Рішення

від 22.04.2025 по справі 240/14168/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2025 року м. Житомир справа № 240/14168/24

категорія 108020200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Єфіменко О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Унасолар Сервіс" до Житомирської митниці про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Унасолар Сервіс" (далі - ТОВ "Унасолар Сервіс") із позовом, в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення Житомирської митниці про коригування митної вартості товарів №UА101020/2024/000033/2 від 15.05.2024, №UА 101000/2024/000168/1 від 17.05.2024, № UА101020/2024/000036/1 від 17.05.2024;

- визнати протиправними і скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА101020/2024/006804 від 15.05.2024, №UА101020/2024/006817 від 17.05.2024, № UА101020/2024/006816 від 17.05.2024, видані Житомирською митницею.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що уповноваженою особою позивача подано до Житомирської митниці митні декларації для митного оформлення імпорту товару сонячні фотоелектронні модулі. На підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товару за ціною договору, разом з митною декларацією декларант надав митниці необхідні і достатні документи, які підтверджують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування. Однак відповідач безпідставно прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів, що відповідно призвело до надмірної сплати митних платежів. При цьому, жодних доказів щодо наявності у поданих декларантом документах певних розбіжностей, наявних ознак підробки або відсутності всіх відомостей відповідач не надав.

27.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання у справі на 25.09.2024.

18.09.2024 до суду надійшов відзив на позов Житомирської митниці (том І, а.с. 191-203), в якому представниця відповідача просила відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказала, що під час проведення відповідно до положень статті 54 МК України митного контролю правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення за митною декларацією, встановлено розбіжності у поданих документах та запропоновано декларанту надати додаткові документи.

На вимогу митного органу були надані додаткові документи, проте вони також не підтвердили заявлену митну вартість товару, а тому митна вартість визначена за резервним методом, із врахуванням обмежень, передбачених ч.3 ст.64 Митного кодексу України, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митними органами митній вартості схожого товару.

З наведених підстав відповідач вважає, що рішення відповідача прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені митним законодавством, тому у задоволенні позову просить відмовити.

25.09.2024 підготовче засідання було відкладено на 24.10.2024 у зв`язку із неявкою представників сторін до суду.

24.10.2024 протокольною ухвалою суд закрив підготовче провадження у справі та призначив судове засідання з розгляду справи по суті на 22.11.2024.

21.11.2024 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив (том ІІ, а.с.118- 120), в якій заперечує проти доводів відповідача, викладених у відзиві, вважає, що ним було надано належний та достатній пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом для митного оформлення імпортованого товару, що передбачені ч. 2 статті 53 Митного кодексу України.

22.11.2024 розгляд справи по суті було відкладено у зв`язку із оголошенням повітряної тривоги на території Житомирської області на 18.12.2024.

18.12.2024 в судовому засіданні представник позивача просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві, відповіді на відзив наданих поясненнях. Представниця відповідача просила відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою суду, внесеною секретарем судового засідання до протоколу судового засідання від 18.12.2024 суд вирішив подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.

Згідно з ч.5 ст.250 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

13.12.2023 між ТОВ "Унасолар Сервіс" (покупець) та Jinko Solar (Chuzhou) Со. LTD (продавець) укладено договір купівлі - продажу № MCEUYP23Q4027 (надалі - rонтракт), відповідно до якого продавець поставляє покупцю фотоелектричні модулі (далі - «товар») згідно з додатками та специфікацією до контракту.

13.05.2024 представником позивача ТОВ «АТСФ» (надалі - митний брокер) до митного оформлення були подані митні декларації, згідно з якими заявлена митна вартість товару, а саме сонячних фотоелектронних модулів JKM585N-72HL4-V, була визначена за осно методом, який передбачений ПП.1 ч.І ст.57 Митного кодексу України, основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються:

13.05.2024 для митного оформлення товарів декларант ТОВ "Унасолар Сервіс" до відділу митного оформлення № 1 митного поста «Житомир-центральний» подав митну декларацію (далі - МД) №24UA101020017828U6 «фотоелектричні елементи, зібрані в модулі або вмонтовані в панель: Сонячний фотоелектричний модуль, модель JKM585N- 72HL4-V - 620 шт. (монокристалічна панель, з максимальною потужністю 585 Вт, загальна потужність 362700 Вт, 0,1150Eur/Watt, призначена для перетворення сонячного світла в електричну енергію, не обладнаний додатковими пристроями: (інвертор, стабілізатор, контролер) не придатні для прямого живлення споживачів електроенергії). Країна виробництва - CN Торговельна марка -Jinko Solar Виробник - Jinko Solar (Chuzhou) Со.LTD".

Разом з МД подано перелічені документи:

- рахунок-фактура № Z20240129092-1 від 07.02.2024;

- CMR № б/н від 02.05.2024;

- контракт № MCEUYP23Q4027 від 13.12.2023;

- доповнення до контракту додаток 1 від 13.12.2023;

- доповнення до контракту додаток 2 від 13.12.2023;

- доповнення до контракту додаток 3 від 13.12.2023;

- специфікація №2 до інв.Z20240129092-1 вд 07.02.2024 від 02.05.2024;

- банківський платіжний документ № б/н від 04.01.2024;

- банківський платіжний документ № б/н від 06.02.2024;

- банківський платіжний документ № б/н від 09.02.2024;

- банківський платіжний документ № б/н від 16.02.2024

- рахунок-фактура про транспортні витрати № 859 від 10.05.2024;

- документ що підтверджує вартість перевезення №1004/02 від 10.05.2024;

- страховий поліс №66021060220240000005 від 01.01.2024;

- договір на перевезення №558 від 28.03.2024;

- заявка на перевезення №2 від 01.04.2024;

- лист роз`яснення б/н від 13.05.2024;

- технічні характеристики товару б/н від 13.05.2024;

- копія митної декларації країни відправлення № 298120240000015862 від 02.03.2024;

- пакувальний лист № б/н від07.02.2024.

Для визначення митної вартості товару, що імпортувався на територію України, було обрано основний метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), митна вартість вказана 41 710,5 євро.

В подальшому, при перевірці правильності визначення митної вартості, Житомирська митниця дійшла висновку, що документи, які надані до митного оформлення містять розбіжності, а тому було зобов`язано декларанта надати додаткові документи, які б підтвердили митну вартість товарів.

Декларантом на вимогу митниці до митної декларації надано додаткові документи: коносамент від 06.03.2024 № JIX0105186; прайс-лист виробника товару.

За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів Житомирською митницею прийняте рішення про коригування митної вартості товарів 15.05.2024 №UA101020/2024/000033/2, а саме вирішено здійснити коригування за МД № 23UA401020065771U1 від 04.12.2023 - Прилади напівпровідникові фоточутливі, фотогальванічні елементи, зібрані у модуль (сонячні панелі). Призначені для перетворення сонячного світла безпосередньо в електричну енергію (не військового призначення):Фотоелектричний модуль JKM575N-72HL4-V - 620 шт.Максимальна потужність 575 Вт Країна виробництва: CN. Торговельна марка: Jinko Solar Виробник: Jinko Solar, вага товару 17360 кг - 4,367 євро за кілограм.

На виконання прийнятого рішення митним органом було складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення 15.05.2024 №UA101020/2024/006804.

У подальшому товар випущено у вільний обіг на підставі митної декларації №24UA101020018366U3 від 16.05.2024 із застосуванням забезпечення сплати митних платежів у порядку, передбаченому ч. 7 ст. 55 Митного кодексу України 250 188,75 грн.

13.05.2024 для митного оформлення товарів декларант ТОВ "Унасолар Сервіс" до відділу митного оформлення № 1 митного поста «Житомир-центральний» подав митну декларацію №24UA101020017857U0 «фотоелектричні елементи, зібрані в модулі або вмонтовані в панель: Сонячний фотоелектричний модуль, модель JKM585N- 72HL4-V - 620 шт. (монокристалічна панель, з максимальною потужністю 585 Вт, загальна потужність 362700 Вт, 0,1150Eur/Watt, призначена для перетворення сонячного світла в електричну енергію, не обладнаний додатковими пристроями: (інвертор, стабілізатор, контролер) не придатні для прямого живлення споживачів електроенергії). Країна виробництва - CN Торговельна марка -Jinko Solar Виробник - Jinko Solar (Chuzhou) Со.LTD".

Разом з МД подано перелічені документи:

- договір купівлі-продажу № MCEUYP23Q4027 від 13.12.2023;

- додаток № 1 від 13.12.2023 до договору купівлі-продажу №MCEUYP23Q4027

від 13.12.2023;

- додаток № 2 (специфікація) від 13.12.2023 до договору купівлі-продажу № MCEUYP23Q4027 від 13.12.2023;

- додаток № 3 (обмежена гарантія) від 13.12.2023 до договору купівлі-продажу

№ MCEUYP23Q4027 від 13.12.2023;

- пакувальний лист від 07.02.2024;

- комерційний інвойс № Z20240129092-1 від 07.02.2024;

- автотранспортна накладна (CMR) № б/н від 02.05.2024;

- специфікація№3 до інв.Z20240129092-1 від 07.02.2024 від 02.05.2024;

- банківський платіжний документ від 04.01.2024;

- банківський платіжний документ від 06.02.2024;

- банківський платіжний документ від 09.02.2024;

- банківський платіжний документ від 16.02.2024;

- рахунок на оплату № 860 від 10.05.2024;

- довідка від 10.05.2024 № 1004/03;

- страховий поліс № 66021060220240000005 від 01.01.2024;

- договір про надання транспортно-експедиційних послуг № 558 від 28.03.2024;

- заявка № 2 від 01.04.2024 на транспортно-експедиторські послуги вантажів;

- технічні характеристики товару від 13.05.2024;

- копія митної декларації країни відправлення №298120240000015862 від 02.03.2024.

Для визначення митної вартості товару, що імпортувався на територію України, було обрано основний метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), митна вартість вказана 41 710,5 євро.

В подальшому, при перевірці правильності визначення митної вартості, Житомирська митниця дійшла до висновку, що документи, які надані до митного оформлення містять розбіжності, а тому було зобов`язано декларанта надати додаткові документи, які б підтвердили митну вартість товарів.

Декларантом на вимогу митниці до митної декларації надано додаткові документи: коносамент від 06.03.2024 № JIX0105186; відповідь на запит від 17.05.2024 №03/04, прайс-лист виробника товару, експертний висновок Київської торгово-промислової палати №Ц-422 від 17.05.2024.

За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів Житомирською митницею прийняте рішення про коригування митної вартості товарів 17.05.2024 №UA101000/2024/000168/1 а саме вирішено здійснити коригування за МД № 23UA401020065771U1 від 04.12.2023 - Прилади напівпровідникові фоточутливі, фотогальванічні елементи, зібрані у модуль (сонячні панелі). Призначені для перетворення сонячного світла безпосередньо в електричну енергію (не військового призначення):Фотоелектричний модуль JKM575N-72HL4-V - 620 шт.Максимальна потужність 575 Вт Країна виробництва: CN. Торговельна марка: Jinko Solar Виробник: Jinko Solar, вага товару 17360 кг - 4,367 євро за кілограм.

На виконання прийнятого рішення митним органом було складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення 17.05.2024 №UA101020/2024/006817.

У подальшому товар випущено у вільний обіг на підставі митної декларації №24UA101020018549U6 від 17.05.2024 із застосуванням забезпечення сплати митних платежів у порядку, передбаченому ч. 7 ст. 55 Митного кодексу України 250 157,99 грн.

13.05.2024 для митного оформлення товарів декларант ТОВ "Унасолар Сервіс" до відділу митного оформлення № 1 митного поста «Житомир-центральний» подав митну декларацію №24UA101020017837U1 «фотоелектричні елементи, зібрані в модулі або вмонтовані в панель: Сонячний фотоелектричний модуль, модель JKM585N- 72HL4-V - 620 шт. (монокристалічна панель, з максимальною потужністю 585 Вт, загальна потужність 362700 Вт, 0,1150Eur/Watt, призначена для перетворення сонячного світла в електричну енергію, не обладнаний додатковими пристроями: (інвертор, стабілізатор, контролер) не придатні для прямого живлення споживачів електроенергії). Країна виробництва - CN Торговельна марка -Jinko Solar Виробник - Jinko Solar (Chuzhou) Со.LTD".

Разом з МД подано перелічені документи:

- рахунок-фактура № Z20240129092-1 від 07.02.2024;

- CMR № б/н від 02.05.2024;

- контракт № MCEUYP23Q4027 від 13.12.2023;

- доповнення до контракту №Додаток 1 від 13.12.2023;

- доповнення до контракту №Додаток 2 від 13.12.2023;

- доповнення до контракту№Додаток 3 від 13.12.2023;

- специфікація №1 до інв.Z20240129092-1 вд 07.02.2024 від 02.05.2024;

- банківський платіжний документ № б/н від 04.01.2024;

- банківський платіжний документ № б/н від 06.02.2024;

- банківський платіжний документ № б/н від 09.02.2024;

- банківський платіжний документ № б/н від 16.02.2024

- рахунок-фактура про транспортні витрати № 858 від 10.05.2024;

- документ що підтверджує вартість перевезення №1004/01 від 10.05.2024;

- страховий поліс №66021060220240000005 від 01.01.2024;

- договір на перевезення №558 від 28.03.2024;

- Заявка на перевезення №2 від 01.04.2024;

- лист роз`яснення б/н від 13.05.2024;

- технічні характеристики товару б/н від 13.05.2024;

- копія митної декларації країни відправлення № 298120240000015862 від 02.03.2024.

Для визначення митної вартості товару, що імпортувався на територію України, було обрано основний метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), митна вартість вказана 41 710,5 євро.

В подальшому, при перевірці правильності визначення митної вартості, Житомирська митниця дійшла до висновку, що документи, які надані до митного оформлення містять розбіжності, а тому було зобов`язано декларанта надати додаткові документи, які б підтвердили митну вартість товарів.

Декларантом на вимогу митниці до митної декларації надано додаткові документи: коносамент від 06.03.2024 № JIX0105186; відповідь на запит від 17.05.2024 №04/05, прайс-лист виробника товару, експертний висновок Київської торгово-промислової палати №Ц-422 від 17.05.2024.

За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів Житомирською митницею прийняте рішення про коригування митної вартості товарів 17.05.2024 №UA101020/2024/000036/1 а саме вирішено здійснити коригування за МД № 23UA401020065771U1 від 04.12.2023 - Прилади напівпровідникові фоточутливі, фотогальванічні елементи, зібрані у модуль (сонячні панелі). Призначені для перетворення сонячного світла безпосередньо в електричну енергію (не військового призначення):Фотоелектричний модуль JKM575N-72HL4-V - 620 шт.Максимальна потужність 575 Вт Країна виробництва: CN. Торговельна марка: Jinko Solar Виробник: Jinko Solar, вага товару 17360 кг - 4,367 євро за кілограм.

На виконання прийнятого рішення митним органом було складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення 17.05.2024 №UA101020/2024/006816.

У подальшому товар випущено у вільний обіг на підставі митної декларації №24UA101020018550U9 від 17.05.2024 із застосуванням забезпечення сплати митних платежів у порядку, передбаченому ч. 7 ст. 55 Митного кодексу України 249 983,18

грн.

Позивач, не погоджуючись із такими рішеннями про коригування митної вартості товару та картками відмови в прийнятті митних декларацій, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає про таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України (далі МК України).

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару - за основним методом - за ціною договору (контракту).

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 53 МК України).

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до частини 9, 10 статті 264 МК України митний орган не має права відмовити у прийнятті митної декларації, якщо виконано всі умови, встановлені цим Кодексом. Відмова митного органу у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта.

Частиною 12 статті 264 МК України передбачено, що у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

У розглядуваному випадку спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України - декларант не надав усіх додаткових документів витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд враховує наступне.

Під час автоматизованого контролю із застосуванням системи управління ризиками відповідно до Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 №684, відбулось автоматичне спрацювання профілів ризику АСАУР, а саме 105-2, 106-2.

Під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару відповідачем встановлено, що митна вартість товару, який ввозяться на митну територію України за МД №№24UA101020017828U6, 24UA101020017857U0, 4UA101020017837U1 від 13.05.2024, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності, а саме:

- згідно із п. 1 Додатку № 2 Специфікація покупець сплачує 10% загальної продажної ціни товару передоплату протягом 5 днів з дати цього договору купівлі-продажу. За даними графи 44 МД № 24UA101020016293U5 Додаток № 2/Специфікація складена 13.12.2023. Таким чином оплата за товар повинна бути здійснена не пізніше 19.12.2023. Для підтвердження фактично сплаченої передоплати декларантом надано платіжне доручення від 04.01.2024, що складено пізніше встановленого продавцем терміну. Пунктом 4 Додатку № 2 Специфікація передбачено, що покупець повинен компенсувати продавцю всі збитки, що виникли внаслідок невиконання покупцем своїх платіжних зобов`язань за цим договором, в тому числі, але не обмежуючись витратами на зберігання, а також транспортні засоби. Виявлені обставини можуть впливати на кінцеву ціну продажу товару та складові митної вартості;

- довідка № 1004/03 від 10.05.2024 не містить достатніх відомостей про товар, якого

вона стосується. Зазначена лише ознака, що товар слідував в контейнері № TGHU6293222. Однак такі відомості митниця перевірити не має можливості, оскільки коносамент (транспортний документ) які містить дані про номер контейнера з товаром, який завантажувався на транспортний засіб продавцем митниці не надано. Автомобілем з державними номерами, що зазначені у довідці могли переміщуватися необмежена кількість та видів товарів на замовлення імпортера. Аналогічні зауваження стосуються рахунку на оплату № 860 від 10.05.2024;

- заявка № 2 від 01.04.2024 року не може бути використана для підтвердження фактично понесених витрат на транспортування саме оцінюваної партії товарів у зв`язку із наступним. Датою готовності вантажу зазначено 20.01.2024, що не в повній мірі узгоджується із даними автотранспортної накладної № б/н від 02.05.2024, яка свідчить про те, що вантаж завантажено на автомобільний транспорт 02.05.2024, тобто після спливу трьох місяців з моменту його готовності до відвантаження. Разом з тим, для підтвердження повної оплати за товар надано платіжне доручення від 16.02.2024, що за умовами п. 1 Додатку № 2 Специфікація означає, що товар не міг бути готовим до відвантаження в порту Гданськ 20.01.2024. Таким чином подана заявка може стосуватися організації перевезення іншої партії товару. Крім того, ні рахунок на оплату № 860 від 10.05.2024 ні довідка № 1004/03 від 10.05.2024 не містять будь-яких посилань на вищевказану заявку. Таким чином відомості про витрати на транспортування оцінюваних товарів не базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, що позбавляє митний орган можливості перевірити достовірність декларування витрат на транспортування, що відповідно до ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України є складовою митної вартості.

Суд критично оцінює дані висновки з огляду на наступне.

Відповідно до ст.361 МК України управління ризиками - це робота митних органів з аналізу ризиків, виявлення та оцінки ризиків, розроблення та практичної реалізації заходів, спрямованих на мінімізацію ризиків, оцінки ефективності та контролю застосування цих заходів. Під ризиком розуміється ймовірність недотримання вимог законодавства України з питань митної справи.

Суд зазначає, що спрацювання ризиків є лише рекомендацією посадовій особі митного органу більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. При цьому, наявна інформація, яка міститься в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, повинна мати лише допоміжний характер. Митним законодавством встановлений вичерпний перелік документів, що зобов`язаний надати декларант на підтвердження митної вартості товару.

Вищевказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка була висловлена в постановах від 19.02.2019 р. по справі № 805/2713/16-а, від 14.06.2022 у справі №809/257/17.

