Ухвала

від 22.04.2025 по справі 160/10929/25

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

22 квітня 2025 року Справа 160/10929/25

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Горбалінський В.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Глеюватської сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії

УСТАНОВИВ:

15.04.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Глеюватської сільської ради, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Глеюватської сільської ради Криворізького р. Дніпропетровської області №66551043 від 24 лютого 2023 року про проведення реєстраційних дій;

- зобов`язати державного реєстратора прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Глеюватської сільської ради Криворізького р. Дніпропетровської області зареєструвати право власності на домоволодіння АДРЕСА_1 згідно Ухвали Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 10.08.2022 року.

Відповідно до пунктів 3 та 6 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Перевіривши позовну заяву на відповідність зазначеним вимогам закону, судом встановлено, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Згідно з пунктом 4 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного суду України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Як встановлено судом, позивачем заявлено вимог про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Глеюватської сільської ради Криворізького р. Дніпропетровської області №66551043 від 24 лютого 2023 року про проведення реєстраційних дій.

В той же час, судом встановлено, що в матеріалах позовної заяви міститься лише рішення Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради №73506099 від 05.06.2024 року про відмову в проведенні реєстраційних дій.

Враховуючи вказане, на переконання суду, позивачем, в порушення п. 4 ч.5 ст.160 КАС України, в матеріалах позовної заяви: 1) відсутні докази, які підтверджують обставини якими позивач обґрунтовує свої вимоги;

У випадку, якщо позивач не погоджується також із рішенням Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради №73506099 від 05.06.2024 року про відмову в проведенні реєстраційних дій, останньому слід визначити зміст позовних вимог щодо відповідача - Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради.

З огляду на вказані обставини, позивачу слід привести позовну заяву у відповідності до вимог п.4,5 ч.5 ст.160 КАС України в частині:

- надання доказів, які підтверджують обставини якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

При цьому, з огляду на зміст та прохальну частину позовної заяви, суд звертає увагу і на наступне.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Суд вважає, що позивач звернувся до суду із даним позовом з порушенням строку, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 118 Кодексу адміністративного судочинства України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Відповідно до частин першої-третьої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Для звернення до адміністративного суду з позовами у спорах за участю суб`єктів владних повноважень з приводу проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства та позовами у спорах, що виникають у зв`язку з проведенням та/або визначенням результатів конкурсу з визначення приватного партнера та концесійного конкурсу, встановлюється тримісячний строк з дня, коли особа дізналася або мала дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Сам по собі інститут строку звернення до адміністративного суду має на меті полегшення надання учасниками адміністративного процесу доказів, підвищує їх достовірність, а також забезпечує правову визначеність учасників спірних правовідносин. Іншими словами, обмеження строку реалізації права на судовий захист покликане передусім дисциплінувати учасників адміністративних правовідносин.

Системний аналіз норм митного та податкового законодавства України дає суду підстави для висновку про те, що спеціального строку для звернення до адміністративного суду з позовом про оскарження рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно про проведення реєстраційних дій, відмінного від загальних строків, визначених статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України, законодавцем не передбачено.

Як встановлено судом, оскаржуване рішення складено державним реєстратором прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Глеюватської сільської ради Криворізького р. Дніпропетровської області - 24 лютого 2023 року.

Разом з цим, із даним позовом ОСОБА_1 звернулась до суду через автоматизовану систему «Електронний суд» - 14.04.2024 року, тобто із пропуском шестимісячного строку звернення до суду, встановленого законом.

Суд повідомляє, що у випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, тобто обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій і підтверджені належними доказами.

Строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно-правових відносинах або для реалізації владних повноважень.

Днем, коли особа дізналась про порушення свого права, - є день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення її прав, свобод чи інтересів.

Суд звертає увагу, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Відповідно до частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (ч.2 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України).

Щодо доводу про наявність воєнного стану, як підстави для поновлення строку звернення до суду із даним позовом, суд зауважує на такому.

При застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже, суд вказує, що сам факт запровадження воєнного стану в Україні без обґрунтування неможливості вчинити процесуальну дію у встановлені строки не може вважатися поважною причиною для безумовного поновлення цих строків.

На думку суду, під час воєнного стану поновленню підлягають лише процесуальні строки, порушені з поважних причин, основними з яких є такі: повітряна тривога, відсутність електрозабезпечення, неможливість використання транспорту, ракетне чи інше збройне ураження території, де знаходиться адвокат та/або відповідний орган, а також окупація вказаної території тощо.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29 вересня 2022 року у справі № 500/1912/22.

Втім, доводи позивача є безпідставними та неповажними, оскільки, позивачем не вказано та не надано доказів того, як наявність воєнного стану вплинула на можливість подання позивачем позовної заяви вчасно.

Відтак, суд доходить висновку, що доводи позивача, вказані позивачем у клопотанні про поновлення строку звернення до адміністративного суду є необґрунтованими.

Суд звертає увагу, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Однак, в матеріалах справи відсутні докази наявності обставин, які були об`єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення позивача та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з цим позовом.

Відповідно до ч. 6 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Враховуючи зазначене вище, суд вбачає за необхідне надати можливість позивачу подати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та вказати інші підстави для поновлення строку звернення до суду із означеною позовною заявою.

Враховуючи вищевикладене та у відповідності до Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху.

Для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати до суду:

- уточнену позовну заяву, яка буде відповідати вимогам статті 160 КАС України, в частині надання доказів, які підтверджують обставини якими позивач обґрунтовує свої вимоги та/або в частині визначення позовних вимог, для суду та для осіб, що беруть участь у справі, а також із визначенням у ньому відповідача або відповідачів та його (їх) коду ЄДРПОУ, які будуть відповідати відомостям з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із обґрунтуванням підстав поважності пропуску такого строку та підтвердження таких підстав відповідними доказами або заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку звернення до суду із даною позовною заявою.

Керуючись ст. 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Глеюватської сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Визначені недоліки позовної заяви позивачу усунути шляхом надання суду:

- уточнену позовну заяву, яка буде відповідати вимогам статті 160 КАС України, в частині надання доказів, які підтверджують обставини якими позивач обґрунтовує свої вимоги та/або в частині визначення позовних вимог, для суду та для осіб, що беруть участь у справі, а також із визначенням у ньому відповідача або відповідачів та його (їх) коду ЄДРПОУ, які будуть відповідати відомостям з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із обґрунтуванням підстав поважності пропуску такого строку та підтвердження таких підстав відповідними доказами або заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку звернення до суду із даною позовною заявою.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.

Роз`яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала про залишення позовної заяви без руху оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Горбалінський