Рішення

від 21.04.2025 по справі 280/152/25

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2025 року Справа № 280/152/25 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мінаєвої К.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до військової частини НОМЕР_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст і підстави позовних вимог.

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до військової частини НОМЕР_1 (далі відповідач 1), ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі відповідач 2), у якій позивач просить суд:

1) визнати протиправними дії відповідача 1 щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 15.07.2017 з встановленням базового місяця - січень 2008 року;

2) зобов`язати відповідача 1 нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період 01.01.2016 по 15.07.2017, з встановленням базового місяця - січень 2008 року;

3) визнати протиправними дії відповідача 2 щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 16.07.2017 по 28.02.2018 з встановленням базового місяця - січень 2008 року;

4) зобов`язати відповідача 2 нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період 16.07.2017 по 28.02.2018, з встановленням базового місяця - січень 2008 року;

5) визнати протиправними дії відповідача 2 щодо не врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, при нарахуванні та виплаті позивачу індексації грошового забезпечення в період з 01.03.2018 по 31.06.2022;

6) зобов`язати відповідача 2 здійснити перерахунок та доплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.06.2022, із урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач у період з березня 2014 року по 15 листопада 2017 року проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , а з 16 листопада 2017 року по 31 липня 2020 року у ІНФОРМАЦІЯ_2 та з 01 серпня 2020 року по 31 липня 2024 року у військовій частині НОМЕР_2 , які перебували на фінансовому забезпеченні в ІНФОРМАЦІЯ_3 . Звернувшись до відповідачів з проханням надати інформацію щодо виплаченої йому індексації грошового забезпечення за період проходження служби, позивачу відповідь від військової частини НОМЕР_1 не надійшла. У відповіді ІНФОРМАЦІЯ_4 зазначено про те, що індексація грошового забезпечення в 2017 році не виплачувалась взагалі, а в подальшому була виплачена в повному розмірі з застосуванням базового місяця березень 2018 року. Звернувшись до відповідачів з проханням надати інформацію щодо виплаченої йому індексації грошового забезпечення за період проходження служби, позивачу повідомлено про те, що індексація грошового забезпечення в період з січня та лютого 2018 року не виплачувалась взагалі, надалі була виплачена в повному розмірі з застосуванням базового місяця березень 2018 року. Позивач вважає, що за час проходження служби у військовій частині НОМЕР_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 йому не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення у належному розмірі.

ІІ. Виклад позицій інших учасників справи.

21.01.2025 до суду від військової частини НОМЕР_1 надійшов відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що станом на момент видання наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 30.11.2017 № 256 про виключення позивача зі списків особового складу частини він погодив проведення з ним усіх необхідних розрахунків та не заперечував проти розмірів всіх основних та додаткових виплат, які він отримував за час проходження військової служби, у зв`язку з чим відповідач звертає на вимоги закону щодо строку звернення до суду. По суті позовних вимог зазначено, що військова частина НОМЕР_1 є бюджетною організацією, підпорядкованою Міністерству оборони України, фінансується з Державного бюджету України, тому наявність бюджетних асигнувань у даній справі розглядається як законодавчо встановлена умова виникнення фінансового зобов`язання у відповідача, а не виправдання його бездіяльності після виникнення такого зобов`язання. Отже, військова частина НОМЕР_1 з незалежних від неї обставин не може виплатити індексацію грошового забезпечення за рахунок інших коштів (заробітної плати працівників, грошового забезпечення військовослужбовців). Також зауважує, що в чинному законодавстві відсутній механізм виплати сум індексації грошових доходів за попередні роки та виплата індексації грошового забезпечення за попередні роки, за відсутності відповідного бюджетного призначення. Вважає, що розрахунок індексації за період грудень 2015 року - лютий 2018 року із застосуванням січня 2008 року як базового безпідставне, оскільки до 15.12.2015 діяв інший механізм визначення та обрахунку індексації. Вказує, що грудень 2015 року є місяцем підвищення грошових доходів населення (грошового забезпечення військовослужбовців) випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції. Крім того, суд не може підміняти орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення грошового забезпечення, у тому числі сум індексації, та на свій розсуд зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати суми індексації в конкретному розмірі з встановленням конкретного базового місяця. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

29.01.2025 судом отримано відзив на позовну заяву ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому зазначено, що позивач проходив службу в структурному підрозділі відповідача з листопада 2017 року, тому період з 16.07.2017 року по листопад 2017 року не може бути включений до вимог до відповідача 2. Відповідач зазначає, що Постановою № 1013 були підвищені оклади майже в усіх галузях бюджетної сфери, окрім окладів у складі грошового забезпечення військовослужбовців. Відтак, з прийняттям Постанови № 1013, якою було змінено порядок проведення індексації, тобто з 01.12.2015 і включно до 01.03.2018, посадові оклади військовослужбовців не змінилися. В чинній редакції Порядку № 1078, на відміну від редакції до 15.12.2015, відсутнє таке поняття як «базовий місяць» для розрахунку індексації, тому його застосування до спірних правовідносин, які виникли після 15.12.2015, безпідставне. Відтак у відповідача були відсутні підстави для застосування для обрахунку індексації позивачу січня 2008 року, як базового місяця. Щодо нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.06.2022, то позивач був виключений зі списків військової частини з 01.01.2022, тому вимоги з 02.01.2022 по 31.06.2022 не можуть бути адресовані до відповідача 2. Враховуючи те, що підвищення посадового окладу позивача з березня 2018 року відбулося у зв`язку із прийняттям Постанови № 704, якою змінено (підвищено) розміри окладів, окладів за військовим (спеціальним) званням відповідних категорій військовослужбовців, саме березень 2018 року в контексті застосування у спірних правовідносинах норми абзацу першого пункту 5 Порядку № 1078 є місяцем підвищення доходів позивача, а тому значення індексу споживчих цін у цьому місяці приймається за 1 або 100 відсотків. Таким чином, протягом періоду з березня 2018 року по серпень 2018 року відсутні підстави для виплати сум індексації Позивача, а отже і відсутні підстави для задоволення позовних вимог про зобов`язання відповідача нарахувати і виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з березня 2018 року по липень 2018 року та за серпень 2018 року. З огляду на викладене просить відмовити у задоволенні позову.

III. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 13.01.2025 суд відкрив провадження у справі та призначив її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін.

Ухвалою від 06.03.2025 суд на підставі пункту 5 частини другої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) зупинив провадження у справі №280/152/25 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії до набрання законної сили рішенням Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у справі №460/21394/23.

Ухвалою від 16.04.2025 суд поновив провадження у справі; ухвалив та продовжити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін.

IV. Фактичні обставини справи, встановлені судом.

ОСОБА_1 у період з 18.03.2014 (наказ про призначення від 18.03.2014 №53) по 29.11.2017 проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 . Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 30.11.2017 №256 ОСОБА_1 з 30.11.2017 виключено зі списків особового складу частини та направлено для подальшого проходження служби до ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Згідно з довідкою про проходження військової служби (трудову діяльність), виданою начальником відділу персоналу штабу військової частини НОМЕР_3 , позивач у період з 03.2014 по 01.2017 перебував в особовому складі військової частини НОМЕР_1 , з 11.2017 по 07.2020 займав відповідні посади у ІНФОРМАЦІЯ_2 , а з 07.2020 по 07.2024 перебував у складі військової частини НОМЕР_2 .

07.10.2024 позивач звернувся до військової частини НОМЕР_1 із заявою про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по листопад 2017 року, проте відповіді не отримано.

Листом ІНФОРМАЦІЯ_4 від 18.10.2024 № 141/ф позивача повідомлено, що відповідно до листа роз`яснення заступника Департаменту стратегічного планування та аналізу від 09.06.2016 року № 252/10/136-46 з січня 2015 року, заступника Міністра від 04.07.2017 № 220/2140 та директора Департаменту стратегічного планування та аналізу від 08.08.2017 № 78/0/66-17 проведення індексації грошових доходів, зокрема, грошового забезпечення військовослужбовців, здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, тобто у межах коштів, передбачених на ці цілі. При чому зазначається, що затверджений постановою КМУ від 17.07.2003 № 1078 Порядок проведення індексації грошових доходів населення не передбачає механізм нарахування та виплати індексації за попередні періоди. В подальшому, для нарахування індексації враховувався базовий місяць березень 2018 року.

