Солом'янський районний суд міста києва
Новинка
Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.
РеєстраціяСправа №760/10258/25 1-кс/760/5794/25
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 квітня 2025 року Солом`янський районний суд м. Києва
в складі : головуючого слідчого судді - ОСОБА_1
за участі секретаря - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в залі суду клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого управління Головного управління СБ України у м.Києві та Київській області ОСОБА_3 , погоджене із прокурором у кримінальному провадженні - заступника начальника відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_4 , в рамках кримінального провадження, відомості про злочин якого внесені до ЄРДР N?42025100000000028 від 05.02.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 28 ч.2,111-2 ч.1 КК України відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженки Житомирської області, село Пилипо -Кошара, громадянки України,освіта вища, незаміжньої, зареєстрованої АДРЕСА_1 ,проживаючу АДРЕСА_2 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,-
за участю прокурора - ОСОБА_4
підозрюваної - ОСОБА_5
захисника - ОСОБА_6
Встановив:
16.04.2025 до Солом`янського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого управління Головного управління СБ України у м.Києві та Київській області ОСОБА_3 , погоджене із прокурором у кримінальному провадженні - заступника начальника відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_4 , в рамках кримінального провадження, відомості про злочин якого внесені до ЄРДР N?42025100000000028 від 05.02.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 28 ч.2,111-2 ч.1 КК України відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою..
Прокурор вказав,що досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час, проте не пізніше 19.05.2022, у ОСОБА_7 виник злочинний протиправний умисел на допомогу державі-агресору (пособництво) з метою завдання шкоди Україні, шляхом добровільної передачі матеріальних ресурсів та інших активів представникам держави-агресора.
Будучи громадянином України, здійснюючи свою протиправну діяльність з території України, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій та їх наслідки, з мотивів непогодження з політикою представників української державної влади, підтримуючи ідеї проросійської спрямованості, у т.ч. щодо подальшого розвитку України, виходячи з геополітичних інтересів російської федерації, які передбачають перебування України у сфері її впливу, будучи обізнаним про факт ведення вказаною державою агресивної війни проти України, з метою підтримки держави-агресора її окупаційної адміністрації на тимчасово окупованих територіях України та збройних формувань російської федерації, з метою завдання шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, вчинив злочин проти основ національної безпеки - умисні дії, спрямовані на допомогу окупаційній владі держави-агресора (пособництво) з метою завдання шкоди Україні, шляхом добровільної передачі матеріальних ресурсів представникам окупаційної адміністрації держави-агресора.
Так, ОСОБА_7 , маючи усталені бізнес-стосунки з керівниками російських підприємств, які у свою чергу надають послуги та виконують підрядні роботи для суб`єктів господарювання, власниками яких є рф, діючи на виконання сформованого умислу, маючи на меті передачу матеріальних ресурсів та інших активів представникам держави-агресора, залучив до протиправної діяльності ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_5 , повідомивши останнім про свої протиправні наміри, на що останні погодились, чим вступили з ОСОБА_7 у злочинну змову.
У подальшому, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 та ОСОБА_5 з метою реалізації протиправного плану розподілили між собою ролі.
Після цього, ОСОБА_7 , діючи, відповідно до раніше розробленого та узгодженого між усіма учасниками плану, уклав у липні 2022 року договір від імені підзвітного йому підприємства - ТОВ «Томашівський лабрадорит» (код ЄДРПОУ 34152493, юридична адреса: Житомирська обл., с. Галинівка, вул. Центральна, 2-В, офіс 2) з німецькою організацією «Sibwood Import Export» (DE 248954157) на поставку гранітної продукції. У подальшому, на виконання укладеного договору, придбана українська гранітна продукція транспортувалась з України на територію Литви, в адресу UAB «CUST LT» (code 302312471), після чого, використовуючи «підмінні» товаро-супровідні документи, прямувала на територію рф в адресу російського суб`єкта господарювання ООО «ТД «Ругранит» (ИНН рф 9701124642) для забезпечення будівництва однієї із станцій «Московского метрополитена» (ст. м. Кленовый бульвар).
