Ухвала від 22.04.2025 по справі 160/455/25

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

22 квітня 2025 рокуСправа № 160/455/25 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Захарчук- Борисенко Н.В., розглянув у письмовому провадженні у місті Дніпро клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про залишення позовної заяви без розгляду у справі №160/455/25,-

УСТАНОВИВ:

07.01.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ТОВ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «СІСТАР» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 29.05.2023 року №8886254/24238090 про відмову в реєстрації розрахунків коригування кількісних і вартісних показників №5 від 01.05.2023 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №5 від 01.05.2023 року, складену ТОВ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «СІСТАР», датою її подання на реєстрацію.

Ухвалою від 10.01.2025 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

23.01.2025 року представником ГУ ДПС у Дніпропетровській області подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, зважаючи на пропуск позивачем строків звернення до суду.

Ухвалою від 24.01.2025 року клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін задоволено частково та вирішено перейти до розгляду справи за позовом ТОВ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «СІСТАР» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.

21.04.2025 року від позивача надійшла заява про поновлення процесуального строку, в обгрунтування якої зазначено наступне. Пропуск ТОВ НВП «Сістар» строку звернення до суду за захистом прав та законних інтересів пов`язано запровадженого на території України воєнного стану у зв`язку із збройною агресією російської федерації вплинули на звичайний режим роботи підприємства. Комендантська година, екстрені та погодинні відключення енерго- та теплопостачання ускладнили роботу працівників, унеможлививши звичайний і звичний режим роботи ТОВ НВП «Сістар». Також, велика кількість сигналів «Повітряна тривога» в м. Дніпро, під час яких забороняється робота підприємств, установ та організацій, ракетні обстріли та атаки дронами-камікадзе міста, через що великий проміжок часу працівники не мали змоги знаходитись на робочому місці, перебуваючи довгий час в укриттях, що негативно вплинуло на ведення підприємства своєї діяльності. Крім цього, більшість працівників підприємства внаслідок мобілізації наразі несуть службу у лавах Збройних Сил України, що зумовило брак працівників на підприємстві. Як наслідок, ці та інші фактори призвели до того, що ТОВ НВП «Сістар» тимчасово призупиняло свою роботу. Враховуючи що процесуальний строк, який ТОВ НВП «Сістар» пропущено, припав на період дії воєнного стану на території України, коли існували обмеження та перешкоди, які встановлені під час вказаного особливого правового режиму,

Тож, позивач просить визнати причини пропуску ТОВ НВП «Сістар» строку для звернення до суду за захистом прав та законних інтересів поважними та поновити даний строк.

При цьому, по тексту позовної заяви позивач вказував, що він повторно звернувся до ДПС України зі скаргою №13/08-24 від 09.08.2024 року щодо розблокування РК №5 від 01.05.2023 року до ПН №5 від 29.11.2022 року у зв`язку з виключенням ПП «ВВК-СТИЛЬ» (35860052) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку (рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.10.2023 року по справі №52/19101/23, яке набрало законної сили 09.02.2024 року).

08.10.2024 року позивач отримав відповідь ДПС України №2934816/99-00-18-02-02-06 від 30.09.2024 року на скаргу, в якій вказано, що рішення відповідача-1 не підлягає адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в адміністративному порядку.

Розглянувши клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду, заяву позивача про поновлення строку звернення до суду та матеріали справи, а також проаналізувавши норми чинного законодавства, суд зробив висновок про відсутність обґрунтованих підстав для залишення позову без розгляду, виходячи з таких міркувань.

Пунктом 8 ч.1ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства Українивизначено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертоюстатті 123 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Тож відлік строку для звернення до суду у випадку, зокрема, незгоди особи з відповідним рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень розпочинається з моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатись".

Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020 року № 340/1019/19).

Конституційний Суд України рішенням від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011 за результатами оцінки конституційності норми частини четвертої статті 99 КАС України у чинній на той час редакції (про скорочені строки звернення до адміністративного суду в разі попереднього використання можливостей досудового порядку вирішення спору) підтвердив її конституційність як такої, що забезпечує оперативність розгляду судової справи і жодною мірою не обмежує суб`єктів щодо права на судовий захист; нею скорочено строки здійснення окремих процесуальних дій, а змісту та обсягу конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя не звужено (абзаци шостий, чотирнадцятий пункту 6.1). Цей висновок Конституційного Суду України колегія суддів вважає релевантним щодо нинішнього стану нормативно-правового регулювання.

Отже, із прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним частиною четвертою статті 122 цього Кодексу, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені Податковим кодексу України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені Податковим кодексом України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Оскільки позивач отримав відповідь на скаргу 08.10.2024 року, то позивач не пропустив тримісячний строк звернення до суду з цим позовом.

Проаналізувавши вищенаведене, можна зробити висновок, що клопотання представника відповідача про залишення позову ТОВ НВП «Сістар» без розгляду, з підстав пропуску строку звернення до цим позовом до суду, не підлягає задоволенню.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, рішенням Європейського Суду з прав людини по справі "Іліан проти Туреччини" слідує, що правило встановлення обмежень до суду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду, повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

У справі Delcourt v. Belgium Європейський Суд з прав людини зазначив, що «у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення».

Тобто правило про пропуск строку звернення до суду не має абсолютного характеру і не повинно застосовуватися автоматично, навіть у разі пропуску строку звернення до суду без відповідних додаткових обґрунтувань суд не може його застосувати.

На підставі вищевикладеного, суд зробив висновок про відмову у задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись статтями 122, 123, 240, 243, 248, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Визнати поважними причини пропуску ТОВ НВП «Сістар» строку для звернення до суду за захистом прав та законних інтересів та поновити даний строк.

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко