Рішення

від 15.04.2025 по справі 528/273/25

ГРЕБІНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Гребінківський районний суд Полтавської області

Справа №: 528/273/25

Провадження № 2/528/300/25

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

15 квітня 2025 року м. Гребінка

Гребінківський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді - Вітківського М.О.,

при секретарі - Коваленко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Гребінка без проведення технічної фіксації в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Гребінківської міської ради Полтавської області про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами у порядку спадкування за законом,

в с т а н о в и в:

Представник позивача адвокат Чумарний А.І. звернувся до Гребінківського районного суду Полтавської області з вказаним позовом, яким просить: визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у порядку спадкування за законом право власності на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою в АДРЕСА_1 та в цілому складається з: «А-1, а, а1» - житлового будинку (загальною площею 74,5 кв. м, житловою площею - 28,6 кв. м), «Б» - сараю; «В» - сараю; «Г» - погребу; №1 огорожі; судові витрати віднести на рахунок позивача.

В обгрунтування позову вказує, що відповідно до виписки з погосподарських книг по Березівській сільській раді від 05.12.2024 року № 03-10/108/3 за період з 1991 по 1995 роки в господарстві за особовим рахунком № НОМЕР_1 , що розташоване по АДРЕСА_1 , станом на 15.04.1991 року були зареєстровані та проживали голова домогосподарства, дід позивача по лінії матері ОСОБА_2 , 1919 р.н. та його дружина, баба позивача по лінії матері ОСОБА_3 , 1925 р.н.

Оскільки в будинку за вказаною вище адресою проживали та були зареєстровані станом на 15.04.1991 року дві особи, які не менше трьох років до 15.04.1991 року приймали участь працею та коштами у розбудові господарства двору та не втратили право на частку у ньому, домогосподарство належало ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по 1/2 частині відповідно до правил п. 6 Постанови Пленуму ВСУ № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності».

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер. На час смерті ОСОБА_2 на праві власності належала 1/2 частина житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою в АДРЕСА_1 та в цілому складається з: «А-1, а, а1» - житлового будинку (загальною площею 74,5 кв. м, житловою площею - 28,6 кв. м), «Б» - сараю; «В» - сараю; «Г» - погребу; №1 огорожі. За час свого життя ОСОБА_2 заповіту не склав.

Після смерті ОСОБА_2 його дружина ОСОБА_3 фактично вступила в управління спадковим майном (ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР), а тому вважається такою, що прийняла спадщину після його смерті, але так і не встигла оформити на своє ім`я частину спадкового будинку та померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

На час смерті ОСОБА_3 належав вищевказаний житловий будинок (при чому 1/2 частина по праву власності та 1/2 частина у порядку спадкування за законом після смерті свого чоловіка ОСОБА_2 ) За час свого життя ОСОБА_3 заповіту не склала.

Після смерті ОСОБА_3 спадщину прийняла її дочка ОСОБА_4 (мати позивача) шляхом написання відповідної заяви до нотаріуса, але так і не встигла оформити на своє ім`я спадковий будинок та померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Зазначає, що з метою переоформлення спадщини, позивач, як спадкоємець за законом після смерті своєї матері, звернулася до Лубенської державної нотаріальної контори. Втім, у видачі свідоцтва про право на спадщину на вищевказаний будинок нотаріус йому відмовила. Свої дії мотивувала тим, що відсутні оригінали правовстановлюючих документів на спадкове майно. Інших спадкоємців, які прийняли спадщину після ОСОБА_4 немає.

Внаслідок таких обставини що склалися, з метою захисту прав та охоронюваних законом інтересів представник позивача звертається до суду з позовом про визнання права власності на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами у порядку спадкування за законом.