Листом військової частини НОМЕР_2 від 20.10.2024 № 1559/8792 позивачу повідомлено, що військова частина НОМЕР_2 є розпорядником коштів з 01.07.2022 та здійснює самостійне фінансове забезпечення. До 01.07.2022 військова частина НОМЕР_2 перебувала на фінансовому забезпеченні ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Листом ІНФОРМАЦІЯ_6 від 23.01.2025 № К/506, адресованого ІНФОРМАЦІЯ_3 , повідомлено, що з 31.10.2020 ІНФОРМАЦІЯ_7 реорганізовано в ІНФОРМАЦІЯ_8 , з 13.07.2021 ІНФОРМАЦІЯ_8 переформовано у ІНФОРМАЦІЯ_9 . Усі документи по обліку особового складу ІНФОРМАЦІЯ_10 не були передані до ІНФОРМАЦІЯ_11 , тому відсутня можливість надати засвідчені копії наказів.

Довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 від 29.01.2025 №76/ф повідомлено, що відповідно до рішення ІНФОРМАЦІЯ_12 у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації на Україну було евакуйовано до Рівненської області та передано на зберігання до підрозділів МОУ розрахункові відомості нарахування грошового забезпечення по 2019 рік включно. У відділі фінансового забезпечення сектору соціальних виплат ІНФОРМАЦІЯ_1 наявні відомості у електронному вигляді лише з 2018 року. Тому можливість надати відомості (довідку) про фактично нараховане та виплачене грошове забезпечення за 2017 рік відсутня.

Не погоджуючись з діями відповідача щодо ненарахування та невиплати грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 з встановленням базового місяця - січень 2008 року, а також щодо неврахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення в період з 01.03.2018 по 31.06.2022, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

V. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відтак суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII) соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Абзацом 2 частини четвертої статті 9 Закону №2011-ХІІ передбачено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Частинами другою та третьою Закону №2011-ХІІ встановлено, що до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

При цьому, грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до Закону.

Статтею 18 Закону України від 05.10.2000 №2017-ІІІ «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон №2017-ІІІ) передбачено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін. Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Згідно з частинами першою та другою статті 19 Закону № 2017-III виключно законами України визначаються, зокрема, величина порогу індексації грошових доходів громадян. Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Умови та порядок проведення індексації грошових доходів населення та порядок її проведення визначений Законом України від 03.07.1991 №1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №1282-ХІІ), відповідно до статті 1 якого індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення трудових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг; індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання; поріг індексації - величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.

За приписами статті 2 Закону №1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).

Статтею 3 Закону № 1282-ХІІ передбачено, що індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Підстави для проведення індексації визначені статтею 4 Закону № 1282-ХІІ.

У первинній редакції частина перша статті 4 цього Закону передбачала, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.

Надалі до цієї норми були внесені зміни Законом України від 24.12.2015 № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав законну силу 01.01.2016.

Тож з 01.01.2016 за правилами частини першої статті 4 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Інші положення статті 4 цього Закону з 2005 року й дотепер залишилися незмінними.

За частинами другої-четвертої статті 4 Закону № 1282-ХІІ обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Статтею 6 Закону №1282-ХІІ передбачено, що у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, у встановленому законом порядку здійснюється перегляд розмірів: заробітної плати; пенсій; державної соціальної допомоги; стипендій, що виплачуються студентам державних та комунальних вищих навчальних закладів. Перегляд зазначених у частині першій цієї статті гарантій здійснюється у розмірах, що визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Механізм індексації має універсальний характер, позаяк індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру. Своєю чергою, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації. Аналогічний висновок викладений Верховним Судом у постановах від 27.04.2021 у справі № 380/1513/20 та від 27.07.2023 у справі №380/813/22.

Суд звертає увагу, що реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань. Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеній у постанові від 16.06.2020 у справі № 206/4411/16-а.

Крім цього, відсутність механізму виплати індексації за попередні періоди також не може позбавляти позивача права на отримання належних йому сум невиплаченого доходу.

Відсутність фінансування відповідачів жодним чином не впливає на наявність чи відсутність у позивача права на нарахування індексації грошового забезпечення, оскільки індексація заробітної плати (грошового забезпечення) є одним із способів забезпечення державних соціальних стандартів і нормативів, і держава не може односторонньо відмовитись від взятих на себе зобов`язань, шляхом невиділення на дані цілі бюджетних асигнувань, без внесення відповідних змін до чинного законодавства щодо зміни соціальних стандартів і нормативів.

