" пеня встановлюється за домовленістю сторін у договорі, однак при сплаті пені її розмір не повинен перевищувати подвійну облікову ставку, яка діяла в період нарахування пені.

Крім того, за правилами ч. 6 ст. 232 ГК України, чинної на час виникнення спору, нарахування пені має бути припиненим через шість місяців після виникнення прострочки (права на нарахування пені).

Позивач даних обмежень при розрахунку пені дотримався.

Суд, перевіривши нарахування пені в програмі "Ліга Закон" ( а.с. 9-12) встановив правильність її нарахування та ухвалює стягнути з відповідача на користь позивача 61 812,76 грн. пені.

Доказів сплати пені з боку відповідача суду не подано.

Щодо вимог стягнення 76 953,24 грн. як 35 % річних та 22 640,14 грн. інфляційних втрат судом встановлено наступне:

Відповідно до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено розрахунок 35% річних та інфляційних втрат у межах заявленого позивачем періоду, та встановлено, що наданий розрахунок є арифметично правильним та обґрунтованим, відповідає частковим сплатам боргу за послуги з боку відповідача, а відтак вимоги про стягнення 35% річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню.

Доказів сплати 35% річних та інфляційних втрат на підставі ст. 625 ЦК України відповідач суду не надав, тому до примусового стягнення з відповідача на користь позивача належить 76 953,24 грн. як 35 % річних та 22 640,14 грн. інфляційних втрат.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що позивач довів правові підстави позову і свої права на стягнення спірних коштів, строк виконання всіх нарахованих зобов`язань на час вирішення спору є таким, що настав, доказів повної сплати боргу відповідачем суду не подано, тому позов підлягає до повного задоволення і до примусового стягнення з відповідача на користь позивача належить 150 000,00 грн. залишку основного боргу за послугу, 61 812,76 грн. пені, 76 953,24 грн. як 35 % річних, 22 640,14 грн. інфляційних втрат на підставі договору № ТЕК-282 транспортного експедирування від 17.02.2023, укладеного між сторонами.

На підставі ст. 129 ГПК України, оскільки позов задоволено повністю, з відповідача на користь позивача належить стягнути 3736,87 грн. на відшкодування сплаченого судового збору (311 406,14 х 1,5% х 0,8 = 3 736,87).

Ухвалою від 13.03.2025 ( а.с. 48-49) суд задовольнив клопотання позивача за заявою від 12.03.2025 та частково повернув судовий збір з Державного бюджету України в розмірі 934,22 грн., як зайво сплачений, за платіжною інструкцією № 14723 від 28.02.2025 року (повна сума сплати 4 671,09 грн.).

У позові позивач просить зазначити у рішенні суду про те, що органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення у даній справі, проводити нарахування 35% річних та пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України до моменту виконання рішення суду в наступному порядку:

- пені від суми боргу у розмірі 150 000,00 грн. за формулою: сума непогашеної заборгованості х подвійну облікову ставку НБУ в день прострочення х кількість днів прострочення / 100, починаючи з 01.03.2025 р. (наступний день за днем подання позову, згідно якого нарахована пеня до 28.02.2025 р. включно);

- 35% річних від суми боргу у розмірі 150 000,00 грн. за формулою: сума

непогашеної заборгованості х 35% річних Х кількість днів прострочення : кількість днів у відповідному році, починаючи з 01.03.2025 р. (наступний день за днем подання позову, згідно якого нараховані відсотки до 28.02.2025 р.).

Згідно ч. 10 ст. 238 ГПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

Оскільки застосування такого порядку є правом, а не обов`язком суду, суд не приймає рішення в цій частині вимог.

Керуючись ст. 238, 240 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантик Груп" (код 40641829, м. Черкаси, вул. Університетська, 33) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиторська компанія "Вертикаль" ( код 43133523, м. Київ, вул. Глибочицька, 17 приміщення № 711-713 (в літ. "1А") -- 150 000,00 грн. залишку основного боргу за послугу, 61 812,76 грн. пені, 76 953,24 грн. як 35 % річних, 22 640,14 грн. інфляційних втрат на підставі договору № ТЕК-282 транспортного експедирування від 17.02.2023 та 3736,87 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.

Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 днів.

Повне судове рішення складено 19 квітня 2025

Суддя Н.М. Спаських