Рішення від 10.04.2025 по справі 332/6377/24

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/6377/24

Провадження № 2/332/555/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2025 р. м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді: Яцуна О.С.,

при секретарі судового засідання: Чуб С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Гуляйпільської міської територіальної громади в особі Гуляйпільської міської військової адміністрації, Товариства з обмеженою відповідальністю «Надія» про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Гуляйпільської міської територіальної громади в особі Гуляйпільської міської військової адміністрації, Товариства з обмеженою відповідальністю «Надія» про визнання права власності.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що він в період часу з березня 1977 року по січень 2000 року був членом колгоспу iм. Iллiча, колективного сільськогосподарського підприємства iм. Iллiча Новомиколаївської сільської ради Гуляйпiльського району Запорізької областi, правонаступником якого є ТОВ «Надія».

У 1984 роцi він отримав для проживання житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , в якому зареєстрований та проживає до теперiшнього часу разом зi своєю родиною.

Протягом перiоду з 1984 року по 1991 рiк він частинами вносив оплату за отриманий житловий будинок в касу колгоспу iм. Iллiча, де на той час працював ветеринарним лiкарем. Встановлена колгоспом вартiсть житлового будинку була сплачена повнiстю, заборгованостi перед КСП iм. Iллiча не було.

Пiд час пiдготовки документiв для реєстрації права власностi на належний позивачу житловий будинок в ЄДРРПНМ ним було виявлено втрату правовстановлюючого документа на нерухоме майно.

В результатi опрацьованих архiвiв та задокументованих вiдомостей наявних у розпорядженнi Гуляйпільської міської територіальної громади в особі Гуляйпільської міської військової адміністрації надано довiдки з повiдомленням про вiдсутнiсть вiдомостей про право власностi та копiй вiдповiдних документiв, а також довiдка, що на балансi виконавчих органiв, комунальних підприємств Гуляйпiльської мiської ради та у Перелiку об`єктів комунальної власностi Гуляйпiльської мiської територiальної громади вiдповiдне нерухоме майно не перебуває.

Отже, у зв`язку з тим, що в позасудовому порядку позивач не може оформити право власності на будинок, він просить суд визнати за ним право власності на будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалою суду від 13.11.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження, сторонам наданий строк для надання заяв по суті.

Ухвалою суду від 22.01.2025 закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду по суті.

Від представника позивача адвоката Єрьоміної Є.В., надійшла заява про розгляд справи без участі сторони позивача.

Від представника Гуляйпільської міської територіальної громади в особі Гуляйпільської міської військової адміністрації в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи без участі їх представника, не заперечують щодо задоволення позову.

Від представника ТОВ «Надія» надійшла заява про розгляд справи без участі їх представника, не заперечують щодо задоволення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, дав оцінку зібраним у справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясування обставин справи, дійшов до наступних висновків.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Позивач ОСОБА_1 в період часу з березня 1977 року по січень 2000 року був членом колгоспу iм. Iллiча, колективного сільськогосподарського підприємства iм. Iллiча Новомиколаївської сільської ради Гуляйпiльського району Запорізької областi, правонаступником якого є ТОВ «Надія», що підтверджується копією трудової книжки (а.с.12-17).

Згідно довідки № 16, наданою ТОВ «Надія» 15.05.2024, у 1984 році позивачеві ОСОБА_1 , як члену колгоспу ім. Ілліча, правонаступником якого є ТОВ «Надія», було надано житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 . Житловий будинок був наданий як члену колгоспу на виплату за 5000,00 рублів. Вартість будинку була погашена повністю, заборгованості перед господарством немає (а.с. 18).

Згідно довідки № 96, наданою ТОВ «Надія» 27.08.2024, в розпорядженні ТОВ «Надія» відсутні документи та інші відомості про права власності та правовстановлюючі документи на житловий будинок (а.с. 40).

Згідно довідки № 97, наданою ТОВ «Надія» 27.08.2024, до об`єктів приватної та колективної власності ТОВ «Надія» не включено об`єкт нерухомого майна, а саме житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 . Також будинок не перебуває на балансі ТОВ «Надія» (а.с. 41).

Згідно довідки № 01-35/1388, наданою Гуляйпільською міською військовою адміністрацією 06.08.2024, в розпорядженні комітету Гуляйпільської міської ради та її виконавчих органах відсутні документи та інші відомості про права власності та правовстановлюючі документи на житловий будинок (а.с. 42).

Згідно довідки № 01-35/138, наданою Гуляйпільською міською військовою адміністрацією 06.08.2024, до Переліку об`єктів комунальної власності Гуляйпільської міської територіальної громади не включено об`єкт нерухомого майна, а саме житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 . Також будинок не перебуває на балансі виконавчих органів та комунальних підприємств Гуляйпільської міської ради (а.с. 43).

З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 19.12.2023, відомості щодо права власності на спірний будинок відсутні (а.с. 48).

Згідно відомостей з витягу домової книги, що не містить ані дати її початку, ані дати її закінчення, вбачається, що відповідальним за ведення книги та прописки по будинку є позивач (а.с. 44-46).

На аркуші судової справи 46 вбачається зазначення осіб, які були зареєстровані та/або проживали в будинку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: позивач ОСОБА_1 , 03.05.1958, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . З даного витягу домової книги неможливо встановити ким є особи, зазначені у ній, чи мають вони відношення безпосередньо до позивача, в який період ці особи були зареєстровані та/або проживали в спірному будинку, адже, як вже було зазначено, витяг з домової книги не містить жодної дати.

Позов обґрунтовано наявністю підстав для застосування положень ст. 392 ЦК України, а саме посиланням на втрату позивачем документа, який засвідчує його право власності.

Позивачем до матеріалів справи долучено дві копії технічних паспортів 2004 року та 2024 року (а.с. 20-33, 35-39).

Як зазначено позивачем у позові, право власності на будинок зареєстровано в реєстрі за реєстраційним номером 20 кн. 9 (інвентарний номер 22) 22 числа (місяць не зазначено) 2004 року Пологівським державним комунальним підприємством «Імпульс» (а.с. 4). Так, судом встановлено, що дійсно, на першому аркуші технічного паспорту 2004 року є певний штамп, однак, суд позбавлений можливості встановити, що цей штамп взагалі підтверджує право власності на будинок, що це саме та реєстрація права власності, про яку зазначає позивач, адже штамп є нечитабельним. Клопотання про витребування доказів на підтвердження реєстрація права власності на нерухоме майно стороною позивача заявлено не було, доказів про безпосереднє звернення позивача до КП «Імпульс» суду також не надано, крім того, позивачем не було заявлено клопотання про допит свідків.

Технічний паспорт не є правовстановлюючим документом, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, він лише описує об`єкт та визначає його складові для подальших дій.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1)реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

На момент отримання позивачем будинку, 1984 рік, діяв Цивільний кодекс Української РСР в редакції від 18.07.1963 (надалі ЦК УРСР).

Згідно ст. 128 ЦК УРСР, право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

Позивач посилається на ст. 227 ЦК УРСР, якою визначено, що договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору. Договір купівлі-продажу жилого будинку підлягає реєстрації у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів.

Матеріали справи не містять жодного документального підтвердження того факту, що між позивачем та колгоспом ім. Ілліча, правонаступником якого є ТОВ «Надія», був укладений саме договір купівлі-продажу, про цей вид договору не йдеться у жодній з долучених довідок. У позові ОСОБА_1 зазначає про втрату «правовстановлюючого документа», а також про те, що він звертався до ТОВ «Надія» для отримання «договору купівлі-продажу або інших документів, що підтверджують факт передачі йому спірного житлового будинку».

Тобто, взагалі невідомо який саме правовстановлюючий документ на будинок за адресою: АДРЕСА_2 , існував у позивача, відповідно, наразі суд позбавлений можливості встановити, які саме норми законодавства діяли на момент вчинення правочину, а оскільки суд позбавлений можливості встановити факт реєстрації права власності в порядку, визначеному на час виникнення правочину у зв`язку з відсутністю належних доказів, суд не вбачає і підстав для застосування ст. 392 ЦК України.

Відсутність у власності та на балансі відповідачів спірного будинку не підтверджує перехід права власності на нього до позивача.

Ураховуючи, що відповідно до ст. 328 ЦК України, набуття права власності це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, передбаченому ст. 392 ЦК України.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд України у постановах від 24.06.2015 у справі № 6-318цс15, від 21.11.2018 у справі № 920/615/16 та Верховний Суд у постановах від 07.08.2019 у справі № 902/869/17, від 22.02.2020 у справі № 5006/5/39б/2012.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, враховуючи наведені вище обставини, зважаючи на всі вищезазначені норми закону, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 належним чином необґрунтованими та недоведеними, у зв`язку з чим вони не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 5, 12, 13, 263, 265, 268 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Гуляйпільської міської територіальної громади в особі Гуляйпільської міської військової адміністрації (юридична адреса: Запорізька область, Пологівський район, м. Гуляйполе, вул. Шевченка, буд. 15/2; адреса фактичного місцерозташування: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 117-б, ЄДРПОУ 04526970), Товариства з обмеженою відповідальністю «Надія» (місцерозташування: Запорізька область, Пологівський район, с. Новомиколаївка, вул.Центральна, буд. 3, ЄДРПОУ 30000958) про визнання права власності відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Повний текст рішення складений 22.04.2025.

Суддя О.С. Яцун