Ухвала

від 22.04.2025 по справі 638/7025/25

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/7025/25

Провадження № 2-з/638/79/25

УХВАЛА

22 квітня 2025 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Малахової О.В., за участю секретаря судового засідання Дрозденко У.С., розглянувши клопотання представника Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» Дудки В.Б. про витребування доказів до пред`явлення позову,

ВСТАНОВИВ:

17.04.2025надійшло клопотанняпредставника Акціонерноготовариства комерційнийбанк «ПРИВАТБАНК» Дудки В.Б. (далі Заявник) про витребування доказів до пред`явлення позову, треті особи: Шоста Харківська міська державна нотаріальна контора, Центр надання адміністративних послуг м. Харкова Немишлянського району, у якому Заявник просить витребувати у Шостої Харківської міської державної нотаріальної контори копію спадкової справи заведеної після смерті ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; витребувати у Центру надання адміністративних послуг м.Харкова Немишлянського району інформацію про склад сім`ї ОСОБА_1 та інформацію про осіб зареєстрованих за однією адресою зі спадкодавцем станом на дату смерті померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обґрунтування клопотання Заявник зазначив, що ОСОБА_1 (далі - Позичальник) та ЗАКРИТЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК ПРИВАТБАНК, правонаступником якого є ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК ПРИВАТБАНК, а в подальшому АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК ПРИВАТБАНК уклали Анкету-заяву №б/н від 11.06.2014. Позичальник ІНФОРМАЦІЯ_1 помер. На момент смерті Позичальник не виконав взятих на себе зобов`язань, у зв`язку з чим за вищевказаними кредитними договорами залишилась заборгованість у загальному розмірі 43520.00 грн. 07.01.2025 Банк звернувся з претензією кредитора до Шостої Харківської міської державної нотаріальної контори, яка у листі від 22.01.2025 року зазначила, що надання інформації про спадкоємців Позичальника Банку не є можливим у зв`язку з дією положень статті 8 Закону України «Про нотаріат».

У судове засідання представник АТ КБ «ПриватБанк», не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, до суду надав заяву у якій просив розглянути клопотання без його участі.

Представники Шостої Харківської міської державної нотаріальної контори, Центру наданняадміністративних послугм.Харкова Немишлянськогорайону у судове засідання, не з`явилися, про причини неявки не повідомили.

На підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), у зв`язку з неявкою всіх учасників справи, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши клопотання та надані до нього докази, суд керується таким.

Згідно з частиною третьою та четвертоюстатті 116 ЦПК України, заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.

Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.

За змістом наведених норм обов`язковою умовою для вжиття судом заходів щодо забезпечення доказів є встановлення обставин, які дають підстави для висновку, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Обов`язок доведення таких обставин покладається на особу, яка звертається до суду із заявою про забезпечення доказів.

Окрім того, аналізуючи зазначені вище положення ЦПК України у зіставленні з вимогами заявника насамперед слід зауважити, що процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено або збирання або подання останніх стане згодом неможливим чи утрудненим.

Тобто забезпечення доказів - це механізм не лише здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, а й насамперед запобігти їх імовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 9901/845/18

Суд при вирішенні питання про забезпечення доказів має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення доказів; забезпечення збалансованості прав та інтересів сторін; наявності взаємозв`язку між забезпеченням доказів, витребуванням певної інформації, і предмету позовних вимог, а також запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб учасників даного судового процесу, а також те, що є наявні підстави вважати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Ці обставини суд вважає істотними і необхідними для забезпечення доказів.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про нотаріат» нотаріальна таємниця - сукупність відомостей, отриманих під час вчинення нотаріальної дії або звернення до нотаріуса заінтересованої особи, в тому числі про особу, її майно, особисті майнові та немайнові права і обов`язки тощо. Нотаріус та особи, зазначені у статті 1 цього Закону, а також помічник нотаріуса зобов`язані зберігати нотаріальну таємницю, навіть якщо їх діяльність обмежується наданням правової допомоги чи ознайомленням з документами і нотаріальна дія або дія, яка прирівнюється до нотаріальної, не вчинялась. Довідки про вчинені нотаріальні дії та інші документи надаються нотаріусом протягом десяти робочих днів на обґрунтовану письмову вимогу суду, прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування у зв`язку з кримінальним провадженням, цивільними, господарськими, адміністративними справами, справами про адміністративні правопорушення, що знаходяться у провадженні цих органів, з обов`язковим зазначенням номера справи та прикладенням гербової печатки відповідного органу, а також на обґрунтовану письмову вимогу державного виконавця, приватного виконавця за виконавчим провадженням з обов`язковим зазначенням номера виконавчого провадження та реквізитів виконавчого документа, на підставі якого здійснюється виконавче провадження, Національному агентству з питань запобігання корупції - на його письмовий запит, здійснений з метою виконання повноважень, визначених Законом України «Про запобігання корупції», Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню - на їхню обґрунтовану письмову вимогу, направлену у зв`язку з розглядом справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у встановлений органом Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення строк.

Таким чином, інформація про спадкоємців, які вступили у спадщину, є нотаріальною таємницею і може бути надана нотаріусом лише виключному колу осіб, яке визначене статтею 8 Закону України «Про нотаріат».

Виходячи з викладеного, у позасудовому порядку Заявник не може отримати інформацію необхідну для подальшого звернення до суду з метою захисту порушеного права.

Статтею 1281 ЦК України визначено, що спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб. Кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.

Так, згідно з копією паспорта громадянина України, ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ,був зареєстрованийза адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Так, у справі «Bellet v. France» Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.

Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.

З урахуванням наведеного, заява Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» про забезпечення доказів шляхом їх витребування, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню частково, а саме щодо витребування доказів у Шостої Харківської міської державної нотаріальної контори. В частині витребування доказів від Центру надання адміністративних послуг м. Харкова Немишлянського району клопотання не підлягає розгляду Дзержинським районним судом м. Харкова виходячи з норм частини четвертої статті 116 ЦПК України, якими визначено, що забезпечення доказів до подання позовної заяви здійснюється судом першої інстанції за місцезнаходженням засобу доказування або за місцем, де повинна бути вчинена відповідна процесуальна дія.

Керуючись статтями116, 118,260,261,353 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В клопотанні відмовити частково.

Забезпечити докази шляхом витребування у Шостої Харківської міської державної нотаріальної контори (61022, Харківська обл., м. Харків, майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під`їзд 6, поверх 4, кімнати 590-595) копію спадкової справи заведеної після смерті ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвала про забезпечення доказів є виконавчим документом та виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Ухвала є обов`язковою для виконання.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.В. Малахова