Рішення

від 22.04.2025 по справі 300/848/25

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" квітня 2025 р. справа № 300/848/25

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Тимощука О.Л., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою ОСОБА_1

до Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі, також позивач, ОСОБА_1 ) 10.02.2025 звернувся в суд з позовною заявою до Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги (надалі, також відповідач, ЗМЦ НБПД), в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача по ухиленню здійснити заміну представника Центру згідно із заявою позивача від 24.12.2024 №Д-851/017;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача, який заяву позивача від 24.12.2024 №Д-851/017 не оформив наказом Центру;

- зобов`язати відповідача здійснити заміну представника Центру згідно із заявою від 24.12.2024 №Д-851/017;

- зобов`язати відповідача оформити наказом Центру розгляд і наслідки заяви позивача від 24.12.2024 №Д-851/017.

Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивує тим, що 24.12.2024 він звернувся до відповідача із письмовою заявою про заміну представника по дорученню ЗМЦ НБПД від 05.12.2024 №017/06.1/12147, однак станом на 10.02.2025 відповідач не здійснив заміну представника, чим, на переконання позивача, допустив протиправну бездіяльність. Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.

Також у позовній заяві позивачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке ухвалою суду від 17.02.2025 задоволено та звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання до суду цієї позовної заяви; відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку, визначеному статтею 262 КАС України (а.с. 17,18).

Пунктом 6 резолютивної частини ухвали про відкриття провадження від 17.02.2025 витребувано в Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги вичерпний обсяг доказів на підтвердження результату розгляду заяви ОСОБА_1 від 24.12.2024 №Д-851/017 щодо заміни представника.

Також від позивача 12.02.2025 надійшла заява, в якій останній повідомив, що спроби досудового врегулювання спору не принесли результату (а.с. 15).

ОСОБА_1 24.02.2025 подав до суду заяву про долучення документів до адміністративної справи, згідно з якою долучив довідку про доходи за 2024 рік (а.с. 23-25).

Відповідач 04.03.2025 сформував в системі Електронний суд відзив на позовну заяву (а.с. 26-30). У поданому відзиві представник ЗМЦ НБПД вказала на безпідставність позовних вимог ОСОБА_1 . На підтвердження своєї позиції зазначила, що Західним міжрегіональним центром Доненку В.О. було надано адвоката Зварич Юлію Анатоліївну (надалі, також ОСОБА_2 ), якій видано доручення для надання безоплатної вторинної правничої допомоги від 05.12.2024 №017/06.1/12147. Від ОСОБА_1 до ЗМЦ НБПД 24.12.2024 надійшло звернення вх. №Д-851/017. У своєму зверненні ОСОБА_1 вимагає надати письмовий звіт про об`єм виконаної адвокатом Зварич Ю.А. роботи та всі документи, які вона отримала під час виконання доручення, по акту прийому передачі, виклад її правової позиції. Окрім цього, у вказаній заяві позивач просив замінити адвоката Зварич Ю.А., оскільки вважаєте, що адвокат до виконання доручення щодо надання правової допомоги не налаштована, а лише затягує час, незгодна з правовою позицією заявника та порушує Закон України Про адвокатуру та адвокатську діяльність. Зауважила, що Порядком організації та надання безоплатної правничої допомоги міжрегіональними центрами з надання безоплатної правничої допомоги, затвердженим наказом Координаційного центру з надання правничої допомоги 11.10.2024 №102 (надалі, також Порядок №102) передбачено складання звіту про надання такої допомоги у випадку надання правничої допомоги саме працівниками центру, а не адвокатами, які залучаються до надання вторинної правничої допомоги. У даному випадку адвокат, який залучався на підставі доручення, не є працівником центру. Зазначила, що якщо у заявника виникла потреба у вирішенні декількох питань, необхідно подати окремі звернення для кожного з них. Окрім цього, зауважила на відсутність законодавчо визначених підстав для заміни адвоката на особисте бажання клієнта. Разом з тим, також звернула увагу, що на адресу ЗМЦ НБПД надійшов правовий висновок адвоката Зварич Ю.А. від 26.12.2024 із якого вбачається, що між адвокатом та ОСОБА_1 відбулись три конфіденційні зустрічі 09.12.2024, 11.12.2024 та 24.12.2024 та адвокатом на підставі адвокатського запиту отримано копії документів. Вивчивши отримані документи адвокат зазначила, що за результатом проведених зустрічей та наявних документів сторонам не вдалось узгодити правову позицію. Адвокат вказує, що протокол узгодження правових питань щодо представництва інтересів клієнта за дорученням від 05.12.2024 №017/06.1/12147 складено 24.12.2024 та отримано ОСОБА_1 про те, що правова позиція останнім не узгоджується. Відтак, адвокатом зроблено правовий висновок про відсутність правових підстав для звернення до суду з позовом щодо стягнення моральної шкоди за невиконання доручень Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги адвокатами ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Вказаний правовий висновок ОСОБА_1 отримав особисто 27.12.2024, про що розписався на одному з примірників. Крім того, представник відповідача вказала, що у відповідь на заяву про заміну адвоката, 22.01.2025 надано відповідь №Д-851/017/27, якою позивача проінформовано, що за результатами перевірки та аналізу не виявлено ознак недотримання адвокатом Зварич Ю.А. стандартів якості при виконанні доручення від 05.12.2024 №017/06.1/12147. У відповіді Доненку В.О. вказано, щодо прохання замінити адвоката Зварич Ю.А. з підстав незгоди адвоката з правовою позицією позивача, порушення адвокатом Закону України Про адвокатуру роз`яснено, що відповідно до частини п`ятої статті 23 Закону надання безоплатної вторинної правничої допомоги припиняється у разі повного виконання, суб`єктом надання безоплатної вторинної правничої допомоги, своїх зобов`язань. Таким чином, надання позивачу безоплатної вторинної правничої допомоги адвокатом Зварич Ю.А. за дорученням від 05.12.2024 №017/06.1/12147 припинилося відповідно до цієї норми. Також, посилаючись на правову позицію Верховного Суду від 21.11. 2024 по справі №748/1972/19, звернула увагу на той факт, що особа, яка отримує безоплатну правову допомогу, не може на власний розсуд вимагати від суду заміни захисника за призначенням з особистих мотивів. Вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Позивач 14.03.2025 подав до суду заву про надання доказів та про витребування доказів у відповідача (а.с. 41-44). У поданій заяві позивач зазначає про подання 10.03.2025 до суду відповіді на відзив відповідача та подання копії відповіді на відзив в канцелярію відповідача, на підтвердження чого долучив лист відповідача. Також Доненко В.О. зазначив про подання суду наказу №Н-БВПД/017/04.3-4/791 від 17.10.2024 про виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2024 по справі №300/2155/24. Окрім цього зазначив про подання до суду копії доручення на представництво адвокату Сендецькому В.Р, наказу про заміну ОСОБА_9 . Також у цій заяві позивач заначив про подання скарги і вимоги замінити ОСОБА_9 , якого було замінено на адвоката Зварич Ю. Позивач зазначає, що ОСОБА_10 вирішила не надавати йому правову допомогу. Також вказав про хибність доводів відповідача щодо повідомлення його про закінчення роботи по наказу та зауважив що його ніяк не повідомлялось. Окрім цього, вказав про неможливість штучного поділу одного звернення, якщо позов можна вирішити в межах одного судового провадження, а також на системність порушень відповідачем норм права (відмови у реєстрації поданих заяв, приховування документів, ненадання відповіді на заяви і скарги).

Окрім цього, у своїй заяві від 14.03.2025 ОСОБА_1 повідомив суд, що з метою захисту своїх порушених прав, зокрема, відшкодування з відповідача та низки адвокатів, які не виконали доручення, залишивши справи без розгляду, він самостійно 10.03.2025 і 12.03.2025 звернувся до суду з позов про стягнення моральної шкоди за неякісну правничу допомогу.

Також, 17.03.2025 позивач подав до суду заяву, в якій навів свої міркування стосовно протиправності відмови відповідача у наданні йому безоплатної правової допомоги через неможливість пред`явлення вимог щодо кількох суб`єктів (а.с. 51).

Представник відповідача 21.03.2025 сформувала в системі Електронний суд заперечення на клопотання (заяву) про витребування доказів та направлення доказів позивачу, в якому звернула увагу про повторне направлення позивачу додатків, які долучались до відзиву на позовну заяву в справі №300/848/25, на підтвердження чого долучила докази такого направлення. Також повідомила про те, що долучені до відзиву документи наявні в позивача, однак останнім всупереч статті 161 КАС України до позовної заяви не долучено. Окрім цього вказала на відсутність підстав для задоволення клопотання про витребування доказів через невідповідність такої заяви вимогам частини 2 статті 79 та частини 2 статті 80 КАС України, зокрема, з пропуском строку для подання відповідного клопотання, ненаведенням обставин, які можуть підтвердити дані докази та незазначенням заходів, які позивач вжив самостійно для отримання таких доказів. Таким чином, просила заяву позивача про витребування доказів від 12.03.2025 залишити без задоволення.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи та інших заявах учасників справи, встановив такі обставини.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.06.2024 в адміністративній справі №300/2155/24 адміністративний позов ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги про скасування наказу №В-БВПД/017/04.3-5/1 від 19.03.2024, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Західного регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги №В-БВПД/017/04.3-5/1 від 19.03.2024 Про відмову у наданні безоплатної вторинної правничої допомоги ОСОБА_1 . Зобов`язано Західний міжрегіональний центр з надання безоплатної правничої допомоги повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.03.2024 про надання безоплатної вторинної правничої допомоги та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні суду. У задоволенні решти позову відмовлено (https://reyestr.court.gov.ua/Review/119591477).

Зазначене рішення залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2024 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/122134394).

На виконання цього рішення відповідачем видано наказ №Н-БВПД/017/04.3-4/791 від 17.10.2024 Про надання безоплатної вторинної правничої допомоги ОСОБА_1 , згідно якого надано безоплатну вторинну правничу допомогу ОСОБА_1 для здійснення представництва інтересів у судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами у справі щодо стягнення моральної шкоди за невиконання доручень Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги адвокатами Ігорем Камінським, Леонідом Бортником, Ігорем Микуличем, Євгеном Романенком, ОСОБА_11 , ОСОБА_12 (а.с. 46).

