Рішення від 18.04.2025 по справі 160/1009/25

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2025 рокуСправа №160/1009/25 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коренева А.О.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр"Первинка Плюс" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Медичний центр"Первинка Плюс" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області №0583690708 від 13.09.2024 року про застосування суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за платежем Штрафні санкції за порушення законодавства про патентув., норм регул.обігу готівки та застосув. реєстраторів у на суму 437 630,00 гривень.

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області №0583680708 від 13.09.2024 року про застосування суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за платежем Адмін. штраф та інші санкції на суму 1 020,00 гривень.

В обґрунтування позову зазначено, що в період з 08.08.2024 року по 16.08.2024 рік відповідачем була проведена фактична перевірка ТОВ "Медичний центр "Первинка Плюс", за результатами якої складено акт фактичної перевірки №2344/04/36/07/08/PPO/44328020 від 19.08.2024 року, яким, зокрема, зафіксовано порушення п. 1, 2, 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та ст. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України. На підставі вказаного акту контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення форми «С» від 13.09.2024 року №0583690708 та форми «ПС» від 13.09.2024 року №0583680708. Так позивачем наголошується, що ним надаються виключно медичні послуги і взагалі не здійснюються розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо), а також взагалі не здійснюються операції з приймання готівки для виконання платіжної операції. Всі послуги Товариства оплачуються виключно за допомогою переказів грошових коштів на розрахунковий банківський рахунок Товариства через банківські установи та/або банківські системи дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів, а отже відповідно до п. 14 ст. 9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" товариство не зобов`язано застосовувати реєстратори розрахункових операцій та/або програмні РРО та розрахункові книжки. Щодо питання квитанції яка отримана відповідачем при здійсненні розрахунку за медичні послуги через ПТКС, то даний ПТКС (в т.ч. влаштований в ньому POS-термінал) не належить позивачу та до його функціонування останній не має відношення. Вказаний ПТКС (платіжна система City24) через який відбувалась оплата оперується саме ТОВ СВІФТ ГАРАНТ який і здійснює приймання платежів (розрахунки) через вказаний ПТКС та наявний при ньому POS-термінал. Крім того, позивачем наголошено, що ним не здійснюється діяльність з продажу (реалізації) будь-яких товарів, а отже в товаристві відсутній облік саме товарних запасів. При цьому, одноразові медичні рукавички, маски, шприці та інші витратні матеріали, які використовуються медичним персоналом при надані медичної допомоги обліковуються товариством не як товарні запаси, а як виробничі, оскільки останні не реалізовуються та не передаються пацієнтам, а використовуються медичним персоналом під час надання медичних послуг та маніпуляцій після чого утилізуються та списуються і не передаються пацієнтам, про що також було повідомлено перевіряючих. Таким чином, на переконання позивача, оскільки інформації чи документів з приводу обліку виробничих запасів позивачем від перевіряючих не отримувалось, то і стверджувати про наявність з його боку порушення ст. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України безпідставно. Також позивач вказує про наявність постанови Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14.10.2024 року у справі №212/8866/24, якою провадження відносно керівника ТОВ "Медичний центр"Первинка Плюс" за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП було закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення. На підставі викладеного, позивач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є неправомірними, протиправними та підлягають скасуванню, а позовні вимоги, відповідно, задоволенню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року, прийнято до розгляду вищевказану позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр"Первинка Плюс" та відкрито провадження в адміністративній справі №160/1009/25, призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