У ході реалізації вказаної протиправної схеми підготовку відповідних експортних документів здійснювали бухгалтер ТОВ «Томашівський лабрадорит» ОСОБА_10 та ОСОБА_5 , які, діючи відповідно до раніше розподілених ролей готували контракт з німецькою організацією, відповідні специфікації під час кожної поставки та оплату грошових коштів за реалізовану продукцію. Оплата товару з території рф здійснювалась в адресу «Sibwood Import Export», після чого вони перераховувались на розрахунковий рахунок ТОВ «Томашівський лабрадорит» № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Таскомбанк».
Разом з цим, в окремих випадках, з метою відходу від валютного контролю, оплата за українську продукції з боку підприємств рф здійснювалось шляхом «переміщення» грошових коштів із використанням при цьому транзитно-конвертаційні групи.
У свою чергу, на виконання узгодженого з усіма учасниками протиправного плану, діючи на виконання спільного злочинного умислу, ОСОБА_8 здійснював акумулювання отриманих в обхід валютного контролю грошових коштів та у подальшому розподіляв їх з ОСОБА_7 .
Контроль за переміщенням матеріальних ресурсів (гранітної продукції) через митний контроль України та їх подальше транспортування по території інших держав здійснювався ОСОБА_9 відповідно до раніше узгодженого злочинного плану.
Загалом, на виконання укладеного вище договору здійснено 13 поставок гранітної продукції до рф, а саме: 02.08.2022, 05.08.2022, 18.08.2022, 20.08.2022, 29.08.2022, 30.08.2022, 01.09.2022, 02.09.2022, 12.09.2022, 13.09.2022, 30.09.2022, 13.10.2022, 12.12.2022.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні пособництва державі-агресору за попередньою змовою групою осіб, а саме вчинення громадянами України умисних дій, спрямованих на допомогу державі-агресору (пособництво) з метою завдання шкоди України шляхом добровільної передачі матеріальних ресурсів та інших активів представникам держави-агресора, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Крім цього, продовжуючи реалізацію свого протиправного умислу, здійснюючи свою протиправну діяльність з території України, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій та їх наслідки, з мотивів непогодження з політикою представників української державної влади, підтримуючи ідеї проросійської спрямованості, у т.ч. щодо подальшого розвитку України, виходячи з геополітичних інтересів російської федерації, які передбачають перебування України у сфері її впливу, будучи обізнаним про факт ведення вказаною державою агресивної війни проти України, з метою підтримки держави-агресора її окупаційної адміністрації на тимчасово окупованих територіях України та збройних формувань російської федерації, з метою завдання шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, ОСОБА_7 вчинив злочин проти основ національної безпеки - умисні дії, спрямовані на допомогу окупаційній владі держави-агресора (пособництво) з метою завдання шкоди Україні, шляхом добровільної передачі матеріальних ресурсів представникам окупаційної адміністрації держави-агресора.
Так, ОСОБА_7 , маючи давні бізнес-стосунки з керівниками російських підприємств, які у свою чергу надають послуги та виконують підрядні роботи для суб`єктів господарювання, власниками яких є рф, діючи на виконання сформованого умислу, маючи на меті передачу матеріальних ресурсів та інших активів представникам держави-агресора, залучив до протиправної діяльності ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_5 , повідомивши останнім про свої протиправні наміри, на що останні погодились, чим вступили з ОСОБА_7 у злочинну змову.
У подальшому, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 та ОСОБА_5 з метою реалізації протиправного плану розподілили між собою ролі.
Після цього, ОСОБА_7 , з метою конспірації протиправних дій, додатково залучив до здійснення експортних операцій підзвітне ОСОБА_8 підприємство - ТОВ «Сімс-Плюс» (код ЄДРПОУ 34753367, юридична адреса: Житомирська обл., смт. Хорошів, вул. Героїв України, 85 кв.2), ТОВ «Стоун С» (код ЄДРПОУ 35485457) та ряд інших іноземних суб`єктів господарювання, які за окрему оплату виступають номінальними покупцями української продукції, що прямує до рф.
Отримувачем матеріальних ресурсів (гранітної продукції) на території рф є ООО «БЛСЕ-Керамика» (ИНН рф 3250057051), яка розмитнює товар відповідно до російського законодавства та передає його «ИП ОСОБА_12 » (ИНН рф НОМЕР_3) для подальшого використання у господарській діяльності, пов`язаній із ритуальними послугами. При цьому, встановлено, що за вказівкою ОСОБА_7 та за сприянням ОСОБА_8 (у вигляді наданні вказівки підзвітному директору ТОВ «Сімс-Плюс» ОСОБА_9 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , громадянин України)), у 2023 році та у 2024 році укладені додаткові угоди на поставку товарів в рф між ООО «БЛСЕ-Керамика» і українськими компаніями: ТОВ «Томашівський лабрадорит» (в особі директора ОСОБА_7 ), ТОВ «Стоун С» (в особі директора ОСОБА_8 ) та ТОВ «Сімс-Плюс» (в особі директора ОСОБА_9 ).
У ході реалізації вказаної протиправної схеми підготовку відповідних експортних документів здійснювали бухгалтер ТОВ «Томашівський лабрадорит» ОСОБА_10 та ОСОБА_5 , які, діючи відповідно до раніше розподілених ролей готують первинні фінансово-господарські документи (угоди, контракти, додатки до них), відповідні специфікації під час кожної поставки та оплату грошових коштів за реалізовану продукцію. Оплата товару з території рф здійснюється в адресу «іноземних суб`єктів господарювання, які за окрему оплату виступають номінальними покупцями української продукції, що прямує до рф.
Після цього, з метою відходу від валютного контролю, оплата за українську продукції з боку підприємств рф здійснюється шляхом «переміщення» грошових коштів із використанням при цьому транзитно-конвертаційні групи.
У свою чергу, на виконання узгодженого з усіма учасниками протиправного плану, діючи на виконання спільного злочинного умислу, ОСОБА_8 здійснює акумулювання отриманих в обхід валютного контролю грошових коштів та у подальшому розподіл їх з ОСОБА_7 .
Контроль за переміщенням матеріальних ресурсів (гранітної продукції) через митний контроль України та їх подальше транспортування по території інших держав здійснювався ОСОБА_9 відповідно до раніше узгодженого злочинного плану.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні пособництва державі-агресору за попередньою змовою групою осіб, а саме вчинення громадянами України умисних дій, спрямованих на допомогу державі-агресору (пособництво) з метою завдання шкоди України шляхом добровільної передачі матеріальних ресурсів та інших активів представникам держави-агресора, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України.
«16» квітня 2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Прокурор в суді вказав,,що повідомлення про підозру ОСОБА_5 обґрунтовується наступними матеріалами кримінального провадження: протоколами за результатами проведення НСРД; протоколами оглядів;- протоколом допиту свідка; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Прокурор обґрунтовуючи своє клопотання про обрання запобіжного заходу саме у виді тримання під вартою , вказав,що під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1, 2, 3, 4 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України:
1. Переховуватися від органів досудового слідства та/або суду.
Підозрювана вчинила інкриміновані їй злочини, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 10 до 12 років позбавленням волі, а тому, усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання навіть з врахування положень ст. 68 КК України, в разі застосування запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, є підстави вважати, що підозрювана може переховуватися від органів досудового слідства та суду.
Побоюючись реальної міри покарання у виді позбавлення волі на тривалий термін та конфіскації майна, ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, володіючи значним фінансовим ресурсом, в тому числі прихованими готівковими коштами, здобутими злочинним шляхом, буде ухилятися від органу досудового розслідування та суду.
При цьому, Європейський суд з прав людини у справі «Мамедова проти Росії» за №7064/05 від 01.06.2006, неодноразово відзначав, що суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів».
Також ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001 закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини зазначив, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем ймовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.
2. Знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Наявність цього ризику обґрунтовується тим, що підозрювана
ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, має можливість знищувати речі та документи, зокрема ті, які стосуються інших поставок матеріальних ресурсів з метою допомоги державі-агресору та її окупаційним адміністраціям, у тому числі оригінали таких документів, які ще не вилучені органом досудового розслідування, та які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
3. Незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні.
Більшість осіб, що можуть бути свідками та підозрюваними у кримінальному провадженні є особами, що особисто знайомі з підозрюваним, їх неправомірні дії нерозривно пов`язані між собою. Встановлення об`єктивних обставин вчинення кримінального правопорушення, окрім дослідження й аналізу документів, можливе лише шляхом проведення допитів осіб, в тому числі й тих, що мали відношення до вчинення вказаного злочину.
Таким чином, орган досудового розслідування вважає, що існує реальний ризик впливу ОСОБА_5 , на свідків та інших осіб у цьому кримінальному провадженні з метою розроблення загальної, узгодженої стратегії уникнення від кримінальної відповідальності.
Крім того, слід враховувати встановлену кримінальним процесуальним законодавством України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.
4. Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
На даний час не встановлені усі спільники підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, яким останній може повідомити про факт виявлення їх злочинної діяльності та обставини, які стали відомі їй у ході проведення досудового розслідування, що унеможливить притягнення до кримінальної відповідальності всіх винних осіб.
5. Вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Прокурор зауважив, що злочинна діяльність ОСОБА_5 в умовах триваючої збройної агресії рф була спрямована на вчинення кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки України в умовах воєнного стану, а тому перебуваючи на волі, він може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальні правопорушення в яких вона підозрюється.
Захисник підозрюваної адвокат ОСОБА_6 просив суд врахувати,що його підзахисна ОСОБА_5 визнає свою вину, раніше не судима, має на утриманні двох батьків похилого віку,за якими потрібно здійснювати опіку, сама має проблеми зі здоров`ям і тому просив визначити в якості альтернативного запобіжного заходу заставу.
Підозрювана ОСОБА_5 підтримала свого захисника.
Суд, вислухав учасників провадження, вивчивши матеріали , приходить до наступного.
Слід зазначити, що Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своєму листі за № 511-550/0/4-13 від 04.04.2013 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» визначено, що запобіжні заходи, затримання у кримінальному провадженні застосовуються тільки з метою та за наявності підстав, визначених ст. 177 КПК.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінальних правопорушень, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
При цьому, необхідно враховувати, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, має відповідати характеру певного суспільного інтересу (визначеним у КПК конкретним підставам і меті), що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.
Таким чином, в кожному випадку, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Так, розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Крім того, запобіжний захід має обиратися виключно з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, зокрема, для забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, передбачених ч. 7 ст. 42 та іншими нормами КПК України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Крім того, поняття «обґрунтована підозра не визначене у національному законодавстві, та виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Фокс, Кемгібелл і Гартлі проти Сполученого Королівства від 30 серпня 1990 року, рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року).
Так, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від 10 до 12 років, а також наявність наведених вище ризиків, які передбачені у ч. 1 ст. 177 КПК України.
Враховуючи характер кримінальних правопорушень, які пов`язані із злочинами проти основ національної безпеки України та проти громадської безпеки, майновий стан підозрюваного та інші обставини, визначені ст. 178 КПК України, орган досудового розслідування вважає, що застосування виключно запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою надасть можливість запобігти ризикам зазначеним у клопотанні та забезпечить дієвість кримінального провадження.
Разом з тим, ч. 6 статтею 176 КПК України встановлено, що під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Крім того, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи вищевказані обставини та особу підозрюваної, вважає необхідним визначити в якості альтернативного запобіжного заходу застави в розмірі 150 прожиткових мінімумів доходів громадян.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. ст. 40, 131, 132, 176 - 178, 182, 183, 184, 194 КПК України, -
Ухвалив:
Клопотання задовольнити.
Обрати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 14.06.2025 року 11.20, з визначенням в якості альтернативного запобіжного заходу застави у розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 454 200 гривень які можуть бути внесені як самою обвинуваченою, так і іншою фізичною (юридичною) особою на депозитний рахунок: отримувач ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО 820172, банк Державна казначейська служба України м.Київ, рахунок отримувача UA128201720355259002001012089 та надати документ, що це
підтверджує, до Солом?янського районного суду міста Києва.
В разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 наступні обов?язки, передбачені частинами п?ятою статті 194 КПК України строком на 60 днів з дня внесення застави, а саме:
-не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;
- прибувати на першу вимогу до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду;
-повідомляти вказаних осіб суд про зміну свого місця проживання;
-не спілкуватись з іншими підозрюваними та свідками по даному провадженню;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи ,що дають право на виїзд з України чи в?їзд в Україну.
У разі невиконання обов?язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з?явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов?язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.
В разі внесення застави уповноважена службова особа повинна негайно видати розпорядження про звільнення з-під варти особи.
Взяти під варту в залі суду.
Контроль за виконанням ухвали покласти на Київську міську прокуратуру.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського Апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення
Суддя: ОСОБА_1
Суд | Солом'янський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 18.04.2025 |
Оприлюднено | 24.04.2025 |
Номер документу | 126774682 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про застосування запобіжних заходів тримання під вартою |
Кримінальне
Солом'янський районний суд міста Києва
Педенко А. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні