Ухвала

від 22.04.2025 по справі 910/16557/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 квітня 2025 року

м. Київ

cправа № 910/16557/23

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду

Кондратової І. Д.,

розглянув касаційну скаргу Акціонерного товариства "ДТЕК Одеські електромережі"

на рішення Господарського суду міста Києва

(суддя Карабань Я. А.)

від 03.09.2024

та постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий - Коробенко Г. П., судді: Тищенко А. І., Кравчук Г. А.)

від 04.03.2025

у справі за позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго"

до: 1) Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго",

2) Акціонерного товариства "ДТЕК Одеські електромережі",

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів:

1) Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг,

2) Державне підприємство "Одеський нафтопереробний завод",

3) Фонд державного майна України

про визнання дій неправомірними та відновлення становища, яке існувало до порушення прав.

ВСТАНОВИВ:

1. У жовтні 2023 року Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (далі - позивач, Підприємство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до 1) Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - відповідач-1, Товариство), 2) Акціонерного товариства "ДТЕК Одеські електромережі" (далі - відповідач-2, ДТЕК), в якому просив суд:

- визнати неправомірними та незаконними дії ДТЕК, як адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку та постачальника послуг комерційного обліку та рішення Товариства, як адміністратора комерційного обліку та адміністратора розрахунків, що викладено зокрема в додатку до листа Товариства від 27.05.2021 № 01/21700, в "Узгодженні обсягів комерційного обліку Підприємства з урахуванням прийнятих рішень Товариства за результатами розгляду суперечок щодо комерційного обліку, станом на 04.08.2021 року", щодо покладення обсягів електричної енергії спожитих споживачем Державне підприємство "Одеський нафтопереробний завод" по всім точкам комерційного обліку (ЕІС-кодам: 62Z1196153363484 - м. Одеса, вул. Шкодова гора, 1/1; 62Z3553166795555 - м. Одеса, вул. Шкодова гора, 1/1) за періоди 01.07.2019-31.07.2019, 01.08.2019-31.08.2019, 01.09.2019-30.09.2019, 01.10.2019-31.10.2019, 01.11.2019-30.11.2019,01.12.2019-31.12.2019, 01.01.2020-27.01.2020 включно на балансуючу групу Підприємства, як сторони відповідальної за баланс;

- відновити становище, яке існувало до порушення прав та законних інтересів Підприємства - зобов`язати Товариство, як адміністратора комерційного обліку та адміністратора розрахунків вчинити дії, шляхом зміни сертифікованих даних комерційного обліку в системі управління ринком (платформа MMS), а саме скасувати дані комерційного обліку щодо обсягів електричної енергії покладених на балансуючу групу електропостачальника Підприємства, як постачальника "останньої надії" та сторони відповідальної за баланс, що спожиті за точками комерційного обліку /площадками вимірювання (ЕІС-кодами: 62Z1196153363484 - м. Одеса, вул. Шкодова гора, 1/1; 62Z3553166795555 - м. Одеса, вул. Шкодова гора, 1/1) Державного підприємства "Одеський нафтопереробний завод" (код ЄДРПОУ 41864238) за період 01.07.2019-31.07.2019, 01.08.2019-31.08.2019, 01.09.2019-30.09.2019, 01.10.2019-31.10.2019,01.11.2019-30.11.2019, 01.12.2019-31.12.2019, 01.01.2020-27.01.2020 роки в обсягах за липень 2019 року - 49 233 кВт*год, за серпень 2019 року - 53 104 кВт*год, за вересень 2019 року - 51 852 кВт*год, за жовтень 2019 року - 48 837 кВт*год, за листопад 2019 - 57258 кВт*год, за грудень 2019 року - 36 274 кВт*год, за січень 2020 року - 38 356 кВт*год, провести нове формування сертифікованих даних комерційного обліку та покласти обсяги електричної енергії, використані споживачем Державне підприємство "Одеський нафтопереробний завод" (код ЄДРПОУ - 41864238) після дат, зазначених постачальником у вимогах про відключення споживача за період липень 2019 року - 49 233 кВт*год, за серпень 2019 року - 53 104 кВт*год, за вересень 2019 року - 51 852 кВт*год, за жовтень 2019 року - 48 837 кВт*год, за листопад 2019 - 57258 кВт*год, за грудень 2019 року - 36 274 кВт*год, за січень 2020 року - 38 356 кВт*год на втрати Акціонерного товариства "ДТЕК Одеські електромережі", передати зазначені нові сертифіковані дані комерційного обліку Адміністратору розрахунків та учасникам ринку для здійснення перерахунку платежів.

2. Позов, з посиланням на статті 53, 62, 64 Закону України "Про ринок електричної енергії", обґрунтовано тим, що протягом значного періоду відповідачами порушено права позивача на достовірні дані комерційного обліку, здійснюючи безпідставні та протиправні записи в системі управління ринком електричної енергії щодо купівлі-продажу зазначеної електричної енергії для споживача - Державного підприємства "Одеський нафтопереробний завод", незважаючи на факт зупинення постачальником "останньої надії" купівлі-продажу електричної енергії для зазначеного споживача.

3. 03.09.2024 Господарський суд міста Києва ухвалив рішення, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2025, яким позов задовольнив.

4. 08.04.2025 відповідач-2 подав до Верховного Суду через систему "Електронний суд" касаційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати й направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

5. Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги, установив, що скаргу подано без додержання вимог, викладених у пункті 2 частини четвертої статті 290 ГПК України, який визначає, що до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

6. Вирішуючи питання щодо обов`язку скаржника сплатити судовий збір у встановлених порядку і розмірі, суд виходить з того, що правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011.

7. Згідно з частиною першою статті 4 цього Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

8. Позивач звернувся з позовом у 2023 році з 2-ма вимогами немайнового характеру.

9. Частиною другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір справляється у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

10. Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання касаційної скарги на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

11. Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

12. Згідно зі статтею 6 Закону України "Про судовий збір", у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

13. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" з 1 січня було встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2 684, 00 грн.

14. Відповідно до вимог касаційної скарги, заявник за подання касаційної скарги мав сплатити судовий збір у розмірі 8 588,80 грн, який розраховано таким чином: (2 684,00 грн * 2 (вимоги немайнового характеру) * 200% * 0,8).

15. До касаційної скарги додано платіжну інструкцію № 3885832 від 12.03.2025, яка підтверджує сплату судового збору у сумі 4 844,80 грн, тобто у меншому розмірі, ніж встановлено законом, тому касаційна скарга підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України для надання строку на усунення встановлених недоліків у частині сплати судового збору.

16. Сума судового збору, яку необхідно доплатити заявнику, складає 3 744,00 грн.

17. Також частиною першою статті 300 ГПК України передбачено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

18. Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

19. Таким чином правильність оформлення касаційної скарги, зокрема, її вимоги, зміст та підстави касаційного оскарження, покладається саме на заявника касаційної скарги.

20. Так, відповідно до частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.

21. У касаційній скарзі скаржник визначив, що підставою касаційного оскарження судового рішення є наявність випадку, передбаченого пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки вважає, що відсутня єдина правозастосовча практика Верховного Суду щодо питань застосування пунктів 6.2.3, 7.5, 7.8, 7.10, 7.11 Правил роздрібного ринку електричної енергії, пунктів 11.5.8, 11.5.9, підпункту 2 пункту 11.5.12 Кодексу системи розподілу у взаємозв`язку з пунктом 2 Постанови КМУ від 27.12.2018 № 1209 про затвердження порядку забезпечення постачання електричної енергії захищеним споживачам, які підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спорів.

22. Водночас, відповідно до пункту 6 частини другої статті 290 ГПК України в касаційній скарзі повинні бути зазначені вимоги особи, яка подає скаргу.

23. При цьому, Верховний Суд зазначає, що вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, повинні узгоджуватися з визначеними скаржником підставами касаційного оскарження судових рішень.

24. У прохальній частині касаційної скарги скаржник просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

25. Верховний Суд звертає увагу, що враховуючи повноваження суду касаційної інстанції, передбачених вимогами статті 300 ГПК України, у разі якщо касаційна скарга подається у зв`язку з порушенням норм процесуального права щодо дослідження доказів, то підставою касаційного оскарження в такому разі є пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України.

26. У такому разі касаційна скарга має містити зазначення, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами першою, третьою статті 310 ГПК України призвело до прийняття незаконного судового рішення, та вказати, яким чином це порушення впливає на встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

27. Частиною третьою статті 310 ГПК України передбачено, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо:

1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу; або

2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або

3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або

4) суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

28. У касаційній скарзі скаржник не визначає підставу касаційного оскарження з огляду на допущені процесуальні порушення, що є наслідком для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд.

29. Отже описова частина касаційної скарги містить протиріччя з її прохальною частиною, тому скаржнику слід уточнити підстави касаційного оскарження судових рішень та/або вимоги касаційної скарги.

30. Наведені недоліки щодо змісту касаційної скарги є підставою для залишення її без руху, із наданням скаржнику строку на приведення касаційної скарги у відповідність до вимог пунктів 5, 6 частини другої статті 290 ГПК України шляхом викладення касаційної скарги у новій редакції з урахуванням наведених вище вимог процесуального законодавства.

31. Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

32. Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Керуючись нормами статей 174, 234, 288, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "ДТЕК Одеські електромережі" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.09.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2025 у справі № 910/16557/23 залишити без руху.

2. Встановити скаржнику строк десять днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків касаційної скарги таким способом:

- привести касаційну скаргу у відповідність до вимог пунктів 5, 6 частини другої статті 290 ГПК України шляхом викладення касаційної скарги у новій редакції, з урахуванням недоліків, визначених у пунктах 28-29 цієї ухвали;

- уточнену редакцію касаційної скарги, подану на виконання приписів цієї ухвали, необхідно також надіслати іншим учасникам справи, надавши суду докази такого надіслання з урахуванням положень статті 42 ГПК України;

- надати суду документ, що підтверджує доплату судового збору у розмірі 3 744,00 грн.

3. Роз`яснити скаржнику, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною та буде йому повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя І. Кондратова