05.02.2025 року до суду через підсистему «Електронний суд» від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву ТОВ "Медичний центр"Первинка Плюс", в якому відповідач пред`явлений позов не визнав та заперечував проти його задоволення, посилаючись на те, що фактична перевірка офісу ТОВ «Медичний центр «Первинка плюс» (код ЄДРПОУ 44328020) за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Фукса Едуарда буд. 59а., була проведена працівниками ГУ ДПС у Дніпропетровській області на підставі наказу №3366-п від 07.08.2024р. та направлень на перевірку № 6443 та №6444 від 07.08.2024. За результатами перевірки складено відповідний акт №2344/04/36/07/08/РРО/44328020 від 19.08.2024, в якому відображені встановлені порушення: п.1, п.2, п.12 ст.3 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в частині проведення розрахункових операцій та ведення обліку ТМЦ; п.85.2 ст.85 ПК України, в частинні не надання у повному обсязі всіх документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки та ст.20,21,22,23,24 Кодексу законів про працю України, в частині використання праці найманих осіб без належного оформлення. Так відповідачем наголошено, що у разі надання медичних послуг, які надаються лише при наявності відповідної ліцензії, застосовування РРО є обов`язковим на загальних підставах, у тому числі при здійсненні розрахунків з застосуванням електронних платіжних засобів. Водночас, при здійсненні розрахунків виключно у безготівковій формі (шляхом переказу коштів замовниками із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку або шляхом внесення готівки через касу банку, а також у разі проведення розрахунків у касі банку через платіжний термінал та/або ПТКС, який належить банку) РРО може не застосовуватись. Однак, якщо суб`єктом господарювання проводяться готівкові розрахунки, розрахунки із використанням електронних платіжних засобів (платіжних карток), сервісів переказу, то суб`єкт господарювання має при їх проведенні застосовувати РРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, з подальшим направленням його засобами телекомунікацій.В ході перевірки ТОВ «Медичний центр «Первинка плюс», встановлено наявність відповідної ліцензії на право надання медичних послуг (Рішення № 2923 від 30.12.2021 року). Згідно інформаціїних баз ДПС України ТОВ «Медичний центр «Первинка плюс» РРО/ПРРО - не реєструвались. 08.08.2024 перевіряючими проведено розрахункову операцію на підставі Акту №45284 від 08.08.2024 та рахунку виданого ТОВ «Медичний центр «Первинка плюс» від 08.08.2024 на суму 220,00 грн., за надання медичної послуги (ЕКГ), за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Фукса Едуарда буд. 59а. Розрахункова операція проведена із використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) з формуванням електронного сліпу платіжного терміналу №S8518986 від 08.08.2024 року на суму 220,00грн. Вказаний термінал фізично поєднаний/з`єднаний з ПТКС який знаходиться в приміщенні медичного закладу ТОВ «Медичний центр «Первинка плюс» за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Фукса Едуарда буд. 59а. Згідно пояснень та документів доданих до перевірки, вказаний ПТКС належить фінансовій установі ТОВ «Свіфт-Гарант» (код ЄДРПОУ 39859339), яке згідно публічної інформації банківську ліцензію не отримували, в реєстрі банків не значиться (ПТКС не відноситься до банківського). Окрім того, вказаний ПТКС, при проведенні розрахунку, роздрукував квитанцію №3797846830297496 від 08.08.2024 року на суму 220,00 грн. в якій зазначено отримувача ТОВ «Медичний центр «Первинка-2» (код ЄДРПОУ 43858467). Однак, згідно інформаційних баз ДПС України ТОВ «Медичний центр «Первинка-2» (код ЄДРПОУ 43858467) за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Фукса Едуарда буд. 59а., господарську діяльність не веде (господарські об`єкти відсутні). До перевірки надано виписки банку по рахунку який належить ТОВ «Медичний центр «Первинка плюс» (код ЄДРПОУ 44328020) перевіркою якого встановлено надходження (отримання) коштів за надання медичних послуг в період з 01.08.2024 по 08.08.2024 року на загальну суму 256 771,00 грн. Згідно пояснень наданих до перевірки, вказані кошти отримані від надання платних медичних послуг ТОВ «Медичний центр «Первинка плюс» (код ЄДРПОУ 44328020) та отриманні (переказ проведено) за допомогою не банківського ПТКС який належить ТОВ «Свіфт-Гарант» (код ЄДРПОУ 39859339). Враховуючи вищезазначене, встановлено порушення вимог п.1, п.2 ст.3 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» Крім того, відповідачем зауважено, що у зв`язку з тим, що на початок перевірки документи стосовно обліку товарних запасі, за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Фукса Едуарда буд. 59а, не були надані перевіряючим, відповідно до п.п. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 Кодексу, запитані первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, відомості, регістри бухгалтерського обліку, рахунки щодо обліку товарних запасів та інші документи касові книги, первинні касові документи, книги обліку розрахункових операцій, договори про трудові відносини з найманими працівниками та інші. Також, перевіряючими ГУ ДПС у Дніпропетровській області у письмовій вимозі запрошені оригінали документів, а саме: касової книги, первинні касові документи (прибуткові та видаткові касові ордери, відомості), книги обліку розрахункових операцій, регістри бухгалтерського обліку, рахунки щодо обліку товарних запасів, які на початок перевірки 08.08.2024 року, згідно діючого законодавства, вже повинні бути заповненні або сформовані. В ході перевірки з урахуванням письмової вимоги, надані письмові пояснення щодо відсутності у суб`єкта господарювання відповідного обліку ТМЦ та не наданні первинні документи щодо походження товару. Згідно наданих банківських виписок в серпні 2024 ТОВ «Медичний центр «Первинка плюс» придбано товару на загальну суму 51 923,50 грн., на які не наданні первинні документи та відповідні форми обліку тощо. Посадовими особами ТОВ «Медичний центр «Первинка плюс» в ході перевірки з 08.08.2024 року по 16.08.2024 року до 17 години не надані до перевірки документи (у паперовій або електронній формі), які підтверджують облік товарів, що на момент перевірки знаходяться у господарському об`єкті, регістри бухгалтерського обліку, рахунки, бухгалтерські документи щодо обліку товару та інші документи, про що перевіряючими здійснено висновок про порушення ТОВ «Медичний центр «Первинка плюс» (код ЄДРПОУ 44328020) п. 12 ст. 3 Закону №265 та п.п. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20, ст.81, п.85,2, ст.85 Кодексу, а саме: не ведення в порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів, що на момент перевірки знаходяться у господарському об`єкті та ненадання платником податків посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всіх документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Враховуючи викладене, перевірку проведено з дотриманням норм діючого законодавства, порушення, встановлені в ході перевірки, зафіксовано правомірно та обґрунтовано. Враховуючи вищевикладене, ГУ ДПС у Дніпропетровській області щодо винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 25.06.2024 №0415310708 та №0415290708 діяло лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

17.02.2025 року до суду через підсистему «Електронний суд» від представником позивача подано відповідь на відзив, в якій останнім підтримано правову позицію, викладену ним у власній позовній заяві. Крім того зауважено, що грошові кошти в сумі 256771,00 грн. надійшли на банківський рахунок позивача саме з банківського рахунку, який належить ТОВ "СВIФТ ГАРАНТ", тобто у безготівковій формі (шляхом переказу коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку і без застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо), а тому у відповідача відсутні будь-які підстави стверджувати про порушення ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» при здійснені таких операцій. Також, зокрема, зазначено, що наданий відповідачем до відзиву Розрахунок штрафних (фінансових) санкцій є повністю неправомірним, безпідставним та не підтверджений належними доказами.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з огляду на таке.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Медичний центр"Первинка Плюс» (код ЄДРПОУ: 44830259) є юридичною особою зареєстрованою 18.05.2021 року про що внесено відповідний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 1 002 271 0200 00020353. Основним видом економічної діяльності ТОВ «Медичний центр"Первинка Плюс» є 86.10 Діяльність лікарняних закладів.

На підставі наказу ГУ ДПС у Дніпропетровській області №3366-п від 07.08.2024р. та направлень на перевірку № 6443 та №6444 від 07.08.2024 року, посадовими особами ГУ ДПС у Дніпропетровській області 08.08.2024 о 14 год. 30 хв. розпочато проведення фактичної перевірки ТОВ «Медичний центр"Первинка Плюс» (код ЄДРПОУ: 44830259) за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Фукса Едуарда буд. 59а.

За результатами проведеної фактичної перевірки посадовими особами ГУ ДПС у Дніпропетровській області складено акт фактичної перевірки, який зареєстрований в органі ДПС від 19.08.2024 за №2344/04-36-07-08/РРО/44830259, згідно з яким проведеною фактичною перевіркою встановлено порушення «Медичний центр"Первинка Плюс

- п.1, п.2, п.12 ст.3 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями) в частині проведення розрахункових операцій та ведення обліку ТМЦ.

- п.85.2 ст.85 ПК України, в частинні не надання у повному обсязі всіх документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки.

- ст.20,21,22,23,24 Кодексу законів про працю України, в частині використання праці найманих осіб без належного оформлення.

Вказані висновки акта фактичної перевірки обґрунтовано тим, що 08.08.2024 року було проведено розрахункову операцію на підставі акту № 45284 від 08.08.2024 та рахунку, виданого ТОВ «МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР «ПЕРВИНКА ПЛЮС»» на суму 220,00 грн. за надання медичної послуги (ЕКГ) за адресою: м. Кривий Ріг. вул. Фукса Едуарда, буд. 59 А. Рохрахункова операція проведена із використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) з формуванням електронного сліпу платіжного терміналу № S8518986 від 08.08.2024 на суму 220.00 грн. Вказаний термінал фізично поєднаний/з`єднаний з програмно-технічним комплексом самообслуговування (далі - ПТКС). який знаходиться в приміщенні медичного закладу ТОВ «МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР «ПЕРВИНКА ПЛЮС»» за вказаною вище адресою. Згідно пояснень та документів, доданих до перевірки, вказаний ПТКС належить фінансовій установі ТОВ «Свіфт-Гарант» (код ЄДРПОУ 39859339), яке згідно публічної інформації банківську ліцензію не отримувало, в реєстрі банків не значиться (ПТКС не відноситься до банківського). Окрім того, вказаний ПТКС при проведенні розрахунку роздрукував квитанцію № 3797846830297496 від 08.08.2024 на суму 220,00 грн. в якій зазначено отримувача ТОВ «Медичний центр «Первинка-2» (код ЄДРПОУ 43858467). Згідно інформаційних баз контролюючого органу. ТОВ «Медичний центр «Первинка-2» за адресою: м. Кривий Ріг. вул. Фукса Едуарда. буд. 59 А господарську діяльність не веде (господарські об`єкти відсутні). До перевірки надано виписки банку по рахунку, який належить ТОВ «МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР «ПЕРВИНКА ПЛЮС»», згідно з якими встановлено надходження (отримання) коштів за надання медичних послуг за період з 01.08.2024 до 08.08.2024 на загальну суму 256771.00 грн. Згідно пояснень, наданих до перевірки, вказані кошти отримані від надання платних медичних послуг ТОВ «МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР «ПЕРВИНКА ПЛЮС»» та отримані (переказ проведено) за допомогою не банківського ПТКС. який належить ТОВ «Свіфт- Гарант». Крім того, Головною медичною сестрою ОСОБА_1 08.08.2024 отримано письмову вимогу про надання платником податків в термін перевірки первинних документів згідно перелвку, у тому числі документів щодо обліку товарних запасів. Також у письмовій вимозі запитані оригінали документів, а саме: касової книги, первинні касові документи (прибуткові та видаткові касові ордери, відомості), книги обліку розрахункових операцій, регістри бухгалтерського обліку, рахунки щодо обліку товарних запасів, які на початок перевірки 08.08.2024. згідно діючого законодавства, вже повинні бути заповненні або сформовані. В ході перевірки, з урахуванням письмової вимоги, надані письмові пояснення щодо відсутності у суб`єкта господарювання відповідного обліку товарно-матеріальних цінностей ТМЦ та не наданні первинні документи щодо походження товару, банківські виписки. Згідно наданих банківських виписок в серпні 2024 ТОВ «МЕДИЧНИЙ ЦЕІПР «ПЕРВИНКА ПЛЮС»» придбано товару на загальну суму 51923,50 грн. на які не надані первинні документи та відповідні форми обліку тощо.