На підставі зазначеного наказу ЗМЦ НБПД видано доручення від 21.10.2024 №017/04.3/10535, яким для надання безоплатної вторинної правничої допомоги ОСОБА_1 призначено адвоката Сендецького Володимира Романовича у справі для здійснення представництва інтересів у судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами у справі щодо стягнення моральної шкоди за невиконання доручень Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги адвокатами Ігорем Камінським, Леонідом Бортником, Ігорем Микуличем, Євгеном Романенком, Володимиром Бараном, ОСОБА_12 (а.с. 47).

На підставі заяви ОСОБА_9 відповідачем видано наказ №3-БВПД/017/06.1-2/391 від 03.12.2024 Про заміну адвоката Сендецького Володимира Романовича (а.с. 48).

ЗМЦ НБПД на підставі наказу №З-БВПД/017/06.1-2/391 від 03.12.2024 видано доручення від 05.10.2024 №017/06.1/12147, яким для надання безоплатної вторинної правничої допомоги ОСОБА_1 призначено адвоката Зварич Юлію Анатоліївну для здійснення представництва інтересів у судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами у справі щодо стягнення моральної шкоди за невиконання доручень Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги адвокатами Ігорем Камінським, Леонідом Бортником, Ігорем Микуличем, Євгеном Романенком, ОСОБА_11 , ОСОБА_12 (зворотна сторона а.с. 39).

ОСОБА_1 24.12.2024 звернувся до відповідача із письмовою заявою про надання письмового звіту про об`єм виконаної адвокатом Зварич Ю.А. роботи, правову позицію, повернення всіх документів по справі та заміну адвоката. Необхідність звернення з такою заявою ОСОБА_1 мотивував тим, що адвокат Зварич Ю.А. не згодна з його позицією, з 05.12.2024 по 24.12.2024 до виконання доручення і надання йому правової допомоги не налаштована, а лише затягує час.

Водночас, адвокат Зварич Ю.А. 26.12.2024 подала до ЗМЦ НБПД правовий висновок, яким повідомила про відсутність правових підстав для звернення до суду з позовом щодо стягнення моральної шкоди за невиконання доручень Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги адвокатами ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Павлівим Василем Івановичем та ОСОБА_8 (а.с. 37). Заначений правовий висновок отриманий ОСОБА_1 27.12.2024, про що останнім зроблено власноручну відмітку на такому висновку.

За результатами розгляду звернення позивача від 24.12.2024 (вх. №Д-851/017 від 24.12.2024) відповідач листом №Д-851/017/27 від 22.01.2025 повідомив ОСОБА_1 , що адвокат Зварич Ю.А. ознайомилася з копіями отриманих документів, проаналізувала чинне законодавство та судову практику при розгляді аналогічних справ і прийшла до висновку, що відсутні правові підстави для виконання доручення від 05.12.2024 №017/06.1/12147, про що 26.12.2024 склала правовий висновок, з яким позивача ознайомила 27.12.2024. Вказано, що ЗМЦ НБПД перевірено обставини, викладені у зверненні ОСОБА_1 , та проаналізовано надану адвокатом Зварич Ю.А. інформацію про хід виконання доручення на предмет дотримання адвокатом Стандартів якості надання безоплатної вторинної правової допомоги у цивільному, адміністративному процесах та представництва у кримінальному процесі, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 21.12.2017 № 4125/5 та не виявлено ознак недотримання адвокатом Зварич Ю.А. стандартів якості при виконанні доручення від 05.12.2024 №017/06.1/12147. Щодо прохання замінити адвоката Зварич Ю.А. з підстав незгоди адвоката з позицією клієнта, порушення адвокатом Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність роз`яснено, що надання безоплатної вторинної правничої допомоги адвокатом Зварич Ю.А. за дорученням від 05.12.2024 №017/06.1/12147 припинилося відповідно до частини 5 статті 23 Закону України Про безоплатну правничу допомогу, а тому замінити адвоката Зварич Ю.А. не видається можливим. Вказано про неможливість відповідача втручатися в діяльність адвоката та право позивача на подання самостійних запитів до адвоката про надання інформації, повернення документів та з`ясування правової позиції. (а.с. 33,34).

Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача щодо належного розгляду заяви ОСОБА_1 від 24.12.2024 №Д-851/017 про здійснення заміни представника, позивач звернуся до суду з цією позовною заявою

Надаючи оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд виходить з таких підстав та мотивів.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд, при вирішенні даної справи, керується нормами законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних правовідносин.

Надаючи оцінку клопотанню позивача про витребування доказів, яке викладене у заяві від 14.03.2025, суд враховує таке.

Відповідно до частини 1 статті 80 КАС України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу.

Статтею 94 КАС України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом.

Згідно з частиною 2 статті 80 КАС України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу (частина 3 статті 80 КАС України).

Суд зазначає, що вимоги до клопотання про витребування доказів є вичерпними та обов`язковими. Водночас, ознайомившись зі змістом клопотання позивача про витребування доказів, судом встановлено, що останнє не містить у собі обґрунтованих підстав для витребування зазначених у клопотанні документів та подане з порушенням строку.

Разом з тим, матеріали долучені позивачем до позову та відповідачем до відзиву на позовну заяву є достатніми для повного та об`єктивного розгляду цієї справи.

Окрім цього, більшість документів, які просить витребувати позивач, вже наявні в матеріалах справи та направлено відповідачем позивачу разом з відзивом на позов, що підтверджується копією поштової квитанції про відправлення рекомендованого листа №4600313398384 від 04.03.2025 (а.с. 40) (долучено, зокрема: Відповідь Д-851-017-27, Доручення на адвоката Зварич, Заява Доненко 24.12.24, Правовий висновок адвоката), а також повторно направлено згідно з копією квитанції про відправлення цінного листа №4600313423125 від 21.03.2025 (а.с. 56-58) (направлено: Заява від 21.03.2025 №017/09-10-1153, Доручення від 05.12.2024 №017/06.1/12147 Відповідь №Д-851/017/27 від 22.01.2025, "Вимога про надання письмового звіту від 24.12.2024", Правовий висновок).

Інші матеріали які просить витребувати позивач не входять до предмету дослідження та не мають впливу, як засіб доказування в межах розгляду цієї справи.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що в задоволенні клопотання позивача від 14.03.2025 про витребування доказів слід відмовити.

Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність №5076-VI від 05.07.2012 (надалі, також Закон №5076-VI).

Згідно з частиною 1 статті 25 Закону №5076-VI порядок та умови залучення адвокатів до надання безоплатної правової допомоги встановлюються законом.

Зміст права на безоплатну правову допомогу, порядок реалізації цього права, підстави та порядок надання безоплатної правової допомоги, державні гарантії щодо надання безоплатної правової допомоги визначає, відповідно до Конституції України, Закон України Про безоплатну правову допомогу від №3460-VI від 02.06.2011 (надалі, також Закон №3460-VI).

Цей Закон регулює правовідносини у сфері надання безоплатної правової допомоги суб`єктам права на безоплатну первинну правову допомогу та суб`єктам права на безоплатну вторинну правову допомогу, що встановлені цим Законом (частина 1 статті 2 Закону №3460-VI).

Відповідно до статті 13 Закону №3460-VI безоплатна вторинна правова допомога - вид державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя (частина 1). Безоплатна вторинна правова допомога включає такі види правових послуг: захист; здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; складення документів процесуального характеру (частина 2).

Згідно зі статтею 15 Закону №3460-VI, суб`єктами надання безоплатної вторинної правничої допомоги в Україні є: центри з надання безоплатної правничої допомоги; адвокати, включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правничу допомогу. Центри з надання безоплатної правничої допомоги забезпечують надання всіх видів правничих послуг, передбачених частиною другою статті 7 і частиною другою статті 13 цього Закону.

Повноваження та порядок діяльності центрів з надання безоплатної правничої допомоги встановлюються Положенням про центри з надання безоплатної правничої допомоги, що затверджується Міністерством юстиції України.

У відповідності до Положення про центри з надання безоплатної правничої допомоги, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 02.07.2012 року №967/5 у своїй діяльності центри керуються Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, наказами Міністерства юстиції України та Координаційного центру, цим Положенням, а також своїми положеннями. Міжрегіональні центри, юрисдикція яких поширюється на територію більше двох областей, а також Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя, у відповідності до пп.8 п.8 приймають рішення про заміну адвоката, припинення надання безоплатної вторинної правничої допомоги у випадках, передбачених Законом та Кримінальним процесуальним кодексом України, у разі якщо відповідні доручення видані цими центрами.

Стаття 14 Закону №3460-VI визначає суб`єктів права на безоплатну вторинну правничу допомогу.

Згідно з пунктом 14 частини 1 статті 14 Закону №3460-VI право на безоплатну вторинну правову допомогу згідно з цим Законом та іншими законами України мають внутрішньо переміщені особи на всі види правничих послуг, передбачених частиною другою статті 13 цього Закону.

Відповідно до частини 4 стаття 14 Закону №3460-VI суб`єкти права на безоплатну вторинну правничу допомогу, визначені пунктами 1, 14, 17, 19, 20, 26-29 частини першої цієї статті, мають право на отримання такої допомоги не більше шести разів протягом бюджетного періоду та одночасно не більше ніж за шістьма рішеннями про надання безоплатної вторинної правничої допомоги, прийнятими центрами з надання безоплатної правничої допомоги.

Згідно з частиною 1 статті 15 Закону №3460-VI суб`єктами надання безоплатної вторинної правової допомоги в Україні є: центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги; адвокати, включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу.

Відповідно до частини 4 статті 16 цього Закону №3460-VI Центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги забезпечують надання всіх видів правових послуг, передбачених частиною другою статті 13 цього Закону.

Згідно з частиною 1 статті 17 Закону №3460-VI Центр з надання безоплатної правничої допомоги: надає правничі послуги безоплатної первинної правничої допомоги, визначені частиною другою статті 7 цього Закону; здійснює правопросвітництво; приймає рішення про надання безоплатної вторинної правничої допомоги або про відмову в наданні безоплатної вторинної правничої допомоги; забезпечує складання процесуальних документів за зверненням суб`єктів права на безоплатну вторинну правничу допомогу; забезпечує участь захисника під час здійснення досудового розслідування та судового провадження у випадках, якщо захисник відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України залучається для здійснення захисту за призначенням або проведення окремої процесуальної дії; забезпечує участь захисника в розгляді справи про адміністративне правопорушення; забезпечує здійснення представництва інтересів суб`єктів права на безоплатну вторинну правничу допомогу в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; укладає договори з адвокатами, включеними до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правничу допомогу, для надання такої допомоги; видає доручення для підтвердження повноважень захисника або повноважень адвоката для здійснення представництва інтересів особи в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами;) приймає рішення про уповноваження працівника центру з надання безоплатної правничої допомоги на надання безоплатної вторинної правничої допомоги; приймає рішення про заміну адвоката чи працівника центру з надання безоплатної правничої допомоги відповідно до статті 24 цього Закону; подає клопотання до Координаційного центру з надання правничої допомоги про виключення адвоката з Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правничу допомогу, у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 24 цього Закону; приймає рішення про припинення надання безоплатної вторинної правничої допомоги; забезпечує надання послуг з медіації у встановленому порядку; подає до Координаційного центру з надання правничої допомоги звіти про свою діяльність; виконує інші функції, передбачені Положенням про центри з надання безоплатної правничої допомоги.

Відповідно до пунктів 11 та 13 частини 1 статті 17 Закону №3460-VI Центр з надання безоплатної правничої допомоги приймає рішення про заміну адвоката чи працівника центру з надання безоплатної правничої допомоги відповідно до статті 24 цього Закону; приймає рішення про припинення надання безоплатної вторинної правничої допомоги;

Статтями 25-26-1 Закону №3460-VI визначено права та обов`язки суб`єктів надання безоплатної вторинної правничої допомоги та суб`єктів права на безоплатну вторинну правничу допомогу.

Зокрема, частиною 1 статті 58 Закону №3460-VI передбачено, що суб`єкт надання безоплатної вторинної правничої допомоги має право, зокрема: представляти права і законні інтереси осіб, які потребують безоплатної вторинної правничої допомоги, у судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами (пункт 3); запитувати і отримувати документи та інші матеріали або їх копії, необхідні у зв`язку з наданням безоплатної вторинної правничої допомоги в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами (пункт 4); збирати відомості з метою використання їх під час захисту прав і законних інтересів осіб, які мають право на отримання безоплатної вторинної правничої допомоги; ознайомлюватися в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях з необхідними для забезпечення ефективного правового захисту документами, крім тих, що є державною таємницею (пункт 6); інформувати центр з надання безоплатної правничої допомоги про настання обставин, що передбачають припинення надання безоплатної вторинної правничої допомоги у випадках, передбачених частиною першою статті 23 цього Закону (пункт 7).

Адвокат, який надає безоплатну вторинну правничу допомогу, має всі права та гарантії, встановлені Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", іншими законами України (частина 2 статті 25 Закону №3460-VI).

Водночас, відповідно до частини 1 статті 26 Закону №3460-VI адвокат або працівник центру з надання безоплатної правничої допомоги, який надає безоплатну вторинну правничу допомогу, зобов`язаний: неухильно дотримуватися вимог Конституції України, цього Закону, міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та інших нормативно-правових актів (пункт 1); надавати якісно та в необхідному обсязі безоплатну вторинну правничу допомогу (пункт 2).

Адвокат, який надає безоплатну вторинну правничу допомогу, має всі обов`язки, встановлені Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", іншими законами України (частина 2 статті 26 Закону №3460-VI).

Відповідно до статті 26-1 Закону №3460-VI суб`єкт права на безоплатну вторинну правничу допомогу має право: звертатися до центру з надання безоплатної правничої допомоги із зверненням про надання безоплатної вторинної правничої допомоги (пункт 1); отримувати від центру з надання безоплатної правничої допомоги інформацію про документи, які необхідно подати для прийняття рішення про надання безоплатної вторинної правничої допомоги (пункт 2); отримати копію рішення про надання (відмову в наданні) безоплатної вторинної правничої допомоги (пункт 3); отримати роз`яснення щодо порядку оскарження рішення про відмову в наданні безоплатної вторинної правничої допомоги (пункт 4); своєчасно отримувати якісну, у повному обсязі безоплатну вторинну правничу допомогу (пункт 5); безперервно отримувати безоплатну вторинну правничу допомогу в разі заміни адвоката або працівника, уповноваженого центром з надання безоплатної правничої допомоги (пункт 6).

Відповідно до частини 2 статті 26-1 Закону №3460-VI суб`єкт права на безоплатну вторинну правничу допомогу зобов`язаний: вчасно подавати до центру з надання безоплатної правничої допомоги правдиві відомості у повному обсязі, необхідні для організації надання йому такої допомоги (пункт 1).

Підстави та порядок припинення надання безоплатної вторинної правничої допомоги визначенні статтею 23 Закон №3460-VI.

Так, відповідно до частини 1 цієї статті надання безоплатної вторинної правничої допомоги припиняється за рішенням центру з надання безоплатної правничої допомоги у разі, якщо: 1) особою подано неправдиві відомості з метою віднесення її до однієї з категорій осіб, які надають право на безоплатну вторинну правничу допомогу; 2) обставини чи підстави, за наявності яких особа була віднесена до однієї з категорій осіб, передбачених частинами першою - третьою статті 14 цього Закону, припинили своє існування; 3) особа користується захистом іншого захисника або залучила іншого представника у справі, за якою їй призначено захисника чи представника відповідно до цього Закону; 4) особа використала всі національні засоби правового захисту у справі; 5) особа відмовилася від отримання безоплатної вторинної правничої допомоги, крім випадків, якщо участь захисника (адвоката) є обов`язковою; 6) особа, якій надається безоплатна вторинна правнича допомога, померла, визнана безвісно відсутньою або оголошена померлою, крім випадків щодо реабілітації померлої особи, скасування рішення суду про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або скасування рішення суду про оголошення фізичної особи померлою; 7) особа подала повторне звернення з одного і того самого правового питання, з якого особі надавалася безоплатна правнича допомога, про що стало відомо після прийняття рішення про надання безоплатної вторинної правничої допомоги; 8) особа безпідставно не надає документів та доказів, що обґрунтовують вимоги особи щодо захисту її прав; 9) особа безпідставно не виконує обов`язки суб`єктів права на безоплатну вторинну правничу допомогу, визначені пунктами 1, 2, 4, 5 частини другої статті 26-1 цього Закону; 10) кримінальне провадження, в якому особі надається безоплатна вторинна правнича допомога, зупинено.

За наявності підстав, передбачених пунктами 4, 7, 8 частини першої цієї статті, рішення центру з надання безоплатної правничої допомоги про припинення надання безоплатної вторинної правничої допомоги приймається на підставі правового висновку, складеного адвокатом чи працівником такого центру (частина 2 статті 23 Закон №3460-VI).

Надання безоплатної вторинної правничої допомоги припиняється у разі повного виконання суб`єктом надання безоплатної вторинної правничої допомоги своїх зобов`язань (частина 5 статті 23 Закон №3460-VI).

Відповідно до пункту 4 Розділу ІІІ Порядку організації та надання безоплатної правничої допомоги міжрегіональними центрами з надання безоплатної правничої допомоги, затвердженого наказом Координаційного центру з надання правничої допомоги 11 жовтня 2024 року №102, у разі, коли правове питання, для вирішення якого клієнт або його представник звернувся до центру, охоплюється однією правовою консультацією чи може бути вирішене у межах одного судового провадження, таке звернення реєструється один раз.

"Штучний" поділ одного звернення на декілька, з подальшою реєстрацією їх у КІАС, не допускається.

На виконання пункту 10 частини 1 статті 28 Закону №3460-VI Міністерством юстиції України 21 грудня 2017 року наказом №4125/5 затверджено Стандарти якості надання безоплатної вторинної правової допомоги у цивільному, адміністративному процесах та представництва у кримінальному процесі (надалі, також - Стандарти якості, Стандарти).

Стандарти є комплексом основних характеристик моделі гарантованого державою захисту, передбачених міжнародними правовими актами, законодавством України, у межах яких та з урахуванням узгодженої правової позиції із суб`єктом права на безоплатну вторинну правничу допомогу (далі - клієнт) адвокат є незалежним в обранні правової позиції для здійснення активного та розумного захисту прав, свобод та законних інтересів всіма не забороненими законом способами. Дотримання Стандартів є обов`язковим для адвокатів при наданні ними безоплатної вторинної правової допомоги і за їх порушення адвокати відповідають в обсязі, встановленому законодавством та умовами контракту (договору) з центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі - центр) (пункт 3 Стандартів).

Відповідно до пункту 3 розділу I Стандартів не пізніше семи робочих днів після отримання доручення адвокат проводить перше конфіденційне побачення з клієнтом, з`ясовує обставини справи, отримує від нього інформацію, що має правове значення, ознайомлюється з наявними у клієнта документами та з`ясовує бажаний для клієнта результат. У разі необхідності отримання інформації чи документів, що можуть бути надані виключно клієнтом, адвокат повідомляє про це клієнта та роз`яснює неможливість подальшого виконання доручення без наданих клієнтом інформації чи документів. У разі якщо клієнт не має можливості самостійно пересуватися (особи з інвалідністю), конфіденційне побачення з адвокатом відбувається у зручному для клієнта приміщенні.

Згідно з пунктом 4 розділу І Стандартів після вивчення обставин справи адвокат переконується у наявності фактичних і правових підстав для виконання доручення та доводить їх до клієнта. Адвокат повідомляє клієнту, який час і обсяг роботи вимагатимуться для виконання цього доручення та які правові наслідки досягнення результату, що бажає клієнт. При цьомуадвокат не гарантує клієнтові досягнення певного результату виконання доручення та не сприяє прямо або опосередковано формуванню у нього необґрунтованих сподівань, а також уявлення, що адвокат може вплинути на результат іншими засобами, крім сумлінного виконання своїх професійних обов`язків. За результатами обговорення адвокат з клієнтом узгоджує правову позицію у справі.

У разі якщо адвокат дійде висновку про відсутність фактичних та правових підстав для виконання доручення, він невідкладно та з урахуванням процесуальних строків складає письмовий правовий висновок у трьох примірниках, перший з яких залишається у адвоката, другий надається (надсилається, передається) клієнту, третій -центру. Адвокат ознайомлює клієнта з правовим висновком, роз`яснює його суть та правові наслідки. У разі неможливості або відмови клієнта від ознайомлення з правовим висновком адвокат зазначає про це у правовому висновку (пункт 3 розділу I Стандартів).

Отже, адвокат є самостійним суб`єктом надання безоплатної вторинної правничої допомоги при виконанні доручення на надання безоплатної вторинної правничої допомоги та керується, зокрема, вимогами Закону України Про безоплатну правничу допомогу, Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність, Стандартами якості надання безоплатної вторинної правової допомоги у цивільному, адміністративному процесах та представництва у кримінальному процесі та Правилами адвокатської етики.

Так, у спірних правовідносинах, судом встановлено, що ЗМЦ НБПД на підставі наказу №З-БВПД/017/06.1-2/391 від 03.12.2024 видано доручення від 05.10.2024 №017/06.1/12147, яким для надання безоплатної вторинної правничої допомоги ОСОБА_1 призначено адвоката Зварич Юлію Анатоліївну для здійснення представництва інтересів у судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами у справі щодо стягнення моральної шкоди за невиконання доручень Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги адвокатами Ігорем Камінським, Леонідом Бортником, Ігорем Микуличем, Євгеном Романенком, Володимиром Бараном, Василем Павлівом (зворотна сторона а.с. 39).

Доненко В.О. 24.12.2024 звернувся до відповідача із письмовою заявою про надання письмового звіту про об`єм виконаної адвокатом Зварич Ю.А. роботи, правову позицію, повернення всіх документів по справі та заміну адвоката. Необхідність звернення з такою заявою ОСОБА_1 мотивував тим, що адвокат Зварич Ю.А. не згодна з його позицією, з 05.12.2024 по 24.12.2024 до виконання доручення і надання йому правової допомоги не налаштована, а лише затягує час.

Відповідно до пункту 32 частини 1 розділу XI Порядку №102 під час надання БВПД працівник центру протягом 7 робочих днів після завершення відповідної стадії судового процесу, а у разі невідкриття провадження по справі з моменту завершення надання БВПД, формує звіт про надання такої допомоги, примірна форма якого наведена у додатку 16 до цього Порядку, подає його на перевірку керівнику відповідного структурного підрозділу. Звіт надається клієнту за його вимогою.

Як вбачається зі змісту цієї норми, нею передбачено подання на перевірку керівнику відповідного Центру звіту у разі надання правової допомоги працівником центром, а не адвокатом, який залучається до надання вторинної правничої допомоги на підставі доручень.

Водночас пунктом 2 частини 1 статті 21 Закону №5076-VI передбачено обов`язок адвоката на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правничої допомоги.

Тобто надання такого звіту здійснюється адвокатом безпосередньо клієнту на його вимогу та без участі центрів з надання безоплатної правової допомоги.

За результатами розгляду звернення позивача від 24.12.2024 (вх. №Д-851/017 від 24.12.2024) відповідач листом №Д-851/017/27 від 22.01.2025 повідомив ОСОБА_1 , що адвокат Зварич Ю.А. ознайомилася з копіями отриманих документів, проаналізувала чинне законодавство та судову практику при розгляді аналогічних справ і прийшла до висновку, що відсутні правові підстави для виконання доручення від 05.12.2024 №017/06.1/12147, про що 26.12.2024 склала правовий висновок, з яким позивача ознайомила 27.12.2024. Вказано, що ЗМЦ НБПД перевірено обставини, викладені у зверненні ОСОБА_1 , та проаналізовано надану адвокатом Зварич Ю.А. інформацію про хід виконання доручення на предмет дотримання адвокатом Стандартів якості надання безоплатної вторинної правової допомоги у цивільному, адміністративному процесах та представництва у кримінальному процесі, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 21.12.2017 № 4125/5 та не виявлено ознак недотримання адвокатом Зварич Ю.А. стандартів якості при виконанні доручення від 05.12.2024 №017/06.1/12147. Також щодо прохання замінити адвоката Зварич Ю.А. з підстав незгоди адвоката з позицією клієнта, порушення адвокатом Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність роз`яснено, що надання безоплатної вторинної правничої допомоги адвокатом Зварич Ю.А. за дорученням від 05.12.2024 №017/06.1/12147 припинилося відповідно до частини 5 статті 23 Закону України Про безоплатну правничу допомогу, а тому замінити адвоката Зварич Ю.А. не видається можливим. Вказано про неможливість відповідача втручатися в діяльність адвоката та право позивача на подання самостійних запитів до адвоката про надання інформації, повернення документів та з`ясування правової позиції. (а.с. 33,34).

Тобто з боку відповідача відсутня бездіяльність щодо нерозгляду заяви Доненка В.О. від 24.12.2024 №Д-851/017. Відповідачем у листі №Д-851/017/27 від 22.01.2025 надано відповідь на питання, порушені позивачем у такій заяві.

При цьому, надання відповіді позивачу шляхом оформлення наказу не передбачено, у зв`язку з чим відсутні підстави для зобов`язання відповідача оформити наказом Центру розгляд і наслідки заяви позивача від 24.12.2024 №Д-851/017.

Надаючи оцінку вимозі позивача про зобов`язання відповідача здійснити заміну представника згідно із заявою від 24.12.2024 №Д-851/017, суд зазначає таке.

Підстави та порядок заміни адвокатів або працівників центрів з надання безоплатної правничої допомоги, які надають безоплатну вторинну правничу допомогу передбачено статтею 24 Закону №3460-VI.

Так, відповідно до частини 2 цієї статті адвоката або працівника центру з надання безоплатної правничої допомоги, який надає безоплатну вторинну правничу допомогу, може бути замінено на адвоката або працівника такого центру за рішенням центру з надання безоплатної правничої допомоги у разі: 1) хвороби, повної або часткової втрати працездатності, смерті адвоката або працівника центру з надання безоплатної правничої допомоги; 2) неналежного виконання адвокатом своїх зобов`язань за умовами договору; 3) відмови адвоката або працівника центру з надання безоплатної правничої допомоги від виконання доручення/рішення центру з надання безоплатної правничої допомоги з підстав, передбачених законом; 4) зміни підсудності провадження або справи чи підслідності кримінального правопорушення; 5) припинення дії договору про надання безоплатної вторинної правничої допомоги; 6) неналежного надання безоплатної вторинної правничої допомоги працівником центру з надання безоплатної правничої допомоги; 7) припинення трудового договору з працівником центру з надання безоплатної правничої допомоги; 8) зупинення або припинення права на зайняття адвокатською діяльністю; 9) виключення адвоката з Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правничу допомогу; 10) наявності інших підстав, передбачених законом..

Під час заміни одного адвоката або працівника центру з надання безоплатної правничої допомоги іншим адвокатом або працівником центру з надання безоплатної правничої допомоги забезпечується безперервність надання безоплатної вторинної правничої допомоги (частина 3 статті 24 Закону №3460-VI).

Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Таким чином, Основним Законом визначено право особи вільно обирати собі захисника.

Водночас, оцінюючи можливість особи, яка отримує безоплатну правову допомогу обирати собі представника, суд вважає за доцільне звернути увагу на позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 21.11.2024 у справі №748/1972/19.

«Це право не поширюється на зміст права на безоплатну вторинну правову допомогу, де особа не обирає собі захисника, а отримує захист, гарантований державою та за державні кошти.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 13 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» безоплатна вторинна правова допомога - це вид державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу до правосуддя.

Під час реалізації цієї державної гарантії особа позбавлена можливості вільно обирати собі захисника, оскільки на підставі ст. 49 КПК України захисник такій особі призначається за постановою слідчого/прокурора або ухвалою судді чи суду. Тому особа, що отримує безоплатну вторинну правову допомогу, не може на власний розсуд вимагати від суду заміни захисника за призначенням з особистих мотивів за відсутності обґрунтованих підстав для цього.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини особа має право обрати собі адвоката в разі, якщо є можливість оплатити його послуги. Особа, якій надається безоплатна юридична допомога, не має права обирати захисника. У випадках, коли безоплатно призначений захисник явно не виконує своїх обов`язків, органи влади мають позитивне зобов`язання замінити його».

У спірних правовідносинах адвокат Зварич Ю.А. 26.12.2024 склала правовий висновок, яким повідомила відповідача та позивача про те, що між нею та ОСОБА_1 відбулись три конфіденційні зустрічі 09.12.2024, 11.12.2024 та 24.12.2024, однак їм не вдалося узгодити правову позицію. Заначила, що на даний час відсутні правові підстави для звернення до суду з позовом у справі щодо стягнення моральної шкоди за невиконання доручень Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги адвокатами Ігорем Камінським, Леонідом Бортником, ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_11 , Василем Павлівим у межах доручення, виданого їй ЗМЦ НБПД для здійснення представництва інтересів ОСОБА_1 (а.с. 37-39).

ОСОБА_1 27.12.2024 отримав примірник зазначеного правового висновку, про що ним проставлено власноручну відмітку на цьому висновку.

Тобто у спірному випадку відсутні підстави вважати, що адвокат Зварич Ю.А. не приступила до виконання доручення, виданого їй ЗМЦ НБПД для здійснення представництва інтересів ОСОБА_1 , оскільки останньою вивчено копії документів, отриманих у відповідь на адвокатський запит від ЗМЦ НБПД, проаналізовано чинне законодавства та судову практику, проведено три конфіденційні зустрічі з позивачем та за результатами здійсненої роботи зроблено висновок про відсутність підстав для звернення до суду з відповідним позовом.

Також у переліку підстав, визначених статтею 24 Закону №3460-VI для заміни адвоката іншим адвокатом, немає такої правової підстави як неузгодження правової позиції між клієнтом та адвокатом.

За наведених підстав та вказаних правових норм суд дійшов висновку про відсутність підстав для зобов`язання відповідача здійснити ОСОБА_1 заміну представника згідно з його заявою від 24.12.2024 №Д-851/017.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідачем підтверджено дотримання вимог частини 2 статті 2 КАС України при розгляді заяви позивача від 24.12.2024 №Д-851/017, а тому заявлений позов є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

У зв`язку із відмовою в задоволенні позову, судові витрати розподілу не підлягають.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 262, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ;

відповідач - Західний міжрегіональний центр з надання безоплатної правничої допомоги, адреса: вул. За Рудкою, буд. 33, м. Тернопіль, 46003, код ЄДРПОУ - 38357766.

Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.