Рішення від 04.02.2025 по справі 910/3299/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.02.2025Справа № 910/3299/20 (910/13391/24)за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія «АСТЕРРА»

до Фермерське господарство «Теллус-ЮГ»

про стягнення заборгованості

в межах справи № 910/3299/20

Суддя Івченко А.М.

Представники: не викликалися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляді Господарського суду м. Києва перебуває справа № 910/3299/20 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" до Фермерського господарства "Теллус-ЮГ" про банкрутство.

У жовтні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Астерра" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Фермерського господарства "Теллус-Юг" про стягнення заборгованості у розмірі 68 033,90 грн.

В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Астерра" вказує, що Фермерським господарством "Теллус-Юг" було частково виконано свої зобов`язання з оплати поставленого позивачем за видатковими накладними №933293 від 08.04.2019 на суму 24702,00 грн та №1172229 від 14.07.2021 на суму 3180,00 грн товару, у зв`язку з чим у відповідача виник борг у розмірі 26301,15 грн.

Крім того, у зв`язку з порушенням відповідачем своїх грошових зобов`язань з оплати поставленого товару позивач стверджує про наявність правових підстав для стягнення з Фермерського господарства "Теллус-Юг" нарахованих за період з липня 2021 року по вересень 2024 року інфляційних втрат у розмірі 12231,73 грн та нарахованих за період з 14.07.2021 по 22.10.2024 штрафних санкцій у розмірі 29501,02 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.11.2024 передано матеріали справи №910/13391/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Астерра" до Фермерського господарства "Теллус-Юг" про стягнення заборгованості у розмірі 68033,90 грн для розгляду в межах справи Господарського суду міста Києва №910/3299/20 про банкрутство Фермерського господарства "Теллус-Юг".

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 05.11.2024 справу передано судді Івченко А.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання); роз`яснено учасникам справи, що відповідно до частини 7 статті 252 Господарського процесуального кодексу України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву; запропоновано відповідачу у строк протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали про відкриття провадження надати суду: - відзив на позов, складений з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на чинне законодавство та докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення, якщо такі докази не надані позивачем; - докази направлення відзиву позивачам; запропоновано позивачам у строк протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позов надати суду відповідь на відзив на позов, а також докази направлення відповіді на відзив відповідачу; визначено відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив; попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України). При цьому, якщо докази не можуть бути подані разом з відзивом з об`єктивних причин, відповідач повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч. 3, 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України); зобов`язано сторін негайно повідомити суд у разі сплати (часткової) відповідачем заборгованості, яка є предметом даного спору.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Приписами статті 248 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Астерра" (далі - позивач) та Фермерським господарством "Теллус-Юг" (далі - відповідач) було укладено договір купівлі-продажу у спрощений спосіб, відповідно до умов якого позивачем було поставлено відповідачу у липні 2019 року та серпні 2021 року товар на загальну суму 27882 грн.

На підтвердження зазначених у позовні обставин позивачем до позовної заяви долучено копію видаткової накладної № 933293 від 08.04.2019 на суму 24702 грн згідно з рахунком на оплату № 274031 від 08.04.2019 та копію видаткової накладної № 1172229 від 14.07.2021 на суму 3180 грн згідно з рахунком на оплату № 464405 від 13.07.2021.

Проте відповідач зобов`язання з оплати поставленого товару виконав частково, сплативши 1580,85 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 29.11.2019 № @2PL347151, у графі призначення платежу зазначено, за товар по рах271821, 274031 ПЛ. ДЖУНЬ ОЛЕКСІЙ ЮРІЙОВИЧ ЗА ГОСПОДАРСТВО ТЕЛЛУС-ЮГ.

У зв`язку із невиконанням відповідачем зобов`язання з оплати поставлено товару 25.09.2024 позивачем було направлено на адресу відповідача вимогу про сплату заборгованості від 24.09.2024 № 240924/1 в якій зазначалось про наявність заборгованості в розмірі 26301,15 грн, яку позивач просив сплатити до 01.10.2024. Також у вказаній вимозі позивач зазначив про наявність у відповідача обов`язку щодо сплати штрафних санкцій (пені) в розмірі 17621,77 грн, яку просив сплатити до 01.10.2024.

За приписами ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Згідно зі ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору чи іншого правочину.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 2 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Враховуючи зазначене судом встановлено, що між сторонами укладено договір купівлі-продажу у спрощений спосіб шляхом виставлення позивачем відповідачу до сплати рахунків на оплату №274031 від 08.04.2019 та №464405 від 13.07.2021, що підтверджується матеріалами справи, не оспорюється сторонами та не суперечить вимогам ст.181 Господарського кодексу України.

Відповідач зобов`язання з оплати поставленого товару у повному обсязі не виконав, вимогу позивача про погашення заборгованості залишив без задоволення, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість в розмірі 26301,15 грн.

За приписами ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частинами 1, 6 ст.265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник, зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексу України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

В силу положень ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як зазначає позивач, на виконання взятих на себе зобов`язань ним було поставлено відповідачу товар на загальну суму 27882 грн, проте відповідач поставлений товар оплатив частково, у зв`язку з чим за ним обліковується заборгованість в розмірі 26301,15 грн.

Відповідно до ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Матеріалами справи підтверджується, що 25.09.2024 позивачем було направлено відповідачу вимогу про сплату заборгованості та штрафних санкцій, проте дана вимога була залишена без розгляду та задоволення.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Жодних доказів сплати заборгованості відповідачем позивачу матеріали справи не містять, як і не містять жодних заперечень з боку відповідача щодо законності вимог позивача, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення заборгованості за поставлений товар підлягає задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення 12231,73 грн інфляційних втрат, що нараховані за період з 14.07.2024 по 22.10.2024, та 29501,02 грн пені, що нарахована за період з 14.07.2021 по 22.10.2024, суд зазначає наступне.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.05.2020 відкрито провадження у справі про банкрутство Фермерського господарства "Теллус-ЮГ" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Згідно з частиною 2 статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє відповідному органу державної виконавчої служби, приватному виконавцю, у якого перебуває виконавче провадження на виконанні.

Відповідно до частини 3 статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

За вказаних обставин суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову в частині стягнення 12231,73 грн інфляційних втрат, нарахованих за період з 14.07.2021 до 22.10.2024, та 29501,02 грн пені, що нарахована за період з 14.07.2021 до 22.10.2024, з огляду на поширення мораторію на задоволення вимог усіх кредиторів та зупинення прострочення боржника (відповідача) з виплати такого боргу протягом всього періоду дії мораторію.

Згідно із ч.2-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Крім того, керуючись положеннями ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за доцільне витрати зі сплати судового збору покласти на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 73-74, 129, 234 Господарського процесуального кодексу України суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Фермерського господарства «Теллус-ЮГ» (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 7; ідентифікаційний код 37478546) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія «АСТЕРРА» (49083, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Собінова, буд. 1; ідентифікаційний код 41096312) 26301 (двадцять шість тисяч триста одна) грн 15 коп. заборгованості та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1170 (чотири тисячі двісті чотири) грн 59 коп.

3. В іншій частині відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення направити учасникам провадження у справі про банкрутство.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 23.04.2025

Суддя А.М. Івченко