Постанова

від 22.04.2025 по справі 564/4046/24

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2025 року

м. Рівне

Справа № 564/4046/24

Провадження № 22-ц/4815/580/25

Головуючий у Костопільському районному суді

Рівненської області: суддя Цвіркун О.С.

Рішення суду першої інстанції проголошено

(вступна і резолютивна частини) о 10 год. 09 хв.

30 січня 2025 року у м. Костопіль

Рівненської області

Повний текст рішення складено: 07 лютого 2025

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий: Хилевич С.В.

судді: Ковальчук Н.М., Гордійчук С.О.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ;

відповідач Комунальне підприємство "Управляюча компанія "Костопільське багатогалузеве житлово-комунальне підприємство" Костопільської міської ради Рівненської області;

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника Комунального підприємства "Управляюча компанія "Костопільське багатогалузеве житлово-комунальне підприємство" Костопільської міської ради Рівненської області адвоката Євгеюка Олександра Євстафійовича на рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 30 січня 2025 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Управляюча компанія "Костопільське багатогалузеве житлово-комунальне підприємство" Костопільської міської ради Рівненської області про захист прав споживача,

в с т а н о в и в :

У жовтні 2024 року через свого представника ОСОБА_2 в суд звернулася ОСОБА_1 з позовом до Комунального підприємства "Управляюча компанія "Костопільське багатогалузеве житлово-комунальне підприємство" Костопільської міської ради Рівненської області (далі КП "УК "Костопільське БЖКП" КМР) про захист прав споживача, а саме визнати порушення відповідачем її прав як споживача у частині ненадання якісних послуг з обслуговування житлового будинку та зобов`язати стягнути 69 913 гривень завданої матеріальної шкоди, зобов`язати провести необхідні ремонтні роботи по усуненню недоліків, викликаних неналежним наданням послуг з управління багатоквартирним будинком, з метою недопущення завдання позивачу подальших збитків, відшкодувати 3 000 000 гривень моральної шкоди.

Мотивуючи вимоги, позивачем вказувалося, що їй на праві спільної часткової власності належить квартира АДРЕСА_1 . Вона є споживачем послуг з обслуговування житлового будинку відповідно до укладених договорів про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що надає відповідач.

Звертала увагу, що внаслідок неналежного утримання житлового будинку, а саме не проведення ремонту даху, починаючи з 2020 року, її квартиру заливає водою. В звязку із цим позивачу завдано шкоди, яку оцінила у 42 033 гривні.

З огляду на те, що відповідачем було відмовлено у позасудовій компенсації завданої їй матеріальної шкоди, вважає, що завдано і моральну шкоду, розмір якої визначила у 3 000 000 гривень.

Крім того, вона витратила 9 880 гривень на проведення експертиз та 18 000 гривень на правничу допомогу.

Рішенням Костопільського районного суду Рівненської області від 30 січня 2025 року позов задоволено частково.

Визнано порушення КП "УК "Костопільське БЖКП" КМР прав споживача ОСОБА_1 в частині ненадання якісних послуг з обслуговування житлового будинку і стягнуто з

КП "УК "Костопільське БЖКП" КМР на користь ОСОБА_1 35 028 гривень у рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди.

Стягнуто із КП "УК "Костопільське БЖКП" КМР на користь ОСОБА_1 3 800 гривень у рахунок відшкодування витрат на проведення експертизи.

Стягнуто із КП "УК "Костопільське БЖКП" КМР на користь ОСОБА_1 5 000 гривень моральної шкоди.

Стягнуто із КП "УК "Костопільське БЖКП" КМР на користь держави 216, 50 гривень судового збору.

У поданій через представника адвоката Євгеюка О.Є. апеляційній скарзі КП "УК "Костопільське БЖКП" КМР, вважаючи оскаржуване рішення незаконним та необґрунтованим, що полягало у порушенні норм процесуального права, неправильному застосуванні норм матеріального права, неповноті з`ясування обставин, що мають значення для справи, і невідповідності висновків суду обставинам справи, просить його частково скасувати, стягнувши із відповідача на користь ОСОБА_1 3 771, 60 гривень у рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, зазначалося про незгоду із судовим рішенням в частині стягнення 35 028 гривень матеріальної шкоди із КП "УК "Костопільське БЖКП" КМР на користь позивача, оскільки судом не було враховано акт №39 про залиття, аварію, що трапилася на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) від 12 лютого 2020 року, де вказується про причину залиття підтоплення сталося через несправність крана на технічному поверсі. Натомість у висновку експерта за результатами проведення будівельно-технічного експертного дослідження №124/22 від 02.12.2022 міститься локальний кошторис на будівельні роботи на кошторисну вартість 11 816 гривень, в т.ч. і по санвузлу № НОМЕР_1 площею 3, 8 м2, про який не згадується в акті №39 від 12 лютого 2020 року. Тому усі перераховані у висновку експерта роботи не мають жодного відношення до пошкодження на кухні позивача.

Крім того, за своєю площею підтоплення кухні у 8, 1 м2 не відповідає площі, зазначеній в акті №39 від 12 лютого 2020 року. Також у позиції 12 локального кошторису вказано про просушування стін та стелі, проте на час складання кошторису 02 грудня 2022 року не могла існувати мокра пляма на стелі, адже з часу складання акта №39 від 12 лютого 2020 року і до складання експертом свого висновку №124/22 від 02 грудня 2022 року минуло два роки десять місяців.

Вважає, що наведені у локальному кошторисі роботи (розбирання покриття підлоги, просушування поверхні підлоги, улаштування покриття з лінолеуму, улаштування плінтусів) теж не відповідають характеру пошкоджень на кухні, які зазначені у акті №39 від 12 лютого 2020 року.

Тому у висновку експерта №124/22 від 02 грудня 2022 року завищено і необґрунтовано включено у вартість робіт сума у 10 988 гривень.

З акта №3 від 25 січня 2024 року видно, що того ж дня у квартирі ОСОБА_1 виявлено сліди затікання у коридорі над вхідними дверима площею 0, 75 м2, у ванній кімнаті сліди затікання площею 0, 75 м2, що спричинено затопленням через пошкодження рубероїдного покриття.

З акта від 13 лютого 2024 року вбачається, що того ж дня у квартирі позивача виявлено у кімнаті над дверима на стелі сліди затікання площею 0, 025 м2, що сталося внаслідок пошкодження рубероїдного покриття над квартирою ОСОБА_1 .

Натомість огляд та фотофіксація об`єкта дослідження проведено 09 квітня 2024 року, а висновок експерта №16/24 складено 12 травня 2024 року. Отже, є сумнівним, що збитки було завдано саме через від затоплення квартири, що трапилося 25 січня і 13 лютого 2024 року.

Відрізняються між собою за змістом пошкоджень зафіксованої площі акт №3 від 25 січня 2024 року 0, 75 м2 та кошторис 4, 71 м2, що є збільшенням кошторисних робіт на 3, 96 м2.

У локальному кошторисі на будівельні роботи №02-01-01 вказувалося про демонтаж схованої електропроводки і прокладання схованої електропроводки, які не мають відношення до актів №3 від 25 січня 2024 року і №5 від 13 лютого 2024 року.

Зверталася увага і на те, що у цьому локальному акті зазначалося про знімання шпалер, очищення внутрішніх поверхонь стін, оброблення стін протигрибковими засобами, шпаклювання стін, обклеювання стін шпалерами, що також не стосується характеру пошкодження коридору квартири, що містяться у акті №3 від 25 січня 2024 року. Мають місце розбіжності записів у локальному акті щодо поліпшеного фарбування водоемульсійними сумішами по штукатурці в кімнаті площею 17, 33 м2, тоді як у акті №5 від 13 лютого 2024 року зафіксовано виявлення слідів затікання стелі площею 0, 025 м2.

На його думку, експерт при складанні свого висновку №16/24 від 12 травня 2024 року не врахувала характер виявлених пошкоджень квартири, що були зафіксовані у актах №3 від 25 січня 2024 року та №5 від 13 лютого 2024 року. У цьому висновку завищено і необґрунтовано включено робіт на суму у 23 945, 40 гривень.

Отже, наведені обставини суперечать Правилам утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року №76 (пункт 2.3.6), додатку №4 до цих Правил, ст. 1192 ЦК України та роз`ясненням постанови Пленуму Верховного суду України №6 від 27.03.1992 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди. Тому з відповідача на користь позивача слід стягнути не 35 028 гривень, а 3 771, 60 гривень.

Щодо висновку експерта у будівельно-технічному експертному дослідженні №124/22 від 02 грудня 2022 року, то вважає, що цей доказ не судовою експертизою в розумінні ст.ст. 102, 106 ЦПК України, а лише дослідженням.

Отже, судове рішення оскаржується в апеляційному порядку лише в частині розміру завданої матеріальної шкоди, яка стягнута із відповідача на користь ОСОБА_1 .

У поданому відзиві представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 , вважаючи оскаржуване рішення законним і обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи заявника, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги.

Як з`ясовано судом, позивачу разом із ОСОБА_3 та ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності належить по 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 (а.с.9).

Договором про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 30 жовтня 2012 року і договором про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 01 листопада 2021 року встановлено, що відповідач є правонаступником за зобов`язаннями Костопільського багатогалузевого житлово-комунального підприємства і здійснює управління будинком АДРЕСА_2 (а.с.10-17).

За умовами зазначених договорів, КП "УК "Костопільське БЖКП" КМР зобов`язане забезпечити своєчасне надання послуг належної якості згідно із законодавством, утримувати внутрішньобудинкові мережі у належному технічному стані, здійснювати їх технічне обслуговування та ремонт, вживати своєчасних заходів до запобігання аварійним ситуаціям та їх ліквідації, усунення порушень щодо наданні послуг в установлені законом строки; відшкодовувати споживачеві збитки, завдані його майну та (або) приміщенню шкоду, заподіяну життю чи здоров`ю споживача внаслідок ненадання послуг або надання послуг неналежної якості; здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання житлових будинків, квартир, приміщень, своєчасно за власний paxyнок проводити роботи з усунення виявлених недоліків, своєчасно проводити підготовку житлового будинку та його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період.

З акту №39 про залиття, аварію, що трапилася на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання від 12 лютого 2020 року видно, що у квартирі АДРЕСА_1 , виявлено: на кухні на стелі мокрі плями розміром 3м*0,8м, 0,5м*0,3м, 0,2м*0,2м, 0,2м*0,1м; на стелі зліва мокра пляма розміром 0,2м*0,8м, 2,5м*1,2м; над вікном мокра пляма розміром 0,4м*1,5м; над плафоном мокра пляма розміром 0,3м*0,3м. Висновок комісії:підтоплення сталося через несправність крана на технічному поверсі (а.с.18).

З акту №3 від 25 січня 2024 року вбачається, що у квартирі АДРЕСА_1 виявлено в коридорі над вхідними дверима сліди затікання площею 0,75 м2; у ванній кімнаті на стіні, суміжній з загальним коридором, виявлено сліди затікання площею 0,75 м2. Висновок комісії: затоплення сталося внаслідок пошкодження рубероїдного покриття (а.с.18, зв.).

З акту №5 від 13 лютого 2024 року видно, що у квартирі АДРЕСА_1 виявлено в кімнаті над дверима на стелі сліди затікання площею 0,025 м2 (25см*10см). Висновок комісії: затоплення сталося внаслідок пошкодження рубероїдного покриття над квартирою заявника (а.с.19).

16 вересня 2020 року ОСОБА_1 з метою досудового врегулювання спору звернулася до відповідача з заявою про компенсацію збитків, завданих внаслідок неналежного утримання будинку (а.с.20).

З висновку експерта №124/22 від 02 грудня 2022 року за результатами проведення будівельно-технічного експертного дослідження вбачається, що вартість відновлювального ремонту квартири АДРЕСА_1 внаслідок її залиття водою станом на час проведення дослідження може становити 15 145 гривень (а.с.28-44).

З висновку експерта №16/24 від 12 травня 2024 року за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи видно, що вартість відновлювального ремонту квартири АДРЕСА_1 внаслідок її затоплення може становити 26 888 гривень (а.с.21-28).

Вважаючи, що її суб`єктивні цивільні права як споживача порушено відповідачем, у жовтні 2024 року в суд звернулася ОСОБА_1 з позовом до КП "УК "Костопільське БЖКП" КМР про визнання порушення права в частині ненадання якісних послуг з обслуговування житлового будинку та зобов`язання стягнути 69 913 гривень матеріальної шкоди, зобов`язання провести необхідні ремонтні роботи з усунення недоліків, викликаних неналежним наданням послуг з управління багатоквартирним будинком, з метою недопущення завдання подальших збитків та відшкодування 3 000 000 гривень моральної шкоди.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив із часткової доведеності і обгрунтованості вимог позивача, оскільки факт порушення КП "УК "Костопільське БЖКП" КМР прав споживача щодо надання неякісних послуг з обслуговування дитлового будинку встановлено в судовому засіданні сукупністю належних і допустимих доказів.

Щодо відшкодування КП "УК "Костопільське БЖКП" КМР на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди, то суд встановив факт її завдання відповідачем внаслідок неналежного виконання своїх обов`язків як управителя, зменшивши при відшкодуванні її розмір збитків із заявлених позивачем 69 913 гривень до задоволених 35 028 гривень.

Також встановлено факт завдання відповідачем моральної шкоди ОСОБА_1 , розмір якої оцінено у 5 000 гривень.

Оскільки рішення суду попередньої інстанції оскаржується КП "УК "Костопільське БЖКП" КМР в частині розміру матеріальної шкоди, а підстав для виходу за межі доводів та вимог апеляційної скарги не встановлено, тому в іншій частині апеляційним судом воно не переглядається.

Повно і правильно з`ясувавши обставини справи та встановивши, що при вирішенні спірних правовідносин до застосування підлягають норми матеріального права, на застосуванні яких наполягала позивач, суд першої інстанції обґрунтовано стягнув із відповідача на користь ОСОБА_1 35 028 гривень матеріальної шкоди.

Згідно зі ст.ст. 22, 526, 626, 629, 634, 901, 906 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 11, 5, 10, 22 Закону України "Про захист прав споживачів" цей Закон регулює відносини між споживачами товарів (крім харчових продуктів, якщо інше прямо не встановлено цим Законом), робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг.

Захист прав споживачів здійснюють центральний орган виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері захисту прав споживачів, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, місцеві державні адміністрації, інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування згідно із законом, а також суди.

Споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов`язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.

У разі виявлення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) споживач має право на свій вибір вимагати:

1) безоплатного усунення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) у розумний строк;

2) відповідного зменшення ціни виконаної роботи (наданої послуги);

3) безоплатного виготовлення іншої речі з такого ж матеріалу і такої ж якості чи повторного виконання роботи;

4) відшкодування завданих йому збитків з усуненням недоліків виконаної роботи (наданої послуги) своїми силами чи із залученням третьої особи;

5) реалізації інших прав, що передбачені чинним законодавством на день укладення відповідного договору.

Виконавець не несе відповідальності за невиконання, прострочення виконання або інше неналежне виконання зобов`язання та недоліки у виконаних роботах або наданих послугах, якщо доведе, що вони виникли з вини самого споживача чи внаслідок дії непереборної сили.

Захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом.

Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджениминаказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року №76, передбачено, що у разі залиття квартири складається відповідний акт (пункт 2.3.6 Правил).

В додатку №4 до цих Правил зазначено, що факт залиття квартири та його наслідки фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг, представників організації (підприємства), яка згідно з укладеною угодою обслуговує внутрішньобудинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. В акті повинно бути відображено: дата складання акту (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та посади членів комісії; місце, характер залиття та його причини; висновок комісії про те, що необхідно зробити, хто заподіяв шкоду, та ін.; підписи членів комісії та мешканці квартир.

Відповідно до пункту 5 та 21 договору № 76 від 01 листопада 2021 року про надання послуги з управління багатоквартирним будинком споживач має право вимагати від відповідача відшкодування збитків, заподіяних його майну та/або приміщенню внаслідок надання послуг неналежної якості. Управитель несе відповідальність за неналежне виконання умов цього договору.

З висновку, висловленого Верховним Судом у постанові від 23 грудня 2020 року у справі №666/213/16-ц, вбачається, що відповідальність за майнову шкоду внаслідок залиття квартир з причини неналежного стану даху будинку несе особа, яка є балансоутримувачем житлового будинку та виконавцем послуг з утримання будинку і прибудинкової території. Невиконання балансоутримувачем багатоквартирного будинку заходів щодо усунення аварійного стану його покрівлі обумовлює наявність підстав для відшкодування підтверджених збитків власникам квартир, проведення перерахунку вартості неякісних комунальних послуг, а також зобов`язання здійснити відповідний ремонт.

За правилами ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Приходячи до переконання про залишення рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині без змін, колегія суддів бере до уваги, що системний аналіз норм законодавства щодо відшкодування шкоди свідчить про те, що предметом доказування у справі про відшкодування шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, є обставини щодо факту залиття квартири, особи - завдавача шкоди, причинного зв`язку між діями завдавача та наслідками у виді шкоди, вини завдавача шкоди у завданні збитків, розміру збитків, заподіяних внаслідок залиття квартири.

Як встановлено з актів №39 від 12 лютого 2020 року, №3 від 25 січня 2024 року і №5 від 13 лютого 2024 року, причиною появи мокрих плям у квартирі позивача були несправність крана на технічному поверсі та пошкодження рубероїдного покриття.

Оскільки відповідач, здійснюючи управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_2 , неналежним чином виконував свої договірні зобов`язання в частиніуправлінням багатоквартирним будинком, то суд приходить до висновку, що КП "УК "Костопільске БЖКП" КМР зобов`язане відшкодувати завдані збитки власнику квартири.

Щодо доводів апеляційної скарги про розбіжності, які містяться у актах №39 від 12 лютого 2020 року, №3 від 25 січня 2024 року і №5 від 13 лютого 2024 року та у висновках експерта за результатами проведення судової будівельно-технінчої експертизи від 12 травня 2024 року №16/24 і від 02 грудня 2022 року №124/22, то цих обставинам суд першої інстанції дав детальну і вичерпну оцінку, з чим погоджується і колегія суддів.

Так,відповідно дост.ст.12,76-78,95,102,106ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз.

Тому, проаналізувавши висновки експерта у сукупності з іншими доказами у справі, суд правильно взяв до уваги, що розмір завданих збитків складає 35 028 гривень, а не іншу суму.

При цьому помилковими є і аргументи заявника про те, що висновок експерта не є таким доказом у розумінні ст.ст. 102, 106 ЦПК України, а є письмовим засобом доказування.

Не можна погодитися з посиланнями автора апеляційної скарги на недодержання судом норм процесуального права, виходячи з такого.

Згідно із абз. другим ч. 2 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Однак будь-яких фактів про процесуально-правові дефекти, що потягли би помилкове розв`язання цивільно-правового спору, заявник не надав, матеріали справи їх не містять, а апеляційним судом здобуто не було.

При цьому встановлено й відсутність обставин, які свідчили би про обов`язкове скасування судового рішення внаслідок існування підстав, передбачених ч. 3 ст. 376 ЦПК України.

Так само спростовуються правильністю висновків суду й посилання апеляційної скарги про хибність застосування норм матеріального права.

Решта аргументів представника відповідача також не заслуговують на увагу як необгрунтовані і тому апеляційним судом відхиляються.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Справедливість, добросовісність та розумність відповідно до пункту 6 ст. 3 ЦК України є одними із загальних засад цивільного законодавства.

У справі"Рябихпроти Росії"(заява№52854/99,рішення від24липня 2003року)Європейський судз правлюдини зазначав,що правона справедливийсудовий розгляд,гарантоване ст.6§ ІКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має тлумачитися в світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із основних аспектів верховенства права є принцип юридичної певності, який, серед іншого, вимагає, щоб остаточні рішення судів не могли бути поставлені під сумнів. Правова певність передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, недопустимості повторного розгляду вже вирішеної справи. Цей принцип наполягає на тому, що жодна сторона не має права домагатися перегляду кінцевого і обов`язкового рішення тільки з метою нового слухання і вирішення справи. Повноваження судів вищої ланки переглядати рішення мають використовуватися для виправлення судових помилок, помилок у здійсненні правосуддя, а не заміни рішень.

Підставою для залишення оскаржуваного рішення без змін відповідно до ст. 375 ЦПК України є додержання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при його ухваленні.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника Комунального підприємства "Управляюча компанія "Костопільське багатогалузеве житлово-комунальне підприємство" Костопільської міської ради Рівненської області адвоката Євгеюка Олександра Євстафійовича залишити без задоволення, а рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 30 січня 2025 року в оскаржуваній частині без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: С.В. Хилевич

Судді: Н.М.Ковальчук

С.О.Гордійчук