Ухвала

від 21.04.2025 по справі 346/1895/25

КОЛОМИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 346/1895/25

Провадження № 2-о/346/181/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2025 р.м. Коломия

Суддя Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області Третьякова І.В., вивчившиклопотання Коломийського психоневрологічного інтернату в інтересах ОСОБА_1 , заінтересована особа: виконавчий комітет Коломийської міської ради, про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною,-

В С Т А Н О В И В:

16.04.2025 року заявник звернувся до Коломийського міськрайонного суду із вказаним клопотанням, в якому просить поновити термін звернення до суду із клопотанням та продовжити строк дії рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 05.04.2022 року про визнання ОСОБА_1 недієздатною. В обгрунтування свого клопотання заявник посилається на те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 влаштована до Коломийського психоневрологічного інтернату, де перебуває на повному державному утриманні з 01.09.2005 року. Рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 04.09.2019 року ОСОБА_1 визнано недієздатною, а рішенням цього ж суду від 05.04.2022 року продовжено строк дії рішення від 04.09.2019 року на два роки. ОСОБА_1 визнана особою з інвалідністю з дитинства І групи «А». Підопічна страждає на стійкий хронічний психічний розлад- важку розумову відсталість з розладами психіки та поведінки, системний недорозвиток мовлення важкого ступеню, обумовлений зниженням інтелекту. Вона не в змозі усвідомлювати наслідків своєї поведінки, не може орієнтуватись в простих життєвих ситуаціях, потребує постійного нагляду та турботи, що і стало причиною звернення до суду. Вказує, що строк звернення до суду пропущено у зв`язку з несвоєчасним виконанням своїх посадових обов`язків працівником інтернату через особисті сімейні проблеми та погіршення стану її здоров`я, що негативно вплинуло на виконання поставлених перед нею завдань.

Суд, вивчивши подані матеріали, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 3ст.294 ЦПК Українисправи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду

Частиною 1статті 300 ЦПК Українивизначено, що суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.

Строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років, що передбачено в ч. 6ст. 300 ЦПК України.

Згідно з ч. 7-9ст.300 ЦПК Україниклопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п`ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного частиною шостою цієї статті. Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною повинно містити обставини, що свідчать про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, підтверджені відповідним висновком судово-психіатричної експертизи. Суд зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною до закінчення строку його дії в порядку, встановленомустаттею 299 цього Кодексу.

Судом встановлено, що рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 04.09.2019 року ОСОБА_1 визнано недієздатною.

Рішенням вказаного суду від 05.04.2022 року, яке набрало законної сили 06.05.2022 року, продовжено строк дії рішення про визнання ОСОБА_1 недієздатною, строком на два роки з дня набрання цим рішенням законної сили, тобто до 06.05.2024 року.

Як передбаченост. 120 ЦПК України, строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Частинами 1,2 ст.127 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є вимога щодо юридичної визначеності, згідно з якою у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. справу «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania). Юридична визначеність вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду.

Згідно з практикою ЄСПЛ для забезпечення оптимального співвідношення права на доступ до правосуддя та принципу правової визначеності у процесі прийняття судом рішення про поновлення строку на звернення до суду мають враховуватися: 1) особливі обставини кожної конкретної справи у системному зв`язку з причинами пропуску строку на звернення до суду; наявність причин непереборного та об`єктивного характеру пропуску строку на звернення до суду; 2) характер права, для захисту якого надійшло звернення до суду, та його значення для сторін; 3) період, який минув з моменту пропуску строку, правові наслідки його поновлення або не поновлення; 4) наявність публічного (суспільного та, меншою мірою, державного) інтересу у справі; 5) фундаментальність значення справи для судової та правозастосовної практики.

Одним із визначальних критеріїв для прийняття судом рішення про поновлення чи непоновлення строку є досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, з обов`язковим врахуванням того, що одним з основних елементів принципу верховенства права є принцип правової визначеності. При цьому дотримання строків однаковою мірою стосується всіх учасників судового спору, які мають абсолютне право на справедливий розгляд справи упродовж розумного строку.

Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу на те, що безпідставне поновлення судами строків є порушенням конвенційних прав та порушенням права на справедливий суд.

Можливість отримати своєчасний судовий захист є головним аспектом реалізації права на доступ до правосуддя. Однак, вказане право не може бути абсолютним і його реалізація повинна бути здійснена в межах певних процесуальних строків.

Тлумачення наведених вище норм дає підстави вважати, що рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною є судовим рішенням з визначеним у ньому строком дії, який не може перевищувати двох років.

З огляду на момент визнання фізичної особи недієздатною, визначенийЦК України, та який пов`язується з моментом набрання законної сили рішенням суду про визнання особи недієздатною, строк дії рішення слід обчислювати саме з цього моменту. Після закінчення цього строку, рішення суду вважається таким, дія якого закінчилася (вичерпана), окрім випадку, якщо не буде подано клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною у строк, визначений процесуальний законом, і таке буде розглянуто судом до закінчення строку його дії в порядку, встановленомуЦПК України.

Клопотання про продовження строку дії вказаного вище рішення суду подано лише 16.04.2025 року, більше ніж через 11 місяців після спливу строку дії попереднього рішення від 05.04.2022 року (яке набрало законної сили 06.05.2022р.) та закінчення строку для звернення до суду з відповідним клопотанням, тобто поза процесуальним строком.

Подання клопотання з порушенням строку, визначеного ч.7ст. 300 ЦПК України, зокрема, подання такого після того, як дія рішення суду закінчилася (вичерпана), має своїм наслідком залишення його без розгляду, адже процесуальним законом не передбачена можливість поновлення такого строку.

Також клопотання підлягає залишенню без розгляду у разі, якщо заявником пропущено строк, визначений частиною сьомоюстатті 300 ЦПК України, без подання заяви про поновлення цього строку або у разі відмови у поновленні цього строку.

Залишення клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною без розгляду не позбавляє заявника права на судовий захист, як опікуна, адже останній також зобов`язаний діяти добросовісно та в інтересах недієздатної особи, та не позбавлений можливості подати нову заяву про визнання особи недієздатної за наявності для цього підстав.

Суд зауважує, що згідно частин 1 та 2ст.39 ЦК Українифізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюєтьсяЦивільним процесуальним кодексом України.

Правилами ч. 1ст. 40 ЦК Українипередбачено, що фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це, тобто після спливу строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною встановлені в ньому юридичні факти втрачають свою дію.

З аналізу наведених положень закону суд висновує, що після спливу строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною встановлені в ньому юридичні факти втрачають свою дію. Відповідно, особа, щодо якої було ухвалено таке рішення, вже не вважається недієздатною, а вважається особою, здатною керувати своїми діями, набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатною своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання. При цьому, права та обов`язки опікуна, визначені уГлаві 6 ЦК України, припиняються.

Положеннями ч. 1, 2ст. 126 ЦПК Українивизначено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом; документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Суд звертає увагу також і на те, що поновлення строку для звернення до суду з цим клопотанням не призведе до настання юридичних наслідків: згідно з ч. 9ст.300 ЦПК Українисуд зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною до закінчення строку його дії, у даному випадку до 06.05.2024 року. Подання до суду цього клопотання після 11 місячного строку унеможливлює виконання судом указаної норми закону. Отже, поновлення строку для звернення до суду з клопотанням про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною у даному випадку неможливе.

З урахуванням викладеного, у зв`язку з пропуском строку для звернення до суду з клопотанням про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною і неможливістю його поновлення, клопотання заявника про продовження строку дії рішення суду про визнання особи недієздатною підлягає залишенню без розгляду.

Разом з тим, суд роз`яснює заявнику, що він не позбавлений права звернутися до суду із заявою про визнання особи недієздатною та призначення опікуна в загальному порядку, установленому законом.

На підставі наведеного та керуючись ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод,ст. 8 Конституції України, ст.39,40,41 ЦК України, ст.120,122,123,126,127,258,259,260,300,354,355 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

в задоволенні клопотання Коломийського психоневрологічного інтернату про поновлення строку звернення до суду із клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною відмовити.

Клопотання Коломийського психоневрологічного інтернату в інтересах ОСОБА_1 , заінтересована особа: виконавчий комітет Коломийської міської ради, про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною - залишити без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя: Третьякова І. В.