Стосовно затримки з оплатою за товар та твердженням контролюючого органу, що покупець повинен компенсувати продавцю всі збитки за затримку передоплати 10% від загальної продажної ціни, яка замість 19.12.2023 відбулася 04.01.2024, суд вважає обґрунтованими доводи позивача, який пояснює, що в господарських відносинах при застосуванні санкцій до контрагента такий принцип юридичної відповідальності як принцип невідворотності відповідальності не є обов`язковим в зв`язку з тим, що пред`явлення до порушника вимоги про сплату штрафних санкцій є правом кредитора, а не обов`язком, і навіть при наявності правопорушення застосування штрафних санкцій можливе лише за волевиявленням кредитора. В свою чергу, під час виконання контракту, продавець не поніс додаткових збитків у вигляді витрат на зберігання, демередж, а також транспортні збори. Платіжні зобов`язання, що передбачені контрактом у вигляді вартості продукції, виконані та входять до митної вартості. В рахунку-фактурі (комерційному інвойсі) від 07.02.2024 №220240129092-1 (том І, а.с.97), у рядку balance payment відображається стан залишків по розрахунках між продавцем та позивачем. Сальдо платіжного балансу становить 0, що свідчить про відсутність буд-яких невиконаних позивачем платежів на користь продавця.

Стосовно того, що на думку контролюючого органу довідка № 1004/03 від 10.05.2024 не містить достатніх відомостей про товар, якого вона стосується суд зазначає, що в даній довідці (том І,а.с.51) ТОВ "АТСФ" (експедитор) вказано, що товар слідував в контейнері № TGHU6293222.

28.03.2024 позивач уклав договір про надання транспортно-експедиційних послуг №558 з ТОВ «АТСФ». Пунктом 1.1 договору, передбачено, що даний договір регламентує взаємовідносини сторін при виконанні експедитором доручень клієнта. Експедитор зобов`язується за рахунок і за плату (винагороду) клієнта у відповідності до умов цього договору та узгоджених сторонами заявок, які в свою чергу є невід`ємною частиною даного договору, виконати комплекс послуг по транспортно-експедиторському обслуговуванню, організувати міжнародні та/або внутрішньодержавні перевезення морським, авіаційним транспортом, та/або мультимодальні перевезення експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу, а також надавати інші послуги погоджені сторонами.

Згідно пункту 3.1 цього договору, заявки, погоджені сторонами, регулюють взаємини сторін щодо кожного окремого доручення на ТЕО і є невід`ємною частиною даного договору. В заявці зазначається найменування і кількість вантажу, маршрут перевезення місце навантаження, місце вивантаження, місце доставки вантажу, планована дата надання вантажу відправником, тип транспортного засобу, дані про вантажовідправника і вантажоодержувача і інша необхідна інформація, що стосується організації ТЕО. При цьому форма заявки викладена у додатку № 1 до даного договору, що становить його невід`ємну частину.

01.04.2024 позивач сформував заявку №2 на транспортно- експедиторські послуги вантажу, що знаходиться в контейнерах №№ TGHU6293222, CMAU7058740, ЕСМU9828122. Також, заявка містить перелік послуг, що будуть надані позивачу, зокрема: навантажувально-розвантажувальні роботи, переміщення контейнера на склад тимчасового зберігання, перевантаження вантажу, автоперевезення.

10.05.2024 ТОВ «АТСФ» надало позивачу рахунки № 858, № 859, № 860 та довідки № 1004/01 № 1004/02, № 1004/03, у яких хоч і немає посилання на заявку № 2, однак є вказівка на номери контейнерів вантажу, яких вони стосуються, що є достатнім для ідентифікації товару та встановлення вартості транспортно-експедиторських послуг. Заявка №2 не може свідчити про те, що заявка стосується організації перевезення іншої партії товару, оскільки визначальним у даному випадку є саме унікальний номер контейнеру, за яким відбувається ідентифікація товару.

Стосовно посилання митного органу на неможливість врахування висновку Київської торгово-промислової палати від 17.05.2024 № Ц-422 суд погоджується, що даний документ не має вирішального характеру, проте його висновки повинні враховуватись в сукупності із іншими документами для складення більш повного уявлення про вартість товару.

Таким чином, під час митного оформлення декларантом було надано достатньо документів, визначених ч.2 ст.53 МК України, на підтвердження заявленої митної вартості за ціною договору, будь-які розбіжності відсутні.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що митним органом не доведено, що основні документи, подані декларантом, містили розбіжності, які мали вплив на правильність визначення митної вартості, чи мали місце ознаки підробки або не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари, як того вимагає ч.3 ст.53 МК України для виникнення права у митного органу витребувати додаткові документи.

Враховуючи відсутність підстав для витребування додаткових документів, передбачених ч.3 ст.53 МК України, митний орган в подальшому діяв протиправно, витребовуючи такі документи від позивача.

Таким чином, в ході даного судового розгляду суд дійшов висновку, що позивачем під час проходження процедури митного оформлення товарів, надано до митного органу документально підтверджені дані про ціну договору. Ці дані містилися у документах, поданих за переліком, передбаченим частинами першою, другою, третьою статті 53 Митного кодексу України, та не мали розбіжностей у числових значеннях, що підтверджують складові митної вартості товарів.

Тобто, позивач надав повний перелік документації, яка необхідна для визначення митної вартості товару за першим методом за ціною договору, однак внаслідок формального підходу митного органу до дослідження змісту наданих документів суб`єкт владних повноважень дійшов хибного висновку щодо неможливості їх врахування для митного оформлення товару за основним методом.

З огляду на викладене, встановлені судом обставини дають підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару є надуманими та ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем-нерезидентом товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.

Додатково слід врахувати, що у рішеннях про коригування митної вартості товарів вказано, що вони прийняті із застосуванням пункту 2 частини шостої статті 54 МК України, при цьому митну вартість відповідач визначив за другорядним методом - резервним.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 08.02.2019 у справі № 825/648/17, від 20.07.2023 року по справі № 640/22572/20.

Разом з тим, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. Також не наведено достатніх підстав правомірності проведеного відповідачем розрахунку митної вартості без врахування індивідуальних ознак товару, що безумовно впливає на митну вартість вказаного товару.

Тобто застосування вказаного методу без наявності відповідних висновків щодо оцінки вартості оцінюваного та взятого для порівняння товару не може вказувати на об`єктивність та правомірність такого методу митного оцінювання товару. У даному випадку зазначених висновків митним органом наведено не було.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що митним органом безпідставно проведено коригування заявленої митної вартості товару, а тому рішення Житомирської митниці про коригування митної вартості товарів №UА101020/2024/000033/2 від 15.05.2024, №UА 101000/2024/000168/1 від 17.05.2024, № UА101020/2024/000036/1 від 17.05.2024 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА101020/2024/006804 від 15.05.2024, №UА101020/2024/006817 від 17.05.2024, № UА101020/2024/006816 від 17.05.2024, слід визнати протиправними та скасувати.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у п.36 справи "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), від 01.07.2003 №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Відповідачем не доведено правомірність прийнятих рішень, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач сплатив 30280 грн судового збору за 6 позовних вимог - три майнових вимоги й три немайнові вимоги, що є більше ніж 20338,95 грн необхідних до сплати за вказаний адміністративний позов, тому відшкодуванню з відповідача підлягає 20338,95 грн сплаченого судового збору, а за поверненням надміру сплаченого судового збору у розмірі 9941,05 грн позивачу слід звернутись з відповідним клопотанням відповідно до ч. 1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" у зв`язку внесенням судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Унасолар Сервіс" (вул. Тарасівська, 10А, оф.1, м. Київ, 01033. ЄДРПОУ: 44180768) до Житомирської митниці (вул. Перемоги, 25, м.Житомир,10003, ЄДРПОУ: 44005610) про визнання протиправними та скасування рішень і карток відмов, задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Житомирської митниці про коригування митної вартості товарів №UА101020/2024/000033/2 від 15.05.2024, №UА 101000/2024/000168/1 від 17.05.2024, № UА101020/2024/000036/1 від 17.05.2024 та картки відмови, видані Житомирською митницею, в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА101020/2024/006804 від 15.05.2024, №UА101020/2024/006817 від 17.05.2024, № UА101020/2024/006816 від 17.05.2024.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Унасолар Сервіс" за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської митниці сплачений судовий збір в розмірі 20 338 (двадцять тисяч триста тридцять вісім) грн 95 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Єфіменко

Повний текст складено: 22 квітня 2025 р.

22.04.25