Ухвала

від 22.04.2025 по справі 734/1142/25

КОЗЕЛЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 1-кп/734/190/25 Справа № 734/1142/25

У х в а л а

22 квітня 2025 року селище Козелець

Козелецький районний суд Чернігівської області в складі

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

представника потерпілої особи ОСОБА_6 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Козелецького районного суду Чернігівської області кримінальне провадження № 62024100150000941 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 425 КК України,

в с т а н о в и в:

12 березня 2025 року до Козелецького районного суду Чернігівської області надійшло кримінальне провадження № 62024100150000941 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 425 КК України.

Прокурор та представник потерпілої особи ОСОБА_6 в підготовчому судовому засіданні вважали за можливе призначити кримінальне провадження до судового розгляду.

Від адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 , надійшло клопотання про повернення обвинувального акту у кримінальному провадженні № 62024100150000941 прокурору Деснянської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону.

Захист вважає за неможливе призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у зв`язку з його невідповідністю вимогамст. 291 КПК України, з зв`язку з некоректним викладом фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, в результаті чого сторона захисту не розуміють суть таких обставин. Сторона захисту посилається також на те, що формулювання обвинувачення викладено некоректно, оскільки не зазначено, якими конкретно повноваженнями був наділений обвинувачений та які з них були використані/не використані для вчинення кримінального правопорушення, що спричинило тяжкі наслідки; викладене формулювання обвинувачення не відповідає об`єктивній та суб`єктивній стороні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 425 КК України. Адвокат ОСОБА_5 вважає, що такі недоліки обвинувального акту порушують права обвинуваченого, а тому обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору.

Під час підготовчого судового засідання обвинувачений ОСОБА_4 підтримав подане його захисником клопотання.

Прокурор заперечував проти задоволення клопотання сторони захисту, вважає, що обвинувальний акт відповідає вимогамКПК Україниі справа може бути призначена до судового розгляду.

Заслухавши думки учасників кримінального провадження щодо заявленого захисником клопотання, дослідивши матеріали обвинувального акта та додатки до нього, проаналізувавши доводи клопотання, суд прийшов до висновку про те, що клопотання про повернення обвинувального акта прокурору задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Відповідно до п. 3 ч. 3ст. 314 КПК Україниу підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акта прокурору, якщо він не відповідає вимогам цьогоКодексу.

Згідно зіст. 110 КПК Україниобвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим уст. 291 цього Кодексу.

При цьому, суд може повернути обвинувальний акт прокурору виключно з підстав невідповідності вимогамст. 291 КПК України. Тобто, для ухвалення рішення про повернення обвинувального акта прокурору з підстав його невідповідності вимогамКПК Українисуд має встановити невідповідність форми чи змісту такого обвинувального акта положеннямст. 291 КПК України.

Відповідност. 291 КПК Україниобвинувальний акт повинен містити такі відомості: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості кожного потерпілого; прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; розмір витрат на залучення експерта; дату та місце його складання та затвердження. Обвинувальний акт підписується слідчим, дізнавачем та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.

В п. 3 ч. 3ст. 314 КПК Українимова йде про право суду повернути обвинувальний акт, якщо буде встановлено, що він не відповідає вимогамКПК України. При цьому, на думку суду, оскільки таке повернення є правом, а не обов`язком суду, то для повернення обвинувального акта підставою не може слугувати будь-яка його невідповідність вимогамКПК, а лише та, яка перешкоджає призначенню судового розгляду, і в кожному конкретному випадку суд має перевірити чи створює перешкоди для судового розгляду певна невідповідність обвинувального акта вимогамКПК України.

Питання про відповідність викладення матеріалу в обвинувальному акті, власне фактичних обставин справи, а також про узгодженість викладених фактичних обставин справи з формулюванням обвинувачення, не може бути предметом розгляду у підготовчому судовому засіданні, оскільки на цій стадії судового провадження суд не вправі вдаватися до оцінки вказаних обставин чи досліджувати обставини кримінального провадження або докази на їх підтвердження чи спростування.

Суд враховує, що за змістом п. 5 ч. 2ст. 291 КПК Українивизначення обсягу фактичних обставин кримінального правопорушення, що викладаються в обвинувальному акті, належить до дискреційних повноважень прокурора, а наведені в обвинувальному акті фактичні дані в своїй сукупності дають уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, а також можливість співставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.

До цього ж, як прямо передбачено законом, фактичні обставини кримінального правопорушення викладаються в такій формі і в такому обсязі, які прокурор вважає встановленими за результатами проведеного досудового розслідування.

Підсумовуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що в клопотанні захисника не наведено такої невідповідності обвинувального акта у кримінальному провадженні № 62024100150000941 вимогамКПК України, яка б перешкоджала призначенню його до судового розгляду. Також, такої невідповідності судом не встановлено під час розгляду цього клопотання.

У ході підготовчого судового засідання захисником ОСОБА_5 подано скарги на дії прокурора в порядку ст. 303 КПК України.

Положеннями ч. 2 ст. 303 КПК України, на яке посилається сторона захисту у своїй скарзі, визначено, що скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора (ніж ті, що зазначені в частині 1 цієї статті) не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.

Отже, положення ч. 2 ст. 303 КПК України не містять імперативної вимоги щодо обов`язкового розгляду по суті будь-яких скарг у підготовчому судовому засіданні, а лише вказують на можливість такого розгляду з урахуванням завдань підготовчого провадження, повноважень суду та з дотриманням правил, передбачених ст. ст. 314-318 КПК України (зокрема, на це вказує використане законодавцем формулювання «можуть бути предметом розгляду», а не «розглядаються» чи «підлягають розгляду» тощо, а також пряме відсилання до правил ст. ст. 314-316 КПК України).

А ні ч. 2 ст. 303, а ні ст. ст. 314-316 КПК України не передбачають, що суд в підготовчому судовому засіданні має право ухвалити за результатом розгляду таких скарг одне з рішень, які передбачені ч. 2 ст. 307 КПК України під час досудового розслідування, а саме скасовувати рішення слідчого чи прокурора, зобов`язувати припинити дію чи, навпаки, вчинити певну дію, відмовити в задоволенні скарги.

Натомість, за змістом ст. ст. 314-316 КПК України, підготовче судове засідання є обов`язковою, самостійною стадією кримінального процесу, основною метою проведення якої є визначення судом можливості на законних підставах призначити кримінальне провадження до судового розгляду.

З огляду на вказану специфіку завдань та цілей підготовчого судового засідання, в межах цієї стадії суд позбавлений можливості досліджувати докази, надавати їм оцінку з точки зору їх допустимості та/або достовірності, а також робити висновки щодо законності чи незаконності дій, бездіяльності чи рішень, прийнятих на досудовому розслідуванні.

Водночас, зі змісту поданих стороною захисту скарг вбачається, що викладені у них доводи зводяться до необхідності надання судом оцінки діям та рішенням представників сторони обвинувачення, в тому числі, з точки зору їх законності, у зв`язку з порушеннями норм діючого законодавства, які, на думку захисту, були допущенні при прийнятті рішення про притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності.

На переконання суду, викладені у скарзі аргументи потребують аналізу законності низки взаємопов`язаних процесуальних дій та рішень у кримінальному провадженні, а відтак, твердження захисника підлягають дослідженню вже під час судового розгляду у ході дослідження доказів.

Таким чином, розгляд по суті вказаних скарг під час підготовчого судового засідання був би передчасним, а тому суд приходить до висновку про необхідність долучення їх до матеріалів кримінального провадження, без вирішення порушених у них питань по суті.

Стороною захисту також заявлено клопотання про повернення прокурору Деснянської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону (яке викладене у відзиві на позовну заяву) цивільного позову, оскільки прокурором позов подано без наявності підстав для такого звернення.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 128 КПК Україниособа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого. Цивільний позов в інтересах держави пред`являється прокурором.

У відповідності до вказаної норми закону прокурор до початку судового розгляду пред`явив цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_4 про відшкодування матеріальних збитків в сумі 1251 510 грн, який суд вважає за необхідне прийняти до розгляду.

Вислухавши думку учасників процесу, суд вважає, що кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду.

Вказане кримінальне провадження підсудне Козелецькому районному суду Чернігівської області, підстав для його закриття немає, обвинувальний акт складено відповідно до вимог кримінально-процесуального закону, угоди, передбачені ст. 468КПК України учасниками кримінального провадження не укладались.

На підставівикладеного,керуючись ст.314-316 КПК України,

постановив :

Відмовити в задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 про повернення обвинувального акта як такого, що не відповідає вимогамКПК України.

Призначити судовий розгляд кримінального провадження №62024100150000941 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 425 КК України, у відкритому судовому засіданні в приміщенні Козелецького районного суду Чернігівської області на 01травня 2025 року о 12 годині 00 хвилин.

Судовий розгляд проводити одноособово суддею ОСОБА_1 .

Про дату та місце розгляду справи повідомити всіх учасників процесу.

Прийняти цивільний позов прокурора в інтересах держави в особіОстерської квартирно-експлуатаційної частини (району) в рамках кримінального провадження№62024100150000941 до розгляду в кримінальному провадженні.

Скарги сторони захисту, подану в порядку ч. 2ст. 303 КПК України, - долучити до матеріалів кримінального провадження та надати оцінку висловленим у них доводам у ході судового розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_7