Ухвала
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 квітня 2025 року
м. Київ
справа № 991/7319/21
провадження № 51-1325ск25
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 13 січня 2025 року,
встановив:
Вищий антикорупційний суд ухвалою від 23 грудня 2024 року постановив порушити перед Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Житомирської області питання про дисциплінарну відповідальність адвоката ОСОБА_5 та доручив керівнику Північного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги забезпечити безперервну участь у судовому розгляді призначеного захисника ОСОБА_5 незалежно від подальшої участі в судовому засіданні захисника, обраного обвинуваченим.
Обвинувачений ОСОБА_4 зазначену ухвалу в частині забезпечення безперервної участі у судовому розгляді призначеного захисника ОСОБА_5 оскаржив до суду апеляційної інстанції.
Суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ухвалою від 13 січня
2025 року на підставі ч. 4 ст. 399 КПК України відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого.
ОСОБА_4 , не погоджуючись із постановленим судом апеляційної інстанції рішенням, звернувся до Суду з касаційною скаргою, в якій просить його скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Перевіривши касаційну скаргу та долучені до неї матеріали, Суд уважає, що у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 необхідно відмовити з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 392 КПК України в апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, а саме: 1) вироки, крім випадків, передбачених ст. 394 цього Кодексу; 2) ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру; 3) інші ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом.
За змістом ч. 2 ст. 392 КПК України визначено, що ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною першою цієї статті, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою цієї статті.
Згідно з ч. 4 ст. 399 КПК України суддя-доповідач апеляційного суду відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржено виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями статті 394 цього Кодексу.
Як убачається з судового рішення, 23 грудня 2024 року під час судового розгляду Вищий антикорупційний суд постановив ухвалу, якою, зокрема, доручив керівнику Північного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги забезпечити безперервну участь у судовому розгляді кримінального провадження стосовно ОСОБА_4 призначеного захисника ОСОБА_5 незалежно від подальшої участі в судовому засіданні захисника, обраного обвинуваченим.
Суддя суду апеляційної інстанції, перевіряючи апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_4 , на відповідність вимогам ч. 4 ст. 399 КПК України, дійшов висновку про те, що ухвала Вищого антикорупційного суду від 23 грудня 2024 року не відноситься до переліку ухвал суду, які можуть бути оскаржені в апеляційному, а тому не підлягає окремому оскарженню в апеляційному порядку, у зв`язку з чим постановив ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Відтак суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, встановивши, що апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, правомірно постановив ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає
Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 необхідно відмовити.
Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, Суд
ухвалив:
відмовити ОСОБА_4 у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою на ухвалу судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 13 січня 2025 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Суд | Касаційний кримінальний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 22.04.2025 |
Оприлюднено | 23.04.2025 |
Номер документу | 126767281 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини проти власності Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем |
Кримінальне
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду
Марчук Наталія Олегівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні