Вирок

від 22.04.2025 по справі 756/2695/24

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Оболонський районний суд міста Києва

м. Київ, вул. Левка Лук`яненка, 2є, 04212, (044) 418-73-60

Справа № 756/2695/24

Провадження № 1-кп/756/863/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2025 року м. Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

потерпілої ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 62023100120000619 за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Світловодськ Кіровоградської області, громадянина України, військовослужбовця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

в с т а н о в и в:

Командир 1 зенітного артилерійського взводу 1 зенітної артилерійської батареї зенітного ракетно-артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ОСОБА_6 , 18.08.2023, приблизно о 19 год. 40 хв., не маючи посвідчення водія відповідної категорії, керуючи технічно справним автомобілем 3А3-1102, реєстраційний номер НОМЕР_2 , у порушення вимог п. п. 1.5. 2.1, 2.3 та п. 18.1 Правил дорожнього руху, діючи необережно, рухаючись проїзною частиною проспекту Степана Бандери в Оболонському районі міста Києва у напрямку від вулиці Йорданської на з`їзді до вулиці Богатирської, порушуючи вимоги пункту 18.1 ПДР не зменшив швидкість і не зупинився перед нерегульованим пішохідним переходом, внаслідок чого допустив наїзд на ОСОБА_8 , спричинивши їй середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю та підтвердив обставини вчиненого ним кримінального правопорушення, а саме пояснив, що 18.08.2023 р. приблизно о 19 год. 40 хв. він керував автомобілем марки 3А3-1102, реєстраційний номер о НОМЕР_3 по проспекту Степана Бандери у м. Києві у напрямку від вулиці Йорданської на з`їзді до вулиці Богатирської, не маючи посвідчення водія відповідної категорії. Попереду був пішохідний перехід, однак він не зменшив швидкість і не зупинився перед пішохідним переходом, внаслідок чого здійснив наїзд на потерпілу ОСОБА_8 . Зазначив, що вину визнає, розкаюється. Він добровільно відшкодовував потерпілій шкоду на лікування. Цивільний позов визнає на суму документально підтвердженого лікування, а моральну шкоду визначає в розмірі 20 000,00 грн.

Показання обвинуваченого ОСОБА_9 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумнівну щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Суд, з`ясувавши в учасників судового провадження чи правильно вони розуміють зміст обставин, викладених в обвинувальному акті, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, пояснивши, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, врахувавши згоду учасників судового провадження, ухвалив визнати недоцільним дослідження всіх доказів стосовно фактичних обставин справи, оскільки вони ніким не оспорюються, обмежившись наданими обвинуваченим показаннями, а також документами, які характеризують особу обвинуваченого та документами на підтвердження цивільного позову.

Суд дійшов висновку, що діяння обвинуваченого необхідно кваліфікувати за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

При призначенні покарання обвинуваченому, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно ст. 12 КК України є нетяжким злочином, а також особу винуватого та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає: 1) щире каяття, що виявилось у визнанні обвинуваченим своєї вини, його позиції під час розгляду справи і осуду свої поведінки; 2) добровільне часткове відшкодуванням шкоди, що підтверджено документально.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

В якості даних, які характеризують особу обвинуваченого, суд приймає до уваги, що ОСОБА_9 є раніше не судимим, за місцем проживання негативних відомостей на нього не надано, є військовослужбовцем і за місцем служби характеризується позитивно. Відомостей про перебування на обліку у лікарів нарколога і психіатра, суду не надано.

Керуючись статтями 65-67 КК України, суд знаходить необхідним призначити ОСОБА_6 покарання у виді штрафу в межах санкції частини 1 ст. 286 КК України, яке буде необхідним і достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, з призначенням передбаченого санкцією ч. 1 ст. 286 КК України обов`язкового додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами на мінімальний строк.

При цьому, в силу ст. 55 КК України, відсутність у обвинуваченого права керування транспортним засобом не є перешкодою для призначення йому додаткового покарання у виді позбавлення права керування. Така правова позиція відповідає висновкам, викладеним у постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, від 4 вересня 2023 року у справі № 702/301/20.

Крім того, потерпілою ОСОБА_8 у кримінальному провадженні заявлений цивільний позов, в якому остання просить стягнути з обвинуваченого на свою користь розмір матеріальної шкоди - 45 226 грн. 50 коп. та розмір моральної шкоди - 30 000 грн. 00 коп.

Статтею 128 КПК України передбачено, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

У частині заявленої матеріальної шкоди, потерпілою вказано, що останньою понесені фактичні витрати на придбання ліків, проведення лікування та у подальшому витрати, які їй доведеться понести на реабілітацію та лікування.

Заявлена моральна шкода обґрунтована обсягом і характером завданих потерпілій моральних страждань, зміною звичного способу життя, тривалістю лікування і його наслідками, ступенем вини обвинуваченого.

Відповідно до статей 1166, 1167 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Частинами 1, 2 ст. 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Частинами 1, 2 ст. 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

На підтвердження суми витрат на лікування потерпілою надані касові і товарні чеки, медична виписка з історії хвороби.

Так, потерпілою заявлена до відшкодування сума матеріальної шкоди 45226,50 грн., з яких 28226,50 грн. - фактично понесені витрати, і 17000,00 грн. витрати на реабілітацію, які потерпіла очікує понести.

Відповідно до виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 14115, ОСОБА_8 отримала перелами ребер, та закритий уламковий перелом обох кісток правої гомілки зі зміщенням уламків, закритий уламковий перелом правої ключиці зі зміщенням уламків. Їй проведено операцію: відкрита репозиція, МОС правої ключиці пластиною і гвинтами, БІОС правої в/гомілкової кістки інтрамедулярним стержнем.

Виходячи з пояснень потерпілої і наявної медичної документації, суд погоджується із тим, що потерпіла потребувала сторонньої допомоги після операції, оскільки не могла вільно пересуватись. Тому, суд приймає заявлені витрати з оплати послуг догляду в розмірі 5600 грн. та 2800 грн. на користь ФОП ОСОБА_10 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 »), які підтверджені квитанціями від 27.11.2023 р. та 11.12.2023 р., договором про надання послуг від 27.11.2023 року. Водночас, суд відхиляє заявлені витрати в сумі 10 000,00 грн. з оплати послуг догляду на корить ОСОБА_12 , оскільки такі витрати не підтверджені.

Також, суд приймає заявлені витрати з придбання пелюшок, підгузків, послуги з прокату «Ортокомфорт», як необхідні супутні витрати, та витрати на ліки «Остеопро», які були призначені згідно з медичною випискою, та підтверджені товарними і фіскальними чеками від 06.10.2023 на суму 796,90 грн., 05.11.2023 на суму 604,40 грн., 11.11.2023 р. на суму 641,53 грн., 14.11.2023 на суму 644,80 грн., 19.11.2023 на суму 202,86 грн., 05.02.2024 р. на суму 282,00 грн. Інші чеки суд не приймає до уваги, як не підтверджені.

Отже, суд вважає обґрунтованою суму матеріальної шкоди в загальному розмірі 11572 грн. 49 коп., яка підлягає стягненню з обвинуваченого.

Заявлена сума у розмірі 17000,00 грн., як майбутні витрати на реабілітацію, стягненню не підлягають, оскільки не підтверджені. Водночас, потерпіла не позбавлена права подальшого звернення до суду у разі фактичного понесення таких витрат.

Крім того, надаючи оцінку заявленому розміру моральної шкоди, суд зазначає, що потерпіла з 18.08.2023 року по 13.09.2023 р., та з 13.09.2023 року по 02.10.2023 р. перебувала на стаціонарному лікуванні через отримані з вини обвинуваченого тілесні ушкодження. Отримані тілесні ушкодження унеможливили вільне пересування потерпілої, їй була проведена операція, встановлено стержень, після чого її можливість рухатись до кінця не відновились. Після виписки з медичного закладу, потерпіла через обмеженість руху потребувала сторонньої допомоги.

Суд бере до уваги, що обвинувачений добровільно здійснював оплату на лікування і операційне втручання для потерпілої. Хоча, це позитивно характеризує обвинуваченого, однак не свідчить про зменшення моральних страждань потерпілої, які в будь-якому випадку полягали як у фізичному болі, так і у психологічному дискомформі, зміні звичного способу життя, тривалому лікуванні, неможливості вільно пересуватись та потребі у сторонній допомозі.

На підставі статей 23, 1167 ЦК України, виходячи з обставин цієї справи, а саме те, що обвинувачений здійснив наїзд на потерпілу на пішохідному переході, враховуючи характер отриманих травм, які пов`язані з тривалим обмеженням потерпілої у можливості вільно пересуватись, перенесену нею операцію і лікування, суд вважає, що заявлена моральна шкода є співмірною її моральним стражданням, і тому її слід стягнути у повному обсязі в сумі 30 000,00 грн.

Клопотань про обрання запобіжного заходу не заявлено.

На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України, процесуальні витрати на залучення експерта в загальному розмірі 5 062 грн. 00 коп. (за судову автотехнічну експертизу 2 390,00 грн. + за судово-медичну експертизу 2 672,00 грн.) підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

На підставі ст. 100 КПК України, автомобіль ЗАЗ-1102, реєстраційний номер НОМЕР_2 , слід залишити у володінні ОСОБА_13 , як особи, яка прийняла автомобіль на відповідальне зберігання, оскільки у матеріалах справи відсутні відомості про право власності або право користування на вказаний автомобіль.

Керуючись ст.ст. 100, 124, 128, 368, 370, 373-376 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

ОСОБА_6 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 3 000 (три тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п`ятдесят одна тисяча) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_6 , на користь держави витрати на залучення експерта у загальному розмірі 5 062 (п`ять тисяч шістдесят дві) грн. 00 коп., з яких: 2 672 грн. 00 коп. на рахунок UA938201720313241003201048145, Київське міське клінічне бюро судово-медичної експертизи, код ЄДРПОУ 23698049; 2 390 грн. 00 коп. на рахунок, відкритий в органах Державної казначейської служби України по коду доходів 24060300 «Інші надходження» (МФО 899998).

Цивільний позов - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 , суму відшкодування шкоди в загальному розмірі 41572 (сорок одна тисяча п`ятсот сімдесят дві) грн. 49 коп., з яких: розмір матеріальної шкоди - 11572 грн. 49 коп., розмір моральної шкоди - 30 000 грн. 00 коп.

В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Речові докази у справі:

- автомобіль марки ЗАЗ-1102, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_13 - залишити у володінні ОСОБА_13 .

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору і направити потерпілому.

Суддя ОСОБА_1