В зв`язку з відмовою посадових осіб ТОВ "Медичний центр "Первинка Плюс" від підпису та отримання матеріалів перевірки, відповідно до вимог п.86.5 ст. 86 ПКУ, було складено відповідний акт відмови від 16.08.2024 №000360/1

30.08.2024 року ТОВ "Медичний центр "Первинка Плюс" були надані до ГУ ДПС у Дніпропетровській області заперечення до акту фактичної перевірки від 19.08.2024 за №2344/04-36-07-08/РРО/44830259, проте за результатами їх розгляду, ГУ ДПС у Дніпропетровській області залишено без змін висновки акта перевірки, про що складено висновок №981/04-36-07-08 від 12.09.2024

На підставі вищевказаного акта фактичної перевірки, ГУ ДПС у Дніпропетровській області винесено:

- податкове повідомлення-рішення форми «С» №0583690708 від 13.09.2024 року, яким до ТОВ «Медичний центр "Первинка Плюс» (код ЄДРПОУ: 44830259) за проведення розрахункових операцій без застосування РРО та без видачі відповідного розрахункового документу, ведення в порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснення продажу лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку за період серпень 2024 року, на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, абзаців 1,2,3 пункту 1 статті 17, статті 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені у розмірі 437630,00 гривень (а.с. 39 зворот).

- податкове повідомлення-рішення форми «ПС» №0583680708 від 13.09.2024 року яким до ТОВ «Медичний центр "Первинка Плюс» (код ЄДРПОУ: 44830259) за ненадання платником податків посадовим (службовим особам органів державної податккової служби у повному обсязі всіх документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки за період серпень 2024 року, на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 ст. 54 і абзацу 1 пункту 121.1 статті 121 Податкового кодексу України застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені у розмірі 1020,00 гривень (а.с. 39).

08.10.2024 року ТОВ «Медичний центр "Первинка Плюс» було подано скаргу до ДПС України на податкові повідомлення-рішення, проте рішенням ДПС України про результати розгляду скарги від 06.12.2024 року №36549/6/99-00-06-03-02-06 було залишено без змін ППР ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 13.09.2024 №№0583680708 та 0583690708, а скаргу без задоволення.

Незгода позивача з податковими повідомленнями-рішеннями від 13.09.2024 року №№0583680708 та №0583690708 стала підставою для звернення до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до п. 1.1 статті 1 ПК України, цей Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Пунктом 61.1 статті 61 ПК України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з пунктом 61.2 статті 61 ПК України податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Види перевірок, які контролюючі органи мають право проводити, визначені статтею 75 ПК України, пунктом 75.1 якої встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Згідно із пунктом 80.1 статті 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Відповідно до пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: підпункт 82.2.2. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Згідно з п. 80.4 ст. 80 Податкового кодексу України перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.

Правомірність призначення фактичної перевірки наказом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №3366-п від 07.08.2024 та її проведення, позивачем не оскаржується.

Згідно з абзацами 1, 3 п. 86.5 ст. 86 ПК України акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності). Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.

Підпунктом 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 ПК України встановлено, що платник податку має право бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, та за власною ініціативою пояснення з питань, що не запитувалися контролюючим органом, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом.

