Ухвала

від 22.04.2025 по справі 180/1946/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-з/803/239/25 Справа № 180/1946/24 Суддя у 1-й інстанції - Суддя у 2-й інстанції - Халаджи О. В.

УХВАЛА

22 квітня 2025 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого - судді Халаджи О.В.

суддів: Космачевської Т.В., Максюти Ж.І.,

розглянувши без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 про виправлення описки у постанов Дніпровського апеляційного суду від 19 березня 2025 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 до акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 19 березня 2025 року рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 12 листопада 2024 року змінено.

Стягнуто з Акціонерного Товариства Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" (ідентифікаційний код юридичної особи 00190911 згідно ЄДРПОУ, місцезнаходження: 53400, Дніпропетровськаобласть,м.Марганець,вул.Єдності,62) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП- НОМЕР_1 ) у рахунок відшкодування моральної шкоди 120 000 (сто двадцять тисяч) гривень 00 копійок, без урахування утримання податку з доходів і зборів.

В іншій частині рішення залишено без змін.

24 березня 2025 року від ОСОБА_2 надійшла заява про виправлення описки у постанові апеляційного суду від 19 березня 2025 року, в якій остання просила виправити описку у постанові суду, зазначивши правильним прізвище позивача « ОСОБА_1 ».

Дослідивши матеріали цивільної справи, обговоривши аргументи заяви, апеляційний суд, що вона не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала.

Згідно ч. 2 ст. 269 ЦПК України питання про винесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала.

Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

При цьому описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини судового рішення, оскільки в цьому випадку будь-яка описка має істотне значення, тому що може утруднити його виконання. Не є описками помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четвертастатті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2020 року в справі № 300/765/15-ц (провадження № 61-7654св20) вказано, що: «судове рішення повинно бути точним. Помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу. Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може утруднити виконання рішення. Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо. Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його прав осудності».

Згідно правил українського правопису відмімнок граматична словозмінна категорія, характерна для іменних частин мови (іменника, прикметника, числівника, займенника). Відмінок як категорія також притаманний дієприкметнику. Відмінок служить для вираження синтаксичних відношень між словами в реченні. Головним засобом вираження відмінкових значень є флемксія. Категорія відмінка характеризує флективні мови.

Наявність у тій чи іншій мові категорії відмінка свідчить про синтетизм цієї мови. Утім, низка лінгвістів вважає за доцільне говорити про так званий аналітичний відмінок[1]. Терміномвідміноктакож позначають окремуграмемуцієї категорії, тобто конкретний відмінок (називний, родовий тощо).

В українській мові єсім відмінків іменника: називний, родовий, знахідний, давальний, орудний, місцевий, кличний.

Апеляційний суд вважає, що у даному випадку, судом не було допущено описку у постанові суду, оскільки при написанні прізвища позивача судом було застосовано правила українського правопису, щодо відмінювання прізвища, у даному випадку у родовому відмінку (Кого? Чого?), на користь «Дєдули», а отже відсутні підстави вважати, що судом при складанні постанови було допущено описку, а отже у задоволенні заяви ОСОБА_2 слід відмовити.

Керуючись статтею 269, ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 про виправлення описки у постанов Дніпровського апеляційного суду від 19 березня 2025 року відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Судді: