Ухвала

від 23.04.2025 по справі 346/874/25

КОЛОМИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 346/874/25

Провадження № 2-к/346/2/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2025 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

Суддя Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області, Васильковський В.В., перевіривши матеріали клопотання ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Коломийський відділ державної реєстрації актів цивільного у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання рішення іноземного суду, яке не підлягає примусовому виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

24.02.2025 року ОСОБА_1 , звернулася до суду із клопотанням про визнання рішення іноземного суду, яке не підлягає примусовому виконанню, в якому посилається на те, що суд сектора 3 Бухарест, цивільний відділ, Румунія, 30.04.2024 року ухвалив цивільне рішення № 4798 в справі № 20831/301/2023 про визнання батьківства. Вказаним рішення суд встановив, що відповідач ОСОБА_2 є батьком неповнолітнього ОСОБА_3 , якого ІНФОРМАЦІЯ_1 , якого народила ОСОБА_1 . Суд також постановив неповнолітньому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , носити прізвище батька, відповідно ОСОБА_4 , внести відповідні записи до свідоцтва про народження малолітнього ОСОБА_3 , батьківські права щодо малолітнього ОСОБА_3 здійснювати спільно обома батьками. В тексті вказаного судового рішення є завірений печаткою запис «остаточне без оскарження 30.07.2024 року», тобто в тексті рішення суду є запис про те, що рішення вступило в законну силу 30.07.2024 року. Чинність вказаного рішення суду, відповідність виданої їй копії вказаного рішення його оригіналу, справжність печатки на виданій копії вищевказаного судового рішення підтверджується Апостилем, вчиненим 14.11.2024 року державним нотаріусом Нотаріальної палати в Бухаресті під номером 14445 у відповідності з Гаазькою конвенцією від 05.10.1961 року. Заявниця виготовила нотаріально завірений переклад даного судового рішення та Апостиля з румунської на українську мову. Після ухвалення вищевказаного судового рішення вона повернулася в Україну і на даний час проживає, зареєстрована в АДРЕСА_1 . Спільно з нею проживає ОСОБА_2 та їх малолітній син. В лютому 2025 року заявниця звернулася з проханням внесення вищевказаних змін в актовий запис про народження сина - ОСОБА_3 у відділ ДРАЦС у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, де мені було роз?яснено про необхідність визнання судом України вищевказаного судового рішення іноземної держави. Між Україною та Румунією укладений договір про правову допомогу та правові відносини в цивільних справах, який ратифіковано Законом України №2822-IV від 07.09.2005 року. Отже, рішення суду Румунії, що не підлягає примусовому виконанню, визнається в Україні, оскільки його визнання передбачено вищевказаним Договором. Як вказано в судовому рішенні, що підставами задоволення її заяви є результат медичних експертиз і визнання батьківства ОСОБА_2 , а тому він бажає внести зміни в актовий запис про народження ОСОБА_5 , і погоджується з даним клопотанням. Тому, просить визнати цивільне рішення суду сектора 3 Бухарест, цивільний відділ, Румунія від 30.04.2024 року за № 4798 в справі № 20831/301/2023 про визнання батьківства.

Ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 26.02.2025 року клопотання ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Коломийський відділ державної реєстрації актів цивільного у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання рішення іноземного суду, яке не підлягає примусовому виконанню, прийнято до розгляду, та повідомлено заінтересованих осіб про надходження вказаного клопотання, та запропоновано у місячний строк, до 08.04.2025 року, подати можливі заперечення проти цього клопотання.

08.03.2025 року від заінтересованої особи - ОСОБА_2 надійшла заява, в якій зазначає, що повністю згідний з клопотанням ОСОБА_1 , про визнання рішення іноземного суду, яке не підлягає примусовому виконанню, та просить проводити розгляд справи у його відсутності.

Ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 08.04.2025 року клопотання ОСОБА_1 , про визнання рішення іноземного суду, яке не підлягає примусовому виконанню, призначено до судового розгляду.

В судове засідання заявниця та її представник не з`явилися, від представника надійшло клопотання про розгляд справи у її відсутності, подане клопотання підтримує, та просить задовольнити.

Від заінтересованих осіб надійшли клопотання про розгляд справи у їх відсутності, проти задоволення клопотання не заперечили.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали клопотання, суд доходить висновку про її задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в ОСОБА_1 , народився син - ОСОБА_3 , про що складено відповідний актовий запис № 1160, що підтверджується копією свідоцтва про народження Серія НОМЕР_1 від 04.05.2012 року (а.с. 11).

Відповідно до перекладу цивільного рішення № 4798 сектора 3 Бухарест, цивільний відділ, Румунія від 30.04.2024 року в справі № 20831/301/2023, встановлено те, що ОСОБА_2 є батьком неповнолітнього ОСОБА_3 , якого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також, судом постановлено неповнолітньому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , носити прізвище батька, відповідно « ОСОБА_4 », внести відповідні записи до свідоцтва про народження малолітнього ОСОБА_3 , батьківські права щодо малолітнього ОСОБА_3 здійснювати спільно обома батьками (а.с. 5-7).

Відповідно до ст. 462 ЦПК України, рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, суд визнає в Україні, якщо його визнання передбачено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.

Відповідно до ст. 471 ЦПК України, рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, визнається в Україні, якщо його визнання передбачено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.

Між Україною та Румунією укладений договір про правову допомогу та праові відносини в цивільних справах, який ратифіковано Законом України №2822-IV від 07.09.2005 року.

Згідно частини 1 статті 48 Договору визначено, що винесені судами однієї Договірної Сторони рішення з цивільних немайнових справ, що набрали законної сили, а в справах, що стосуються батьківських прав, рішення, що не набрали законної сили, але підлягають негайному виконанню, визнаються на території іншої Договірної Сторони без проведення дій про визнання, якщо суди іншої Договірної Сторони не винесли раніше правомірного рішення в тій самій справі, або якщо не були виключно компетентні, на підставі цього Договору, а у випадку відсутності такого врегулювання в Договорі - на підставі чинного законодавства цієї Договірної Сторони.

Згідно зі ст. 52 Договору, договірні Сторони за умов, установлених цим Договором, визнають і виконуватимуть на своїй території , в тому числі, рішення, прийняті відповідними органами юстиції другої Договірної

Сторони у цивільних справах, визначених у статті 1 цього Договору, майнового та немайнового характеру, які були постановлені компетентними органами юстиції, у тому числі рішення судів в частині судових витрат у справах, визначених у цьому підпункті.

Відповідно до статті 1 Договору, для цілей цього Договору розуміється, що цивільними вважаються такі справи, які виникають із цивільних, трудових, сімейних і комерційних правовідносин.

Порядок подання клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, передбачений статтею 472 ЦПК України .

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 472 ЦПК України, клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, подається заінтересованою особою до суду в порядку, встановленому статтями 464-466 цього Кодексу для подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, з урахуванням особливостей, визначених цією главою. До клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, додаються такі документи: 1) засвідчена в установленому порядку копія рішення іноземного суду, про визнання якого порушується клопотання; 2) офіційний документ про те, що рішення іноземного суду набрало законної сили, якщо це не зазначено в самому рішенні; 3) засвідчений відповідно до законодавства переклад перелічених документів українською мовою або мовою, передбаченою міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ч. 1 ст. 81 Закону України «Про міжнародне приватне право», в Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських правовідносин, вироки іноземних судів у кримінальних провадженнях у частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Відповідно до п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24.12.1999 року «Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражі і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України», зазначено, що клопотання про визнання й виконання рішень іноземних судів (арбітражів) суд розглядає у визначених ними межах і не може входити в обговорення правильності цих рішень по суті, вносити до останніх будь-які зміни.

Згідно з роз`ясненнями Пленуму Верховного Суду України, наданих у п. 17 постанови від 24.12.1999 № 12 «Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України», не потребують виконання рішення про: визнання прав; оголошення банкрутом; визнання недійсними певних актів; визнання, оспорення чи позбавлення батьківства; розірвання шлюбу; встановлення фактів, що мають юридичне значення: усиновлення, визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Відповідно до ч. 6 та 7 статті 473 Цивільного процесуального кодексу України, за наслідками розгляду клопотання, а також заперечення, у разі його надходження, суд постановляє ухвалу про визнання в Україні рішення іноземного суду та залишення заперечення без задоволення або про відмову у задоволенні клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню. У визнанні рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, може бути відмовлено з підстав, встановлених ст. 468 цього Кодексу.

Таким чином, судом не встановлено зазначених у ст. 468 Цивільного процесуального кодексу України підстав для відмови у задоволенні клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню на території України.

Тому, враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що подане клопотання підлягає задоволенню.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 260, 261, 471, 472, 473 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 81 Закону України «Про міжнародне приватне право» , суд -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Коломийський відділ державної реєстрації актів цивільного у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання рішення іноземного суду, яке не підлягає примусовому виконанню - задовольнити.

Визнати на території України рішення сектора 3 Бухарест, цивільний відділ, Румунія від 30.04.2024 року за № 4798 в справі № 20831/301/2023 про визнання батьківства.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: Васильковський В. В.