Ухвала

від 22.04.2025 по справі 380/6143/25

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/6143/25

провадження № П/380/7293/25

УХВАЛА

З ПИТАНЬ ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РОЗГЛЯДУ

22 квітня 2025 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника відповідача від 16 квітня 2025 року про залишення позову без розгляду у справі № 380/6143/25 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (позивач) до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (військова частина НОМЕР_1 ) із такими позовними вимогами:

- визнати протиправним та скасувати рішення військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про відмову в звільненні з військової служби у запас старшого солдата ОСОБА_1 відповідно до п/п «г» п. 2 ч. 4, абз. 13 п. 3 ч. 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», оформлене листом від 26 лютого 2025 року № 50/02/12-930;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України звільнити з військової служби у запас старшого солдата ОСОБА_1 відповідно до п/п «г» п. 2 ч. 4, абз. 13 п. 3 ч. 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у зв`язку з наявністю батька із числа осіб з інвалідністю 2-ї групи на підставі поданого рапорта від 11 лютого 2025 року (вх. № 178);

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на користь ОСОБА_1 сплачений ним при поданні позову судовий збір.

Ухвалою судді від 02 квітня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення (виклику) сторін.

16 квітня 2025 року представник відповідача подала через систему «Електронний суд» заяву від 16 квітня 2025 року про залишення позову без розгляду, яка мотивована тим, що вперше позивач звернувся з рапортом по команді щодо звільнення з військової служби за оспорюваною підставою до командира військової частини НОМЕР_1 . Цей рапорт надійшов на розгляд до командира військової частини НОМЕР_1 22 серпня 2024 року. Командуванням військової частини НОМЕР_1 цей рапорт розглянуто з дотриманням строків розгляду звернень громадян та надано позивачу відповідь за результатами розгляду рапорту, оформлену листом від 04 вересня 2024 року за вих. № 50/02/12-2135, зокрема позивачу було повідомлено про відсутність підстав для звільнення за сімейними обставинами. Цей лист-відмову позивач отримав наручно 26 вересня 2024 року, про що свідчить підпис позивача про отримання примірника. Вдруге позивач звернувся з рапортом з аналогічними документами щодо звільнення з військової служби за оспорюваною підставою до командира військової частини НОМЕР_1 . Цей рапорт надійшов на розгляд до командира військової частини НОМЕР_1 05 жовтня 2024 року. За результатами розгляду рапорту повторно повідомлено про відсутність підстав для звільнення (лист від 25 жовтня 2024 року за вих. № 50/02/12-2787). Цей лист-відмову позивач отримав наручно 04 листопада 2024 року, про що свідчить підпис позивача про отримання примірника. Втретє позивач звернувся з рапортом по команді щодо звільнення з військової служби за оспорюваною підставою до командира військової частини НОМЕР_1 . Цей рапорт надійшов на розгляд до командира військової частини НОМЕР_1 11 лютого 2025 року (вх. № 178 від 11 лютого 2025 року). Позивачу втретє було повідомлено про відсутність підстав для звільнення (лист військової частини НОМЕР_1 від 26 лютого 2025 року № 50/02/12-930). Оскарження саме відмови, оформленої листом військової частини НОМЕР_1 від 26 лютого 2025 року № 50/02/12-930, не може свідчити про день, коли особа дізналася про порушення її прав. Формулювання позовних вимог про визнання саме рішення військової частини НОМЕР_1 від 26 лютого 2025 року не є підтвердженням того, що позивач раніше не був обізнаним про порушення його прав та законних інтересів. Тобто позивач пропустив строк звернення до суду з моменту отримання листів військової частини від 26 вересня 2024 року та від 04 листопада 2024 року місячний строк звернення до суду. При цьому позивач звернувся з позовною заявою до суду від 27 березня 2025 року. Клопотання про поновлення строку до суду не надав. Зауважує, що норма статті 122 КАС України є імперативною нормою та чітко вказує, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи строк, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Отже, позивачу було вперше відомо ще 26 вересня 2024 року, що його право порушено, однак він звернувся до адміністративного суду з пропуском установленого процесуальним законом місячного строку.

З огляду на вказане просить суд залишити позовну заяву ОСОБА_1 без розгляду у зв`язку із пропущенням строку звернення до адміністративного суду.

Вирішуючи вказану заяву представника відповідача, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно із частиною п`ятою статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Предметом розгляду у цій справі є позовна вимога про визнання протиправним та скасування рішення військової частини НОМЕР_1 про відмову в звільненні з військової служби у запас старшого солдата ОСОБА_1 , оформлена листом від 26 лютого 2025 року № 50/02/12-930 «Щодо розгляду рапорту».

Суд відзначає, що спірні правовідносини пов`язані зі звільненням з публічної служби і повинні вирішуватися в порядку адміністративного судочинства, тож строк звернення до суду з таким позовом згідно із приписами частини п`ятої статті 122 КАС України становить один місяць та обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Спірна відмова відповідача датована 26 лютого 2025 року, доведена до відома позивачу 27 лютого 2025 року (що відповідач не заперечує), а з цим позовом до суду, предметом якого є оскарження згаданої відмови, позивач звернувся 27 березня 2025 року, тобто з дотриманням місячного строку, передбаченого частиною п`ятою статті 122 КАС України.

Посилання відповідача на те, що позивач пропустив місячний строк звернення до суду, який обчислюється з моменту отримання ним листів-відмов військової частини від 26 вересня 2024 року та від 04 листопада 2024 року, наданих у відповідь на відповідні рапорти позивача про звільнення з військової служби, суд оцінює критично, оскільки вказані листи-відмови не є предметом оскарження у цій справі, а підстави позову не зводяться до обґрунтування позивачем їх протиправності.

Суд звертає увагу відповідача на те, що в адміністративному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов`язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин). Під час розгляду справи суд зв`язаний предметом та підставами заявлених позивачем вимог. Вказаний принцип знайшов своє відображення у частині другій статті 9 КАС України, в якій вказано, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, та в межах позовних вимог.

Пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Оскільки позивач звернувся з цим адміністративним позовом до суду з дотриманням місячного строку, передбаченого частиною п`ятою статті 122 КАС України, то підстави для залишення позовної заяви без розгляду з причин пропуску позивачем встановленого строку звернення до суду відсутні.

Тож за встановлених обставин у задоволенні заяви представника відповідача від 16 квітня 2025 року про залишення позову без розгляду належить відмовити.

Керуючись статтями 122, 123, 240, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника відповідача від 16 квітня 2025 року про залишення позову без розгляду відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, окремо не оскаржується, заперечення щодо строку звернення до суду може бути викладено в апеляційній скарзі на рішення у цій справі.

Повний текст ухвали складено 22 квітня 2025 року.

Суддя Клименко О.М.