Таким чином, під час проходження військової служби позивач мав право на індексацію грошового забезпечення відповідно до умов чинного законодавства України.

V-І. Щодо вимог у частині нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 з встановленням базового місяця - січень 2008 року.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі - Порядок № 1078).

За пунктом 1-1 Порядку №1078 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 01.01.2016).

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

У пункті 4 Порядку №1078 встановлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.

Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.

У зв`язку з прийняттям постанови від 09.12.2015 №1013 Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (набрала чинності з 15.12.2015 та підлягала застосуванню з 01.12.2015), істотно змінився порядок індексації зарплати та інших доходів населення.

Пунктом 5 Порядку №1078 (у редакції з 01.12.2015) визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Відповідно до положень пунктів 2, 5 Порядку № 1078 для визначення базового місяця для проведення індексації доходів необхідно обрати місяць, у якому заробітна плата працівника зросла за рахунок її постійних складових.

Отже, підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи. Тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100 відсотків, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. При цьому, нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції.

Згідно з пунктом 10-2 Порядку №1078 для працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, яких переведено на іншу роботу (місце проходження служби) на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці (умов проходження служби) у разі продовження такими особами роботи (проходження служби), для новоприйнятих працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, а також для тих, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати (грошового забезпечення), передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу), за посадою, яку займає працівник, військовослужбовець, поліцейський, особа рядового і начальницького складу.

Постановою № 1013 з 01.12.2015 були підвищені посадові оклади окремих працівників бюджетної сфери. Пунктом 3 цієї постанови вирішено підвищити розміри посадових окладів, тарифних ставок, заробітної плати, а також переглянути постійні додаткові виплати, щоб розмір підвищення у грудні 2015 року перевищив суму індексації у грудні 2015 року. За рахунок цього мала б «обнулитися» індексація минулих років, розмір якої зростав внаслідок довготривалого не підвищення доходу працівників. У такому випадку для подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається із січня 2016 року відповідно до Порядку № 1078, який уже діяв зі змінами, внесеними Постановою № 1013.

У цьому контексті системний та цільовий способи тлумачення норм Постанови № 1013 дають суду підстави дійти висновку про те, що січень 2016 року визначений для обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації саме заробітної плати працівникам, яким були підвищені оклади з 01.12.2015.

Водночас норми Постанови № 1013 не встановлювали підвищення тарифних ставок (окладів) осіб рядового і начальницького складу, а отже січень 2016 року не став для них «місяцем підвищення тарифних ставок (окладів)», з якого починається обчислення індексу споживчих цін для подальшої індексації грошового забезпечення, для цілей застосування Порядку № 1078 (зі змінами, внесеними Постановою № 1013). Цей висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у пункті 58 постанови від 21.03.2023 у справі № 620/7687/21, пункті 62 постанови від 22.03.2023 у справі № 380/1730/22.

Системний спосіб тлумачення приписів Постанови №1013, у взаємозв`язку із запровадженими нею змінами до пунктів 5, 10-2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, дають суду підстави дійти висновку про те, що для проведення подальшої індексації грошового забезпечення відповідачу з 01.12.2015 належало переглянути «базовий місяць», визначений за старими правилами, змінивши його на «місяць підвищення доходу», тобто на місяць останнього підвищення тарифних ставок (окладів) за посадою, займаною позивачем.

Так, на час виникнення спірних правовідносин схеми посадових окладів військовослужбовців були затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 (далі Постанова №1294, набрала чинності з 01.01.2008), якою було підвищено посадові оклади військовослужбовців, які визначені Додатком №1 до цієї постанови. Тобто, за умови підвищення посадового окладу в січні 2008 року останній виступає базовим, а з лютого здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

Вищевказана постанова діяла до дати набрання чинності постанови Кабміну України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме 01.03.2018.

Таким чином, місяцями, за якими здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базовими місяцями) військовослужбовців, повинні бути січень 2008 року та березень 2018 року, водночас всі інші місяці у даному проміжку часу не можуть бути базовими для нарахування індексації, оскільки у проміжку січня 2008 року - березня 2018 року посадові оклади військовослужбовців, з яких вираховується індексація, залишалися незмінними.