Ухвалою судді Гребінківського районного суду Полтавської області від 06.03.2025 року відкрито загальне позовне провадження за вищевказаною позовною заявою і призначено підготовче засідання на 01.04.2025 року о 09-00 год. Витребувано з Лубенської державної нотаріальної контори (37502, м. Лубни, Полтавська область, пл. Вокзальна, 7) належним чином завірену копію спадкової справи, відкритої після смерті ОСОБА_4 (померла ІНФОРМАЦІЯ_4 ); у приватного нотаріуса Лубенського районного нотаріального округу Іщенка І.М. (37400, м. Гребінка, Полтавська область, вул. Ярослава Мудрого, 39, тел. 095-364-73-89) належним чином завірену копію спадкової справи, відкритої після смерті ОСОБА_3 (померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ). (а.с.27-29)

11.03.2025 року на виконання ухвали суду від 06.03.2025 року від приватного нотаріуса Лубенського районного нотаріального округу Іщенка І.М., надійшла інформація про те, що спадкова справа, після смерті ОСОБА_3 (померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ), приватним нотаріусом не відкривалась. (а.с.34).

14.03.2025 року на виконання ухвали суду від 06.03.2025 року з Лубенської державної нотаріальної контори надійшла копія спадкової справи №125/198 від 18.04.2005 року відкрита після смерті ОСОБА_3 (померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ); копія спадкової справи №50/25 відкрита після смерті ОСОБА_4 (померла ІНФОРМАЦІЯ_4 ). (а.с.36-52)

Ухвалою Гребінківського районного суду Полтавської області від 01.04.2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.04.2025 року о 10-00 год.

15.04.2025 року у судове засідання позивач та його представник адвокат Чумарний А.І. не з`явилися вони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, натомість представником позивача через канцелярію суду подано заяву про проведення судового засідання без участі сторони позивача, на позовних вимогах наполягає, просить задовольнити. (а.с.34)

Представник відповідача Виконавчого комітету Гребінківської міської ради - Сидоренко Р.М., через систему «Електронний суд» надіслав заяву про розгляд справи без участі сторони відповідача в якій зазначив, що при вирішенні питання про задоволення позову ОСОБА_1 , покладається на розсуд суду. (а.с.55,56)

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст.12 ЦПК України).

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.13 ЦПК України (диспозитивність цивільного судочинства), суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У розумінні цивільно-процесуального закону предмет позову це матеріально-правова вимога позивача, стосовно якої він просить ухвалити рішення, у матеріальному розумінні це певна річ (об`єкт), щодо якої виник спір.

Згідно ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до виписки з погосподарських книг по Березівській сільській раді від 05.12.2024 року № 03-10/108/3 за період з 1991 по 1995 роки в господарстві за особовим рахунком № НОМЕР_1 , що розташоване по АДРЕСА_1 , станом на 15.04.1991 року були зареєстровані та проживали голова домогосподарства, дід позивача по лінії матері ОСОБА_2 , 1919 р.н. та його дружина, баба позивача по лінії матері ОСОБА_3 , 1925 р.н. (а.с.13)

Факт родинних відносин між позивачем та його дідом ОСОБА_2 та бабою ОСОБА_3 підтверджується копією свідоцтва про одруження останніх серії НОМЕР_2 (дата видачі 02.06.1994) (а.с.10 зворот), копією свідоцтва про народження матері позивача ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , серії НОМЕР_3 від 04.11.1992 (а.с.10), копією свідоцтва про укладення шлюбу батьків позивача серії НОМЕР_4 від 1806.1981 (а.с.10 зворот), копією свідоцтва про народження позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серії НОМЕР_5 від 27.02.1982. (а.с.10)

ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Березівка, Гребінківського району, Полтавської області помер дід позивача ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6 , видане Березівською сільською радою, Гребінківського району, Полтавської області 10.04.2002, актовий запис № 09. (а.с.11 зворот)

На час смерті ОСОБА_2 на праві власності належала 1/2 частина житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою в АДРЕСА_1 .

Відповідно до довідки про реєстрацію місця проживання за певний період або на день смерті №03-10/118/3 від 31.12.2024, виданої Виконавчим комітетом Гребінківської міської ради Полтавської області, на день смерті ОСОБА_2 (помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ) з ним за адресою: АДРЕСА_1 , була зареєстрована його дружина ОСОБА_3 . (а.с.21)

Після смерті ОСОБА_2 його дружина ОСОБА_3 фактично вступила в управління спадковим майном (ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР), а тому вважається такою, що прийняла спадщину після його смерті, але так і не встигла оформити на своє ім`я частину спадкового будинку та померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується відповідним свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_7 , видане Березівською сільською радою, Гребінківського району, Полтавської області 30.11.2004, актовий запис № 18. (а.с.12)