Пунктом 86.7 ст. 86 ПК України встановлено, що у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Підпунктом 86.7.2 статті 86 ПК України передбачено, що у разі отримання від платника податків у визначеному цим пунктом порядку заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень контролюючий орган зобов`язаний повідомити платника податків про дату, час та місце/спосіб розгляду матеріалів перевірки, у тому числі в режимі відеоконференції. Таке повідомлення надсилається платнику податків протягом двох робочих днів з дня отримання від нього заперечень та/або додаткових документів і пояснень, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду. Інформація (повідомлення) про розгляд контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, матеріалів перевірки в режимі відеоконференції надсилається платнику податків в електронному вигляді в електронний кабінет.

Відповідно до підпункту 86.7.5 пункту 86.7 статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу на підставі висновку комісії контролюючого органу з питань розгляду заперечень протягом п`яти робочих днів, наступних за днем прийняття такого висновку комісією і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків, у порядку, визначеному підпунктом 86.7.1 цього пункту.

Згідно з пунктом 86.8 статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 цієї статті.

Щодо встановлених в акті перевірки №2344/04/36/07/08/РРО/44328020 від 19.08.2024 порушень вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та Податкового кодексу України суд зазначає таке.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначаються Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР, дія якого поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Згідно із абзацами 5, 6 статті 2 Закону № 265/95-ВР реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для подальшого переказу. До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп`ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

Розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

В силу вимоги статті 3 Закону № 265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Використання програмних реєстраторів розрахункових операцій при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється;

2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти);

3) застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з додержанням встановленого порядку їх застосування;

4) забезпечувати цілісність пломб реєстратора розрахункових операцій та незмінність його конструкції та програмного забезпечення;

5) у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій або програмних реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів;

6) забезпечувати зберігання (у разі використання) використаних книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок протягом трьох років після їх закінчення;

7) подавати до контролюючих органів звітність, пов`язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та розрахункових книжок, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, якщо цим пунктом не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв`язку.

З аналізу норми Закону № 265/95-ВР, вбачається, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

При цьому, розрахункова операція це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Отже, розрахунковою операцією, в силу вимог Закону № 265/95-ВР, серед іншого є та операція коли суб`єкт господарювання приймає (отримує) від покупця готівкові кошти, платіжні картки, платіжні чеки, жетони тощо безпосередньо за місцем реалізації товарів (послуг), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця.

Водночас, місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо (ст. 2 Закону № 265/95-ВР).

Згідно із пунктів 12, 14 частини 1 статті 9 Закону № 265/95-ВР реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій, та розрахункові книжки не застосовуються якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (склади, місця зберігання товарів, оптова торгівля тощо); при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

Сервіси переказу коштів - це продукт банку або небанківської фінансової установи, що має ліцензію Національного банку України на переказ коштів без відкриття рахунків (далі - НФУ), який спрощує проведення розрахунків і надається клієнтам (фізичним особам/суб`єктам господарювання), зокрема, для здійснення оплати за товари/надані послуги, ініціювання переказів коштів (готівкою/безготівково, у тому числі з використанням платіжних карток) інших операцій.

Сервіс переказу коштів може бути реалізований на офіційному сайті банку/НФУ в мережі Інтернет, в платіжних пристроях банку/НФУ та/або у вигляді програмного забезпечення/платіжного застосунку в технічному пристрої клієнта банку/НФУ (ноутбуку, смартфоні, планшеті інше). Дана інформація розміщена на офіційному сайті Головного управління ДПС у Київській області (https://kyivobl.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/551309.html), Державної податкової служби України (https://zt.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/print-555877.html), Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/555395.html).

Листом Національного банку України від 15 січня 2021 року №57-0010/3184 «Щодо розрахунків за допомогою «банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів» встановлено, що до «сервісів переказу коштів», можна віднести сервіси Liqpay, Portmone, iPay, Wayforpay та інші, які надають можливість споживачам здійснити оплату товарів (послуг), зокрема дистанційно.

Так судом встановлено, що основним видом економічної діяльності ТОВ «Медичний центр"Первинка Плюс» є 86.10 Діяльність лікарняних закладів.

Положенням про Медичний центр ТОВ «Медичний центр «Первинка Плюс» встановлено, що Медичний центр не здійснює розрахункових операцій в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо), та не здійснює операцій з приймання готівки для оплати медичних послуг та допомоги. Розрахунки (оплати) за всі медичні послуги які надаються Медичним центром здійснюються пацієнтами самостійно виключно за допомогою переказів грошових коштів на розрахунковий банківський рахунок Товариства через банківські установи та/або за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів за реквізитами які надаються Медичним центром.

Також як зазначалось ТОВ «Медичний центр"Первинка Плюс» в письмових поясненнях які надавались ним під час перевірки, так і в позовній заяві, наданій до суду позивачем надаються виключно медичні послуги і взагалі не здійснюються розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) та взагалі не здійснюються операції з приймання готівки для виконання платіжних операцій. Всі розрахунки за медичні послуги які надаються Товариством здійснюються пацієнтами самостійно і без участі Товариства або його терміналів (ПТКС або POS-терміналів). Товариство ніколи не використовувало та не використовує еквайринг і POS-термінали у Товариства відсутні. Товариство не приймає оплат платіжними картами або смартфонами за допомогою платіжних сервісів Google Pay і Apple Pay.

Так, на підтвердження вищевикладеного, позивачем було надано договір про прийом платежів №23/04-400Г від 20 квітня 2023 року, укладений між ТОВ «Медичний центр"Первинка Плюс» та ТОВ «Свіфт-гарант», предмет якого встановлений у пункті 2.1., а саме Клієнт доручає, а Установа зобов`язується надавати Клієнту та або платникам платіжні послуги за платіжними операціями з приймання платежів від платників. як оплата та товари та/або роботи, та/або послуги, перелік яких зазначено в Додатку №3 до цього Договору, та здійснення подальшого переказу коштів на користь Клієнта на умовах, визначених цим Договором та Правилами.

Отже, позивач, здійснюючи надання медичних послуг отримує кошти, за допомогою сервісів переказу коштів.

При цьому, ТОВ СВІФТ ГАРАНТ (код ЄДРПОУ 39859339) є фінансовою установою та надавачем фінансових платіжних послуг, якій рішенням НБУ від 30 квітня 2023 року No 21/776-рк видано ліцензію на надання фінансових платіжних послуг, а саме: Послуги з переказу коштів без відкриття рахунку та яка включена до Реєстру платіжної інфраструктури у статусі Платіжна установа.

На офіційному сайті платіжної системи City24 (https://city24.ua/ua/default/about#Security) наявне посилання на Витяг з Реєстру платіжної інфраструктури Національного банку України відповідно до якого слідує, що ТОВ СВІФТ ГАРАНТ (код ЄДРПОУ 39859339) є фінансовою установою та надавачем фінансових платіжних послуг, якій рішенням НБУ від 30 квітня 2023 року № 21/776-рк видано ліцензію на надання фінансових платіжних послуг, а саме: «Послуги з переказу коштів без відкриття рахунку» та яка включена до Реєстру платіжної інфраструктури у статусі Платіжна установа (https://swift-garant.com.ua/wp- content/uploads/2023/05/VYTYAG_z_RPI_lic_perekaz_koshtiv.pdf) а також інша інформація про вказане товариство, як платіжної установи https://swift-garant.com.ua/wp-content/uploads/2023/08/rozkryttya-informatsyy-SWIFTGARANT.pdf

Таким чином, суд бере до уваги твердженням позивача, що всі послуги Товариства оплачуються виключно за допомогою переказів грошових коштів на розрахунковий банківський рахунок Товариства через банківські установи та/або банківські системи дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

Отже, ТОВ СВІФТ ГАРАНТ (код ЄДРПОУ 39859339) потрапляє під визначення «Сервіси переказу коштів», яке наведене НБУ а також і Відповідачем, а тому, положення пункту 14 статті 9 Закону № 265/95-ВР поширюють свою дію на здійснення розрахунків за медичні послуги Товариства за допомогою сервісів переказу коштів.

При цьому, загальний порядок виконання платіжних операцій в Україні, встановлює виключний перелік платіжних послуг та порядок їх надання, категорії надавачів платіжних послуг та умови авторизації їх діяльності, визначає загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, загальні засади випуску та використання в Україні електронних грошей та цифрових грошей Національного банку України, установлює права, обов`язки та відповідальність учасників платіжного ринку України, визначає загальний порядок здійснення нагляду за діяльністю надавачів платіжних послуг, надавачів обмежених платіжних послуг, порядок здійснення оверсайта платіжної інфраструктури. визначає Закон України «Про платіжні послуги» (далі - Закон 1591-IX).

Відповідно до пункту 8 статті 1 Закону 1591-IX дистанційна платіжна операція - платіжна операція, що здійснюється із застосуванням засобів дистанційної комунікації.

Згідно з пунктом 52 статті 1 Закону 1591-IX переказ коштів без відкриття рахунку - платіжна послуга, що надається платнику з метою переказу коштів у готівковій чи безготівковій формі отримувачу або надавачу платіжних послуг, який діє від імені отримувача, під час якої надавач цієї послуги не використовує відкритий у нього рахунок платника та/або отримувача.

Пунктом 57 статті 1 Закону 1591-IX визначено, що платіжна операція - будь-яке внесення, переказ або зняття коштів незалежно від правовідносин між платником і отримувачем, які є підставою для цього.

Відповідно до пункту 71 статті 1 Закону 1591-IX послуга з ініціювання платіжної операції - нефінансова платіжна послуга, що полягає в ініціюванні платіжної інструкції надавачем послуги з ініціювання платіжної операції на запит платника з рахунку платника, відкритого в іншому надавачі платіжних послуг.

Згідно з частиною 2 статті 41 Закону 1591-IX визначено, що ініціювання платіжної операції здійснюється: 1) надання ініціатором платіжної інструкції надавачу платіжних послуг, в якому відкрито його рахунок; 2) надання надавачем платіжних послуг з ініціювання платіжної операції платіжної інструкції платника надавачу платіжних послуг з обслуговування рахунку платника на підставі наданої платником цьому надавачу платіжних послуг з ініціювання платіжної операції згоди на ініціювання такої платіжної операції; 3) надання платником платіжної інструкції та готівкових коштів для виконання платіжної операції, у тому числі за допомогою платіжного пристрою; 4) використання користувачем платіжного інструменту для виконання платіжної операції; 5) надання платником, що є власником електронних грошей, платіжної інструкції, у тому числі шляхом використання платіжного інструменту, емітенту електронних грошей щодо виконання платіжної операції з використанням електронних грошей; 6) надання користувачем платіжної інструкції відповідному учаснику платіжної системи, у тому числі шляхом використання певного платіжного інструменту, в порядку, визначеному правилами цієї платіжної системи.

Також Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженою Постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 №163 визначено, що безготівкові розрахунки - перерахування коштів із рахунків платників на рахунки отримувачів, а також перерахування надавачами платіжних послуг коштів, унесених платниками готівкою, на рахунки отримувачів.

Згідно з пунктом 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 №148 (далі - Положення) готівкові розрахунки - платежі готівкою суб`єктів господарювання і фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов`язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.

Пунктом 10 Положення регламентовано, що розрахунки суб`єктів господарювання та фізичних осіб у разі їх здійснення готівкою без відкриття поточного рахунку шляхом унесення готівки до банків або небанківських фінансових установ, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, для подальшого її переказу на рахунки інших суб`єктів господарювання або фізичних осіб для платників коштів є готівковими, а для отримувачів коштів безготівковими.

Відповідно до роз`яснення Національного банку України від 15.09.2020 №57-0009/50471, у відповідності до якого оплата товарів та послуг, що здійснена шляхом переказу коштів (у тому числі, з використанням платником платіжної картки) на рахунок отримувача/суб`єкта господарювання (зокрема, із залученням небанківської фінансової установи, яка в установленому законом порядку отримала ліцензію па переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку) є безготівковим розрахунком для суб`єкта господарювання.

При цьому розрахунки за допомогою банківської (платіжної) карти є безготівковими розрахунками, адже платіжна картка є лише інструментом для здійснення операції з коштами, які знаходяться на рахунку платника і які фактично списуються з такого рахунку та зараховуються на поточний рахунок фінансової компанії для подальшого перерахування товариству.

Отже, з аналізу вищевикладено слідує, що ТОВ «Медичний центр"Первинка Плюс» при надані платних медичних послуг не отримує безпосередньо коштів від осіб, які їх отримують, а отримує такі кошти від фінансової компанії, розрахунки з якою для останнього є безготівковими.

При цьому розрахунки за допомогою банківської (платіжної) карти є безготівковими розрахунками, адже платіжна картка є лише інструментом для здійснення операції з коштами, які знаходяться на рахунку платника і які фактично списуються з такого рахунку та зараховуються на поточний рахунок фінансової компанії для подальшого перерахування товариству.

Отже, з аналізу вищевикладено слідує, що ТОВ «Медичний центр"Первинка Плюс» при надані медичних послуг фактично не отримує безпосередньо коштів від осіб, які замовляють ці послуги, а отримує такі кошти від фінансової компанії, розрахунки з якою для останнього є безготівковими.

Крім того, суд приймає до уваги, що ПТКС (платіжна система City24) через який відбувалась оплата оперується саме ТОВ СВІФТ ГАРАНТ який і здійснює приймання платежів (розрахунки) через вказаний ПТКС та наявний при ньому POS-термінал, а тому саме ТОВ СВІФТ ГАРАНТ видає платникам розрахункові документи про здійснення платіжних операцій (квитанції), про що вказується безпосередньо в таких квитанціях.

А отже тому квитанція №3797846830297496 від 08.08.2024 року на суму 220,00 грн, яка була сформована і видана під час контрольної розрахункової операції, саме ТОВ «Свіфт-Гарант» (код ЄДРПОУ 39859339), яке і здійснювало розрахункову операцію.