У постановах від 20.04.2022 у справі № 420/3593/20, від 12.05.2022 у справі №200/7006/21 Верховний Суд також зазначив, що відповідно до положень Порядку №1078, січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.12.2015 до встановлення нових розмірів посадових окладів військовослужбовців в березні 2018 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що у період з 01.01.2016 по 28.02.2018 позивач мав право на отримання індексації грошового забезпечення із застосуванням січня 2008 року як базового місяця для розрахунку індексації грошового забезпечення, оскільки саме з грудня 2015 року застосовуються нові єдині підходи щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення (заробітної плати), затверджені Порядком № 1078.

З письмових пояснень військової частини НОМЕР_1 від 16.01.2025 №225/56/46/фс встановлено, що для виплати індексації в січні 2016 року лютому 2018 року фінансового ресурсу в Міністерстві оборони України не було, фінансування на виплату індексації не здійснювалося.

Крім того, відповідачем 2 не надано до суду відомості (довідку) про фактично нараховане та виплачене грошове забезпечення за 2017 рік, оскільки розрахункові відомості нарахування грошового забезпечення по 2019 рік включно було евакуйовано до Рівненської області та передано на зберігання до підрозділів МОУ, що не може позбавляти позивача на отримання належної йому індексації грошового забезпечення. При цьому з довідки згідно роздавальних відомостей про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2018 рік від 17.01.2025 № 876/ВФЗ судом не встановлено, що позивачу нараховувалась та виплачувалась індексація з 01.01.2018 по 28.02.2018.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 у період з 18.03.2014 по 29.11.2017, з 30.11.2017 він був направлений для подальшого проходження служби до ІНФОРМАЦІЯ_13 та з липня 2020 року перебував у складі військової частини НОМЕР_2 . При цьому суд бере до уваги, що ІНФОРМАЦІЯ_7 був структурним підрозділом ІНФОРМАЦІЯ_1 , а відповідно до листа від 18.10.2024 № 141/ф до 01.07.2022 військова частина НОМЕР_2 перебувала на фінансовому забезпеченні ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Оскільки у період з 16.07.2017 по 29.11.2017 позивач перебував у складі військової частини НОМЕР_1 , то позовні вимоги до ІНФОРМАЦІЯ_4 у відповідній частині є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Суд враховує, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача, натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.09.2024 у справі № 990/220/24).

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи те, що у період з 01.01.2016 по 29.11.2017 позивачу індексація грошового забезпечення не нараховувалась та не виплачувалась (докази зворотного матеріали справи не містять), то з метою ефективного захисту прав позивача суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.01.2016 по 29.11.2017 із застосуванням січня 2008 року, як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін, для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), а також зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.01.2016 по 29.11.2017 із застосуванням січня 2008 року, як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін, для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця).

Враховуючи, що лише з 30.11.2017 позивач перебував на службі в ІНФОРМАЦІЯ_14 (який перебував на фінансовому забезпеченні ІНФОРМАЦІЯ_1 ), то суд вважає, що порушене право позивача на отримання належної індексації грошового забезпечення підлягає поновленню у спосіб визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення позивачу за період з 30.11.2017 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року, як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін, для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), а також зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення позивачу за період з 30.11.2017 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року, як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін, для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця).

При цьому суд зауважує, що повноваження державних органів щодо визначення базового місяця індексації грошового забезпечення не є дискреційними, оскільки законодавцем установлено один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень - проведення індексації грошових доходів у разі перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації. Отже, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку. Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій, зокрема, у постановах від 29.11.2021 у справі №120/313/20-а, від 26.01.2022 в справі № 400/1118/21, від 20.04.2022 у справі №420/3593/20, від 09.06.2022 у справі №600/524/21-а та від 12.10.2023 у справі №560/5132/21.

Щодо доводів відповідача 1 у частині пропущеного позивачем строку звернення до суду, то слід звернути увагу уповноваженого представника, що питання дотримання позивачем строку звернення до суду вирішується судом під час відкриття провадження у справі (частина п`ята статті 171 КАС України) та зазначене питання вирішено судом в ухвалі від 13.01.2025, через що вказані доводи є безпідставними.

V-ІІ. Щодо вимог у частині нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.06.2022, із урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці». Суми цих індексацій можуть нараховуватися і одночасно, і окремо одна від одної.

У разі виникнення спору щодо індексації грошових доходів, коло обставин, які є істотними для справи; факти, що підлягають встановленню; характер спірних правовідносин; матеріальний закон, який їх регулює, - залежать від виду індексації, з приводу якої існує спір.

Щодо поточної індексації, то право працівника на її отримання виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 01.01.2016 встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078). Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац 2, 5 пункт 4 Порядку № 1078).

Щодо «фіксованої» суми індексації, то слід зазначити, що Закон № 1282-XII і Порядок № 1078 такого поняття не містять. Цей термін фігурував у Додатку 4 до Порядку № 1078 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13.06.2012 № 526, де були наведені приклади обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації. Проте Постановою № 1013 цей Додаток був викладений у новій редакції і з 01.12.2015 у цьому Додатку, як і в цілому Порядку № 1078, поняття фіксованої суми індексації не згадується.

Між тим, з 01.12.2015 в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.

Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 в редакціях, які застосовувалися з 01 грудня 2015 року, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація не нараховується/нараховується, а саме:

сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);

сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).

Абзац 3 пункту 5 Порядку №1078 з 15 березня 2018 року й дотепер діє у редакції Постанови №141 та передбачає, що сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 застосовується з 01 грудня 2015 року й дотепер у редакції Постанови №1013 та встановлює таке правило: якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

Абзац 5 пункту 5 Порядку №1078 застосовувався з 01 грудня 2015 року до 01 квітня 2021 року в редакції Постанови №1013 і передбачав, що у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку (абзац 6 пункту 5 Порядку №1078).

Таким чином, якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 додатково указував, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.

Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає підстави зробити висновок, що нарахування й виплата суми індексації-різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов`язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

Враховуючи те, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, повноваження відповідача щодо виплати цієї суми індексації не є дискреційними.

З урахуванням того факту, що 1 березня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку №1078, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.

Системний і цільовий способи тлумачення абзаців 3, 4 Порядку №1078, дають підстави зробити висновок, що у березні 2018 року, як місяці підвищення доходу позивача, військовій частині належало вирішити питання, чи має останній право на отримання суми індексації-різниці.

Водночас в обґрунтування своєї позиції відповідач вказує на відсутність підстав для нарахування та виплати індексації грошового забезпечення, посилаючись на положення, що стосуються тільки поточної індексації, тоді як у межах судового розгляду дослідженню підлягає нарахування та виплата так званої «фіксованої» індексації грошового забезпечення (індексації-різниці) у період з 01.03.2018 по 31.06.2022 відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078, що не є тотожним до поняття поточної індексації грошового забезпечення.

Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 дає підстави зробити висновок, що нарахування й виплата індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов`язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23.03.2023 у справі №400/3826/21 (з урахуванням ухвали від 30.03.2023 про виправлення описки), від 29.03.2023 у справі №380/5493/21, від 06.04.2023 у справі №420/11424/21, від 12.04.2023 у справі №420/6982/21, з урахуванням того факту, що 01 березня 2018 року набрала чинності Постанова №704, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку №1078 березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.

З огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 військовослужбовець має право на отримання суми індексації - різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року. Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.

Верховний Суд в результаті системного і цільового способу тлумачення абзаців 3, 4 Порядку №1078 вже виклав правовий висновок, відповідно до якого у березні 2018 року, як місяці підвищення доходу військовослужбовця відповідачу належало вирішити питання, чи має останній право на отримання індексації - різниці, а якщо так, то у якій сумі (постанови від 23.03.2023 у справі №400/3826/21, від 29.03.2023 у справі №380/5493/21, від 06.04.2023 у справі №420/11424/21, від 20.04.2023 у справі №320/8554/21, від 11.05.2023 у справі №260/6386/21 із подібними правовідносинами).

Верховний Суд також наголосив, що, ураховуючи, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації - різниці, які встановлені абзацами 3, 4 - 6 пункту 5 Порядку №1078, повноваження відповідача щодо виплати цієї суми не є дискреційними.

Суд зауважує, що з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач (військовослужбовець) має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.

Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.

Щодо кола обставин, які належить з`ясувати для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, то буквальний спосіб тлумачення цих норм свідчить про те, що для їхнього застосування суд повинен встановити:

- розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А);

- суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б);

- чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).

Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.

В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку №1078).

Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078).

Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.

Як уже було зазначено, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).

Відповідний підхід узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від 23.03.2023 у справі №400/3826/21, від 29.03.2023 у справі №380/5493/21, від 06.04.2023 у справі №420/11424/21, від 12.04.2023 у справі №560/13302/21, від 20.04.2023 у справі №320/8554/21, від 03.05.2023 у справі №160/10790/22, від 22.06.2023 у справі №520/6243/22, від 27.07.2023 у справі №160/12028/22, від 28.08.2023 у справі №420/17338/22, від 26.09.2023 у справі №200/4531/22, від 27.09.2023 у справі №420/23176/21, від 09.11.2023 у справах №420/3131/22, №420/4325/23 та від 30.11.2023 у справі №420/616/23, від 28.06.2024 у справі № 560/1431/21, від 31.10.2024 у справі № 580/10326/23, від 17.12.2024 у справі № 620/9259/22 та інших.

З матеріалів справи, а саме з довідки від 17.01.2025 № 876/ВФЗ про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 згідно з роздавальними відомостями за 2018 рік судом встановлено, що грошове забезпечення позивача за лютий 2018 року становить 6791,25 грн (без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди), за березень 2018 року 11408,18 грн Таким чином, розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року становить 4616,93 грн (11408,18 грн - 6791,25 грн = 4616,93 грн).

У березні 2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 1762,00 грн, а величина приросту індексу споживчих цін - 253,30 %. Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року, враховуючи положення абзацу 5 пункту 4 Порядку № 1078, становила 4463,15 грн (1 762,00 грн х 253,30 % / 100 = 4 463,15 грн).

Такий розмір індексації грошового забезпечення 4463,15 грн, який припадав на місяць підвищення посадових окладів військовослужбовцям (березень 2018 року) неодноразово досліджувався та встановлювався судами, та такий підтверджується постановою Верховного Суду від 22.06.2023 по справі №520/6243/22.

Таким чином, оскільки розмір підвищення грошового доходу позивача у сумі 4616,93 грн перевищив розмір індексації, яка припадала на місяць підвищення посадових окладів (березень 2018 року) 4463,15 грн, у силу вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 у відповідача не було законних підстав виплачувати позивачу індексацію-різницю у період з 01.03.2018, тому суд відмовляє у розглядуваній частині позовних вимог.

Під час ухвалення рішення суд враховує правову позицію, висловлену Судовою палатою з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в постанові від 21.03.2025 у справі № 460/21394/23, відповідно до якої якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії статті 233 КЗпП України, у редакції, що була чинною до 19 липня 2022 року, та були припинені на момент чинності дії статті 233 КЗпП України, в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», то у такому випадку правове регулювання здійснюється таким чином: правовідносини, які мають місце у період до 19 липня 2022 року, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції), тобто без обмеження будь-яким строком.

Ухвалюючи рішення, суд керується статтею 246 КАС України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (пункт 41) щодо якості судових рішень.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (параграф 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України»).

Пунктом 41 Висновку № 11(2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, решта доводів та аргументів сторін, що наведена у заявах по суті справи, не потребує окремої оцінки суду, оскільки зроблених судом висновків не спростовують.

VI. Висновки суду.

Частинами першою, другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про підтвердження наявності правових підстав для здійснення нарахування позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, тому позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та підлягають частковому задоволенню.

VII. Розподіл судових витрат.

Оскільки відповідно до положень Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору, в силу вимог статті 139 КАС України, судові витрати не підлягають стягненню.

Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 29.11.2017 із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 29.11.2017 із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 30.11.2017 по 28.02.2018 із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_15 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 30.11.2017 по 28.02.2018 із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін:

Позивач ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 , ІНФОРМАЦІЯ_16 .

Відповідач 1 військова частина НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_5 .

Відповідач 2 ІНФОРМАЦІЯ_15 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_6 .

Рішення у повному обсязі складено та підписано 21.04.2024.

Суддя К.В.Мінаєва