Відповідно до довідки про реєстрацію місця проживання за певний період або на день смерті №03-10/119/3 від 31.12.2024, виданої Виконавчим комітетом Гребінківської міської ради Полтавської області, на день смерті ОСОБА_3 (померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ) з нею за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованих осіб, не було. (а.с.21 зворот)

Після смерті ОСОБА_3 спадщину прийняла її дочка ОСОБА_4 (мати позивача) шляхом написання відповідної заяви до нотаріуса, але так і не встигла оформити на своє ім`я спадковий будинок та померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що свідчить копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_8 , видане Березівською сільською радою, Гребінківського району, Полтавської області 25.03.2011, актовий запис № 05. (а.с.12 зворот)

Відповідно до довідки про реєстрацію місця проживання за певний період або на день смерті №03-10/120/3 від 31.12.2024, виданої Виконавчим комітетом Гребінківської міської ради Полтавської області, на день смерті ОСОБА_4 (померла ІНФОРМАЦІЯ_4 ) з нею за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований ОСОБА_1 . (а.с.22)

Відповідно до довідки про підтвердження поштової адреси від 05.12.2024 року №03-10/114/3, виданої Виконавчим комітетом Гребінківської міської ради Полтавської області, домоволодіння розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , згідно з погосподарською книгою №4 на 2016-2024 роки, числиться за ОСОБА_1 . (а.с.13 зворот)

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем станом на 10.12.2024 року проведено технічну інвентаризацію, виготовлено технічний паспорт на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , в цілому складається з: «А-1, а, а1» - житлового будинку (загальною площею 74,5 кв. м, житловою площею - 28,6 кв. м), «Б» - сараю; «В» - сараю; «Г» - погребу; №1 огорожі. Також проведено незалежну оцінку об`єкту нерухомого майна, ринкова вартість об`єкту оцінки становить 60 578 грн. (а.с.14-16, 17-20)

Згідно інформаційної довідки, виготовленої ФОП ОСОБА_6 від 10.12.2024 року № 4572, що житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , в цілому складається з: «А-1, а, а1» - житлового будинку (загальною площею 74,5 кв. м, житловою площею - 28,6 кв. м), «Б» - сараю; «В» - сараю; «Г» - погребу; №1 огорожі. Житловий будинок не зареєстрований. Всі будівлі побудовані до 05.08.1992 року. (а.с.17)

Згідно довідки Комунального підприємства «Лубенське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» від 12.12.2024 року №2473, станом на 31.12.2012 року об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , в КП «Лубенське МБТІ», не зареєстровано. (а.с.17 зворот)

Із постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії №172/02-31 від 29.01.2025 року, що видана, державним нотаріусом Лубенської державної нотаріальної контори Іщенко Г.К., вбачається, що спадкова справа до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 не заводилась, заяв про прийняття спадщини чи відмову від спадщини не подавались. Відповідно до довідки про реєстрацію місця проживання за певний період або на день смерті №03-10/118/3 від 31.12.2024, виданої Виконавчим комітетом Гребінківської міської ради Полтавської області, на день смерті ОСОБА_2 (помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ) з ним за адресою: АДРЕСА_1 , була зареєстрована його дружина ОСОБА_3 , яка прийняла спадщину відповідно до ст. 1268 ЦК України шляхом спільного проживання.

Гребінківською державною нотаріальною конторою відкрито спадкову справу за №125/2005 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 відповідно матеріалів спадкової справи, спадкоємцем, що прийняв спадщину являється дочка ОСОБА_4 , згідно закону, про інших спадкоємців, які б могли прийняти спадщину чи відмовитися від неї невідомо.

Лубенською державною нотаріальною конторою відкрито спадкову справу за №50/2025 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 , відповідно до матеріалів спадкової справи, спадкоємцем що прийняв спадщину є син ОСОБА_1 , згідно закону, інші заяв про прийняття спадщини чи відмову від спадщини не подавались.

Так як спадкоємець ОСОБА_1 не пред`явив оригінали правовстановлюючих документів, які підтверджують право власності зокрема на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , який фактично належав його матері ОСОБА_4 , у видачі свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно, відмовлено. (а.с.23,23 зворот)

Гарантії здійснення права власності та його захисту закріплено й у вітчизняному законодавстві. Так, відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно з нормою ст. 319 ЦК України власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Він сам вирішує, що робити зі своїм майном, керуючись виключно власними інтересами, здійснюючи щодо цього майна будь-які дії, які не повинні суперечити закону і не порушують прав інших осіб та інтересів суспільства. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Відповідно до ст.1217 Цивільного кодексу України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Відповідно до ст. 1218 Цивільного кодексу України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 2 ст. 1223 ЦК у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.

Згідно із ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Згідно ч.1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно ч.3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Статтею 1297 ЦК встановлено обов`язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно.

Згідно інформаційної довідки, виготовленої ФОП ОСОБА_6 від 10.12.2024 року № 4572, що житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , в цілому складається з: «А-1, а, а1» - житлового будинку (загальною площею 74,5 кв. м, житловою площею - 28,6 кв. м), «Б» - сараю; «В» - сараю; «Г» - погребу; №1 огорожі. Житловий будинок не зареєстрований. Всі будівлі побудовані до 05.08.1992 року. (а.с.17)

Згідно довідки Комунального підприємства «Лубенське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» від 12.12.2024 року №2473, станом на 31.12.2012 року об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , в КП «Лубенське МБТІ», не зареєстровано. (а.с.17 зворот)

Вищеназвана будівля за змістом ст. 381 ЦК України є садибою, тобто комплексом житлових, господарських, гаражних, паркових та інших будівель, які становлять єдину господарсько-архітектурну цілісність.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у своїй Постанові від 15.01.2021 року по справі №1540/3952/18 прийшов до наступних висновків:

Індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані у період до 5 серпня 1992 року, не підлягають проходженню процедури прийняття в експлуатацію.

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією висловленою Верховним Судом у постанові від 15 жовтня 2020 року у справі № 623/214/17.

Вперше на законодавчому рівні встановлено порядок та умови прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 1992 року № 449 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів державного замовлення», а до 05 серпня 1992 року закон не передбачав процедуру введення нерухомого майна в експлуатацію при оформленні права власності. Фактично єдиним документом, що засвідчує факт існування об`єкта нерухомого майна й містить його технічні характеристики, є технічний паспорт на такий об`єкт, виготовлений за результатом його технічної інвентаризації (лист Міністерства юстиції України від 23 лютого 2016 року № 8.4-35//18/1).

Через відсутність правовстановлюючих документів на спадковий будинок позивач не має можливості отримати свідоцтво про право на спадщину, що підтверджується Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії виданою державним нотаріусом Лубенської державної нотаріальної контори Ганною Іщенко №172/02-31 від 29.01.2025 року.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У відповідності ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Згідно з вимогами статті 264 ЦПК під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; та докази на їх підтвердження.

Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як роз`яснено в п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року за №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Вирішальним фактором принципу змагальності сторін є обов`язок сторін у доказуванні, які користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості цих доказів.

Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, суд робить висновок про її недоведеність.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Таким чином, на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які позивач посилався як на підставу вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд дійшов висновку, що у позивача існують перешкоди щодо оформлення спадкових прав із-за відсутності у спадкодавця правовстановлюючих документів на спадкове майно, отже суд, використовуючи винятковий спосіб захисту визнання права власності на спадкове майно, дійшов висновку, що позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 223, 247, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Гребінківської міської ради Полтавської області про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами у порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_9 , у порядку спадкування за законом право власності на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою в АДРЕСА_1 та в цілому складається з: «А-1, а, а1» - житлового будинку (загальною площею 74,5 кв. м, житловою площею - 28,6 кв. м), «Б» - сараю; «В» - сараю; «Г» - погребу; №1 огорожі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Складання повного тексту судового рішення відкласти не більше як на десять днів з дня закінчення розгляду справи, і визначити кінцеву дату складення повного судового рішення 25.04.2025 року.

На виконання п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України судом зазначається повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_9 , (проживає за адресою: АДРЕСА_2 )

Відповідач: Виконавчий комітет Гребінківської міської ради Полтавської області, ЄДРПОУ 04057406, (юридична адреса: 37400, м. Гребінка, Полтавська область, вул. Олексія Припутня, буд.1)

Повний текст рішення складено 22.04.2025

Суддя М. О. Вітківський