Волинський окружний адміністративний суд
Новинка
Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.
РеєстраціяВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 квітня 2025 року 12:32 ЛуцькСправа № 640/17177/19
Волинський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Смокович В.І.,
суддів Лозовського О.А., Сороки Ю.Ю.,
при секретарі судового засідання Литвиненко І.П.,
за участі: представника позивача Подолянко Т.В.,
представника відповідача Найди Т. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО» до Національного банку України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Державна служба фінансового моніторингупро визнання протиправним та скасування рішення про застосування санкцій,
ВСТАНОВИВ:
Приватне акціонерне товариство «ПРОСТО» (далі ПАТ «Просто», позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (далі Національна комісія, Нацкомфінпослуг), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Державна служба фінансового моніторингу (далі Держфінмоніторинг, третя особа), в якому просить визнати протиправним та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про застосування штрафної санкції за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг №649/1171/13-3/17-ФМ від 14.08.2019.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16.08.2019 ПАТ «Просто» отримано супровідним листом рішення (постанову) № 649/1171/13-3/17-ФМ про застосування санкцій, передбачених Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», пред`явлення вимог та здійснення контролю за їх виконанням Національною комісією № 649/1171/13-3/17-ФМ від 14.08.2019.
Як убачається з вказаного рішення (постанови), позивач зареєстрував 26.09.2016 за № 1860 фінансову операцію у реєстрі фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, яка була проведена 13.09.2016 на суму 316 974, 36 грн, у зв`язку з чим не виконало свій обов`язок щодо виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, до початку, в процесі, але не пізніше наступного робочого дня після їх проведення; реєстрації фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, не пізніше наступного робочого дня з дня їх виявлення; подання інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу в порядку встановленому законодавством до спеціально уповноваженого органу, що є порушенням: пунктів 3, 5 частини другої статті 6 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»; абзаців першого та четвертого пункту 14 Порядку подання інформації для взяття на облік (зняття з обліку) суб`єктів первинного фінансового моніторингу, виявлення та реєстрації, а також подання суб`єктами первинного фінансового моніторингу Державній службі фінансового моніторингу інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, іншої інформації, що може бути пов`язана з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2015 № 552 (далі Порядок №552); пунктів 7.2, 7.5 розділу VII Положення про здійснення фінансового моніторингу фінансовими установами, затвердженого Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України 05.08.2003 № 25, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.08.2003 № 715/8036 (далі Положення №25).
На підставі частини третьої статті 24 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» відповідачем застосовано до ПАТ «Просто» штраф у сумі 1 700 грн.
Представник позивача зазначає, що фінансова операція 13.09.2016 самостійно виявлена 26.09.2016 та в цей же ж день була усунена, а тому підстав для застосування штрафних санкцій немає.
Відповідно до акту позапланової безвиїзної перевірки дотримання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення від 05.08.2019 за № 1171/13-3/17-ФМ, за результатами розгляду якої винесено оскаржуване рішення (постанова) № 649/1171/13-3/17-ФМ, встановлено, що про факт порушення позивачем законодавства Національна комісія дізналась із отриманого письмового повідомлення Держфінмоніторингу від 07.10.2016 №3784/0340-06-3/ДКС.
Таким чином уважає, що станом на 14.08.2019 року сплинув шестимісячний строк для притягнення ПАТ «Просто» до відповідальності за порушення законодавства в 2016 році.
Враховуючи наведене сторона позивача переконана, що рішення (постанова) №649/1171/13-3/17-ФМ, винесене Національною комісією суперечить вимогам чинного законодавства України, є неправомірним та підлягає скасуванню, а тому просить адміністративний позов задовольнити (арк. спр. 78-86).
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.10.2019 відкрито провадження в адміністративній справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до статей 257-263 КАС України за наявними в матеріалах судової справи доказами (арк. спр. 1).
На адресу суду від представника Національної комісії 11.11.2019 подано відзив на позовну заяву від 04.11.2019 №11/11-1330, у якому останній позовних вимог не визнав та зауважив, що позивач є страховою компанією та має право на надання страхових послуг, послуг у сфері страхування, а отже, в розумінні пункту 1 частини першої статті 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання у сфері фінансових послуг» є фінансовою установою, яка зобов`язана дотримуватись законодавства про фінансові послуги.
Вказує, що згідно наданої Держфінмоніторингом інформації, позивач 26.09.2016 у реєстрі фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, зареєстрував фінансову операцію, яка була проведена 13.09.2016.
Уповноваженими особами Національної комісії 05.08.2018 проведено позапланову перевірку дотримання ПАТ «Просто» вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, про що складено акт від 05.08.2019 №1171/13-3/17-ФМ.
На підставі висновків, викладених в акті перевірки, винесено оскаржуване рішення (постанову), яким застосовано штрафну санкцію у розмірі 1700,00 грн.
Враховуючи дату фактичного здійснення фінансової операцію, яку зобов`язано було виявити не пізніше наступного робочого дня з дня її проведення, Національною Комісією, у зв`язку із несвоєчасним виявленням та порушенням реєстрації фінансової операції, застосовано вказану штрафну санкцію. Одночасно наголошує, що така відповідальність застосовується незалежно від фактичного усунення або не усунення вчиненого правопорушення.
Щодо строку притягнення до відповідальності, посилаючись на пункт 6 Порядку застосування санкцій, передбачених Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», пред`явлення вимог та здійснення контролю за їх виконанням Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, зазначає, що початок перебігу шестимісячного строку є день складання акта перевірки, а тому Національною комісією дотримано строки винесення оскаржуваного рішення.
Враховуючи наведене уважає адміністративний позов безпідставним, а тому просить у задоволенні позову відмовити (арк. спр. 90-102).
У відповіді на відзив від 11.11.2019 №06-2890, представник позивача підтримав позицію, викладену в позовній заяві та просив адміністративний позов задовольнити (арк. спр. 118-122).
На адресу суду 18.11.2019 від представника Національної комісії надійшли заперечення від 14.11.2019 №11/11-1367, у яких він просив у задоволенні позову відмовити з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву (арк. спр. 124-128).
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.12.2019 задоволено клопотання позивача про витребування доказів, а саме: витребувати у Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг належним чином завірену копію повідомлення Державної служби фінансового моніторингу про ознаки порушення вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення від 07.10.2016 №3784/0340-06-3/ДКС (арк. спр.132).
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.12.2019 відмовлено у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи з викликом сторін (арк. спр. 133).
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.09.2020 замінено відповідача у справі - Національну комісію на правонаступника - Національний банк України (далі НБ України, відповідач) (арк. спр. 158).
Закон України №2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 (далі - Закон №2825-IX) набрав чинності 15.12.2022, за приписами статтями 1-2 якого ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва та утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
За приписами пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2825-IX з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом, крім випадку, передбаченого абзацом четвертим цього пункту. Не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративні справи, які були передані до Київського окружного адміністративного суду та розподілені між суддями до набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом. Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
На виконання вимог Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ» (далі - Закон) наказом ДСА України від 16.09.2024 №399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі - Порядок №399).
Пунктами 4-7 Порядку №399 визначено, що на розгляд та вирішення судам підлягають передачі судові справи, які нерозглянуті ОАСК та передані до КОАС, але до набрання чинності Законом, не розподілені між суддями. Матеріали щодо розгляду та вирішення окремих процесуальних питань у межах нерозглянутих судових справ підлягають передачі до судів, визначених у результаті автоматизованого розподілу судових справ між судами, проведеного відповідно до правил, установлених цим Порядком. Судові справи, вказані у переліку, які підлягають передачі судам, мають бути зареєстровані в базі даних. Перелік складається відповідальною особою протягом семи робочих днів після опублікування цього Порядку за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку, та формується в електронній формі із застосуванням КЕП.
На виконання положень Закону №2825-IX та відповідно до Порядку №399, дану справу передано на розгляд до Волинського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 28.02.2025 позовну заяву прийнято до провадження та її розгляд призначено за правилами загального позовного провадження, колегіально у складі трьох суддів та у справі призначено підготовче засідання на 10:00 год. 31.03.2025 (арк. спр. 165-166).
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 10.03.2025 клопотання представника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено та вирішено підготовче засідання проводити в режимі відеоконференції з участю представника відповідача поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення EasyCon (https://vkz.court.gov.ua) (арк. спр. 217-218).
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 28.03.2025 клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено та вирішено підготовче засідання проводити в режимі відеоконференції з участю представника позивача поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення EasyCon (https://vkz.court.gov.ua) (арк. спр. 247-248).
Підготовче засідання у даній справі, яке було призначене на 10:00 год. 31.03.2025 відкладено на 11:40 год. 10.04.2025, з причин відчутності члена колегії.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 10.04.2025 у складі колегії суддів закрито підготовче провадження у справі за позовом ПАТ «Просто» до НБ України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Держфінмоніторингпро визнання протиправним та скасування рішення про застосування санкцій та продовжено розгляд справи по суті в даному судовому засіданні (арк. спр. 17-18)
Інших заяв по суті справи, передбачених КАС України до суду не надходило.
Представник Держфінмоніторинг просив розгляд справи здійснювати без його участі (арк. спр. 243-244).
У судовому засіданні 10.04.2025 представник позивача, адвокат Подолянко Т.В. позовні вимоги підтримала з підстав, наведених у позовній заяві, відповіді на відзив та додатково наданих пояснень, просила позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечила та просила відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.
Суд, перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.
Держфінмоніторингом на адресу Національної комісії направлено листа від 07.10.2016 №3784/0340-06-3дск, яким надано інформацію про виявлені Держфінмоніторингом факти, що можуть свідчити про порушення суб`єктами первинного фінансового моніторингу вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдженню зброї масового знищення (арк. спр. 138-140).
В додатку №1 до наведеного листа, серед інформації про можливі факти несвоєчасної реєстрації фінансових операцій з ознаками обов`язкового та внутрішнього фінансового моніторингу суб`єктами первинного фінансового моніторингу (крім банків), які надають повідомлення до Держфінмоніторингу в електронній формі, наявний також і ПАТ «Просто», який здійснив фінансову операцію 13.09.2016, однак дата реєстрації фінансової операції у реєстрі суб`єкта та дата здійснення суб`єктом повідомлення 26.09.2016 (арк. спр. 140).
На адресу позивача Національною комісією направлено лист від 01.11.2016 №8877/178/4 про надання пояснень та їх документального підтвердження, щодо несвоєчасної реєстрації фінансових операцій з ознаками обов`язкового та внутрішнього фінансового моніторингу (арк. спр. 13-15).
ПАТ «Просто» на адресу Національної комісії надано пояснення та їх документальне підтвердження від 14.11.2016 №01-454, у яких просило не застосовувати санкції до позивача (арк. спр. 16-27).
В подальшому, 12.07.2019, Національною комісією направлено запит №5418/19-8 до позивача про надання інформації та їх документального підтвердження можливих фактів несвоєчасної реєстрації фінансових операцій, з ознаками обов`язкового та внутрішнього фінансового моніторингу (арк. спр. 28), на що ПАТ «Просто» 23.07.2019 було надано пояснення та їх документальне підтвердження (арк. спр. 29).
Національною комісією 05.08.2019 складено акт позапланової безвиїзної перевірки дотримання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення №1171/13-3/17-ФМ (далі акт перевірки), яким встановлено, що ПАТ «Просто» зареєстровано 26.09.2016 за № 1860 фінансову операцію у реєстрі фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, яка була проведена 13.09.2016 на суму 316 974, 36 грн, у зв`язку з чим не виконало свій обов`язок щодо виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, до початку, в процесу, але не пізніше наступного робочого дня після їх проведення; реєстрації фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, не пізніше наступного робочого дня з дня їх виявлення; подання інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу в порядку встановленому законодавством до спеціально уповноваженого органу. Наведене є порушенням пунктів 3, 5 частини другої статті 6 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»; абзаців першого та четвертого пункту 14 Порядку № 552; пунктів 7.2, 7.5 розділу VII Положення № 25 (арк. спр. 36-40).
Рішенням (постановою) №649/1171/13-3/17-ФМ від 14.08.2019 Національною комісією, на підставі порушень, встановлених актом перевірки, застосовано штраф до ПАТ «Просто» у сумі 1700,00 грн (арк. спр. 43-45).
Уважаючи вказане рішенням (постанову) протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач задля поновлення своїх прав та інтересів звернувся з даним позовом до суду.
При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
У розумінні Закону України від 12.07.2001 № 2664-III «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (в редакції, яка була чинна на момент проведення фінансової операції) (далі Закон № 2664-III) позивач є фінансовою установою та має право на надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 5 Закону № 1702-VII суб`єктами первинного фінансового моніторингу є, зокрема, банки, страховики (перестраховики), страхові (перестрахові) брокери, кредитні спілки, ломбарди та інші фінансові установи, а згідно з частиною третьою цієї статті Нацкомфінпослуг є суб`єктом державного фінансового моніторингу.
За наведеним у Законі № 1702-VII визначенням, державний фінансовий моніторинг - сукупність заходів, які здійснюються суб`єктами державного фінансового моніторингу і спрямовуються на виконання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
Під фінансовою операцією згідно із положеннями пункту 47 частини першої статті 1 Закону № 1702-VII, слід розуміти будь-які дії щодо активів клієнта, вчинені за допомогою суб`єкта первинного фінансового моніторингу.
Завданнями спеціально уповноваженого органу є збирання, оброблення та проведення аналізу (операційного і стратегічного) інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, інші фінансові операції або інформації, що може бути пов`язана з підозрою у легалізації (відмиванні) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванні тероризму чи фінансуванні розповсюдження зброї масового знищення (пункт 1 частини першої статті 18 Закону № 1702-VII).
Пунктом 3 частини другої цієї ж статті встановлено, що спеціально уповноважений орган відповідно до покладених на нього завдань співпрацює з органами виконавчої влади, Національним банком України, іншими державними органами, включеними до системи запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.2015 № 537 затверджено Положення про Державну службу фінансового моніторингу України (в редакції, яка була чинна на момент проведення фінансової операції) (далі Положення №537), пунктом 1 якого визначено, що Державна служба фінансового моніторингу України (Держфінмоніторинг) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
У відповідності до пункту 37 частини першої статті 1 Закону № 1702-VII, спеціально уповноважений орган - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
Відтак, Держфінмоніторинг є спеціально уповноваженим органом в системі суб`єктів державного фінансового моніторингу.
Згідно із підпунктом 12 пункту 6 Положення №537 Держфінмоніторинг для виконання покладених на Службу завдань має право інформувати суб`єктів державного фінансового моніторингу, які відповідно до Закону виконують функції з державного регулювання і нагляду за суб`єктами первинного фінансового моніторингу, про можливі порушення такими суб`єктами первинного фінансового моніторингу вимог Закону № 1702-VII.
Як передбачено пунктом 3 частиною першої статті 14 Закону № 1702-VII, платіжних організацій платіжних систем та учасників чи членів платіжних систем (у частині надання фінансових послуг, крім послуг з переказу коштів), страховиків (перестраховиків), страхових (перестрахових) брокерів, ломбардів та інших фінансових установ, а також юридичних осіб, що відповідно до законодавства надають фінансові послуги (крім фінансових установ та інших юридичних осіб, щодо яких державне регулювання і нагляд у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення здійснюються іншими суб`єктами державного фінансового моніторингу), - Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.
Системний аналіз вищевикладених правових норм свідчить про те, що Держфінмоніторинг, у разі виявлення порушення суб`єктами первинного фінансового моніторингу вимог Закону № 1702-VII, має право повідомляти суб`єктів фінансового моніторингу (в тому числі Національну комісію) про виявлені порушення.
З матеріалів справи убачається, що листом від 07.10.2016 №3784/0340-06-3дск Держфінмоніторинг, повідомив Нацкомфінпослуг про ознаки порушення вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдженню зброї масового знищення ПАТ «Просто» (арк. спр. 138-140).
З надаваної інформації убачається, що ПАТ «Просто» 26.09.2016 у реєстрів фінансових операцій, що підтягають фінансовому моніторингу, зареєструвало фінансову операцію №1860, яка була проведена 13.09.2016.
З метою забезпечення виконання наведеної законодавчої норми розпорядженням Нацкомфінпослуг від 01.10.2015 № 2372 затверджено Порядок застосування санкцій, передбачених Законом № 1702-VII, пред`явлення вимог та здійснення контролю за їх виконанням Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (далі - Порядок № 2372).
Відповідно до пункту 4 зазначеного Порядку факти невиконання (неналежного виконання) вимог Закону та/або нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, виявляються посадовими особами Нацкомфінпослуг:
при проведенні планових та позапланових перевірок, у тому числі виїзних чи безвиїзних;
при здійсненні нагляду за діяльністю суб`єктів первинного фінансового моніторингу.
Згідно з пунктами 5, 6 Порядку № 2372, підставою для порушення провадження у справі про невиконання (неналежне виконання) вимог Закону та/або нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (далі - провадження у справі) є акт про виявлені порушення вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (далі - Акт).
Датою порушення провадження у справі є дата реєстрації Акта, яким виявлені порушення законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
Як зазначалося вище, 05.08.2019 Нацкомфінпослуг проведено позапланову безвиїзну ПАТ «Просто» дотримання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, за результатами якої складено акт перевірки, яким виявлено порушення вимог пунктів 3, 5 частини другої статті 6 Закону № 1702-VII, пункту 14 Порядку № 552; пунктів 7.2, 7.5 розділу VII Положення № 25.
Рішенням (постановою) №649/1171/13-3/17-ФМ від 14.08.2019 Національною комісією, на підставі порушень, встановлених актом перевірки, застосовано штраф до ПАТ «Просто» у сумі 1700,00 грн (арк. спр. 43-45).
У справі, що розглядається, спірним є питання строку застосування суб`єктами державного фінансового моніторингу санкцій, передбачених Законом № 1702-VII, зокрема, визначення моменту, з якого такий строк розпочинає свій перебіг.
Так, за приписами пункту 1 частини другої статті 14 Закону № 1702-VII зазначені у частині першій цієї статті суб`єкти державного фінансового моніторингу в межах їх повноважень зобов`язані здійснювати нагляд у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення за діяльністю відповідних суб`єктів первинного фінансового моніторингу, зокрема шляхом проведення планових та позапланових перевірок, у тому числі безвиїзних, у порядку, встановленому відповідним суб`єктом державного фінансового моніторингу, який згідно з цим Законом виконує функції регулювання і нагляду за суб`єктом первинного фінансового моніторингу.
У розглядуваній справі, факт неналежного виконання ПАТ «Просто» вимог Закону № 1702-VII, Порядку № 552 та Положення № 25 виявлений посадовими особами Нацкомфінпослуг при проведенні позапланової безвиїзної перевірки, результати якої зафіксовані в акті перевірки, який слугував підставою для порушення провадження у справі та прийняття спірного рішення №649/1171/13-3/17-ФМ від 14.08.2019, що узгоджується з приписами пунктів 4-8 Порядку № 2372.
Одночасно з цим, у частині восьмій статті 24 Закону № 1702-VII законодавець чітко пов`язує шестимісячний строк застосування санкцій до суб`єкта первинного фінансового контролю з днем виявлення порушення.
Відтак ураховуючи, що днем виявлення Нацкомфінпослуг порушення позивачем законодавства про фінансовий моніторинг є день реєстрації акта перевірки - 05.07.2019, то рішення про застосування санкцій від 14.08.2019 №649/1171/13-3/17-ФМ прийняте Національною комісією у межах шестимісячного строку, визначеного частиною восьмою статті 24 Закону № 1702-VII та пунктом 10 Порядку № 2372.
Підсумовуючи викладене колегія суддів дійшла висновку, що Нацкомфінпослуг дотриманий порядок та строки застосування санкцій, передбачених Законом № 1702-VII, а отже, рішення (постанова) Національною комісії №649/1171/13-3/17-ФМ від 14.08.2019 відповідає критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.
До аналогічних висновків прийшов Верховний Суд у своїй постанові від 23.09.2021 у справі №280/1555/20.
Щодо доводів позивача про самостійне виявлення та усунення порушення, колегія суддів зазначає наступне.
Як зазначалось вище, пунктом 3 частини другої статті 6 Закону № 1702-VII визначено, що суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний забезпечувати виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, до початку, в процесі, в день виникнення підозри, після їх проведення або під час спроби їх проведення чи після відмови клієнта від їх проведення, зокрема з використанням засобів автоматизації.
Пунктом 5 частини другої статті 6 Закону № 1702-VII передбачено, що суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний забезпечувати реєстрацію фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, не пізніше наступного робочого дня з дня їх виявлення, зокрема з використанням засобів автоматизації.
Актом перевірки встановлено, що відповідно до банківської виписки за 13.09.2016 на рахунок позивача № НОМЕР_1 в АТ «УКРЕКСІМБАНК», 13.09.2016 здійснено перерахування суми у розмірі 316974,36 грн, за призначенням платежу: «Оплата страхового платежу за період з 21.09.2016р. по 20.12.2016 р. по Дог. МОУ №1500014 добровільне страхування майна від 04.06.2015р.», що позивачем не заперечується.
Колегія суддів погоджується із посиланням представника позивача, що пунктом 7.2. Порядку №52 передбачений обов`язок установи щодо забезпечення з`ясування можливості віднесення фінансової операції до такої, що підлягає фінансовому моніторингу або яка може бути пов`язана, стосується або призначена для фінансування тероризму, до початку, в процесі, але не пізніше наступного робочого дня після її проведення, або в день виникнення підозри, або під час спроби її проведення, чи після відмови клієнта від її проведення.
Однак, згідно із пунктом 14 Порядку №552, суб`єкт забезпечує виявлення фінансових операцій, зазначених у пункті 12 цього Порядку, до початку, в процесі, але не пізніше наступного робочого дня після їх проведення, або в день виникнення підозри, або під час спроби їх проведення, або після відмови клієнта від їх проведення.
Так, пунктом 12 Порядку №552 встановлено, що до реєстру вноситься інформація про проведення або спробу проведення фінансових операцій, серед іншого, що підлягають обов`язковому фінансовому моніторингу відповідно до статті 15 Закону № 1702-VII.
В свою чергу пунктом 13 частини першої статті 15 Закону № 1702-VII передбачено, що фінансова операція підлягає обов`язковому фінансовому моніторингу у разі, якщо сума, на яку вона здійснюється, дорівнює чи перевищує 150 000 гривень (для суб`єктів господарювання, які проводять лотереї або проводять та надають можливість доступу до азартних ігор у казино, будь-яких інших азартних ігор, у тому числі електронне (віртуальне) казино, - 30 000 гривень) або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, еквівалентну 150 000 гривень (для суб`єктів господарювання, які проводять лотереї або проводять та надають можливість доступу до азартних ігор у казино, будь-яких інших азартних ігор, у тому числі електронне (віртуальне) казино, - 30 000 гривень), та має одну або більше таких ознак: одержання (сплата, переказ) страхового чи перестрахового платежу (страхового чи перестрахового внеску, страхової чи перестрахової премії), крім сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
Наведені правові норми не тільки встановлюють обов`язок суб`єкта первинного фінансового моніторингу щодо виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу та їх реєстрації, а й визначаються строки для вчинення таких дій. До того ж момент виявлення підозри та виявлення фінансової операції, а саме 26.09.2016, позивачем не обґрунтований.
Відтак, враховуючи вищевикладені правові норми в сукупності та дату фактичного здійснення фінансової операції (13.09.2016), колегія суддів погоджується із позицією Національної комісії, що позивач був зобов`язаний виявити її не пізніше наступного робочого дня, після її проведення, тобто 14.09.2016, та не пізніше наступного робочого дня від вказаної дати, а саме 15.09.2016, забезпечити реєстрацію такої фінансової операції та надати відповідну інформацію до Держфінмоніторингу.
Разом із тим, як убачається із наявних матеріалів справи, ПАТ «Просто» вчинено відповідні дії лише 26.09.2019, тобто з порушенням строків, встановлених вимогами Порядку №552 та Закону № 1702-VII.
Частиною третьою статті 24 Закону № 1702-VII передбачено, що у разі невиконання (неналежного виконання) суб`єктом первинного фінансового моніторингу вимог цього Закону, інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, до нього застосовуються такі штрафні санкції за невиявлення, несвоєчасне виявлення та порушення порядку реєстрації фінансових операцій, що відповідно до законодавства підлягають фінансовому моніторингу.
Отож, колегія суддів зауважує, що факт несвоєчасного виявлення та реєстрації фінансової операції, яка підлягає фінансовому моніторингу становить самостійний склад порушення, відповідальність за яке передбачена частиною третьою статті 24 Закону № 1702-VII.
Враховуючи наведені обставини та нормативно-правове обґрунтування, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для притягнення позивача до фінансової відповідальності та, відповідно, законності прийняття Національною комісією рішення (постанови) Національної комісії №649/1171/13-3/17-ФМ від 14.08.2019.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Таким чином, проаналізувавши обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення.
Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 257, 262, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
ВИРІШИЛА:
У задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО» до Національного банку України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Державна служба фінансового моніторингупро визнання протиправним та скасування рішення про застосування санкцій відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя В.І. Смокович
Судді О.А. Лозовський
Ю.Ю. Сорока
Повний текст рішення виготовлено та підписано 21 квітня 2025 року.
Суд | Волинський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 10.04.2025 |
Оприлюднено | 24.04.2025 |
Номер документу | 126776618 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо державного регулювання ринків фінансових послуг, з них |
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Смокович Віра Іванівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні