Рішення

від 21.04.2025 по справі 640/309/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 квітня 2025 року Київ № 640/309/22

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «НАШ 365» до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про визнання протиправним та скасування рішення, -

встановив:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «НАШ 365» до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасування рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 1934 від 25.11.2021 «Про призначення позапланової безвиїзної перевірки ТОВ «НАШ 365», м. Київ (НР № 01544-м від 08.11.2019, супутникове ТБ, логотип: «НАШ»)».

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.01.2022 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

На виконання положень Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» дана справа отримана Київським окружним адміністративним судом за належністю.

Ухвалою від 22.06.2023 адміністративну справу прийнято до провадження та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Свої вимоги позивач мотивує безпідставністю оскаржуваного рішення з огляду на відсутність правових підстав для його прийняття. Крім того, позивач наголошує на порушенні порядку прийняття такого рішень.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві наголошує, що оскаржуване рішення прийняте відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені у наданому суду відзиві.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Як вбачається з матеріалів справи, Рішенням Національної ради від 25.11.2021 № 1934 призначено позапланову безвиїзну перевірку діяльності ТОВ «НАШ 365», м. Київ (ліцензія на мовлення НР 01544-м від 08.11.2019), супутникове ТБ, логотип «НАШ», з метою перевірки дотримання вимог Закону України «Про телебачення і радіомовлення», а саме:

-абзацу 4 частини 2 статті 6 (не допускається використання телерадіоорганізацій для: закликів до розв`язування агресивної війни або її пропаганди та/або розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті);

-пункту а) частини 1 статті 59 (Телерадіоорганізація зобов`язана: дотримуватися законодавства України та вимог ліцензії).

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» Національна рада в межах своїх повноважень приймає регуляторні акти, у тому числі нормативно-правові, а також інші акти індивідуальної дії.

Частиною 5 статті 17 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» передбачено, що кожен акт індивідуальної дії Національної ради повинен містити мотивувальну частину, в якій зазначаються щонайменше такі дані:

посилання на норму чинного закону України, яка наділяє Національну раду повноваженнями приймати зазначений акт індивідуальної дії;

обставини, з настанням яких закони України пов`язують виникнення у Національної ради повноважень приймати відповідний акт, а також посилання на докази, якими підтверджується настання таких обставин.

Щодо вимоги зазначати в рішенні обставини, з настанням яких закони України пов`язують виникнення у Національної ради повноважень приймати відповідний акт, Національна рада в оскаржуваному рішенні зазначила: «До Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (далі - Національна рада) надійшло звернення ГО «Детектор Медіа» (вх. № 24/873 від 14.09.2021) з інформацією про трансляцію 02.09.2021 в ефірі ТОВ «НАШ 365», м. Київ, передачі «Важливе», під час якої гостем студії ОСОБА_1 були поширені расистські висловлювання. З метою перевірки інформації, викладеної у зверненні ГО «Детектор Медіа» (вх. № 24/873 від 14.09.2021), було здійснено моніторинг телепрограми ТОВ «НАШ 365», м. Київ. За результатами моніторингу телепрограми ТОВ «НАШ 365», м. Київ (ліцензія на мовлення НР № 01544-м від 08.11.2019), зафіксовано пряму трансляцію передачі «Важливе» 01.09.2021 (у часовому проміжку з 21:01 до 23:03) та повтор передачі 02.09.2021 (у часовому проміжку з 02:16 до 04:18).».

Національною радою у рішенні від 25.11.2021 № 1934 конкретно вказано, які саме висловлювання за результатами проведеного моніторингу містять ознаки порушення чинного законодавства з посиланням на відповідні норми законів.

Темою передачі був візит Президента України ОСОБА_2 до США та зустріч з Президентом США ОСОБА_3 . У першій частині передачі за участю ведучого ОСОБА_4 і гостей: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , обговорювався ряд питань, включаючи міжнародну політику й намагання України стати частиною ЄС та НАТО. При цьому висловлювання ОСОБА_5 були спрямовані на висвітлення негативних, на його думку, наслідків приєднання до ЄС.

Моніторингом зафіксовано фрагмент передачі, що містить висловлювання (пряма трансляція 01.09.2021 у проміжок часу між 21:54 та 21:56, повтор передачі 02.09.2021 у проміжок часу між 03:09 та 03:11):

Є. Мураєв: «...Так я Вам могу сказать, что Европа вся разная. И там, на самом деле, не так сладко, как Вы рассказываете. И Париж ужасный. Извините, он чёрный. И гам просто страшно спускаться в метрополитен. И там ужасное классовое неравенство. И там есть магазины просроченных товаров, и туда стоят очереди».

С. Таран: «Що означає «чорний» Париж?».

Є. Мураєв: «Насыщенный афроамериканцами».

С. Таран: «А Ви в цьому бачите проблему?».

Є. Мураєв: «Да, я вижу в этом проблему. Я вижу в этом проблему. Я вижу гам трудовых мигрантов, которые не ассимилируют. Я вижу, как в ОСОБА_7 нападают на женщин...».

М. Назаров: «Вы видите проблему русских в Украине?».

ОСОБА_8 : «Я вас не перебивал. Просто повторяю, что вы, наверное, дорогие украинцы, к этому не готовы. И я могу сказать, что Брюссель превратился просто в мусульманскую какую-то Мекку, хиджабы.Досгаточно страшно и некомфортно там находиться. ОСОБА_9 вы говорите о мировом терроризме».

ОСОБА_10 : «Ну бізнес Вам комфортно вести? ІНФОРМАЦІЯ_1

ОСОБА_8 : «Это первое. Второе. По поводу сильных свобод. Вы, наверное, видели, как били людей палками в Каталонии. Вы, наверное, видели, как разгоняли желтые жилеты. Я вам могу сказать... а ОСОБА_11 и Словакия вообще не сильно далеко от нас ушли... объективно. Вот говорить о том, что у них высокий уровень жизни... ну тоже нельзя. И я могу сказать, что после вступления в Европу Словакия, наверное, 20 лет стояла на паузе. Только потом решили, что там будут размещаться серьезные автопроизводства, и начали увеличивать ее транзитный потенциал. Да, ОСОБА_12 через 20 лет начала меняться. Могу констатировать как факт. Но для того, чтобы, действительно, стать частью Евросоюза, нужно, как минимум, подтянуть свой потенциал...».

У своїй промові ОСОБА_13 використав слово «чорний», як негативну характеристику міста ОСОБА_14 , вказавши на частину населення французької столиці, яке етнічно походить з африканського континенту, що має прояви расизму. Використання подібних висловлювань, як критерію оцінки для осіб чи групи осіб, можна вважати проявом презирства, приниження та зверхнього стереотипного уявлення в контексті їх етнічного походження.

У висловлюванні ОСОБА_15 щодо мусульман та приналежності їх до світового тероризму простежується стигматизація (стереотипізація), оскільки встановлюється прямий зв`язок між належністю до певної релігії та терористичними діями. В цьому контексті можна говорити про «ісламофобію» як прояв ворожого ставлення до осіб за ознакою сповідування ісламської релігії, а саме упередження, ненависть або страх.

Таким чином, у висловлюваннях ОСОБА_15 наявні прояви розпалювання ворожнечі: створення негативного образу та твердження про кримінальність релігійної групи, формування та закріплення негативного стереотипу, негативного образу раси, релігії, приписування ворожих дій і небезпечних намірів певній релігії, твердження про агресивні дії чи наміри осіб за ознаками приналежності до тієї чи іншої раси, кольору шкіри чи релігійної групи.

При цьому, з боку ведучого телеканалу не було спроби збалансувати однобічність висловленої ОСОБА_16 під час інтерв`ю позиції, зокрема, і за допомогою поставлених запитань, журналістських коментарів, реплік та зауважень. ТОВ «НАШ 365», м. Київ, в особі ведучих та редакційного контролю не вжили достатніх заходів для припинення правопорушення в прямому ефірі, а трансляція передачі у запису зробила озвучену мову ворожнечі повторною та поглибила ознаки порушення вимог законодавства щодо обов`язків телерадіоорганізації не допускати використання телерадіоорганізації для закликів до розв`язування агресивної війни або її пропаганди та/або розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті, перевіряти достовірність поширеної інформації.

При цьому, повторна трансляція передач у запису передбачає можливість перевірки достовірності поширеної інформації, обов`язок творчих працівників перевіряти достовірність і об`єктивність поширюваного контенту, не допускати поширення інформації, яка має ознаки розпалювання ворожнечі.

Рівень деструктивного впливу публічного виступу ОСОБА_15 на глядацьку аудиторію є значним, оскільки промова політика транслювалась в ефірі телеканалу НАШ», який здійснює телевізійне супутникове мовлення у некодованому вигляді та покриває сигналом значну територію не тільки України, але й країн Європи, Європейську частину російської федерації, програма ретранслюється провайдерами програмної послуги по всій території України, що робить телеканал та будь-який мовленнєвий акт, поширений у програмі, загальнодоступним для багатомільйонної аудиторії, яка на цій території мешкає. А відтак вплив публічного виступу ОСОБА_5 , який містить ознаки розпалювання релігійної та расової ворожнечі, на телевізійну аудиторію може бути цілком прогнозованим та більш значним, ніж у подібні висловлювання непублічних осіб.

Телекомпанія ТОВ «НАШ 365», м. Київ може не асоціювати себе з висловлюваннями ОСОБА_15 , проте ліцензіат надав платформу зазначеному політику для поширення поглядів, які розпалюють ворожнечу та ненависть в Україні як у режимі прямої трансляції, так і повторної трансляції у запису.

Національна рада є постійно діючим колегіальним органом, метою діяльності якого є нагляд за дотриманням законів України у сфері телерадіомовлення, а також здійснення регуляторних повноважень, передбачених цими законами.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» діяльність Національної ради ґрунтується на принципах законності, незалежності, об`єктивності, прозорості, доступності для громадськості, врахування культурної, ідеологічної та політичної багатоманітності в суспільстві, врахування загальновизнаних міжнародних норм та стандартів у галузі телерадіомовлення, повноти і всебічного розгляду питань та обґрунтованості прийнятих рішень.

Суд зазначає зазначити, що Національною радою під час здійснення моніторингу було виявлено лише ознаки порушення, а не встановлено сам факт такого порушення, при цьому для перевірки таких ознак Відповідачем необхідно провести відповідну перевірку, результати якої можуть їх підтвердити або спростувати.

Таким чином, перевірити наявність ознак можливого порушення чинного законодавства з боку позивача можливо виключно шляхом проведення перевірки. Зазначене твердження висловлено і у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2020 у справі № 640/20635/19.

Відповідно до Розділу III Регламенту Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, затвердженого рішенням Національної ради № 581 від 29.04.2015 (далі - Регламент) передбачено процедуру підготовки проектів рішень та матеріалів до них на засідання Національної ради.

Відповідно до пункту 22 розділу III Регламенту підготовлені для розгляду на засіданні Національної ради проекти рішень та матеріали до них мають бути надані для ознайомлення голові Національної ради, членам Національної ради не пізніше ніж за три робочих дні до дати проведення засідання. У виняткових випадках проекти рішень можуть надаватися безпосередньо на засіданні Національної ради.

Питання щодо «Про призначення позапланової безвиїзної перевірки діяльності ТОВ «НАШ 365», м. Київ (НР № 01544-м від 08.11.2019) було включено до порядку денного під порядковим номером « 17».

Як вбачається зі змісту пункту 42 розділу III Регламенту, розгляд питання опинається з виступу члена Національної ради або посадової особи Національної ради, які доповідають по суті питання, що розглядається. Доповідач викладає зміст вітання, представляє проект рішення та зауваження (пропозиції), що надійшли під час його підготовки, відповідає на запитання голови Національної ради та членів Національної ради.

Як вбачається з витягу із протоколу № 32 засідання Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 25.11.2021 член Національної ради М. Онопрієнко проінформував по суті питання, що надійшло звернення від ГО «Детектор Медіа» та що моніторингом супутникового мовлення ТОВ «НАШ 365» зафіксовано пряму трансляцію телепередачі «Важливе», в якій поширювані висловлювання містять ознаки порушення Закону України «Про телебачення і радіомовлення». Також було запропоновано проект рішення «Про призначення позапланової безвиїзної перевірки діяльності ТОВ «НАШ 365», м. Київ (НР № 01544-м від 08.11.2019).

Відповідно до пунктів 50-52 розділу ІІІ Регламенту голосування здійснюється кожним членом Національної ради особисто шляхом підняття руки. Рішення Національної ради вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше п`яти членів Національної ради. Рішення, які не отримали необхідної кількості голосів, вважаються неприйнятими.

Відповідно до витягу із протоколу № 32 на голосування було поставлено проект рішення «Про призначення позапланової безвиїзної перевірки ТОВ «НАШ 365», м. Київ (НР № 01544-м від 08.11.2019) (логотип: «НАШ») та одноголосно (7 голосів «ЗА») вирішено призначити позапланову безвиїзну перевірку.

Отже, виходячи з того, що усі присутні на засіданні члени Національної ради проголосували «за» щодо проекту рішення про призначення позапланової безвиїзної перевірки позивача, їм було достеменно відомо та в повному обсязі ознайомлено з проектом вищезазначеного рішення та з матеріалами до нього, а переконання позивача про протилежне свідчить лише про суб`єктивне сприйняття останнім дійсних обставин справи.

Отже, у суду відсутні підстави вважати оскаржуване рішення протиправним, а тому, відповідно, відсутні підстав для задоволення заявлених позовних вимог.

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

З огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд зазначає, що решта доводів та тверджень учасників справи, у контексті наведених правових вимог, не впливають на висновки суду за наслідком розгляду даної справи.

Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1)чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2)чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваного рішення на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки оскаржуване рішення відповідає наведеним у частині 2 статті 2 КАС України критеріям.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «НАШ 365» (код ЄДРПОУ 42590855; адреса: 01135, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 101-А) до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (код ЄДРПОУ 00063928; адреса: 01601, м. Київ, вул. Прорізна, буд. 2) про визнання протиправним та скасування рішення відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Я.В. Горобцова

Горобцова Я.В.