Відповідно до Заключної виписки за період з 01.08.2024 по 08.08.2024 по рахунку Позивача № НОМЕР_1 відкритого в АТ КБ "ПРИВАТБАНК" від 09.08.2024 року, копія якої міститься в матеріалах справи, вказані грошові кошти в сумі 256771,00 грн. надійшли на банківський рахунок Позивача з банківського рахунку НОМЕР_2 в АТ "ОТП БАНК" який належить ТОВ "СВIФТ ГАРАНТ" (код ЄДРПОУ 39859339), тобто у безготівковій формі (шляхом переказу коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку і без застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо).

Також суд бере до уваги, що постановою Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14.10.2024 року у справі №212/8866/24, провадження у справі про притягнення керівника ТОВ «Медичний центр"Первинка Плюс» до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП- закрито, у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Суд зазначає, що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою (частина шоста статті 78 КАС України).

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування до позивача санкцій, визначених пунктом 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» на підставі акта перевірки Акту перевірки №2344/04/36/07/08/РРО/44328020 від 19.08.2024 року.

Згідно з п. 85.2 ст. 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Відповідно до п. 121.1 ст. 121 ПК України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

В акті перевірки зазначено про ненадання платником податків усіх документів, що пов`язані з предметом перевірки (авансові звіти, банківські виписки в повному обсязі).

Так, відповідно до письмової Вимоги від 08.08.2024 року передбачалось витребування документів щодо обліку саме товарних запасів, у порядку визначеному відповідним національним положення (стандартом) бухгалтерського обліку (п. 6 вимоги).

Як судом було вищевстановлено, позивач надає виключно медичні послуги і не здійснювало та не здійснює діяльності з продажу (реалізації) будь-яких товарів, а отже у Товариства відсутній облік саме товарних запасів, про що було повідомлено перевіряючим в поясненнях.

При цьому, позивачем наголошувалось, що одноразові медичні рукавички, маски, шприці та інші витратні матеріали, які використовуються медичним персоналом при надані медичної допомоги обліковуються Товариством не як товарні запаси а виробничі, так як не реалізовуються та не передаються пацієнтам, а використовуються медичним персоналом під час надання медичних послуг та маніпуляцій після чого утилізуються та списуються і не передаються пацієнтам, про що також було повідомлено перевіряючих.

Будь-яких запитів щодо надання інформації чи документів з приводу обліку виробничих запасів Товариство від перевіряючих не отримувало, а відповідачем доказів зворотнього не надано до суду.

Пунктом 112.7 статті 112 Податкового кодексу України передбачено, що усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи.

Беручи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області не доведено порушення ТОВ "Медичний центр"Первинка Плюс" п. 85.2 ст. 85 ПК України в частині ненадання посадовим (службовим) особам контролюючого органу у повному обсязі всіх документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Отже, до позивача неправомірно застосовано штраф у розмірі 1020,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також, у рішенні ЄСПЛ від 19 квітня 1993 року у справі «Краска проти Швейцарії» визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути «почуті», тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами. Разом із цим, обов`язок суду обґрунтовувати свої рішення не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п. 29 рішення ЄСПЛ від 9 грудня 2009 року у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»).

З урахуванням викладеного, податкові повідомлення-рішення форми «ПС» №0583680708 від 13.09.2024 та форми «С» №0583690708 від 13.09.2024 у розмірі 437630,00 грн., прийняті Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області на підставі висновків Акту перевірки №2344/04/36/07/08/РРО/44328020 від 19.08.2024 є протиправними та підлягають скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню у повному обсязі.

Водночас, суд враховує допущену позивачем описку у позовній заяві щодо органу який прийняв оскаржуванні рішення, оскільки відповідачем - Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області не заперечувалось, що оскаржуванні рішення у цій справі приймали саме вони, а не Головне управління ДПС у Київській області.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України суд виходить із того, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням наведеного, а також зважаючи на задоволення позовних вимог у повному обсязі, судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем при зверненні до суду з цією позовною заявою, у сумі 9593,00 підлягають відшкодуванню на користь останнього шляхом стягнення їх з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.

Відповідно до частини 5статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 241-246,250, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр"Первинка Плюс" (місцезнаходження: вул. Фукса Едуарда, буд. 59-А, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл., 50063, код ЄДРПОУ 44328020) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (місцезнаходження: вул. Сімферопольська, 17-А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП 44118658) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми форми «ПС» №0583680708 від 13.09.2024 у розмірі 1020,00 грн., прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми форми «С» №0583690708 від 13.09.2024 у розмірі 437630,00 грн., прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.

Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (місцезнаходження: вул. Сімферопольська, 17-А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП 44118658) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр"Первинка Плюс" (місцезнаходження: вул. Фукса Едуарда, буд. 59-А, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл., 50063, код ЄДРПОУ 44328020) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 9593,00грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.О. Коренев