Постанова

від 22.04.2025 по справі 380/293/25

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий суддя у першій інстанції: Кухар Н.А.

22 квітня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/293/25 пров. № А/857/7487/25Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Бруновської Н.В.

суддів: Хобор Р.Б.,Шавеля Р.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 січня 2025 року у справі № 380/293/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ :

08.01.2025р. ОСОБА_1 звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) в якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність щодо проведення перерахунку та виплату грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2019 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за період з травня 2016 - лютий 2018 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення;

- зобов`язати здійснити перерахунок та виплату грошової допомоги на оздоровлення виплаченої у 2016-2019 роках, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010р. № 889 за період з травня 2016 року - лютий 2018 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30.01.2025р. позов задоволено.

Не погоджуючись із даним рішенням, апелянт ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Апелянт просить суд, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.01.2025р. скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Відповідно до п.3 ч. 1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що представник ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 із запитом щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення.

11.05.2021р. листом ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) повідомив про те, що відповідно до отриманих даних від органів охорони кордону, розмір не виплаченої індексації грошового забезпечення підполковнику запасу ОСОБА_1 становить - 25 857,69 грн., а саме: за період проходження служби в ІНФОРМАЦІЯ_4 (січень 2015 - березень 2016) - 3732,15 грн., базовий місяць для обрахунку - лютий 2014; за період проходження служби в ІНФОРМАЦІЯ_5 (січень 2016)- 1050,04 грн., базовий місяць для обрахунку - лютий 2014; за період проходження служби в ВМКЦ м. Львів (травень 2016 - серпень 2019) 21075,50 грн., місяць обрахунку індексації наростаючим підсумком проводиться за період травень 2016 - липень 2017 - лютий 2014; серпень 2017 - лютий 2018 - серпень 2017 (проведення індексації здійснюється з наступного за місяцем підвищення посадового окладу); місяць обрахунку індексації наростаючим підсумком проводиться за період березень 2018 - серпень 2019 - березень 2018 (проведення індексації здійснюється з наступного за місяцем підвищення посадового окладу). Індексація грошового забезпечення відповідно п.6 ст.5 Закону України від 03.07.1991р. № 1282 - XII «Про індексацію грошових-доходів населення» із змінами та п.6 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р. № 1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» здійснюється в межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів. Виплата індексації грошового забезпечення позивачу здійснена з проведенням відповідних відрахувань згідно законодавства при надходженні цільового фінансування в стислі терміни.

13.05.2021р. на картковий рахунок ОСОБА_1 зараховано кошти в розмірі 25469,82 грн. в якості виплати індексації грошового забезпечення.

Позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою щодо розрахунку нарахування та виплати індексації грошового забезпечення.

02.07.2021р. ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) листом повідомив про те, що інформація про нараховану та виплачену індексацію грошового забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_6 (військова частина НОМЕР_1 ) за період з липня 2015 року по серпень 2019 року на підставі довідок ІНФОРМАЦІЯ_7 та ІНФОРМАЦІЯ_8 із зазначенням базових місяців (лютий 2014 року, серпень 201 року, березень 2018 року): нарахування індексації грошового забезпечення до грудня 2015 року здійснювалось відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р. №1078; індексація грошового забезпечення з грудня 2015 року по лютий 2018 року нараховувалась згідно вище вказаної Постанови. В даному періоді змінені базовий місяць з лютого 2014 року на серпень 2017 року у зв`язку збільшенням посадового окладу;

За період з березня 2018 року, в зв`язку із збільшенням з березня 2018 року посадових окладів за посадами військовослужбовців, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017р. № 704, для всіх військовослужбовців встановлюється базовий місяць березень 2018 року, і тому обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з квітня 2018 року. Враховуючи вище наведене та наявний базовий місяць березень 2018 року індексація належить тільки з грудня 2018 року, тому що в грудні 2018 році граничний рівень інфляції в розмірі 3%, починаючи з базового місяця берези 2018 року. В лютому 2018 року нараховано грошове забезпечення в сумі 15496,40 грн., в тому числі щомісячно додаткова винагорода за січень в сумі 5811,15 грн., яка для розрахунку збільшення грошового забезпечення з лютого на березень 2018 року не бралась. В березні 2018 року нарахована грошове забезпечення в сумі 15545,95 грн., та щомісячну додаткову грошову винагороду за лютий 2018 року в розмірі 1% в сумі 96,05 грн. Виходячи з вищенаведеного збільшення грошового забезпечення в березні 2018 року відносні лютого 2018 року (без врахування щомісячної додаткової грошової винагороді за січень та лютий 2018 року), становить 5764,65 грн., що перевищує фіксовану суму індексації.

Позивач вважав такі дії відповідача протиправними та звернувся до суду з позовом.

09.11.2021р. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду у справі № 380/12575/21 позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії задоволено повністю:

Суд визнав протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_9 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з травня 2016 року - лютий 2018 року включно з урахуванням лютого 2014 року та серпня 2017 року як базових місяців.

Одночасно, суд зобов`язав ІНФОРМАЦІЯ_6 (військова частина НОМЕР_1 ) перерахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з травня 2016 року - лютий 2018 року включно з урахуванням січня 2008 року як базового місяця, виплату здійснити із урахування виплачених сум.

Крім того, суд визнав протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_9 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з березня 2018 року - 01.08.2019р. з урахуванням абз.3,4,6 п.5 Порядку № 1078, виходячи з суми індексації у березні 2018 року, визначеної з урахуванням розміру підвищення доходу і розрахованої як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

При цьому, суд зобов`язав ІНФОРМАЦІЯ_6 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з березня 2018 року - 01.08.2019р. з урахуванням абз.3, 4, 6, п.5 Порядку № 1078, виходячи з суми індексації у березні 2018 року, визначеної з урахуванням розміру підвищення доходу і розрахованої як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, виплату здійснити із урахування виплачених сум.

ч.4 ст. 78 КАС України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2021 року у справі № 380/12575/21, відповідач 09.06.2022р. нарахував та виплатив ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з травня 2016 року - лютий 2018 року включно з урахуванням січня 2008 року як базового місяця, та за період з березня 2018 року - 01.08.2019р. з урахуванням абз.3,4,6 п.5 Порядку № 1078 у розмірі 126 363,66 грн., що підтверджується платіжною інструкцією банківською випискою.

Під час проходження військової служби, позивачу здійснено нарахування та виплату грошової допомоги на оздоровлення: у червні 2016 року у розмірі 8 340,00 грн., у липні 2017 року у розмірі 9 475,25 грн., у липні 2018 року у розмірі 16 688,00 грн., у липні 2019 року у розмірі 18 589,20 грн., одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби у серпні 2019 року у розмірі 232 115,00 грн., компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки у серпні 2019 року у розмірі 6 808,71 грн.

Оскільки в порушення чинного законодавства грошова допомога на оздоровлення, яка виплачена у 2016-2019р., одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби, компенсація за невикористані дні щорічної відпустки та щомісячна додаткова грошова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010р. №889 за період з травня 2016 року - лютий 2018 року включно нараховані та виплачені позивачу з грошового забезпечення без врахування індексації грошового забезпечення, позивач звернувся до суду для захисту своїх порушених прав.

ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

ч. 1 ст. 2 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу від 25.03.1992 №2232-ХІІ (далі - Закон №2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Права, пільги та соціальні гарантії військовослужбовців визначаються Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII).

Відповідно до ч.2-ч.3 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991р. № 2011-XII, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

В абз.1, 2 ч. 4 вказаної статті встановлено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

п.1 ст.10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.

Право на отримання грошової допомоги на оздоровлення позивач набув, що не заперечується відповідачем.

Спірним питанням є включення до складу грошової допомоги на оздоровлення, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, компенсації за невикористані дні щорічної відпустки та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010р. № 889 індексації грошового забезпечення.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991р. №1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон №1282-XII).

В ст.1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» встановлено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р. (далі - Порядок №1078).

Згідно п.2, п.5 Порядку№1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

У разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у п.11 цього Порядку.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Відповідно до законодавчого визначення індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, яка спрямована на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Враховуючи те, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, суд доходить висновку, що механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.

При вирішенні питання щодо індексації слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема, Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення.

Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для правового висновку про те, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист. В іншому випадку, не врахування індексації при обрахунку пенсії за вислугу років призвело б до застосування для визначення розміру пенсії знеціненого грошового забезпечення.

Саме такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 29 квітня 2020 року у справі №240/10130/19, який апеляційний суд враховує в силу положень ч.5 ст.242 КАС України.

Колегія суддів звертає увагу апелянта, що індексація має спеціальний статус виплати у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, стипендії; оплати праці (грошового забезпечення), які мають систематичний характер, а тому, індексація є невід`ємною складовою частиною грошового забезпечення.

Враховуючи, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку підйомної допомоги.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.12.2019р. у справі № 638/5794/17, від 27.12.2019р. у справі № 643/11749/17, предметом розгляду яких було, зокрема, включення до складу грошового забезпечення, з якого призначається (обчислюється) пенсія, індексації грошового забезпечення.

Отже, індексація входить до складу грошового забезпечення, з якого нараховується й допомога на оздоровлення.

Колегія суддів зазначає та звертає увагу апелянта на те, що позивачу проведено нарахування та виплату грошової допомоги на оздоровлення: у червні 2016 року у розмірі 8 340,00 грн., у липні 2017 року у розмірі 9 475,25 грн., у липні 2018 року у розмірі 16 688,00 грн., у липні 2019 року у розмірі 18 589,20 грн., одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби у серпні 2019 року у розмірі 232 115,00 грн., компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки у серпні 2019 року у розмірі 6 808,71 грн., без урахування індексації грошового забезпечення, оскільки нарахування та виплата позивачу індексації грошового забезпечення відповідачем проведено 09.06.2022 року.

Таким чином, оскільки позивачу індексації грошового забезпечення мала щомісячний характер, та враховуючи її особливу правову природу, у відповідача відсутні правові підстави для її не включення до обрахунку грошової допомоги на оздоровлення, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, компенсації за невикористані дні щорічної відпустки та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010р. №889.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду про наявність підстав для задоволення позову, оскільки суб`єкт владних повноважень в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) діяв не у спосіб визначений законами та Конституцією України, чим порушив вимоги належної оплати праці.

Стосовно доводів апелянта на пропуск позивачем строку звернення до суду із даним позовом, колегія суддів звертає увагу на таке.

Щодо строку звернення з позовом до суду.

Так, предметом спору у цій справі є зобов`язання відповідача виплатити грошове забезпечення у належному розмірі. Грошове забезпечення військовослужбовця є видом оплати праці (служби). У свою чергу, строки звернення до суду про стягнення заробітної плати (грошового забезпечення) встановлені КЗпП України.

Відповідач, окрім положень ч.5 ст.122 КАС України, покликається на положення ст.233 КЗпП України (в редакції з 19.07.2022р.), якою передбачено те, що із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Так, дійсно вказана норма права, в редакції з 19.07.2022р., встановлює строки звернення з позовом до суду у справах про стягнення належних працівнику сум, що належать йому при звільнені.

В той же час, заявлені позивачем вимоги стосуються періоду його служби до 2019р. і на той час положення ст.233 КЗпП України не передбачали обмежень будь-яким строком звернення з позовом до суду про стягнення належних працівнику сум.

Таким чином, враховуючи те, що право позивача порушено до внесення змін до ст.233 КЗпП України, а у відповідності до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, застосування положень ч.2 ст.233 КЗпП України в новій редакції до правовідносин, які фактично виникли у 2021 році буде суперечити основному закону.

Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, п.29).

Також згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

В ст.242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

ст.316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) залишити без задоволення, а Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 січня 2025 року у справі № 380/293/25 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, виключно у випадках передбачених ч.4 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н. В. Бруновська судді Р. Б. Хобор Р. М. Шавель