Рішення

від 16.04.2025 по справі 536/1330/24

КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 536/1330/24

Провадження № 2/536/86/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2025 року м. Кременчук

Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі:

Головуючого судді Колотієвського О.О.,

за участю секретаря судового засідання Коваль В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Кременчуці цивільну справу за позовом Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області, в інтересах держави в особі органу уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Кременчуцької районної військової (державної) адміністрації до Піщанської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, ОСОБА_1 , третя особа: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», про визнання незаконним та скасування рішення сільської ради, визнання недійсними Державного акту на право власності на земельну ділянку та скасування речових прав на нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ:

Позов обгрунтовано зокрема тим, що Кременчуцькою окружною прокуратурою Полтавської області встановлені порушення вимог земельного та лісового законодавства під час формування та передачі у приватну власність Піщанською сільською радою Кременчуцького району Полтавської області (далі - відповідач - 1) у приватну власність земельної ділянки з кадастровим номером 5322483805:05:005:0341.

Так, рішенням Піщанської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області від 15.05.2012 «Про надання земельної ділянки у власність громадянці ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 » затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передано у власність ОСОБА_1 (далі - відповідач - 2) земельну ділянку площею 0,1202 га з кадастровим номером 5322483805:05:005:0341, що розташована по АДРЕСА_1 , для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

На підставі зазначеного рішення відповідачем ОСОБА_1 отримано Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,1202 га з кадастровим номером 5322483805:05:005:0341 ЯМ № 261060, який 20.09.2012 зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі під № 532240001005462.

Разом з тим, окружною прокуратурою встановлено, що вищезазначена земельна ділянка сформована та вибула у приватну власність на підставі рішення Піщанської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області від 15.05.2012 всупереч вимогам земельного і лісового законодавства, оскільки в силу положень ст. ст. 20, 57, 84 Земельного кодексу України та ст. 5 Лісового кодексу України спірна земельна ділянка належить до земель державної власності лісогосподарського призначення та повинна використовуватись для ведення лісового господарства в порядку, визначеному Лісовим кодексом України.

Відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

Планово-картографічні матеріали лісовпорядкування складаються на підставі натурних лісовпорядних робіт та камерного дешифрування аерознімків, містять детальну характеристику лісу. Перелік планово- картографічних лісовпорядкувальних матеріалів, методи їх створення, масштаби, вимоги до змісту та оформлення, якості виготовлення тощо регламентується галузевими нормативними документами. Зокрема, за змістом пункту 1.1 Інструкції про порядок створення і розмноження лісових карт, затвердженої Держлісгоспом СРСР 11.12.1986, планшети лісовпорядкування відносяться до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування, а частина друга зазначеної Інструкції присвячена процедурі їх виготовлення.

Отже, при вирішенні питання щодо перебування земельної лісової ділянки в користуванні державного лісогосподарського підприємства необхідно враховувати положення п. 5 розділу VIII «Прикінцеві положення» Лісового кодексу України.

Таким чином, планово-картографічні матеріали лісовпорядкування є належними доказами наявності права постійного користування спеціалізованого державного лісогосподарського підприємства, про що неодноразово висловлено судами вищої інстанції, зокрема у постановах Верховного Суду України від 30.09.2015 у справі № 6-196цс15 від 24.12.2014 у справі № 6-212цс14, від 21.01.2015 у справі № 6-224цс14, у правових висновках Верховного Суду, викладених в постановах від 30.01.2018 у справі № 707/2192/15-ц, від 21.02.2018 у справі 488/5476/14-ц, від 07.10.2020 у справі № 369/16418/18, від 30.09.2020 у справі № 363/669/17 та постановах Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц, від 07.11.2018 у справі № 488/6211/14-ц, від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 та від 13.06.2018 у справі № 369/1777/13-ц.

Згідно інформації Державного підприємства «Харківська державна лісовпорядна експедиція» Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання «Укрдержліспроект» № 194 від 12.05.2023 згідно матеріалів лісовпорядкування 2017 року земельна ділянка з кадастровим номером 5322483805:05:005:0341 площею 0,1202 га накладається на землі Державного лісового фонду України, площа перетину 0,1202 га (квартал 47 Градизького лісництва Філії «Кременчуцьке лісове господарство» ДП «Ліси України»).

Згідно викопіювань кварталу 47 Градизького лісництва з планово- картографічних матеріалів лісовпорядкування ДП «Кременчуцький лісгосп» 1979, 1989, 2007 та 2017 років (планшет № 13) спірна земельна ділянка нанесена на планово-картографічні матеріали ДП «Кременчуцьке лісове господарство».

Відповідно до висновку судової комплексної земельно-технічної, оціночно-земельної експертизи Полтавського НДЕКЦ МВС від 03.01.2024 № КСЕ-19/117-23/16061 за результатами проведеного дослідження встановлено, що відповідно до даних, які містяться в планово-картографічних матеріалах лісовпорядкування, земельна ділянка з кадастровим номером 5322483805:05:005:0341, знаходиться в межах земель Державного лісового фонду в межах кварталу 47 Градизького лісництва Філії «Кременчуцьке лісове господарство». Площа накладання становить 0,1202 га.

Згідно таксаційного опису земельних ділянок лісового фонду Градизького лісництва (Ліси у межах населених пунктів згідно матеріалів лісовпорядкування 2017 року) в межах кварталу 47 земельні ділянки мають наступну характеристику: виділ 40 - напіввідкриті простори з рівномірним розміщенням дерев, підлісок; виділ 41 - біополяна; виділи 42, 43 землі лісового фонду - напіввідкриті простори з рівномірним розміщенням дерев, виділ 44 - відкриті простори без дерев, виділ 45 - рослинність осокова, відкриті простори без дерев.

Згідно таксаційного опису земельних ділянок лісового фонду Градизького лісництва (згідно матеріалів лісовпорядкування 2007 року) земельні ділянки мають наступну характеристику: в межах кварталу 47 виділів 31- підлісок, закриті простори-деревостани горизонтальної замкнутості; 32 - землі лісового фонду - відкриті простори без дерев, біополяна; 33, 34 - підлісок, закриті простори з рівномірним розміщенням дерев, 35 - рослинність осокова, відкриті простори без дерев.

Таким чином, факт віднесення спірної земельної ділянки до земель лісогосподарського призначення підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування Філії «Кременчуцьке лісове господарство» Слобожанського офісу ДП «Ліси України», листом Державного підприємства «Харківська державна лісовпорядна експедиція» Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання «Укрдержліспроект» № 194 від 12.05.2023 та висновком судової комплексної земельно-технічної, оціночно-земельної експертизи Полтавського НДЕКЦ МВС від 03.01.2024 № КСЕ-19/117-23/16061.

З огляду на викладене та враховуючи, що спірна земельна ділянка відносилась до земель лісогосподарського призначення державної власності, а не до земель комунальної форми власності, рішення Піщанської сільської ради від 15.05.2012 прийняте з перевищенням наданих законом повноважень та всупереч п. «ґ» ч. 4 ст. 84, ч. 2 ст. 56, ч. 5 ст. 116, ч. З ст. 122 Земельного кодексу України.

На підставі вищевикладеного, просили суд ухвалити рішення, яким:

1. Визнати незаконним та скасувати рішення Піщанської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області від ,5.05.2012 «Про надання земельної ділянки у власність громадянці ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 » щодо передачі у власність ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 5322483805:05:005:0341 площею 0,1202 га, що розташована по АДРЕСА_1 .

2. Визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку ЯМ 261060 на земельну ділянку 5322483805:05:005:0341, виданий ОСОБА_1 .

3. Витребувати на користь власника Кременчуцької районної військової (державної) адміністрації (ЄДРПОУ 22543942, вул. Соборна, 14/23, м. Кременчук, 39600) з володіння ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) земельну ділянку площею 0,1202 га з кадастровим номером 5322483805:05:005:0341.

4. Скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки загальною площею 0,1202 га з кадастровим номером 5322483805:05:005:0341 з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо даної земельної ділянки.

5. Стягнути з відповідачів на користь Полтавської обласної прокуратури (м. Полтава, вул. 1100-річчя Полтави, 7, р/р UA 18201720343130001000006160, банк ДКСУ м. Київ МФО 820172, код ЄДРПОУ 02910060) судовий збір в сумі 12112 грн.

02.07.2024 року надійшов відзив на позов, який обґрунтований зокрема тим, що відповідно до Земельного кодексу громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної та комунальної власності в таких розмірах для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара.

Передача земельних ділянок безкоштовно у власність громадян здійснюється один раз за кожним видом використання, тобто кожен громадянин України має право безкоштовно отримати у свою приватну власність шість земельних ділянок різного цільового призначення (ст. 116 Земельного кодексу України).

Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель, державної або комунальної власності мають звернутися з клопотанням до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає ці земельні ділянки у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України: сільської, селищної, міської ради (якщо питання стосуються земель комунальної власності, які розташовані в населених пунктах).

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Категорія земель та вид цільового призначення земельної ділянки визначаються в межах відповідного виду функціонального призначення території, передбаченого затвердженим комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади або генеральним планом населеного пункту (ст.20 ЗК ).

Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об`єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

Встановлення цільового призначення земельної ділянки може здійснюватися без додержання вимог, передбачених абзацом першим цієї частини, у випадках зміни виду цільового призначення земельної ділянки в межах категорії земель сільськогосподарського призначення (крім віднесення їх до земельних ділянок для садівництва, зміни цільового призначення земельних ділянок під полезахисними лісовими смугами).

У разі прийняття уповноваженим органом рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки потрібно замовити в землевпорядній організації виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Для затвердження проект землеустрою подається до органу місцевого самоврядування із клопотанням про затвердження проекту. Рішення про затвердження проекту землеустрою є одночасно рішенням про передачу земельної ділянки у власність чи у користування.

Рішенням 14 сесії Піщанської сільської ради 6 скликання від 15.05.2012 «Про надання земельної ділянки у власність громадянці ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 » відповідно до ст.ст.12,40, 118,121, 125,134ЗК України, затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 із земель не наданих у власність та користування (рілля) земельну ділянку площею 0,1202 га, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (землі відведені під будівництво (будівництво не розпочато) в межах АДРЕСА_1 .

На підставі цього гр. ОСОБА_1 отримано державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,1202 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд з кадастровим номером 5322483805:05:005:0341, ЯМ261060 номер 31162544 зареєстрований 20.09.2012.

Таким чином, рішення 14 сесії Піщанської сільської ради 6 скликання від 15.05.2012 «Про надання земельної ділянки у власність громадянці ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 », згідно якого передано у власність земельну ділянку, яка відносилася до земель запасу та земель, не наданих у власність та постійне користування в межах населених пунктів (які не надані у тимчасове користування) прийняте в межах повноважень Піщанської сільської ради відповідно до ст.ст. 12, 20, 40,116, 122,125 Земельного кодексу України.

На підставі вищевикладеного просили суд ухвалити рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Представник позивача в судовому засіданні наполягав на задоволенні позову.

Представники відповідачів в судовому засіданні заперечували проти задоволення позову.

Предстаник третьої особи в судове засідання не з`язвився.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить такого висновку.

Так, судом встановлено, що 02.07.2024 року надійшов відзив на позов, який обґрунтований зокрема тим, що відповідно до Земельного кодексу громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної та комунальної власності в таких розмірах для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара.

Передача земельних ділянок безкоштовно у власність громадян здійснюється один раз за кожним видом використання, тобто кожен громадянин України має право безкоштовно отримати у свою приватну власність шість земельних ділянок різного цільового призначення (ст. 116 Земельного кодексу України).

Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель, державної або комунальної власності мають звернутися з клопотанням до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає ці земельні ділянки у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України: сільської, селищної, міської ради (якщо питання стосуються земель комунальної власності, які розташовані в населених пунктах).

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Категорія земель та вид цільового призначення земельної ділянки визначаються в межах відповідного виду функціонального призначення території, передбаченого затвердженим комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади або генеральним планом населеного пункту (ст.20 ЗК ).

Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об`єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

Встановлення цільового призначення земельної ділянки може здійснюватися без додержання вимог, передбачених абзацом першим цієї частини, у випадках зміни виду цільового призначення земельної ділянки в межах категорії земель сільськогосподарського призначення (крім віднесення їх до земельних ділянок для садівництва, зміни цільового призначення земельних ділянок під полезахисними лісовими смугами).

У разі прийняття уповноваженим органом рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки потрібно замовити в землевпорядній організації виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Для затвердження проект землеустрою подається до органу місцевого самоврядування із клопотанням про затвердження проекту. Рішення про затвердження проекту землеустрою є одночасно рішенням про передачу земельної ділянки у власність чи у користування.

Рішенням 14 сесії Піщанської сільської ради 6 скликання від 15.05.2012 «Про надання земельної ділянки у власність громадянці ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 » відповідно до ст.ст.12,40, 118,121, 125,134ЗК України, затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 із земель не наданих у власність та користування (рілля) земельну ділянку площею 0,1202 га, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (землі відведені під будівництво (будівництво не розпочато) в межах АДРЕСА_1 .

На підставі цього гр. ОСОБА_1 отримано державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,1202 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд з кадастровим номером 5322483805:05:005:0341, ЯМ261060 номер 31162544 зареєстрований 20.09.2012 року.

В той час, позивач вважає, що правові підстави для передання спірної земельної ділянки у приватну власність суперечить законодавству, а тому передана з його порушенням, а тому підлягає поверненню у державну власність.

Суд звертає увагу, що 09 квітня 2025 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача».

Новий закон доповнює ст. 388 ЦК України ч. 3, яка передбачає нові випадки в яких держава не може витребувати майно у добросовісного набувача, і звучить нова частина так:

Держава, територіальна громада, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті, також не може витребувати майно від добросовісного набувача на свою користь, якщо:

1) з моменту реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності першого набувача на нерухоме майно, передане такому набувачеві з державної або комунальної власності у приватну власність, незалежно від виду такого майна, минуло більше десяти років;

2) з дати передачі першому набувачеві з державної або комунальної власності у приватну власність нерухомого майна, щодо якого на момент такої передачі законодавством не була встановлена необхідність державної реєстрації правочину або реєстрації права власності, минуло більше десяти років.

При цьому зміна першого та подальших набувачів, не змінює порядку обчислення та перебігу граничного строку для витребування такого майна.

Фактично доповнення ст. 388 ЦК України чітко визначає преклюзивний строк в межах якої держава може витребувати майно та момент початку такого строку (тобто реалізувати своє право на захист). Це так само усуває правову невизначеність, зменшує ризики маніпуляцій і забезпечує передбачуваність правовідносин. Нагадаю, що попередня редакція Цивільного кодексу України не містила чіткого визначення строків та умов за яких право добросовісного набувача підлягало захисту.

Винятки коли частини 3 статті 388 ЦК України не діє:

Варто зазначити, дія ч. 3 ст. 388 ЦК України не поширюється на наступні випадки:

- майно вибуло з володіння власника та належить чи належало до об`єктів критичної інфраструктури;

- майно належить чи належало до об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави;

- майно належить чи належало до об`єктів та земель оборони;

- майно належить чи належало до об`єктів або територій природно-заповідного фонду, за умови наявності підтвердних документів про статус таких об`єктів (територій) на момент вибуття з володіння;

- майно належить чи належало до гідротехнічних споруд, за умови наявності підтвердних документів про статус таких об`єктів на момент вибуття з володіння;

- майно належить чи належало до пам`яток культурної спадщини, які не підлягали приватизації.

Отже, винятки визначені ч.3 ст.388 ЦК України, не відносяться до спірних правовідносин, тому слід застосовувати положення п.1 ч.3 ст.388 ЦК України, відповідно до якого, з моменту реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності першого набувача на нерухоме майно, передане такому набувачеві з державної або комунальної власності у приватну власність, незалежно від виду такого майна, минуло більше десяти років.

Так, не оспорюється сторонами, що ОСОБА_1 отримано Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,1202 га з кадастровим номером 5322483805:05:005:0341 ЯМ № 261060, який 20.09.2012 року зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі під № 532240001005462.

Отже, 21.09.2022 року сплив визначений законом строк, в межах якого держава могла витребувати майно.

Оскільки строк звернення до суду з відповідним позовом задля захисту цивільного права сплив, тому суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 76, 82, 133, 137, 141, 258-259, 263-265, 273, 280-284, 287, 352 ЦПК України, 388 ЦК України,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області, в інтересах держави в особі органу уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Кременчуцької районної військової (державної) адміністрації до Піщанської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, ОСОБА_1 , третя особа: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», про визнання незаконним та скасування рішення сільської ради, визнання недійсними Державного акту на право власності на земельну ділянку та скасування речових прав на нерухоме майно відмовити.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги на рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяО. О. Колотієвський